Рішення № 47171420, 13.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.07.2015Справа №910/14158/15

За позовомЗакритого акціонерного товариства «РУР ГРУП С.А.»доТовариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Енергія»простягнення 42857 грн. 65 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Федоренко Д.М. - представник за довіреністю № 398 від 10.07.2015;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

03.06.2015 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Закритого акціонерного товариства «РУР ГРУП С.А.» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Енергія» про стягнення 42857 грн. 65 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № ОД-305/КЭ поставки паливно-мастильних матеріалів та газу за смарт-картами від 01.03.2014 не у повному обсязі здійснив оплату за товар, відпущений позивачем третім особам (користувачам) за період з березня по листопад 2014 року, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 42857 грн. 65 коп.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 порушено провадження у справі № 910/14158/15; розгляд справи призначено на 22.06.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.06.2015, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 13.07.2015.

У судовому засіданні 13.07.2015 представник позивача надав усні пояснення по суті спору; позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 13.07.2015 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців № 20669167 від 05.06.2015, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувається з урахуванням положень статті 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

У судовому засіданні 13.07.2015 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

01.03.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лотос-Енергія» (емітент) та Закритим акціонерним товариством «РУР ГРУП С.А.» (контрагент) укладено Договір № ОД-305/КЭ поставки паливно-мастильних матеріалів та газу за смарт-картами, відповідно до умов якого контрагент зобов'язується здійснити відпуск ПММ (паливно-мастильні матеріали та газ) користувачу при наданні ним смарт-карти, емітованої емітентом, а емітент зобов'язується сплатити контрагенту певну грошову суму за відпущені ПММ користувачу з наданням розрахункового документу (чек з POS-терміналу), яким визначається вартість відпущених користувачам ПММ. Асортимент ПММ зазначається у Додатку № 1 до цього Договору.

Відповідно до п. 2.2 Договору, відпуск ПММ користувачам здійснюється на умовах EXW АЗС контрагента (за умови інтерпретації термінів відповідно до Міжнародних правил по тлумаченню термінів «Інкотермс-2000»). EXW - адреса АЗС (узгоджена (узгоджені) сторонами) відповідно до офіційних правил тлумачення торговельних термінів Інкотермс в редакції 2000 року. Сторони погоджують, що при застосуванні вказаного базису поставки (EXW) завантаження нафтопродуктів та скрапленого газу (заливання в автотранспорт) здійснюється силами і засобами контрагента. Зобов'язання контрагента за цим Договором вважаються виконаними у момент фактичного відпуску ПММ з АЗС контрагента. Відпуск ПММ здійснюється виключно на АЗС, які вказані у Додатку № 1 до цього Договору.

Згідно з п. 3.1 Договору, ціна Договору визначається у розмірі загальної вартості ПММ, відпущеного користувачам, що підтверджена видатковими документами, оформленими сторонами в порядку та на умовах, визначених цим Договором за весь період його дії, з урахуванням п. 3.4.

Згідно з п. 3.3 Договору, емітент сплачує контрагенту грошову суму, розраховану виходячи з роздрібних цін, які діяли на відповідній АЗС, у момент відпуску певної кількості ПММ користувачу, з урахуванням п. 3.4

Згідно з п. 3.5 Договору, сплата за ПММ по Договору здійснюється по безготівковому розрахунку на підставі рахунків, що контрагент виставляє емітенту щотижня (кожний четвер) за фактично реалізовану кількість ПММ, що були відвантажені користувачам та підтверджені відповідними документами. Рахунок підлягає оплаті не пізніше 3-х банківських днів з моменту передачі його емітенту.

Відповідно до п. 3.6 Договору, емітент зобов'язаний проводити повну та своєчасну оплату за ПММ згідно з п. 3.5.

Згідно з п. 7.1 Договору, даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня включно того календарного року, в якому він укладений, а в частині, що стосується взаєморозрахунків, обміну документами - до його повного виконання.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки.

У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (частина 2 статті 712 Цивільного кодексу України).

Додатком № 1 до Договору (Місця відпуску пального користувачам) сторони визначили перелік АЗС, їх адреси та види пального, яке відпускається користувачам.

Судом встановлено, що за період з березня по листопад 2014 року позивач поставив відповідачу (надав користувачу) узгоджений товар на загальну суму 126610 грн. 02 коп., що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями накладних № С-00000412 від 31.03.2014 на суму 1273 грн. 50 коп., № С-00000512 від 30.04.2014 на суму 4458 грн. 78 коп., № С-00000720 від 31.05.2014 на суму 5279 грн. 75 коп., № С-00000866 від 30.06.2014 на суму 15686 грн. 74 коп., № С-00001010 від 31.07.2014 на суму 16471 грн. 71 коп., № С-0000817 від 31.08.2014 на суму 14034 грн. 85 коп., № С-0000946 від 30.09.2014 на суму 19149 грн. 21 коп., № С-0001267 від 31.10.2014 на суму 15810 грн. 71 коп. та № С-0001346 від 30.11.2014 на суму 34444 грн. 77 коп.

Згідно з п. 3.5 Договору, сплата за ПММ по Договору здійснюється по безготівковому розрахунку на підставі рахунків, що контрагент виставляє емітенту щотижня (кожний четвер) за фактично реалізовану кількість ПММ, що були відвантажені користувачам та підтверджені відповідними документами. Рахунок підлягає оплаті не пізніше 3-х банківських днів з моменту передачі його емітенту.

У судовому засіданні 22.06.2015 представник позивача долучив до матеріалів справи належним чином засвідчені копії рахунків за період з березня по листопад 2014 року на загальну суму 126610 грн. 02 коп.

Суд зазначає, що умовами Договору не покладено обов'язку на позивача направляти рахунки відповідачу.

При цьому, у письмових поясненнях, поданих у судовому засіданні 13.07.2015, представник позивача зазначив, що накладні містять дані декількох рахунків, та повідомив, що відповідач фактично отримував накладні та відповідні рахунки на оплату у ту саму дату, яка зазначена у накладних та рахунках, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами.

Суд зазначає, що джерелом цивільного права є правові звичаї, зокрема звичаї ділового обороту. ЦК України містить норми, присвячені правовому звичаю як джерелу цивільного права. Звичаєм Цивільний кодекс визнає правило поведінки, яке не встановлене актами цивільного законодавства, але є усталеним у певній сфері цивільних відносин (ч. 1 ст. 7 ЦК).

З огляду на вищевикладене, та враховуючи відсутність заперечень відповідача щодо факту та порядку отримання ним рахунків на оплату, суд приймає до уваги пояснення позивача, що рахунки були отримані відповідачем у дату, яка зазначена у відповідних рахунках.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

З огляду на встановлений строк виконання відповідачем свого обов'язку з оплати виставлених позивачем рахунків (не пізніше 3-х банківських днів з моменту передачі відповідачу, відповідно до п. 3.5 Договору), суд дійшов висновку, що станом на дату звернення позивача із позовом до суду строк виконання відповідачем обов'язку з оплати виставлених позивачем рахунків є таким, що настав.

Разом з тим, судом встановлено, що відповідач частково виконав свій обов'язок за Договором № ОД-305/КЭ поставки паливно-мастильних матеріалів та газу за смарт-картами від 01.03.2014, сплативши позивачу грошові кошти у розмірі 83752 грн. 37 коп., що підтверджується банківською випискою по рахунку позивача.

Таким чином, у відповідача виникла заборгованість за Договором № ОД-305/КЭ поставки паливно-мастильних матеріалів та газу за смарт-картами від 01.03.2014 у розмірі 42857 грн. 65 коп., що також підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином засвідченими копіями актів звірки взаєморозрахунків між сторонами.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Енергія» за Договором № ОД-305/КЭ поставки паливно-мастильних матеріалів та газу за смарт-картами від 01.03.2014 у розмірі 42857 грн. 65 коп. підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, зокрема, відповідачем не надано суду доказів сплати грошових коштів у розмірі 42857 грн. 65 коп., у зв'язку з чим позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «РУР ГРУП С.А.» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Енергія» про стягнення 42857 грн. 65 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лотос-Енергія» (01030, м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, буд. 52, літ «Б», офіс 204; ідентифікаційний код: 39042048) на користь Закритого акціонерного товариства «РУР ГРУП С.А.» (03105, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 92; ідентифікаційний код: 24714833) грошові кошти у розмірі 42857 (сорок дві тисячі вісімсот п'ятдесят сім) грн. 65 коп. та судовий збір у розмірі 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 20.07.2015

Суддя І.М. Отрош