Рішення № 47171247, 16.07.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" липня 2015 р. Справа № 911/113/15

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «БЕЛ ОІЛ», Київська обл., м. Обухівдо компанії «Чіна Сін Груп Лімітед» (China Sino Group Limited, FLAT C,4/F, CIVIC COMMERCIAL BUILDING, 165-167 WOOSUNG ST KOWLOON, HONG KONG)про стягнення 5 958,55 доларів США,за участю представників:

позивача:Томчишин А.І., довіреність б/н від 09.02.2015 року;відповідача:не з'явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2015 року товариство з обмеженою відповідальністю «БЕЛ ОІЛ» (позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовною заявою до компанії «Чіна Сін Груп Лімітед» (China Sino Group Limited) (відповідача) про стягнення 5 958,55 доларів США, у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з поставки товару за контрактом №188 від 27.05.2014 року, укладеного між компанією «Чіна Сін Груп Лімітед» (China Sino Group Limited) та товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЛ ОІЛ».

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.01.2015 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 16.07.2015 року, у зв'язку з потребою у належному повідомленні відповідача - компанії «Чіна Сін Груп Лімітед» (China Sino Group Limited) про дату і час судового розгляду справи та врученні йому за кордоном відповідної ухвали суду, відповідно до ст. 1 «Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах».

Через канцелярію суду 03.03.2015 року позивач подав у трьох примірниках нотаріально посвідчений переклад на китайську мову ухвали про порушення провадження у справі від 19.01.2015 року, позовної заяви №15/3 від 15.01.2015 року, доручення про вручення документів, повідомлення про вручення документів.

Супровідним листом №911/113/15 від 06.03.2015 року господарський суд Київської області направив The Registrar of the High Court (Room LG115, LG1, High Court Building, 38 Queensway, Hong Kong) для забезпечення вручення відповідачу - Компанії «Чіна Сін Груп Лімітед» (China Sino Group Limited), адреса: FLAT C,4/F, CIVIC COMMERCIAL BUILDING, 165-167 WOOSUNG ST KOWLOON, HONG KONG) прохання про вручення за кордоном судових або позасудових документів на 1 арк., 2 примірники українською мовою та 2 примірники китайською мовою, підтвердження про вручення документів на 1 арк., 2 примірники українською мовою та 2 примірники китайською мовою, короткий виклад документа, що підлягає врученню на 1 арк., 2 примірники українською мовою та 2 примірники китайською мовою, копію ухвали №911/113/15 від 19.01.2015 року 2 примірники українською мовою (на 3 арк.), 2 примірники китайською мовою (на 2 арк.), копію позовної заяви №15/3 від 15.01.2015 року 2 примірники українською мовою (на 3 арк.), 2 примірники китайською мовою (на 4 арк.).

Представник відповідача у судове засідання 16.07.2015 року не з'явився, відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року №01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Згідно з пп. 3.9.2 п. 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

27.05.2014 року між компанією «Чіна Сін Груп Лімітед» (China Sino Group Limited) (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «БЕЛ ОІЛ» (покупець) було укладено контракт №188 (контракт) за умовами якого продавець приймає на себе зобов'язання продати, а покупець приймає на себе зобов'язання прийняти та оплатити продукцію: одноразові паперові стакани далі «товар». Повне найменування товару, його кількість та ціна вказуються в інвойсі, який являється невід'ємною частиною даного контракту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Згідно ст. 123 ГПК України, іноземні суб'єкти господарювання мають такі самі процесуальні права і обов'язки, що і суб'єкти господарювання України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про міжнародне приватне право», іноземці, особи без громадянства, іноземні юридичні особи, іноземні держави (їх органи та посадові особи) та міжнародні організації (далі - іноземні особи) мають право звертатися до судів України для захисту своїх прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. 4 ГПК України, господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України, то застосовуються правила міжнародного договору. Господарський суд у випадках, передбачених законом або міжнародним договором, застосовує норми права інших держав. У разі відсутності законодавства, що регулює спірні відносини за участю іноземного суб'єкта підприємницької діяльності, господарський суд може застосовувати міжнародні торгові звичаї.

Пунктом 3 роз'яснення президії вищого господарського суду України «Про деякі питання практики розгляду справ за участю іноземних підприємств і організацій» № 04-5/608 від 31.05.2002 року встановлено, що господарські суди повинні керуватися вимогами статті 4 ГПК щодо вибору законодавства, яке має застосовуватися у вирішенні господарських спорів за участю іноземного підприємства, організації.

Зокрема, частиною четвертою статті 4 ГПК України передбачено можливість застосування господарськими судами норм права інших держав у випадках, передбачених законом або міжнародним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про міжнародне приватне право» іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.

Згідно ч. 1, 2 ст. 5 ЗУ «Про міжнародне приватне право» у випадках, передбачених законом, учасники (учасник) правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин.

Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом.

Враховуючи вищевикладене, на час слухання справи господарський суд Київської області керувався вимогами Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про міжнародне приватне право» щодо вибору законодавства, яке має застосовуватися у вирішенні спору за участю іноземного елемента.

Відповідно до п. 10.1. контракту усі спори, що можуть виникнути в ході виконання данного контракту, підлягають вирішенню в арбітражному суді за місцем знаходження позивача.

З огляду на вищевикладене та те, що сторони здійснили вибір права, що підлягає застосуванню до змісту даних правових відносин, судом при вирішенні даного спору застосовується норми законодавства України.

Відповідно до п. 1.2. контракту, наступні документи вважаються невід'ємною частиною даного контракту: додаток №1 - Інвойс.

Згідно п. 3.1. контракту, загальна сума контракту складає 25 816,91 доларів США.

Строк поставки: товар повинен бути відправлений не пізніше 26 днів після отримання 50% передоплати (4.2. контракту).

Відповідно п. 7.1. контракту, протягом 10 банківських днів після заключення даного контракту його сторонами. Покупець здійснює передоплату в розмірі 50% від суми даного контракту на рахунок в банку продавця.

Перед відгрузкою товару, продавець повідомляє за 5 днів покупця про готовність до відправки, а покупець в свою чергу перечислює 50% суми контракту (7.2. контракту).

Відповідно до п. 12.4. контракту, строк дії даного контракту - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

З матеріалів справи (інвойс UA-2-1 04/2014) та тверджень позивача, вбачається, що відповідач зобов'язався поставити позивачу паперові стакани та кришки в кількості 1 606 000 штук на загальну суму 25 816,91 доларів США, а позивач оплатити даний товар на умовах п. п. 7.1., 7.2. контракту.

На виконання умов контракту позивачем було перераховано відповідачу 25 816,91 доларів США, що підтверджується платіжним дорученням №1 від 05.06.2014 року та платіжним дорученням №2 від 23.07.2014 року, наявними в матеріалах справи.

Однак відповідач зобов'язання за контрактом виконав частково, здійснивши поставку товару відповідачу у кількості 999 400 штук, загальною вартістю 19 858,36 доларів США, що підтверджується митною декларацією (форма МД-2) ІМ 40 ДЕ, наявною в матеріалах справи.

Отже, відповідач зберігає кошти у розмірі 5 958,55 доларів США без достатньої правової підстави.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

У разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установлення порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Аналогічна правова позиція міститься у Постанові Верховного Суду України від 02.10.2013р. у справі № 6-88цс13.

Згідно ст. 663 ЦК України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Ст. 693 ЦК України визначено, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 5 958,55 доларів США є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.

Відповідно до п. 19 інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/369 від 29 червня 2010 року «Про деякі питання, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів України у 2009 році щодо застосування норм Господарського процесуального кодексу України» господарський суд може прийняти рішення про стягнення з відповідача суми заборгованості саме в іноземній валюті у спорах, пов'язаних із здійсненням валютних операцій у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192, частина третя статті 533 Цивільного кодексу України, Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993року №15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»). При цьому законом прямо не передбачено обов'язку господарського суду зазначати в резолютивній частині рішення про стягнення заборгованості в іноземній валюті еквівалент такої суми в гривнях. Якщо ж у відповідних випадках позивач просить зазначити в резолютивній частині судового рішення зі спору, пов'язаного зі стягненням суми заборгованості в іноземній валюті, також і гривневий еквівалент (за офіційним курсом Національного банку України) або лише гривневий еквівалент, то суд з урахуванням конкретних обставин справи може задовольнити будь-яке з таких клопотань.

Як вбачається з прохальної частини позовної заяви, позивач просить суд при прийнятті рішення стягнути заборгованість в іноземній валюті

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Статтею 36 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались позивачем суду в якості доказів, є належними та допустимими письмовими доказами, які стосуються предмета спору.

Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Надані позивачем докази не спростовані та відповідачем протягом розгляду справи не заперечувались.

Судовий збір, сплачений позивачем у розмірі 1 879,47 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з компанії «Чіна Сін Груп Лімітед» (China Sino Group Limited, FLAT C,4/F, CIVIC COMMERCIAL BUILDING, 165-167 WOOSUNG ST KOWLOON, HONG KONG) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бел Оіл» (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. Київська, 25, код 37361279) 5 958 (п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят вісім) доларів США 55 центів боргу, що по курсу НБУ станом на 15.01.2015 року (1 дол. США = 15,771240 грн.) складає 93 973 (дев'яносто три тисячі дев'ятсот сімдесят три) грн. 72 коп., 1 879 (одну тисячу вісімсот сімдесят дев'ять) грн. 47 коп. судового збору.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 21.07.2015 р.

Суддя Т.Д. Лилак