номер провадження справи 8/135/15
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14.07.2015 Справа № 908/3745/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Мелітопольського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (72312, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. О.Невського, 16, к. 14)
до відповідача-1 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2)
до відповідача-2 Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)
про стягнення солідарно з відповідачів 7910 грн. основного боргу за договором кредиту № ДК 75-15 від 18.04.2014 р., 5924 грн. 18 коп. відсотків за користування кредитом, 1341 грн. 34 коп. пені
суддя І.А. Попова
представники сторін:
від позивача: Камишев В. Е., дов. № 171 від 25,02.2014 р.
від відповідача-1: не з'явився
від відповідача-2: не з'явився
Заявлено позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 7910 грн. основного боргу за договором кредиту № ДК 75-15 від 18.04.2014 р., 5924 грн. 18 коп. відсотків за користування кредитом, 1341 грн. 34 коп. пені.
Вступну та резолютивну частини рішення оголошено в засіданні 14.07.2015 р.
Позивач підтримує вимоги з підстав, викладених у позові, відповідно до ст. ст. 193, 196, 199, 230 ГК України, ст. ст.543, 554, 625, 1046, 1049, 1050 ЦК України. В обґрунтування позову вказує, що на виконання договору кредиту № 75-15, укладеного з відповідачем-1 18.04.2014 р., останньому надано кредит в розмірі в розмірі 15000 грн., який відповідач зобов'язався повернути в строк до 14.09.2015 р. та сплатити відсотки. Відповідач-1 систематично порушував графік погашення кредиту та згодом відмовився сплачувати кредит. Позивач користуючись п. 4.3.4 та п. 4.3.5 договору кредиту, надіслав відповідачам повідомлення-вимогу про розірвання договору та про дострокове повернення кредиту та відсотків, належних за договором. Відповідач-1 свої зобов'язання щодо повернення кредитних коштів виконав частково у сумі 7090 грн. та відсотків за користування кредитом в сумі 4215 грн., внаслідок чого за відповідачем склалася заборгованість по кредиту в розмірі 7910 грн. та заборгованість по відсоткам за користування кредитом в розмірі 5924 грн. 18 коп. За несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно п. 7.1 договору до стягнення заявлено 1341 грн. 34 коп. пені, нарахованої за період з 07.07.2014 р. по 15.06.2015 р. На забезпечення виконання зобов'язань відповідачем-1 позивачем з ФОП ОСОБА_2 укладено договір поруки № 48 від 18.04.2014 р. Умовами договору поруки передбачено, що відповідач-2 зобов'язується відповідати перед позивачем за виконання відповідачем-1 зобов'язань в повному обсязі за договором кредиту. Позивач просить стягнути з відповідачів солідарно 7910 грн. основного боргу за договором кредиту № ДК 75-15 від 18.04.2014 р., 5924 грн. 18 коп. відсотків за користування кредитом, 1341 грн. 34 коп. пені.
Відповідач-1 та відповідач-2 заявлені позовні вимоги не спростували, представники відповідачів в судове засідання за викликом не з'явилися, правом надати відзив на позов не скористалися. Згідно п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої ст. 64 та ст. 87 ГПК України. В разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Ухвали суду від 25.07.2014 р. про порушення провадження по даній справі, які направлялися на адресу відповідачів, не повернуті органом зв'язку, тому з урахуванням обставин справи вважається належним виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу щодо вчинення судом певних процесуальних дій. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Оскільки всі учасники судового процесу були належним чином повідомлені про час та місце розгляду, суд дійшов висновку про можливість розгляду позовної заяви по суті в судовому засіданні 10.09.2014 року за відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2.
Згідно до ст. 75 ГПК України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.
Заслухавши представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд встановив: 18.04.2014 р. Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Надія України» (кредитор, позивач по справі) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (позичальник, відповідач по справі) укладено договір кредиту № ДК 75-15, за умовами якого кредитор зобов'язався надати позичальнику в тимчасове користування на умовах зворотності, терміновості, забезпеченості та платності кредит в сумі 15000 грн. з оплатою по процентній ставці 4% на місяць, а позичальник - повернути кредит та сплатити відсотки у розмірі та на умовах, передбачених договором. Пунктом 3.2 договору передбачено, що позичальник зобов'язується повністю повернути кредит, отриманий за цим договором, та відсотки за користування ним до 16-00 години 14.09.2015 р. Порядок нарахування та сплати процентів узгоджено розділом 5 договору № ДК 75-15, яким передбачено, що нарахування процентів здійснюється щодня з наступного дня після дати надання кредиту і до дати повернення кредиту, зазначеної в п. 3.2 договору, сума нарахованих процентів за весь час користування кредитом складає 10139 грн. 18 коп. Повернення кредиту і сплата відсотків за ним здійснюється позичальником у порядку та терміни згідно з графіком погашення кредиту і відсотків (додаток № 1) готівкою через касу кредитора або шляхом перерахування на поточний рахунок кредитора через банк (п. 5.3 договору). Пунктом 4.3.5 договору передбачено, що у разі дострокового розірвання договору кредиту відсотки сплачуються за весь термін користування кредитом (термін дії договором).
Як свідчать вивчені матеріали, позивач видав відповідачу кредит в розмірі 15000 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером № 150 від 18.04.2014 р.
Згідно доданих матеріалів ФОП ОСОБА_1 взяті на себе зобов'язання за кредитним договором в повному обсязі у встановлені терміни та в узгоджених розмірах не виконував, починаючи з вересня 2014 р. допускав прострочки в оплаті, а з січня 2015 р. кредитні кошти не повертав, відсотки за користування коштами не сплачував.
Згідно п.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Порушенням зобов'язання, за змістом ст.610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пунктом 4.3.4 договору кредиту № ДК 75-15 узгоджено, що кредитор має право вимагати дострокового розірвання кредиту в разі, зокрема порушення графіку погашення кредиту та відсотків (додаток № 1) більш, ніж на один платіжний період.
Позивач скористався наданим йому правом вимагати дострокового повернення кредитних коштів у зв'язку з порушенням позичальником графіку погашення кредиту та відсотків. Як свідчать вивчені матеріали, листом № 287 від 26.11.2014 р. позивач повідомив позичальника (відповідача-1) про розірвання договору кредиту та звернувся з вимогою в строк до 08.12.2014 р. достроково повернути частину кредиту, що залишилася, в розмірі 9799 грн. 22 коп. та відсотків в розмірі 6205 грн. 18 коп.
Судом встановлено, що відповідач-1 в порушення умов кредитного договору свої зобов'язання належним чином у встановлені строки не виконував, внаслідок чого у нього виникла заборгованість по сплаті кредиту та процентів. Згідно розрахунку позивача, який підтверджено наявними у справі доказами, на момент звернення з даним позовом заборгованість за договором кредиту № ДК 75-15 від 18.04.2014 р. складається з 7910 грн. заборгованості по кредиту, 5924 грн. 18 коп. заборгованості за простроченими процентами. Доказів належного виконання своїх зобов'язань за договором кредиту № ДК 75-15 відповідач-1 не надав.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути Позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
За змістом частин 1, 3 статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку , що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахуванням грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
У відповідності до ст. 1054 ЦК України, банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених в договорі, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього кодексу.
Відповідно до ст.ст.610-611 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є його порушенням, у разі якого настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки.
Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
За несвоєчасне виконання зобов'язань за договором кредиту № ДК 75-15 у відповідності до п. 7.1 договору позивачем заявлено до стягнення пеню в розмірі 1341 грн. 34 коп., нараховану за період з 07.07.2014 р. по 15.06.2015 р. Пунктом 7.1 договору кредиту №ДК 75-15 від 18.04.2014 р. передбачено, що у випадку порушення позичальником термінів погашення заборгованості за кредитом та/або сплаті відсотків за користування кредитом, починаючи з першого дня прострочення зобов'язання по сплаті кредиту та відсотків за користування кредитом, має право нарахувати, а позичальник зобов'язаний оплатити кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня. Пеня нараховується за весь період прострочення.
За приписами частини першої статті 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. У відповідності до частини першої статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною шостою статті 231 ГК України передбачено, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Розрахунок заявленої до стягнення пені, здійснений позивачем, судом перевірено. Суд знаходить представлений розрахунок обґрунтованим, вимоги не суперечними ст. 232 ГК України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та такими, що підлягають задоволенню.
На забезпечення виконання умов договору кредиту № ДК 75-15 від 18.04.2014 р. ТОВ «Фінансова компанія «Надія України» (кредитор, позивач по даній справі), ФОП ОСОБА_2 (відповідач-2 по справі, поручитель) укладено договір поруки № 48 від 18.04.2014 р., за умовами якого поручитель на добровільних засадах зобов'язався відповідати перед кредитором за виконання ОСОБА_1 своїх зобов'язань, що випливають з договору кредиту № ДК 75-15 від 18.04.2014 р., укладеного позичальником та кредитором. Відповідно до п. 2.3 договору поруки поручитель приймає на себе зобов'язання у випадку невиконання позичальником зобов'язань по договору кредиту здійснити виконання зобов'язання позичальника в обсязі, заявленому кредитором в письмовій вимозі, протягом 3-х робочих днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора про виконання зобов'язань. Пунктом 3.1 договору поруки передбачено, що невиконання або неналежне виконання позичальником взятих на себе зобов'язань по договору кредиту, поручителі та позичальник несуть солідарну відповідальність перед кредитором за виконання зобов'язань в повному обсязі.
Позивачем направлено на адресу відповідача-2 лист № 288 від 26.11.2014 р. з повідомленням про розірвання договору та дострокове повернення частини кредиту, що залишилася, та відсотків за користування кредитом. Направлення даного повідомлення підтверджується поштовим чеком, наявним в матеріалах справи. Вищевказана вимога залишена позичальником та поручителем без відповіді та задоволення.
Відповідно до приписів статті 553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Таким чином, за загальним правилом поручитель зобов'язаний нести відповідальність (у формі відшкодування збитків, стягнення (сплати) неустойки тощо) за невиконання або неналежне виконання зобов'язання боржником, тобто відшкодувати у грошовій формі те, що не було виконане боржником. Правові наслідки порушення зобов'язання, забезпеченого порукою, передбачені статтею 554 Цивільного кодексу України. За приписами зазначеної норми у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Статтею 543 встановлено, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо, Солідарні боржники залишаються солідарними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі. Виконання солідарного обов'язку у повному обсязі одним із боржників припиняє обов'язок решти солідарних боржників перед кредитором.
Відтак, при солідарному обов'язку боржників кредитор вправі вимагати виконання як від усіх боржників разом, так і від кожного з них окремо, при чому як повністю, так і в певній частині боргу. Отже, сутність солідарного обов'язку полягає у тому, що кожен з боржників, до якого пред'явлена вимога кредитора, повинен виконати зобов'язання у повному обсязі. При цьому кредитор, вирішуючи питання щодо пред'явлення вимоги до всіх боржників разом чи до кожного з них окремо, діє на свій власний розсуд та не зобов'язаний дотримуватись будь-якої послідовності, оскільки це не передбачено законом.
Відповідач-1 та відповідач-2 не надали суду доказів виконання зобов'язань за договором кредиту № ДК 75-15 від 18.04.2014 р., заявлені позовні вимоги відповідач-1 визнав, про що підписав акти звірення розрахунків станом на 08.07.2015 р. Таким чином, оскільки зобов'язання за договором кредиту № ДК 75-15 позичальником та поручителем не виконані, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення солідарно з відповідачів 7910 грн. заборгованості за кредитом за договором № ДК 75-15 від 18.04.2014 р. та 5924 грн. 18 коп. заборгованості за відсотками за користування кредитними коштами та 1341 грн. 34 коп. пені є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Позовні вимоги задовольняються.
Судові витрати відносяться на відповідача-1.
На підставі викладеного, ст. ст. 526, 1049, 1054 ЦК України, ст. ст. 193, 232 ГК України, керуючись ст. ст. 49, 75, 82-84 ГПК України, суд
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Мелітопольського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (71100, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. О.Невського, б. 16, к. 14, ЄДРПОУ 37062759) з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) 7910 (сім тисяч дев'ятсот десять) грн. основного боргу, 5924 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн. 18 коп. відсотків за користування кредитом, 1341 (одна тисяча триста сорок одна) грн. 34 коп. пені (обов'язок є солідарним з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_2). Видати наказ.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Мелітопольського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (71100, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. О.Невського, б. 16, к. 14, ЄДРПОУ 37062759) з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_2) 7910 (сім тисяч дев'ятсот десять) грн. основного боргу, 5924 (п'ять тисяч дев'ятсот двадцять чотири) грн. 18 коп. відсотків за користування кредитом, 1341 (одна тисяча триста сорок одна) грн. 34 коп. пені (обов'язок є солідарним з Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1). Видати наказ.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки фізичної особи - платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" в особі Мелітопольського відділення Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Надія України" (71100, Запорізька область, м. Мелітополь, вул. О.Невського, б. 16, к. 14, ЄДРПОУ 37062759) 1827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. судового збору. Видати наказ.
Повне рішення складено 20 липня 2015 року.
Суддя І.А. Попова
Судове рішення № 47170797, Господарський суд Запорізької області було прийнято 14.07.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/3745/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: