Рішення № 47170538, 16.07.2015, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.07.15р. Справа № 904/6212/14За позовом Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", м. Київ, в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод", м. Марганець Дніпропетровської області

про стягнення 652 012 грн. 38 коп.

Суддя ЗАГИНАЙКО Т.В.

Представники:

від позивача: Кучерева Н.В.- представник, дов. від 18.02.2015р. №09-32/116;

від відповідача: Поляков В.В. - представник, дов. від 12.01.2015р. б/н. (був присутній у судовому засіданні 10.06.2015р.);

Житня С.О. - представник, дов. від 27.05.2015р. б/н. (був присутній у судових засіданнях 22.06.2015р. та 25.06.2015р.).

СУТЬ СПОРУ:

Згідно із статтею 77 Господарського процесуального кодексу України у судових засіданнях було оголошено перерви до 10.06.2015р., до 22.06.2015р., до 25.06.2015р. та до 16.07.2015р.

Позивач з урахуванням заяви (вх. №76009/14 від 03.12.2014р.) про збільшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідача 652 012 грн. 28 коп., що складає 567 973 грн. 00 коп. - заборгованості по кредиту за Кредитним договором від 22.12.2014р. №461/02-11 про відкриття кредитної лінії, 65 210 грн. 78 коп. - пені за прострочення строку погашення кредиту за період з 01.02.2014р. по 30.11.2014р., 18 035 грн. 09 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом за період з 01.10.2014р. по 30.11.2014р. та 793 грн. 41 коп. - пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом за період з 01.10.2014р. по 30.11.2014р.

Відповідач у відзиві (вх. №57424/14 від 16.09.2014р.) на позовну заяву просить суд відстрочити сплату залишку непогашеної суми кредиту строком на один рік та звільнити відповідача від сплати штрафних санкцій у зв'язку з існуванням форс-мажорних обставин.

Позивач у запереченнях на відзив (вх. №63433/14 від 14.10.2014р.) проти відстрочення відповідачу сплати заборгованості заперечує та зазначає, що відповідачем не надано належних доказів в підтвердження свого фінансового стану.

Відповідач у відзиві (вх. №63442/14 від 14.10.2014р.) на позовну заяву вказує, що станом на 30.09.2014р. підприємство сплатило позивачу по кредитному договору 1 255 800 грн. 00 коп. кредиту, 513 316 грн. 40 коп. - відсотків та 3 188 грн. 71 коп. - пені.

Також відповідач у письмових поясненнях по справі (вх. №65133/14 від 21.10.2014р.) зазначає, що кредиторська заборгованість відповідача значно перевищує дебіторську, тому підприємство не може першочергово сплачувати тіло кредиту.

Позивач у доповненнях (вх. №70216/14 від 16.11.2014р.) до заперечень на відзив просить відмовити відповідачу у наданні відстрочки та звільненні від сплати пені та процентів за користування кредитом, оскільки відповідач не є суб'єктом, стосовно якого виникли обставини непереборної сили та не розташований в зоні АТО, а також не довів наявності виняткових обставин, які б свідчили про складність виконання рішення.

Відповідач у відзиві (вх. №76024/14 від 03.12.2014р.) на доповнення до заперечень позивача зазначає, що наявність чи відсутність грошових коштів на рахунках відповідача ще не підтверджує його можливості повністю виконати всі свої зобов'язання.

Позивач у поясненнях (вх.№36369/15 від 09.06.2015р.) по справі №904/6212/14 з урахуванням постанови Вищого господарського суду України від 22.04.2015р. просить позовні вимоги позивача задовольнити та зазначає, що пеня за простроченим кредитом та за простроченими процентами за користування кредитом нарахована банком у повній відповідності з нормами частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України, підпунктами 3.4,5.2 Кредитного договору.

Відповідач у письмових поясненнях (вх.№36662/15 від 10.06.2015р.) по справі №904/6212/14 просить зменшити пеню по простроченому кредиту за кредитним договором №461/02-11 від 22.02.2011р. за період з 01.02.2014р. по 31.07.2014р. що становитиме 50 % згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2014р. від 20 326 грн. 85 коп. до 10 163 грн. 42 коп. та пеню по простроченим процентам за період з 05.02.2014р. по 04.08.2014р., що становить 50 % від 697 грн. 53 коп. до 348 грн. 76 коп.

Також відповідач у письмових поясненнях (вх.№41105/15 від 25.06.2015р.) просить зменшити пеню по простроченому кредиту за кредитним договором №461/02-11 від 22.02.2011р. за 6 місяців, що становить 50 % згідно рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2014р. від 42 268 грн. 38 коп. до 21 134 грн. 19 коп. та пеню по простроченим процентам за 6 місяців, що становить 50% від 721 грн. 84 коп. до 366 грн. 20 коп.

Позивач у листі (вх.№41284/15 від 25.06.2015р.) надає додаткові пояснення правильності строку нарахування пені з урахуванням постанови Верховного Суду України від 15.04.2015р. у справі №3-53гс15, в яких зазначає, що станом на 01.12.2014р. розрахунок пені за прострочення сплати кредиту за період з 01.02.2014р. по 30.11.2014р. у розмірі 65 210 грн. 78 коп. та пені за простроченими процентами за період з 05.02.2014р. по 05.10.2014р. в розмірі 793 грн. 41 коп. в т.ч. із суми нарахованих процентів 7 391 грн. 43 коп. за період з 01.09.2014р. по 26.09.2014р., зроблений правильно з урахуванням умов підпунктів 3.4,5.2 Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №461/02-11 від 22.12.2011р. та частини 6 статті 232 Господарського процесуального кодексу України.

Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу представниками сторін заявлено не було.

У судовому засіданні було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014р. у справі №904/6212/14 позов задоволено частково; стягнено з Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Дніпропетровськ 567 973 грн. 00 коп. - основного боргу за кредитом, 18 035 грн. 09 коп. - боргу за процентами за користування кредитом, 32 605 грн. 39 коп. - пені за прострочення строку погашення кредиту, 396 грн. 71 коп. - пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом та 13 040 грн. 26 коп. - судового збору; відстрочено виконання рішення суду строком на 6 місяців - до 03.06.2015р. включно.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2015р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014 року у справі №904/6212/14 змінено; викладено абзац третій резолютивної частини рішення в наступній редакції: "Відстрочити виконання рішення суду строком на 9 місяців - до 03.09.2015р. включно.".

Постановою Вищого господарського суду України від 22.04.2015р. постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04 березня 2015 року та рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 03 грудня 2014 року у справі №904/6212/14 в частині часткового задоволення вимог Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк", в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Дніпропетровськ, до Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" про стягнення 65 210 грн. 78 коп. пені за прострочення строків погашення кредиту, 793 грн. 41 коп. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом та 13 040 грн. 26 коп. судового збору скасовано; справу в означеній частині вимог передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області в іншому складі суду.

Скасовуючи частково рішення господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 04.03.2015р., Вищий господарський суд України у постанові від 22.04.2015р. у справі №904/6212/14, зокрема, зазначає, що: - судами розглянуто вимоги про стягнення пені за більш ніж 10 місяців та після настання кінцевої дати повернення кредиту, що є порушенням частини 6 статті 232 Господарського кодексу України та пункту 5.2 кредитного договору; - суди неправильно встановили періоди, за які у позивача наявне право на стягнення пені з відповідача за порушення ним грошового зобов'язання, тому висновки судів попередніх інстанцій в частині часткового задоволення вимог про стягнення 32 605 грн. 39 коп. пені за прострочення строків погашення кредиту та 396 грн. 71 коп. пені за прострочення сплати процентів за користування кредитом не можна вважати законними та обґрунтованими.

Згідно з частиною 3 статті 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 03.12.2014р. у справі №904/6212/14 було встановлено, що:

- 22.12.11р. сторонами укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії №461/02-11 (далі Кредитний договір), до якого вносились зміни та доповнення;

- відповідно до пункту 2.1 Кредитного договору банк надає позичальникові кредит шляхом відкриття відновлювальної кредитної лінії зі встановленням ліміту кредитної лінії у розмірі 1 823 773 грн. 00 коп.; кредитування відбувається шляхом надання позичальникові кредитних коштів в межах окремих траншів, загальна сума яких не може перевищувати ліміт кредитної лінії; встановлення розміру кожного траншу відбувається після підписання з позичальником Договору про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування, в якому визначається, крім іншого, строк користування траншем, процентна ставка; договори про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування є невід'ємними частинами цього Договору.

- відповідач зобов'язався отримати кошти в межах траншу, виконати всі обов'язки, що витікають зі змісту Кредитного договору, і повністю погасити свої боргові зобов'язання у терміни (строки), встановлені цим Договором;

- відповідно до пункту 2.3 Кредитного договору дата остаточного повернення всіх отриманих в межах кредитної лінії сум кредиту - 26.09.14р.;

- 22.12.11р. сторонами укладений Договір про надання траншу в межах встановленого ліміту кредитування №463б/02-11 до Кредитного договору про відкриття кредитної лінії №461/02-11 від 22.12.11р. далі - Договір про надання траншу, згідно якого в рамках Кредитного договору відповідачу надається транш невідновлювального кредиту в межах встановленого ліміту кредитування (в загальному розмірі 1 823 773 грн. 00 коп.); видача траншу в сумі, яка не перевищує 1 823 773 грн. 00 коп. здійснюється протягом січня-березня 2012р.; проценти за користування кредитом, наданим в межах цього траншу, нараховуються ПАТ Промінвестбанк та сплачуються відповідачем у розмірі 19% річних; порядок нарахування та сплати процентів, а також зміна розміру відсоткової ставки відбувається у порядку, передбаченому Кредитним договором; кінцевий термін повернення кредиту, наданого в межах цього траншу - 26.09.14р.; встановлення ліміту погашення першого траншу здійснюється за графіком; всі інші умови користування кредитом в межах кожного траншу передбачені умовами Кредитного договору;

- згідно з пунктами 4.2.2, 4.2.3 Кредитного договору відповідач зобов'язався використовувати кредит за цільовим призначенням і у встановлений Кредитним договором строк повернути отримані суми кредиту та своєчасно сплачувати плату за кредит та проценти за неправомірне користування кредитом на умовах і в порядку, передбачених Кредитним договором, а також суми передбаченої цим Договором неустойки;

- позивач виконав свої договірні зобов'язання, в рахунок встановленого ліміту кредитування надав відповідачеві транш у розмірі 1 818 797 грн. 70 коп.; у порушення умов Кредитного договору відповідач кредит повернув частково й несвоєчасно; також несвоєчасно і не у повному обсязі сплачено й інші, обумовлені Кредитним договором, платежі; у зв'язку з цим, на момент закінчення кінцевого терміну повернення кредиту - 26.09.14р., борг відповідача перед позивачем становить 567 973 грн. 00 коп.; за даними обох сторін, ця сума боргу залишилась і на момент прийняття рішення судом;

- пунктом 4.3.4 Кредитного договору встановлено, що ПАТ Промінвестбанк має право вимагати від відповідача (незалежно від настання строку погашення кредиту) дострокового повернення кредиту, та/або процентів за користування кредитом, та/або суми неустойки, передбачених цим Договором, письмово попередивши про необхідність такої сплати не менше ніж за 10 (десять) календарних днів до вчинення необхідних дій по примусовому стягненню коштів, у випадках, зокрема коли Відповідач не виконав у строк свої обов'язки по поверненню кредиту та/або сплаті процентів за користування кредитом та/або інші обов'язки по сплаті грошових коштів, передбачені цим Договором;

- у зв'язку з порушенням зобов'язань за Кредитним договором, позивачем відповідачеві направлялася вимога про дострокове повернення кредиту за №104-39-09/1161 від 30.07.14р., яка останнім залишилась без виконання.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 та 2 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору; не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань; кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу; порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 5.2 Кредитного договору від 22.12.2011р. №461/02-11 про відкриття кредитної лінії (в редакції Договору від 25.04.2013р. №142/-2-13 про внесення змін та доповнень) встановлено, що пеня за несвоєчасну сплату сум кредиту та/або процентів за користування кредитом та/або плати за кредит, та/або процентів за неправомірне користування кредитом обчислюється щоденно.

Відповідно до пункту 3.4 Кредитного договору від 22.12.2011р. №461/02-11 про відкриття кредитної лінії у випадку, якщо банком застосована до позичальника неустойка у вигляді пені, остання нараховується банком з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно, та сплачується позичальником на рахунок, номер якого повідомляється банком позичальнику негайно після його відкриття.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином, законодавець передбачив право сторін визначати у договорі розмір санкцій і строки їх нарахування за прострочення виконання зобов'язання. У разі відсутності таких умов у договорі нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України.

Умовами Кредитного договору від 22.12.2011р. №461/02-11 про відкриття кредитної лінії сторони передбачили строк нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, який відповідає вимогам частини шостої статті 232 Господарського кодексу України і становить з дати виникнення обставин, що є підставою для застосування пені, до дати припинення цих обставин включно.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду України від 15.04.2015р. у справі №3-53гс15.

Таким чином, згідно розрахунку пеня за прострочення строку погашення кредиту складає 65 210 грн. 78 коп. (з 01.02.2014р. по 30.11.2014р.), а пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитом становить 793 грн. 41 коп. (з 05.02.2014р. по 05.10.2014р.).

Відповідач у письмових поясненнях (вх.№41105/15 від 25.06.2015р.) просить зменшити пеню по простроченому кредиту, що становить 50% згідно рішення господарського суду Дніпропетровської області від 13.12.2014р. від 42 268 грн. 38 коп. до 21 134 грн. 19 коп., та пеню по простроченим процентам за 6 місяців, що становить 50% від 721 грн. 84 коп. до 366 грн. 20 коп.

Відповідно до частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій; при цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Матеріали справи містять докази на підтвердження того, що ряд контрагентів відповідача, яким він постачав свою продукцію, розташовані в Донецькій та Луганській областях, на території яких, відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р., проходить антитерористична операція. Ці підприємства, посилаючись на проведення бойових дій та неможливість здійснення господарської діяльності, звернулись до відповідача з проханням зупинити відвантаження продукції на невизначений час. Значна кількість продукції для таких контрагентів виготовлена (на суму 7 625 941 грн. 00 коп.) і не одержана ними у зв'язку з обставинами, які склались у Донецькій та Луганській областях. Відповідач наполягає, що наведені обставини сприяли зростанню дебіторської заборгованості за продукцію, товари та послуги, яка відповідно до звіту про фінансовий стан підприємства за 9 місяців 2014р. становить 4016 тис. грн., незавершене виробництво за 9 місяців 2014р. збільшилось на 5547 тис.грн., показники готової продукції збільшились на 325 тис. грн., кредиторська заборгованість за товари, роботи та послуги за 9 місяців 2014р. дорівнює 16 354 тис. грн., заборгованість із заробітної плати збільшилась до 587 тис. грн. Надані Відповідачем документи свідчать про те, що його платоспроможність протягом 2014р. погіршилася.

Будь-яких доказів про покращення стану відповідача матеріали справи не містять.

З наведеного вбачається, що складний фінансовий стан відповідача виник внаслідок об'єктивних обставин.

Тому, враховуючи складний матеріальний стан відповідача, суд вважає за можливе зменшити розмір пені на 50%.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню пеня за несвоєчасну сплату сум кредиту у розмірі 32 605 грн. 39 коп. та пеня за несвоєчасну сплату сум процентів у розмірі 396 грн. 71 коп.

З урахуванням викладеного позовні вимоги у частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на відповідача.

Керуючись статтями 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов у частині стягнення пені задовольнити частково.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Марганецький рудоремонтний завод" (53401, м. Марганець Дніпропетровської області, вул. Радянська, 162; ідентифікаційний код 05448389) на користь Публічного акціонерного товариства "Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк" (01001, м. Київ, пров. Шевченка, 12; ідентифікаційний код 00039002) в особі Обласного відділення ПАТ "Промінвестбанк" в м. Дніпропетровськ (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Леніна, 17) 32 605 грн. 39 коп. - пені за несвоєчасну сплату сум кредиту, 396 грн. 71 коп. - пені за несвоєчасну сплату сум процентів та 13 040 грн. 25 коп. - витрат по сплаті судового збору.

В решті позову у частині стягнення пені відмовити.

Видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

СУДДЯ Т.В. ЗАГИНАЙКО

Дата підписання рішення,

оформленого відповідно до статті 84 ГПК України,

„21„ липня 2015р.