Постанова № 47170299, 21.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 липня 2015 року м. Київ № 826/2273/15

Окружний адміністративний суд м. Києва у складі колегії суддів під головуванням судді Добрянської Я.І., суддів - Нагорянського С.І., Мазур А.С., розглянув в порядку письмового провадження адміністративну справу:

за позовом ОСОБА_1

до відповідача Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича

про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - не прибув,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся в Окружний адміністративний суд м. Києва з позовом до відповідача Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича про визнання протиправною бездіяльності відповідача в частині ненадання відповіді по суті скарги позивача від 18.12.2014 р. та направлення її на розгляд до ГУ МВС України у Київській області, зобов"язати відповідача надати повну і обгрунтовану відповідь по суті вказаної скарги позивача.

В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначено, що передавши його звернення (скаргу) від 18.12.2014 р. ГУ МВС України у Київській області, тобто органу, дії посадових осіб якого оскаржуються, відповідач своїми діями унеможливив реалізацію позивачем права на звернення, передбаченого Законом України «Про звернення громадян», порушивши норми даного закону. Також позивачем зауважено, що його звернення, направивши до ГУ МВС України у Київській області, відповідач фактично не розглянув, не надав на нього повної, обґрунтованої та своєчасної відповіді, у зв'язку із чим позивач звернувся до суду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.02.2015 р. головуючим суддею Добрянською Я.І. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до попереднього судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 31.03.2015 р. закінчено підготовче провадження та призначено адміністративну справу №826/2273/15 до судового розгляду в судовому засіданні колегіальним складом суду під головуванням судді Добрянської Я.І.

У судовому засіданні 15.07.2015 р. ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач до судового засідання не з"явився, повноважного представника не скерував, про дату час та місце розгляд справи повідомлений належним чином.

У справі наявні заперечення проти адміністративного позову, в яких йдеться про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог з тих підстав, що ОСОБА_1 не належить до встановлено ст. 16 Закону України «Про звернення громадян» переліку осіб, відповідь за результатами розгляду скарг яких надається за підписом Міністра внутрішніх справ України.

Також, як відмічено представником відповідача у запереченнях, при первинному розгляді скарги позивача вбачались факти можливих порушень з боку посадових осіб Києво-Святошинського РУ ГУ МВС України в Київській області, а також й те, що начальник ГУ МВС України в Київській області відповідно до ст.ст. 3, 13 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, уповноважений притягнути до дисциплінарної відповідальності співробітників Києво-Святошинського РУ ГУ МВС України в Київській області, у тому числі і його керівництво, та співробітників ГУ МВС України в Київській області, заступник міністра внутрішніх справ України Сакал В.М. доручив розгляд та надання відповіді начальнику ГУ МВС України в Київській області, а головному слідчому управлінню МВС України - здійснювати контроль з метою належного розгляду скарги позивача.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Зважаючи на викладене, суд ухвалив продовжити розгляд даної адміністративної справи в порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Отже, розглянувши наявні у справі матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18.12.2014 р. (вх. від 18.12.2014 р. №М-5004) скеровано на ім'я Міністра внутрішніх справ України Авакова А.Б. скаргу, в якій позивач просив ініціювати проведення службової перевірки описаних у скарзі фактів неправомірних дій керівника Києво-Святошинського РВ ГУМВС України в Київській області Ценова Д.М. та халатних дій співробітників ГУ МВС України у Київській області, а також вирішити питання стосовно доцільності перебування Ценова Д.М. на займаній посаді. Між тим, у скарзі позивачем зауважено про необхідність надіслання обґрунтованої та повної відповіді на його адресу у визначений Законом України «Про звернення громадян» строк.

Згідно наявної у справі картки особистого прийому громадян, вказану скаргу зареєстровано 18.12.2014 р., терміном виконання визначено 17.01.2015 р.

Водночас відповідно до резолюції заступника Міністра внутрішніх справ України Сакала В.М. скарга позивача ГСУ МВС України направлена в СУ ГУМВС України в Київській області листом від 25.12.2014 р. №13/М-9031, в якому зазначено про необхідність СУ ГУМВС України в Київській області за наслідками розгляду скарги позивача направити на адресу ГУ СУ МВС України матеріали розгляду скарги, а зокрема, висновку за результатами розгляду вказаного звернення та відповіді автору звернення.

За результатами розгляду згаданої скарги листом від 15.01.2015 р. №14/40-М-1113 за підписом першого заступника начальника ГУ МВС України в Київській області - начальника слідчого управління Осіпова О.О. позивачу надано відповідь на скаргу від 18.12.2014 р.

Однак, вважаючи протиправною передачу звернення від 18.12.2014 р., а також стверджуючи про ненадання відповідачем повної, обґрунтованої та своєчасної відповіді на скаргу, позивач за захистом порушених прав та інтересів звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва.

Дослідивши наявні у справі докази, проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства з приводу даного спору, а також заслухавши пояснення представників сторін та оглянувши позицію судів вищих інстанцій з приводу аналогічних спорів, суд дійшов до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 1 Закону України «Про звернення громадян» громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до положень ст. 3 цього Закону під зверненнями громадян розуміються викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Водночас скаргою є звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Згідно із ст. 5 цього Закону звернення адресуються органам державної влади і місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форм власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Статтею 7 Закону передбачено, що звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду. Між тим, якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення. Забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються.

Відповідно до положень ст. 16 Закону скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, установ, організацій і підприємств особисто.

До скарги додаються наявні у громадянина рішення або копії рішень, які приймалися за його зверненням раніше, а також інші документи, необхідні для розгляду скарги, які після її розгляду повертаються громадянину.

Разом з тим, згідно з положеннями ст. 20 зазначеного Закону звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Водночас наказом МВС України від 10.10.2004 р. №1177 затверджено Положення про порядок роботи зі зверненнями громадян і організації їх особистого прийому в системі Міністерства внутрішніх справ України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Положення №1177), яким установлено єдиний для органів внутрішніх справ України, внутрішніх військ МВС України, навчальних закладів МВС України, установ, організацій і підприємств системи МВС України (далі - органи внутрішніх справ) порядок приймання, реєстрації, розгляду, узагальнення та аналізу звернень громадян, а також визначає порядок контролю за його дотриманням.

Так, відповідно до норм п.п. 2.1.-2.2 вказаного Положення, письмові звернення громадян, оформлені належним чином і подані в установленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю, реєстрації та первинному розгляду з метою визначення їх належності до компетенції органів внутрішніх справ та призначення за ними конкретного виконавця.

Первинний розгляд письмових звернень громадян проводиться керівниками органів внутрішніх справ або їх заступниками відповідно до їх повноважень.

Перші керівники органів внутрішніх справ особисто розглядають звернення і в першу чергу приймають Героїв України, Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, інвалідів Великої Вітчизняної війни. Особлива увага приділяється розв'язанню проблем, порушених у зверненнях ветеранів війни та праці, інвалідів, непрацездатних осіб та тих, хто постраждав унаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, багатодітних сімей, одиноких матерів, інших осіб, які потребують соціального захисту та підтримки.

Відповідно до п. 4.1 Положення керівники органів внутрішніх справ та їх заступники при розгляді звернень громадян зобов'язані уважно вникати в їх суть, у разі потреби вимагати у виконавців матеріали їх перевірки, направляти працівників органів внутрішніх справ на місця для перевірки викладених у зверненнях фактів, уживати інших заходів для об'єктивного вирішення поставлених авторами звернень питань, з'ясовувати і усувати причини та умови, які спонукають громадян скаржитись, якщо це не суперечить чинному законодавству.

Безпосередні виконавці при здійсненні перевірок за зверненнями обов'язково спілкуються з їх авторами, з'ясовують усі порушені питання та обставини, детально вникають в їх суть, вживають заходів щодо захисту конституційних прав громадян у межах своєї компетенції відповідно до чинного законодавства.

За результатами перевірки звернення складається мотивований висновок про результати розгляду звернення громадян, який має містити в собі об'єктивний аналіз усіх зібраних матеріалів і повинен відповідати порядку його складання (додаток 9) (п. 4.3).

Рішення, які приймаються за зверненнями, повинні бути мотивованими та ґрунтуватися на нормах чинного законодавства. Посадова особа, визнавши заяву такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити своєчасне і правильне виконання прийнятого рішення, а в разі визнання скарги обґрунтованою - негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадян (п. 4.4).

Громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів внутрішніх справ, має права, визначені статтею 18 Закону України «Про звернення громадян» (п. 4.5).

В свою чергу відповідно до ст. 18 названого закону громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

У відповідності до п. 5.1 Положення №1177 термін розгляду звернень обчислюється з дня їх надходження та реєстрації в органі внутрішніх справ до дня направлення заявнику відповіді на його звернення. Якщо останній день терміну розгляду звернення припадає на неробочий день, то за останній день терміну вважається перший після нього робочий день.

Згідно п. 5.2 щодо кожного звернення не пізніше ніж у п'ятиденний термін повинно бути прийняте одне з таких рішень: 5.2.1. прийняти до свого провадження; 5.2.2. передати на вирішення до підпорядкованого чи іншого органу внутрішніх справ; 5.2.3. надіслати за належністю до іншого органу виконавчої влади, якщо питання, порушені у зверненні, не входять до компетенції органів внутрішніх справ, про що одночасно повідомити автора; 5.2.4. залишити без розгляду за наявності підстав, визначених у статті 8 Закону України «Про звернення громадян».

У разі направлення звернення для перевірки й прийняття рішення до підвідомчих органів внутрішніх справ термін розгляду такого звернення обчислюється з дня надходження його до органу внутрішніх справ вищого рівня й закінчується днем надання відповіді тим органом внутрішніх справ, який його розглядав по суті. В інших випадках термін розгляду звернень громадян обчислюється від дня їхньої реєстрації. Про пересилання звернення до іншого органу внутрішніх справ необхідно обов'язково інформувати автора звернення (п. 5.3).

Звернення розглядаються і вирішуються в термін не більше одного місяця від дня їх надходження, враховуючи вихідні, святкові та неробочі дні, а ті, які не потребують додаткового вивчення та проведення перевірки за ними, - невідкладно, але не пізніше 15 днів від дня їх отримання (п. 5.4).

Пунктом 7.2 Положення №1177 встановлено, що скарга на дії чи рішення органу внутрішніх справ або посадової особи подається в порядку підлеглості вищому органу внутрішніх справ або посадовій особі відповідно до чинного законодавства, а в разі незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Розгляд скарг громадян на дії працівників органів внутрішніх справ проводиться в порядку, передбаченому цим Положенням (п. 7.3).

За кожною скаргою, в якій громадяни порушують питання про наявність порушень чи недоліків у роботі органів внутрішніх справ або скаржаться на дії працівників ОВС, проводиться ретельна перевірка викладених фактів органом внутрішніх справ, до якого звернувся громадянин. За результатами перевірки надаються матеріали керівникові органу внутрішніх справ або його заступникам, в яких зазначається, підтвердились чи ні наведені відомості (факти) і які заходи вжиті для усунення виявлених порушень чи недоліків та притягнення до відповідальності винних осіб. Громадянину за наслідками розгляду скарги надається письмова або усна відповідь (за його бажанням) (п. 7.4).

Відповідно до п. 7.5 Положення №1177 рішення за розглядом скарги громадянина приймає керівник органу внутрішніх справ (або його заступник), у провадженні якого перебуває скарга.

Посадова особа, визнавши скаргу громадянина обґрунтованою або такою, що підлягає задоволенню, зобов'язана забезпечити повноту і своєчасність її розгляду, прийняти рішення відповідно до законодавства і негайно вжити заходів до поновлення порушених прав громадянина. Рішення вищого органу внутрішніх справ щодо розгляду скарги в разі незгоди з ним громадянина може бути оскаржене в суді у термін, передбачений законодавством України (п. 7.6).

В свою чергу згідно до вимог п. 7.7 Положення №1177 забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органам внутрішніх справ або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються, а також тим, які не мають повноважень для їх розгляду або керівники яких приймали рішення з викладених у зверненні доказів.

У разі необхідності підпорядкованому органу внутрішніх справ може бути доручено проведення додаткової перевірки конкретних обставин чи відомостей (фактів), викладених у зверненні громадянина, відповідно до чинного законодавства.

Як встановлено судом, обставини, викладені у скарзі від 18.12.2014 р., стосуються халатних дій співробітників ГУ МВС України у Київській області та неправомірних дій керівника Києво-Святошинський РВ ГУ МВС України в Київській області, а відтак, перенаправлення скарги позивача для розгляду ГУ МВС України в Київській області в даному випадку не узгоджується із вимогами п. 7.7 Положення №1177 та ч. 4 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян".

Разом з тим суд зауважує, що позивач не належить до визначених абз. 4 п. 2.2 Положення №1177 категорій громадян, відтак, його звернення від 18.12.2014 р. не підлягає розгляду першим керівником органів внутрішніх справ особисто.

На переконання суду, стосовно звернення позивача відповідачем не пізніше, ніж у п'ятиденний термін повинно було бути прийнятим одне з рішень, передбачених п. 5.2. Положення №1177, однак врахуванню при цьому обов"язковими є вимоги п. 7.7 Положення №1177 та ч. 4 ст. 7 Закону України "Про звернення громадян", чого, як встановлено під час судового розгляду справи відповідачем дотримано не було.

Таким чином, враховуючи наведене, а також виходячи із наявних у справі наданих сторонами доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Також згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи вищенаведене в сукупності та керуючись ст.ст. 2, 71, 86, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Визнати протиправною бездіяльність Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича в частині ненадання відповіді по суті скарги ОСОБА_1 від 18.12.2014 р. та направлення даної скарги на розгляд до ГУ МВС України у Київській області.

3. Зобов"язати Міністра внутрішніх справ України Авакова Арсена Борисовича надати повну і обгрунтовану відповідь по суті скарги ОСОБА_1 від 18.12.2014 р.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 73,08 грн.

Строк і порядок набрання судовим рішенням законної сили встановлені у статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Головуючий Суддя Я.І. Добрянська

Судді: С.І. Нагорянський

А.С. Мазур

Дата складання та підписання в повному обсязі постанови - 21.07.2015 р.