Постанова № 47170160, 15.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

15 липня 2015 року № 826/6342/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Келеберда В. І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Приватного підприємства "Проектно-конструкторське бюро" до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПАТ "ОТП банк", ТОВ "Компанія з управління активами "ОТП Капітал"про визнання незаконними дій, скасування запису ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Проектно-конструкторське бюро" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни (далі - відповідач) про визнання незаконними дій та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 8715940 про право власності на нежиле приміщення НОМЕР_1 (в літ. А), загальною площею 223,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2015 року залучено до участі у вирішені справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору: ПАТ "ОТП банк", ТОВ "Компанія з управління активами "ОТП Капітал".

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем всупереч вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" вчинено запис № 19313561 від 13.02.2015 року про право власності на нежиле приміщення 61 (в літері А) за адресою: АДРЕСА_1, що було предметом договору іпотеки, за Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "ОТП Капітал", оскільки Приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу Верповській Олені Володимирівні не були надані документи, які підтверджують право власності іпотекодержателя на вищевказане нерухоме майно. А тому позивач посилався на порушення відповідачем п. 1.1, п. 1.7 Розділу 2 глави 2 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, який затверджено Міністерством юстиції України від 22.02.2012 року № 296/5, оскільки перед посвідченням договору купівлі-продажу та внесенням в Державний реєстр речових прав на нерухоме майно інформації про нового власника, нотаріус в силу згадуваних положень зобов'язаний був перенести інформацію з Реєстру прав власності на нерухоме майно до Державного реєстру прав на нерухоме майно, щодо першочергового володільця, а саме Приватного підприємства "Проектно-конструкторське бюро". Також позивач вказував про відсутність перевірки відповідачем факту погодження ціни продажу майно, що було зареєстровано спірним рішенням.

Відповідач проти позову заперечив з підстав викладених в письмових запереченнях, які долучені до матеріалів справи. Заперечуючи проти позову відповідач посилався на роз'яснення Верховного суду України, викладених в Аналізі судової практики застосування судами законодавства, яке регулює іпотеку як заставу нерухомого майна та вказував, що під час посвідчення договору купівлі-продажу та реєстрації права власності за ТОВ «КУА «ОТП Капітал» відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору заперечували проти позову з підстав викладених в письмових поясненнях, що долучені до матеріалів справи. В якості безпідставності позовних вимог треті особи зазначали, що при укладенні та посвідченні договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, що укладався на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі від 13.02.2015 року щодо спірного майна, відповідачу ПАТ «ОТП Банк» в якості документа, що підтверджує право власності на вказане нерухоме майно було надано оригінал договору іпотеки № PCM-SME 003/138/2006 від 28.12.2006 та оригінал договору наступної іпотеки № PCM-SME 003/223/2007 від 09.08.2007 року, що відповідають вимогам Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та у зв'язку з в'язку з чим відповідачем правомірно вчинено оскаржувані дії.

На підставі ч. 6 ст. 128 КАС України судом ухвалено про перехід до подальшого розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані позивачем, відповідачем та третіми особами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28 грудня 2006 року між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк», далі - Банк) та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № CM-SME003/138/2006, предметом якого було надання ПАТ "ОТП Банк" (далі - Банк) грошових коштів (кредиту) на суму 395 000,00 доларів США.

10 квітня 2007 року між Банком та ПП "Проектно-конструкторське бюро" було укладено Договір іпотеки № PM-SME 003/125/2007 від 10.04.2007 року, який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Соколовим Ю.Є., з метою забезпечення зобов'язань позивача за Кредитним договором № CM-SME003/138/2006 від 28 грудня 2006 року, відповідно до якого в іпотеку передане нежиле приміщення НОМЕР_1 (в літ. А), загальною площею 223,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Відповідно до п.п.3.1. вказаного договору, Предмет іпотеки належить позивачу на праві приватної власності, на підставі Договору купівлі-продажу будівлі шляхом викупу, посвідчений Державним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Шепелюк О.Г. 06 березня 2003 року за реєстровим № 671, зареєстрованим в реєстрі прав власності на нерухоме майно Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації прав власності на об'єкти нерухомого майна 19.03.2003 року за реєстраційним № 5594-к в книзі 69-П-271.

09 серпня 2007 року між банком та ОСОБА_2 було укладено Кредитний договір № CM-SME 003/223/2007 на проведення ремонту нежилого приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на суму 230 000 доларів США, датою остаточного погашення якого є 08 серпня 2014 року.

09.08.2007 року між Банком та ПП "Проектно-конструкторське бюро" було укладено договір наступної іпотеки № РМ-SM003/223/2007, відповідно до якого ПП "Проектно-конструкторське бюро" передало в іпотеку ЗАТ «ОТП «Банк» нежиле приміщення НОМЕР_1 (в літ. А), загальною площею 223,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

02 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. на договорі іпотеки № PM-SME 003/125/2007 від 10 квітня 2007 року вчинено виконавчий напис № 8879 про звернення стягнення на нерухоме майно: нежиле приміщення НОМЕР_1 (в літ. А), загальною площею 223,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності Приватному підприємству "Проектно-конструкторське бюро" для задоволення вимог банку в розмірі 229 763,99 доларів США за Кредитним договором № CM-SME 003/223/2007 від 09 серпня 2007 року.

02 жовтня 2009 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. на договорі іпотеки № PM-SME 003/125/2007 від 10 квітня 2007 року вчинено виконавчий напис № 8875 про звернення стягнення на нерухоме майно: нежиле приміщення №61 (в літ.А), загальною площею 223,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та належить на праві приватної власності Приватному підприємству "Проектно-конструкторське бюро" для задоволення вимог банку в розмірі 327 934,17 доларів США за Кредитним договором № CM-SME 003/138/2006 від 28 грудня 2006 року.

Вищезазначені виконавчі написи рішенням Апеляційного суду м. Києва від 11 червня 2014 року (апеляційне провадження № 22-ц/796/8127/2014) визнано такими, що не підлягають виконанню.

23 лютого 2015 року з листа від 17.02.2015 року позивачу стало відомо, що нежиле приміщення НОМЕР_1 (в літ. А), загальною площею 223,7 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровано за ТОВ "КУА "ОТП Капітал", що підтверджується копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, який було додано до вищезазначеного листа. У витязі зазначається, що підставою виникнення права власності є договір купівлі-продажу, нежитлового приміщення, що укладається на підставі застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, що міститься у іпотечному договорі, серія та номер: р.№1056, виданий 13.02.2015, видавник: Верповська О.В. Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу.

24 лютого 2015 року позивачем було отримано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстрів до 2013 року щодо об'єкта нерухомого майна, а саме: нежиле приміщення НОМЕР_1 (в літ А), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач вважає дії відповідача протиправними, а рішення про державну реєстрацію права власності на вказаний вище об'єкт таким, що підлягає скасуванню, оскільки останнє прийнято всупереч вимогам Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 року N 1952-IV (далі - Закон N 1952-IV), що має своїм наслідком порушення прав та інтересів позивача.

Вирішуючи спір по суті суд звертає увагу на наступне.

Основні правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації та їх обтяжень визначає Закон України "Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2014 N 1952-IV (далі - Закон).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У відповідності до ч. 5 ст. 3 вказаного Закону державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв. Державна реєстрація прав власності, реєстрація яких проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва проводиться нотаріусом, яким вчиняється така дія.

З вказаного слідує, що право власності реєструється в порядку черговості надходження заяв. Тобто необхідним елементом реєстрації права власності є відповідна заява подана особою, яка має намір здійснити державну реєстрацію права власності.

Статтею 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень. Так, державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку: 1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви; 2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень; 3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації; 4) внесення записів до Державного реєстру прав; 5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону; 6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Як вбачається з матеріалів справи, 13.02.2015 між ПАТ "ОТП Банк" (продавець) та ТОВ "Компанія з управління активами "ОТП Капітал" (покупець) укладено договір купівлі-продажу нежилого приміщення на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі.

Пунктом 1.1 вказаного договору продавець продає, а покупець купує у власність нежиле приміщення НОМЕР_1 (в літері А), що розташоване за адресою АДРЕСА_1, загальною площею 223,7 кв. м. і сплачує за нього ціну визначену договором.

В подальшому 13.02.2015 до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни звернулося ПАТ "ОТП Банк" щодо посвідчення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, що укладається на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, яке міститься в іпотечному договорі.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону у випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 N 296/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 за N 282/20595 затверджено Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок N 296/5).

Згідно 1.1 ч. 1 глави 2 Порядку N 296/5 правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється, та, у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.

Як вказувалось вище 10 квітня 2007 року між Банком та ПП "Проектно-конструкторське бюро" було укладено Договір іпотеки № PM-SME 003/125/2007 відповідно до якого в іпотеку передане нежиле приміщення НОМЕР_1 (в літ. А), загальною площею 223,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та договір наступної іпотеки № РМ-SME003/223/2007.

Статтею 1 Закону України «Про іпотеку» визначено, що іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Як вбачається з матеріалів справи у зв'язку з порушенням умов кредитних договорів CM-SME003/138/2006 від 28.12.2006 року та № CM-SME 003/223/2007 від 09.08.2007 року, на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, ПАТ "ОТП Банк" вирішив задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки шляхом укладення договору купівлі-продажу предмета іпотеки.

При цьому суд звертає увагу, що порядок передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки передбачено статтею 37 Закону України «Про іпотеку». Зокрема зазначеною нормою встановлено, що іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Тобто договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками є підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно. Також суд зауважує, що законодавцем чітко врегульована процедура задоволення вимоги іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки у порядку встановленому Законом України «Про іпотеку», а саме реєстрація права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі.

Право власності та інші речові на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації (182 Цивільного кодексу України).

Згідно положень ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації.

За приписами ч.1, 3, 5, 7 ст.3 Закону №1952-IV державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав.

Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації (ч.3 ст.3 Закону №1952-IV).

Також як вище зазначалось державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Відповідно до ч. 6 статті 3 Закону №1952-IV будь-які правочини щодо нерухомого майна (відчуження, управління, іпотека тощо) вчиняються, якщо право власності чи інше речове право на таке майно зареєстровано згідно з вимогами цього Закону, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті та статтею 4 1 цього Закону.

Отже, право власності на нерухоме майно, в даному випадку нежиле приміщення НОМЕР_1 (в літ. А), загальною площею 223,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що є предметом іпотеки підлягає державній реєстрації за іпотеко держателем у разі порушенням виконання умов кредитних договорів за правилами встановленими Законом №1952-IV.

Вказані положення кореспондуються з обов'язком подання документів, які підтверджують державну реєстрацію права на майно при вчиненні нотаріальних дій щодо відчуження майна, що було предметом іпотеки, передбаченого п. 1.1 глави 2 розділу 2 Порядку 296/5, а саме правочини щодо відчуження та застави майна, право власності на яке підлягає реєстрації, посвідчуються за умови подання документів, що підтверджують право власності (довірчої власності) на майно, що відчужується або заставляється, та, у передбачених законодавством випадках, документів, що підтверджують державну реєстрацію прав на це майно в осіб, які його відчужують.

Згідно п. 1.7 Порядку N 296/5, крім правовстановлюючого документа на житловий будинок, квартиру садибу та інше нерухоме майно, якщо воно підлягає реєстрації, долучається витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

У разі якщо подані документи не містять усіх передбачених законодавством відомостей або в таких документах міститься суперечлива інформація, нотаріус може запитувати від відповідних суб'єктів (органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, які видавали такі документи) інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для вчинення нотаріальної дії та/або проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень.

Перелік необхідних для посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна документів визначається в Порядку, однак слід зазначити, що нотаріус є процесуально незалежним при вчиненні ним нотаріальних дій і має право витребовувати від суб'єктів правочину відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії, а неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні (п. 2 Глави 7 Розділу 1 вказаного Порядку).

Згідно абзацу 2 пункт1 1 Порядку N 296/5 вчинення нотаріальної дії може бути відкладене в разі необхідності витребування додаткових відомостей або документів від фізичних та юридичних осіб або направлення документів на експертизу.

Тобто у разі відсутності доказів державної реєстрації права власності на нерухоме майно при вчиненні запису про право власності на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна відповідач, керуючись положеннями Порядку має право витребувати необхідні для вчинення нотаріальної дії документи, неподання яких є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Суд наголошує, що в матеріалах справи відсутні, відповідачем і третіми сторонами не надані докази державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем з метою задоволення вимоги іпотекодержателя за рахунок предмета іпотеки у порядку встановленому Законом України №1952-IV, також відсутні докази витребовування від іпотекодержателя - ПАТ "ОТП Банк" документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії .

За правилами пункту 97 Постанови Кабінету Міністрів України, якою затверджено Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 17.10.2013 року № 868 (далі - Порядок № 868) під час проведення державної реєстрації зміни, переходу чи припинення інших речових прав та їх обтяжень на об'єкт нерухомого майна державний реєстратор за відсутності державної реєстрації права власності на такий об'єкт у Державному реєстрі прав переносить відомості про таке речове право, обтяження з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, Державного реєстру іпотек та/або Державного реєстру обтяжень рухомого майна до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить до Державного реєстру прав відповідний запис.

Аналіз викладеного свідчить, що нотаріус, діючи як державний реєстратор під час проведення державної реєстрації зміни, переходу чи припинення інших речових прав на об'єкт нерухомого майна за відсутності державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна у Державному реєстрі прав переносить відомості про таке речове право, до спеціального розділу Державного реєстру прав, після чого на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав вносить до Державного реєстру прав відповідний запис.

Враховуючи, що в силу положень Цивільного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" нерухоме майно, що є предметом договору іпотеки підлягає державній реєстрації, суд приходить до висновку про порушення процедури задоволення вимог іпотекодержателя шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та укладення договору купівлі-продажу нежилого приміщення на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що в свою чергу призвело до порушення посвідчення зазначеного договору відповідачем у зв'язку з неподанням всіх документів, що підтверджують право власності продавця - ПАТ «ОТП Банк» на об'єкт нерухомого майна - нежиле приміщення 61 (в літері А) за адресою: АДРЕСА_1 та не вчиненням відповідних дій передбачених Порядком № 868.

Стосовно тверджень позивача щодо відсутності перевірки відповідачем факту погодження ціни продажу майно, що було зареєстровано спірним рішенням суд вказує про наступне.

У відповідності до ч. 6 ст. 38 Закону N 898-IV ціна продажу предмета іпотеки встановлюється за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або на підставі оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. У разі невиконання цієї умови іпотекодержатель несе відповідальність перед іншими особами згідно з пріоритетом та розміром їх зареєстрованих прав чи вимог та перед іпотекодавцем в останню чергу за відшкодування різниці між ціною продажу предмета іпотеки та звичайною ціною на нього.

В матеріалах справи міститься висновок про вартість майна (предмета іпотеки) від 16.10.2014 виданий суб'єктом оціночної діяльності ОСОБА_6, яким встановлено вартість нежитлових приміщень №61 в літ А, загальною площею 223,70 кв.м., що знаходить за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 4 704 187, 00 грн.

28.10.2014 ПАТ "ОТП Банк" надіслано позивачу повідомлення про продаж предмета іпотеки за №12-66-12-4-10/12228.

Відповідно до вказаного повідомлення (т. 2 а.с. 20) через невиконання зобов'язань, що випливають з укладених позивачем кредитних договорів та договорів іпотеки банком було прийнято рішення про продаж предмету іпотеки в порядку ст. 38 Закону України "Про іпотеку" та п. 6.4. договору іпотеки за ціною, що визначена висновком про вартість майна. Зазначене повідомлення отримано позивачем 31.10.2014, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с.145).

Слід зауважити, що в матеріалах справі відсутні будь-які письмові докази, що позивач не згодний з ціною продажу предмету іпотеки визначеною в повідомленні.

А тому вищевказані твердження суд вважає необгрунтованими.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки судом встановлено, що при посвідченні договору-купівлі продажу нежилого приміщення на підставі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі відповідачем порушено положення Порядку № 296/5 в частині посвідчення вказаного договору при відсутності доказів державної реєстрації права власності на предмет іпотеки за ПАТ "ОТП Банк", суд вважає наявними підстави для визнання протиправними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 8715940 про право власності на нежиле приміщення НОМЕР_1 (в літ. А), загальною площею 223,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

За таких обставин, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, а також з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Задовольнити адміністративний позов.

2. Визнати протиправними дії Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Верповської Олени Володимирівни

3. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис № 8715940 про право власності на нежиле приміщення НОМЕР_1 (в літ. А), загальною площею 223,7 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.

Постанова набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 254 КАС України. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги в порядку і строки, встановлені ст.186 КАС України.

Суддя В. І. Келеберда