Постанова № 47170132, 13.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

13 липня 2015 року №826/6451/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Хрещатий Яр»

до

державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.03.2013 №0003122290, 07.03.2013 №0003132290,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Хрещатий Яр» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 07.03.2013 №0003122290, 07.03.2013 №0003132290.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 22.02.2013 №526/22-90-19242438 щодо відсутності факту реальності фінансово-господарських операцій між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Лоу Консалт», товариством з обмеженою відповідальністю «Різано Трейд», товариством з обмеженою відповідальністю «Дормашавто», необґрунтовано прийнято податкові повідомлення-рішення від 07.03.2013 №0003122290 та 07.03.2013 №0003132290. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 22.02.2013 №526/22-90-19242438 та відповідно, податкових повідомлень-рішень від 07.03.2013 №0003122290, 07.03.2013 №0003132290 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Справу №826/6451/15 розглянуто в письмовому провадженні згідно із приписами частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (на час виникнення спірних правовідносин найменування відповідача було – державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва Державної податкової служби) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Хрещатий Яр» щодо підтвердження фінансово - господарських операцій по взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Лоу Консалт», товариством з обмеженою відповідальністю «Різано Трейд», товариством з обмеженою відповідальністю «Дормашавто» за період 01.10.2009 по 30.09.2012.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Хрещатий Яр»:

підпунктів 7.2.1, 7.2.6 пункту 7.2, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 48 614,00 грн.;

підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5, підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», що призвело до заниження податку на прибуток на суму 69 425,00 грн..

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 22.02.2013 №526/22-90-19242438 та прийнято податкові повідомлення-рішення:

від 07.03.2013 №0003132290, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 60 768,00 грн., у тому числі: 48 614,00 грн. – основний платіж, 12 154,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції;

від 07.03.2013 №0003122290, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 86 781,00 грн., у тому числі: 69 425,00 грн. – основний платіж, 17 356,00 грн. – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», чинного на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з підпунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями чи іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього Закону.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства» до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємства», чинного на час виникнення спірних правовідносин, не включаються до складу валових витрат витрати на: виплату винагород або інших видів заохочень пов'язаним з таким платником податку фізичним чи юридичним особам у разі, якщо немає документальних доказів, що таку виплату або заохочення було проведено як компенсацію за фактично надану послугу (відпрацьований час). За наявності зазначених документальних доказів віднесенню до складу валових витрат підлягають фактичні суми виплат (заохочень), але не більші ніж суми, розраховані за звичайними цінами.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 22.02.2013 №526/22-90-19242438 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Хрещатий Яр» та його контрагентами:

товариством з обмеженою відповідальністю «Лоу Консалт» за договором від 01.12.2009 №16,

товариством з обмеженою відповідальністю «Різано Трейд» за договором від 02.11.2009 №15,

товариством з обмеженою відповідальністю «Дормашавто» за договором від 01.07.2010 №20.

Як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю «Хрещатий Яр» (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Різано Трейд» (продавець) укладено договір від 02.11.2009 №15, відповідно до якого продавець продає, а покупець придбає товар у кількості, по ціні і в строки, встановлені протоколом, який є невід’ємною частиною цього договору з моменту його підписання сторонами.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 02.11.2009 №15; накладних та податкових накладних за відповідні періоди.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано визначених договором від 02.11.2009 №15 копій: протоколу, який є невід’ємною частиною даного договору; графіку-поставок; товарно-транспортних накладних, платіжних доручень, тощо.

Надані первинні документи (накладні, податкові накладні) містять дефектність через неможливість ідентифікувати осіб, що їх підписали з огляду на відсутність ініціалів цих осіб, їх посади, відсутня інформація щодо довіреностей.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Хрещатий Яр» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Лоу Консалт» (виконавець) укладено договір від 01.12.2009 №16, відповідно до якого, виконавець зобов’язується по завданню замовнику представляти юридичні послуги в порядку та на умовах цього договору.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 01.12.2009 №16; податкових накладних; актів.

Суд звертає увагу, що з актів не вбачається, які саме послуги надавались замовнику, їх обсяг та конкретизація. Надані податкові накладні також містять дефектність через неможливість ідентифікувати осіб, що їх підписали та видали.

Також, між товариством з обмеженою відповідальністю «Хрещатий Яр» (замовник) та приватним підприємством «Дормашавто» (перевізник) укладено договір від 01.07.2010 №20, відповідно до якого, цей договір встановлює порядок взаємовідносин, які виникають при організації і виконанню робіт по перевезення вантажів, завантажувальних - розвантажувальних робіт по місту Київ, Київській області, міжміському сполученні та розрахунках цих перевезень між перевізником та замовником.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору від 01.07.2010 №20; податкових накладних; актів.

Суд звертає увагу, що позивачем не надано товарно-транспортних накладних, заявок на перевезення.

З податкових накладних та актів неможливо встановити які саме транспортні послуги надавались контрагентом позивача, яким сполученням, обсяг перевезень, час перевезень. Відсутні докази щодо наявності у контрагента позивача відповідних дозволів на перевезення, технічних можливостей.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Шевченківському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Хрещатий Яр» та його контрагентами: товариством з обмеженою відповідальністю «Лоу Консалт», товариством з обмеженою відповідальністю «Різано Трейд», товариством з обмеженою відповідальністю «Дормашавто» вказано на кримінальну справу №69-149 за фактом фіктивного підприємництва – створення та придбання суб’єкта господарської діяльності.

Під час судового розгляду справи позивачем не спростовано висновків акту перевірки контролюючого органу щодо формування даних податкового обліку товариства з обмеженою відповідальністю «Хрещатий Яр» на підставі первинних документів, які не відображають реального руху активів в процесі здійснення господарських операцій і складені з метою мінімалізації податкового навантаження та отримання необґрунтованої податкової вигоди.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем податкових зобов’язань та про правомірність винесених відповідачем оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 07.03.2013 №0003122290, 07.03.2013 №0003132290, а тому позовні вимоги про скасування податкових повідомлень-рішень не підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову відмовити.

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.