Ухвала суду № 47170038, 21.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про закриття провадження у справі

21 липня 2015 року м. Київ№ 826/11503/15Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., за участю секретаря судового засідання Непомнящої А.О., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1 до третя особа Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Адвокат ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури (далі по тексту - відповідач), за участю третьої особи - адвоката ОСОБА_2 (далі по тексту - третя особа) в якому просить:

- визнати рішення № VI-013/2014 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11 грудня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво НОМЕР_1 від 10 жовтня 2002 року) протиправним та скасувати його;

- зобов'язати Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії в межах своїх повноважень, а саме відповідним рішенням змінити рішення за № 120/ДПВ-13 від 06 листопада 2013 року Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про відмову в порушенні дисциплінарного провадження та припинення права заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 червня 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі № 826/11503/15, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 30 червня 2015 року, яке неодноразово відкладалось у зв'язку з неявкою сторін.

14 липня 2015 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) позивачем подано заяву про розгляд справи без її участі.

Таким чином, у зв'язку з клопотанням позивача про розгляд справи без її участі, суд, у судовому засіданні 20 липня 2015 року, керуючись приписами частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи повідомлення всіх учасників процесу належним чином та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, продовжив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Слід зазначити, що представником відповідача та третьою особою подані заяви про залишення позовної заяви без розгляду, проте, відповідно до статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства; подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Відтак, вирішуючи адміністративну справу, суду насамперед слід встановити чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства, а після, чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо адміністративний позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Як вбачається з матеріалів справи, 22 вересня 2012 року адвокат ОСОБА_2 уклала з гр. ОСОБА_3 договір про надання правової допомоги, згідно якого представляла інтереси останнього в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дружини.

Позивач вважає, що адвокат ОСОБА_2 під час розгляду цивільної справи порушила присягу адвоката, норми статей 7, 11, 19, 43 Правил адвокатської етики, затверджених Установчим З'їздом адвокатів України від 17 листопада 2012 року, статей 28, 29 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

На підставі викладеного, у вересні 2013 року позивач звернулась із скаргою на дії адвоката ОСОБА_2, до Дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області скарга про притягнення адвоката ОСОБА_2 до дисциплінарної відповідальності.

Рішенням Дисциплінарної палати КДКА Дніпропетровської області від 06 листопада 2013 року № 120/ДПВ-13 відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.

Рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 29 травня 2014 року № III-011/2014 скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області від 06 листопада 2013 року №120/ДПВ-13 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 скасоване. Матеріали скарги направлені на розгляд до КДКА Полтавської області.

31 липня 2014 року рішенням дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області відмовлено в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2.

11 грудня 2014 року рішенням № VI-013/2014 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури скарга ОСОБА_1 залишена без задоволення. Рішення дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Полтавської області про відмову у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_2 - без змін.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, позивач звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Надаючи правову оціни спірним правовідносинам, суд зазначає.

Частиною другою статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За змістом пункту 1 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

З наведених вимог закону вбачається, що публічно-правовим спором за Кодексом адміністративного судочинства України є публічно-правовий спір, який випливає із здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.

Оскільки позивач не є особою, що проходить публічну службу, чи має намір проходити таку службу, а відповідна кваліфікаційна-дисциплінарна комісія адвокатури, не є суб'єктом владних повноважень у розумінні положень Кодексу адміністративного судочинства України, то справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для закриття провадження у справі.

Аналогічна позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2014 року у справі № К/800/8749/14, від 26 травня 2015 року у справі № К/800/57695/14.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

На підставі вищенаведеного, керуючись статтями 122, 157, 160, 165, Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,-

У Х В А Л И В:

1. Закрити провадження в адміністративній справі № 826/11503/15 за позовом ОСОБА_1 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, третя особа - адвокат ОСОБА_2 про визнання рішення № VI-013/2014 Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 11 грудня 2014 року про відмову в порушенні дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_2 (свідоцтво НОМЕР_1 від 10 жовтня 2002 року) протиправним та скасування; зобов'язання Вищу кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури вчинити певні дії в межах своїх повноважень, а саме відповідним рішенням змінити рішення за № 120/ДПВ-13 від 06 листопада 2013 року Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Дніпропетровської області про відмову в порушенні дисциплінарного провадження та припинення права заняття адвокатською діяльністю адвоката ОСОБА_2.

2. Попередити позивача, що повторне звернення з аналогічними позовними вимогами не допускається.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя К.Ю. Гарник