Постанова № 47170027, 15.07.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

місто Київ

15 липня 2015 року 12:52 №826/9177/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В., при секретарі судового засідання Давиденко Л.В., за участю представників сторін, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

товариства з обмеженою відповідальністю «Дота»

до

державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві

про

визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.12.2014 №182126552209,

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 15 липня 2015 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз’яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Дота» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 25.12.2014 №182126552209.

Позовні вимоги мотивовано тим, що державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на підставі хибних висновків акту перевірки від 10.12.2014 №1204/26-55-22-09/39063100, необґрунтовано прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.12.2014 №182126552209. За посиланням позивача, він є добросовісним платником податків, вчинені ним господарські операції не викликають сумніву в їх реальності та відповідності дійсному економічному змісту.

Відповідач проти позову заперечив з огляду на обґрунтованість висновків акту перевірки від 10.12.2014 №1204/26-55-22-09/39063100 та, відповідно, податкового повідомлення-рішення від 25.12.2014 №182126552209 з огляду на відсутність реальності господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечнння, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (попереднє найменування - державна податкова інспекція у Печерському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Дота» з питань дотримання податкового законодавства при взаємовідносинах з товариством з обмеженою відповідальністю «Полінтерком» за липень 2014 року.

Перевіркою встановлено порушення товариством з обмеженою відповідальністю «Дота» пунктів 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 128 124,00 грн.

За наслідками перевірки державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 10.12.2014 №1204/26-55-22-09/39063100 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.12.2014 №182126552209, яким позивачеві визначено грошове зобов’язання із податку на додану вартість у розмірі 160 155,00 грн., у тому числі: 128 124,00 грн. – основний платіж, 32 031,00 – штрафні (фінансові) санкції.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною у листі від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Як вбачається з акту перевірки державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві у місті Києві від 10.12.2014 №1204/26-55-22-09/39063100 висновки щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства зроблено з огляду на відсутність факту реальності господарських операцій між товариством з обмеженою відповідальністю «Дота» та товариством з обмеженою відповідальністю «Полінтерком» за договором від 01.07.2014 №БР0107.

Так, між товариством з обмеженою відповідальністю «Дота» (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Полінтерком» (виконавець) укладено договір про виконання робіт від 01.07.2014 №БР0107, відповідно до якого, виконавець зобов’язується за завданням замовника протягом визначеного в договорі строку виконувати за плату наступні роботи: проведення обслуговування будівельної техніки та алмазне буріння отворів, а замовник зобов’язується оплачувати виконані роботи.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору про виконання робіт від 01.07.2014 №БР0107; податкових та видаткових накладних за відповідні періоди; рахунків-фактур за відповідні періоди; актів здачі-приймання робіт за відповідні періоди.

У свою чергу, державною податковою інспекцією у Печерському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на спростування реальності господарських операцій, здійснених між товариством з обмеженою відповідальністю «Дота» та товариством з обмеженою відповідальністю «Полінтерком» вказано на те, що надані до перевірки документи містять дефектність їх складання, а саме: копії видаткових накладних підписані невідомою особою, оскільки в них не зазначені ініціали отримувача, його посада,відсутні інформація щодо довіреностей; акти здачі-прийняття робіт не містять інформації щодо змісту господарських операцій, посади, прізвища відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа осіб; договір від 01.07.2014 №БР0107 не містить істотної мови, такої як строків проведення розрахунків за виконання робіт, послуг.

Також, контролюючий орган в акті перевірки звернув увагу на відсутність товарно-транспортних накладних та довіреностей.

Суд наголошує на тому, що зазначені доводи контролюючого органу підтверджуються матеріалами справи і ніяким чином не спростовано позивачем.

Отже, позивачем не надано належним чином складених первинних документів, що відображають реальність господарських операцій, які є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Товариством з обмеженою відповідальністю «Дота» не надано доказів наявності ділової та економічної доцільності відповідних взаємовідносин, руху активів в процесі здійснення господарських взаємовідносин.

Так, первинні документи (видаткові накладні та рахунки –фактури) містять дефектність через відсутність ініціалів отримувача, його посада, відсутні інформація щодо довіреностей, що унеможливлює ідентифікацію особи, яка підписувала відповідні первинні документи.

Слід зазначити, що умовами договору передбачена наявність відповідних письмових завдань, які позивачем не надавались контролюючому органу під час перевірки і суду підя час судового розгляду справи.

Також суд звертає увагу, що результати робіт викладені в первинних документах загальними фразами, без конкретизації обсягів виконання, місця виконання.

Отже суд погоджується із доводами контролюючого органу, що фактичне здійснення господарської операції між товариством з обмеженою відповідальністю «Дота» та товариством з обмеженою відповідальністю «Полінтерком» відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку і складені формально з метою мінімалізації податкового навантаження і отримання необґрунтованої податкової вимоги.

З огляду на зазначене, суд приходить до висновку про обґрунтованість висновків контролюючого органу щодо заниження позивачем податкових зобов’язань та про правомірність винесеного відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 25.12.2014 №182126552209, а тому позовні вимоги про скасування податкового повідомлення-рішення не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат за наслідками відмови у задоволенні позову, суд наголошує на наступному.

Згідно з частиною першою статті 87 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із приписами статті 4 Закону України “Про судовий збір” за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру судовий збір становить 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати. Під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Враховуючи сплачену позивачем при зверненні до суду суму судового збору у розмірі 330,32 грн., з позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі у розмірі 2 872,78 грн. (3203,10 грн. – 330,32 грн.).

Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволені позову відмовити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Дота» (01103, місто Київ, вулиця Підвисоцького Професора, будинок 6-В, код ЄДРПОУ 39063100) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок ГУ ДКСУ в місті Києві №31218206784007, МФО 820019, код отримувача 38004897) судовий збір у розмірі 2 872,78 грн. (дві тисячі вісімсот сімдесят дві гривні 78 копійки).

Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Літвінова А.В.