Постанова № 47169165, 20.07.2015, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

20 липня 2015 р. №820/6561/15

Харківський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Мар'єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

встановив:

Позивач, Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області (р/р 256023013843 у відділенні ВАТ "Державний ощадний банк України" МФО 351823, код 2264526) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) (недоїмки) в сумі 1593,30 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 обліку позивача як фізична особа - підприємець страхового збору на обов'язкове пенсійне страхування до Пенсійного фонду України. Згідно інформації з ЄДРЮОФОП вбачається, що діяльність ФОП ОСОБА_1 - припинено за судовим рішенням, про що зроблений запис від 19.01.2015 року №24790060004004115, проте на теперішній час сума заборгованості зі сплати страхових внесків в розмірі 1593, 30 грн. відповідачем не сплачено. Позивачем було виставлено вимогу про сплату боргу від 05.04.2011 року №Ф1098, яка була надіслана відповідачу. Зазначена вимога не була оскаржена.

Копія ухвали про відкриття скороченого провадження разом з судовими документами була надіслана відповідачу та ним отримана 25.04.2014 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення, що надійшло до суду 28.04.2014 року, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідач у десятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття скороченого провадження та судових документів, заперечень проти позову та необхідних документів або заяву про визнання позову до суду не подав.

Таким чином, відповідач є належним чином повідомлений про наслідки неподання заперечень проти позову та необхідних документів або заяви про визнання позову до суду.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ст. 41 КАС України.

Відповідно до ч.4 ст.183 2 КАС України, суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.

Враховуючи положення ч.11 ст.35 КАС, оцінивши повідомлені позивачем обставини, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області як фізична особа-підприємець - платник страхового збору а обов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України.

Судом встановлено, що згідно спеціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців ОСОБА_1 зареєстрований 30.06.2004 року як фізична особа - підприємець, 19.01.2015 року припинено підприємницьку діяльність на підставі власного рішення (а.с.24).

Законодавством передбачено, що у разі державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця така фізична особа користується правами, виконує обов'язки та несе відповідальність, що передбачені для платника внеску, в частині діяльності, яка здійснювалася нею як фізичною особою - підприємцем.

Згідно ч. 1. ст. 52 Цивільного кодексу України, фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.

Відповідно до положень ст. ст. 51, 52,598-609 ЦК України, ст. ст. 47-49 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14.05.1992 року №2343-ХІІ, однією із особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи - підприємця є те, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. Фізична особа-підприємець відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 04.12.2013 року по справі №6-125цс13 .

Згідно ч. 2 ст. 161 КАС України, при виборі і застосуванні правової норми до спірних правовідносин суд враховує висновки Верховного Суду України, викладені у постановах, прийнятих за результатами розгляду заяв про перегляд судового рішення з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу.

Відповідно до положень п. 7 Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 08.07.2010. № 2464- VI стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється. На період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом. Зазначений закон набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до п. 8.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1, стягнення заборгованості із сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості, або застосування штрафних санкцій.

Суд зазначає, що відповідач як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати страхові внески в установлені строки та в повному обсязі, як то передбачено Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" №1058-ІУ від 09.07.2003 року та Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України 19 грудня 2003 року №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року № 64/8663.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та п.п.2.1.3 п.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 01.12.2003 року, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 страхувальниками є фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок).

Статтею 1 Закону України №1058-ІУ (в редакції, що діяла до 01 січня 2011 року) страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", внесено зміни до підпункту 4 пункту 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та встановлено, що фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску, та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Згідно п. 6 ч. 2 ст.17 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальники зобов'язані нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до ч.12 ст.20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач відносився до категорії фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - єдиний податок. Розмір нарахованого внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відповідачем в 2010 році складав: за січень - 16,80 грн., за лютий - 16,80 грн., за березень - 16,80 грн., за квітень 16,80 грн., за травень - 16,80 грн., за червень - 16,80 грн., а з липня 2010 р. враховуючи розмір мінімальної заробітної плати у 2010 році, мінімальний страховий внесок для відповідача становив у: липні - 294,82 грн.; у серпні - 294,82 грн., вересні - 294,82 грн., у жовтні - 301,12 грн., листопаді - 301,12 грн., грудні - 306,10 грн. на загальну суму 1793,60 грн. Відповідачем було сплачено лише 201 грн. 60 коп. внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Таким чином, відповідач, відповідно до Закону України "Про внесення змін до Законів України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 01.07.2010 р. по 31.12.2010 р. не проводив доплату до мінімального страхового внеску, в результаті чого утворилась заборгованість зі сплати страхових внесків на загальну суму 1593,30 грн.

Відповідно до п. 8.2 Інструкції №21-1 та ч. 3 ст.106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", страхувальнику, який на кінець звітного періоду має недоїмку зі сплати страхових внесків, органи Пенсійного фонду надсилають вимогу про сплату недоїмки.

Судом встановлено, що Управлінням Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області було виставлено вимогу про сплату боргу від 05.04.2011 р. № Ф1098, яка була надіслана відповідачу в розмірі 1593,30 грн. та ним отримана, що підтверджується відміткою на повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с.108). зазначена вимога відповідачем не оскаржувалася.

Законом встановлено право на звернення відповідного органу Пенсійного фонду з вимогою про сплату недоїмки або до відповідного підрозділу державної виконавчої служби, або до суду. В даному випадку позивач правомірно скористався наданим йому правом звернення до суду, у нього наявне право на підтримання позовних вимог як у відповідного суб'єкта владних повноважень.

Факт наявності у відповідача заборгованості перед Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області підтверджується карткою особового рахунку відповідача.

На теперішній час заборгованість відповідача становить 1593,30 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене вище, беручи до уваги той факт, що відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а відповідач належними доказами не довів факту погашення заборгованості у розмірі 1593,30 грн., суд вбачає достатньо підстав для задоволення позову.

Відповідно ч.4 ст.94 КАС України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа судові витрати з відповідача не стягуються.

Постанова підлягає негайному виконанню на підставі ст.256 КАС України.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 8-14, 41, 71, 94, 183-2, 256 КАС України, суд

постановив:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з ОСОБА_1 (63513, Харківська область, Чугуївський район, смт. Кочеток, вул. Миру, 2а код НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Чугуївському районі Харківської області (код 22645269, м.Чугуїв, вул.Леонова, 4а, секція А, р/р 256023013843 у відділення ВАТ "Державний ощадний банк України, МФО 851823) заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) (недоїмки) в сумі 1593,30 грн. (одна тисяча п'ятсот дев'яносто три гривні 30 копійок).

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами та іншими особами у звязку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обовязки, в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги стороною, або іншою особою, яка брала участь у справі, у десятиденний строк з моменту отримання копії постанови.

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

СуддяМар'єнко Л.М.