Постанова № 47163601, 09.07.2010, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2010 р. Справа № 2а-746/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гелети С.М., суддів Прилипчук О.А., Кунець О.М.

за участю секретаря судового засідання - Михайленко О.В.

представника позивача ОСОБА_1,

представників відповідача - ОСОБА_2, ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Ойл»до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції Сумської області (Охтирська МДПІ) № 0000492332/0 від 21.07.2009 року (№ 0000492332/1 від 19.08.2009 року та №0000492332/2 від 14.09.2009 року) про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 805293 грн., в т.ч. основний платіж 536862 грн. та штрафні санкції 268431-00 грн., а також податкових повідомлень-рішень № 0000502332/0 від 21.07.2009 року ( № 0000502332/1 від 19.08.2009 року та №0000502332/2 від 14.09.2009 року) про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 1006619грн. в тому числі за основним платежем 671079грн. та штрафні санкції 335540грн.

ТОВ Нафта-Ойл свої вимоги мотивує тим, що на підставі акту перевірки Охтирської МДПІ № 109/2332/31877083 від 07.07.2009 року Про результати планової виїзної перевірки ТОВ Нафта-Ойл»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10. 2006 року по 31.03.2009 року були винесені спірні податкові повідомлення-рішення.

В ході перевірки було встановлено порушення вимог п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств № 283/97-ВР від 22.05.1997 р., пп.7.4.1, пп. 7.4.4., пп. 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та невідповідність договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 04 січня 2008 року між ТОВ Дніпро-РСТ і ТОВ Нафта-Ойл положенням ч. 1 і ч.5 ст. 203 та ч. 2 ст. 215 ЦК України в результаті чого ТОВ Нафта-Ойл занижено податок на прибуток в загальній сумі 671079 грн. в тому числі за 1 квартал 2008 р. в сумі 225087 грн., перше півріччя 2008 р. в сумі 671079 грн., за 3 квартали 2008 р. в сумі 671079 грн. та за 2008 рік в сумі 671079 грн., а також занижено податок на додану вартість в загальній сумі 536862 грн., в тому числі за березень 2008 р. в сумі 132388 грн., за квітень 2008 р. в сумі 237227 грн., за травень 2008 р. в сумі 118250 грн., за червень 2008 р. в сумі 22208 грн. та за липень 2008 року в сумі 26789 грн.

Несплачений підприємством податок на прибуток, податок на додану вартість внаслідок порушення встановленого порядку формування валових доходів, валових витрат, податкового зобовязання та податкового кредиту, є доходною частиною державного бюджету і відповідно є власністю держави, а посягання на дані кошти є порушенням публічного порядку та суперечить моральним засадам суспільства. В акті перевірки угоди визнані податковим органом нікчемними відповідно до ст. 215 ч.2 ЦК України.

Позивач такі висновки вважає безпідставними, неправомірними та необґрунтованими оскільки відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, пятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним, є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий чин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

В ст. 203 ЦК України викладено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам, цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6)правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

ТОВ Нафта-Ойл виконало вимоги ст. 203 ЦК України оскільки договори з ТОВ «Укрнафтагазінвест»та ТОВ «Дніпро-РСТ»були укладені письмово, всі операції щодо придбання та реалізації нафтопродуктів за перевіряє мий період відображені в податковому та бухгалтерському обліку на підставі первинних документів.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 ЦК України нікчемним визнається правочин, якщо його недійсність прямо встановлена законом. В акті перевірки не наведено норму закону, на підстав якої правочин між ТОВ Нафта-Ойл»та «Укрнафтагазінвест»та ТОВ «Дніпро-РСТ»є нікчемним.

На виконання договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 15.01.2008р. ТОВ «Укрнафтогазінвест»та на виконання договору купівлі-продажу від 04.01.2008 р. ТОВ «Дніпро-РСТ»відвантажило для ТОВ Нафта-Ойл нафтопродукти на підставі видаткових накладних.

В п. 1.32 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств господарську діяльність визначено, що це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої стійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Під валовими витратами виробництва та обігу відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств належить розуміти суму будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсацію вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Не належать до складу валових витрат будь-які витрати не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до положення ч. 2 і 3 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п.п. 11.2.1. ст. 11 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата отримання платником податку результатів робіт (послуг).

По факту проведення розрахунків з ТОВ Укрнафтогазінвест»та ТОВ «Дніпро-РСТ» були видані ТОВ Нафта-Ойл податкові накладні з додержанням вимог п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість та відповідають вимогам Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 р. №165.

Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є одночасно звітним податковим і розрахунковим документом.

На момент здійснення господарської операції постачальник ТОВ Укрнафтогазінвест та ТОВ «Дніпро-ОСТ»були зареєстрованими платниками податку на додану вартість.

Законом України Про податок на додану вартість встановлено один випадок не включення до складу податкового кредиту сум ПДВ - згідно з пп. 7.4. не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Під час включення суми податку на додану вартість до податкового кредиту, а також на момент проведення позапланової перевірки сума податкового кредиту була підтверджена відповідними податковими накладними. Податкові накладні були видані з додержанням вимог Закону України Про податок на додану вартість та відповідають вимогам Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПАУ від 30.05.1997 року № 165.

Заперечуючи проти позову Охтирська МДПІ посилається на його необґрунтованість з наступних підстав.

В ході планової виїзної перевірки встановлено, що ТОВ Нафта-Ойл протягом перевіреного періоду мало відносини з підприємствами ТОВ Укрнафтогазінвест (м. м.Прилуки) та ТОВ «Дніпро-РСТ»(м.Прилуки). ТОВ Нафта-Ойл придбало паливно-мастильні матеріали у ТОВ Укрнафтогазінвест відповідно до укладеного договору купівлі-продажу від 15.01.2008р. б/н та у ТОВ «Дніпро-РСТ» відповідно до укладеного договору купівлі-продажу від 04.01.2008р. На виконання вищевказаних договорів протягом березня 2008 року, квітня 2008 року, травня 2008 року, червня 2008 року ТОВ Нафта-Ойл отримало від ТОВ Укрнафтогазінвест та ТОВ «Дніпро-РСТ»та фракції легкі на загальну суму 3 221 177,12 грн., в тому числі ПДВ 536862-78 грн.

За паливно-мастильні матеріали, ТОВ „Нафта-Оіл" розраховувалося у повному обсязі шляхом перерахування грошових коштів через розрахунковий рахунок.

Відповідно до умов договорів поставки нафтопродуктів від 15.01.2008 року, укладених між ТОВ Нафта-Ойл та ТОВ Укрнафтогазінвест, та від 04.01.2008р., укладених між ТОВ Нафта-Ойл та ТОВ «Дніпро-РСТ»умови поставки товару визначено постачання товару здійснюється продавцем з філії ВАТ «Дніпронафтопродукт»м.Дніпропертовськ, але ні ТОВ Нафта-Ойл, ні ТОВ Укрнафтогазінвест , ні ТОВ «Дніпро-РСТ»не має власних чи орендованих складів (резервуарів) у м. Дніпропетровську, з яких би проводився відпуск товару, договори на зберігання нафтопродуктів також відсутні.

Товарно-транспортні накладні на переміщення паливно-мастильних матеріалів та акти приймання-передачі пального, сертифікати якості (в тому числі їх копії), які б підтверджували транспортування продукції на момент проведення перевірки податковим органом були відсутні.

За результатами автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за березень -липень 2008 року були встановлені взаємовідносини по ланцюгу постачання між ТОВ „Укрнафтогазінвест" - ТОВ „Метрідат" - ПП „Демол Сервіс" за квітень - липень 2008року, між ТОВ „ Укрнафтогазінвест" - ТОВ „Метрідат" - ПП «Весна»за березень 2008року та між ТОВ „Дніпро РСТ" - ТОВ „Метрідат" - ПП „Демол Сервіс" за червень - липень 2008року.

По ланцюгу постачання паливно-мастильних матеріалів та відповідності відсутні, в той час як відповідно переліку продукції, яка підлягає сертифікації в Україні, затвердженої Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 року №28 із змінами та доповненнями, групи товарів які придбавались та реалізувались по даному ланцюгу підлягають обов'язковій сертифікації.

Відповідно до частини 2 статті 527 Цивільного кодексу України - кожна із сторін у зобовязанні має право вимагати доказів того, що обовязок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непредявлення такої вимоги.

В судовому засіданні представники відповідача заперечували проти позовних вимог, посилаючись на вищевикладені вище обставини справи.

Представник позивача в судовому засіданні повністю підтримав заявлені позовні вимоги з наведених в позові підстав, додатково пояснив , що товарно-транспортні накладні не є документом суворої звітності, а тому його відсутність, як і відсутність сертифікатів відповідності, не може слугувати підставою для визнання даних товарних операцій, як таких, що не відбулися, оскільки в наявності є видаткові та податкові накладні.

Вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і оцінивши зібрані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно п. 1.7 ст. 1 Закону України Про податок на додану вартість № 168/97-ВР податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно вимог п. 7.2. ст. 7 цього ж Закону платник податку зобовязаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобовязань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Платники податку повинні зберігати податкові накладні протягом строку, передбаченого законодавством для зобовязань із сплати податків.

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

В п. 7.4 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість № 168/97-ВР зазначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Згідно п.п. 7.5.1 п. 7.5. ст. 7 цього ж Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Визначення валових витрат надано в п. 5.1. ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств , згідно з яким валові витрати виробництва та обігу ? це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат згідно ст. 5 цього ж Закону включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного звязку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну) з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами податкового обліку.

Із копій податкових повідомлень-рішень Охтирської МДПІ № 0000492332/0 від 21.07.2009 року (№ 0000492332/1 від 19.08.2009 року та №0000492332/2 від 14.09.2009 року та № 0000502332/0 від 21.07.2009 року ( № 0000502332/1 від 19.08.2009 року та №0000502332/2 від 14.09.2009 року, що були прийняті за результатами розгляду скарг на податкові повідомлення-рішення вбачається, що ТОВ «Нафта-Ойл»відповідно визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 805293 грн., в т.ч. основний платіж 536862 грн. та штрафні санкції 268431-00 грн., а також суму податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 1006619грн. в тому числі за основним платежем 671079грн. та штрафні санкції 335540грн. на підставі акту перевірки № 109/2332/31877083 від 07.07.2009 року Про результати планової виїзної перевірки ТОВ Нафта-Ойл з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10. 2006 року по 31.03.2009 року , яким було встановлено порушення вимог п.п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України Про оподаткування прибутку підприємств № 283/97-ВР від 22.05.1997 р., пп.7.4.1, пп. 7.4.4., пп. 7.4.5, п.7.4 ст.7 Закону України Про податок на додану вартість № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. та невідповідність договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 04 січня 2008 року між ТОВ Дніпро-РСТ і ТОВ Нафта-Ойл положенням ч. 1 і ч.5 ст. 203 та ч. 2 ст. 215 ЦК України в результаті чого ТОВ Нафта-Ойл занижено податок на прибуток в загальній сумі 671079 грн. в тому числі за 1 квартал 2008 р. в сумі 225087 грн., перше півріччя 2008 р. в сумі 671079 грн., за 3 квартали 2008 р. в сумі 671079 грн. та за 2008 рік в сумі 671079 грн., а також занижено податок на додану вартість в загальній сумі 536862 грн., в тому числі за березень 2008 р. в сумі 132388 грн., за квітень 2008 р. в сумі 237227 грн., за травень 2008 р. в сумі 118250 грн., за червень 2008 р. в сумі 22208 грн. та за липень 2008 року в сумі 26789 грн.

Із копії акту перевірки ТОВ Нафта-Ойл № 109/2332/31877083 від 07.07.2009 року Про результати планової виїзної перевірки ТОВ Нафта-Ойл з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.03.2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.10. 2006 року по 31.03.2009 року (а.с. 24-92 т.1) вбачається, що в результаті перевірки зроблено висновок про нікчемність договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 04 січня 2008 року між ТОВ Нафта-Ойл і ТОВ «Дніпро-РСТ»та нікчемність договору купівлі-продажу нафтопродуктів від 15.01.2008р. між ТОВ «Нафта-Ойл»та ТОВ Укрнафтогазінвест внаслідок невідповідності його вимогам ч. 1 і ч.5 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України, оскільки ТОВ Нафта-Ойл придбані паливно мастильні матеріали у ТОВ «Дніпро-РСТ» та ТОВ Укрнафтогазінвест реалізувало з незначною націнкою, при цьому дана націнка не перекривала всіх затрат підприємства, що свідчить про економічну необґрунтованість, відсутність направленості на отримання легального доходу від даної діяльності та про укладення угоди без мети настання реальних наслідків.

Контролюючий орган в акті перевірки зазначає, що ТОВ Нафта-Ойл віднесло до складу валових витрат витрати по придбанню паливно-мастильних матеріалів у ТОВ Укрнафтогазінвест та ТОВ «Дніпро-РСТ» за операціями, що не мають правових наслідків, на загальну суму 2684314 грн.

Наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних щодо транспортування нафтопродуктів, не спростовує факт безтоварності операції, оскільки, із матеріалів справи вбачається, що акти приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів відсутні, умови для зберігання цих товарів у ТОВ «Нафта-Ойл»немає, як і не існує договорів оренди складських приміщень в м. Дніпропетровську. Надання послуг по завантаженню паливно-мастильних матеріалів для ТОВ Нафта-Ойл по даним бухгалтерського обліку не встановлено, власних трудових ресурсів та виробничих потужностей в ТОВ Нафта-Ойл недостатньо для завантаження паливно-мастильних матеріалів на транспорт оскільки за період з 01.10.2006 р. по 31.03.2009 р. працювало лише сім осіб, власних транспортних засобів для перевезення нафтопродуктів в період, коли було отримано нафтопродукти з березня 2008р. по червень 2008р, на балансі не значилося. Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до умов вищезазначених договорів для виконання робіт, наведених у них необхідно: залучення необхідної кількості машин, механізмів і інших засобів; залучення необхідної кількості фахівців належної кваліфікації; залучення сторонніх організацій. Напівпричеп вантажна цистерна була придбана позивачем згідно накладної №8007 лише 29.07.2008р., вже після того, як відбулося постачання товару, а як вбачається із пояснень представника позивача, договори оренди транспортних засобів в цей період ТОВ «Нафта-Ойл»ні з ким не укладало.

За договором від 15.01.2008р. ТОВ Нафта-Ойл отримало від ТОВ Укрнафтогазінвест фракції легкої 475,500 т., а також було виписано в адресу ТОВ Нафта-Ойл за період з 14.03.2008 р. по 26.06.2008 р. 12 накладних на загальну суму 2080022,58 грн. і 9 податкових накладних із зазначенням загальної суми податку на додану вартість 416004,49 грн.

За договором від 04.01.2008 р. ТОВ Нафта-Ойл отримало від ТОВ «Дніпро-РСТ»фракції легкої 128,801 т., а також було виписано в адресу ТОВ Нафта-Ойл за період з 05.06.2008 р. по 17.06.2008 р. 3 накладних на загальну суму 604291,78 грн. і 2 податкових накладних із зазначенням загальної суми податку на додану вартість 120858,36 грн.

Також перевіркою було встановлено, що ТОВ ТОВ «Дніпро-РСТ»та ТОВ Укрнафтогазінвест не є виробником поставлених ТОВ Нафта-Ойл легкої фракції, а є посередниками і вони були придбані у ТОВ Метрідат, яке в свою чергу придбало їх у ПП Демол-Сервіс і ПП Весна. Перевіркою встановлено, що ні ТОВ Мартель ЛТД, ні в ТОВ Метрідат, ні в ПП Демол-Сервіс, ні в ПП Весна не мали складських приміщень, виробничого та іншого обладнання, у них відсутні умови для зберігання паливно-мастильних матеріалів, а також не мали трудових ресурсів, необхідних для здійснення таких операцій. Також було встановлено, що документ про отримання паливно-мастильних матеріалів у вказаних підприємств відсутні. Особи, які офіційно значаться посадовими особами вказаних підприємств, заперечують свою причетність до здійснення фінансово-господарських операцій. Сертифікати якості на нафтопродукти по ланцюгу постачання відсутні.

Із копії договору постачання нафтопродуктів 04.01.2008 р. між ТОВ Нафта-Ойл і ТОВ «Дніпро-РСТ»та від 15.01.2008р. між ТОВ Укрнафтогазінвест та ТОВ Нафта-Ойл вбачається, що предметом договору є нафтопродукти, кількість та вартість яких погоджуються сторонами по кожній окремій партії поставки.

Приймання товару здійснюється відповідно до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої спільним наказом Державного комітету нафтової, газової та нафтопереробної промисловості України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України, Державного комітету статистики України № 81/38/101/235/122 від 02.04.1998 р.

Згідно копій 12 накладних, які надав позивач, поставка фракції легкої від ТОВ Укрнафтогазінвест до ТОВ Нафта-Ойл відбулася в період з 14.03.2008р. по 26.06.2008р., але ТОВ Укрнафтогазінвест оформлено податкову накладну №291 від 31.03.2008р. , яка за датою не співпадає з датами видаткових накладних №312 від 02.04.2008р., № 320 від 03.04.2008р., №331 від 07.04.2008р., №337 від 10.04.2008р. , №363 від 18.04.2008р.

Згідно копій 3 накладних, які надав позивач, поставка фракції легкої від ТОВ «Дніпро-РСТ» до ТОВ Нафта-Ойл відбулася в період з 05.06.2008р. по 17.06.2008 р., але ТОВ «Дніпро-РСТ»оформлено податкову накладну №70 від 30.05.2008р., яка за датою не співпадає з датами видаткових накладних №63 від 05.06.2008р., № 66 від 06.06.2008р., №71 від 17.06.2008р., №337 від 10.04.2008р. , №363 від 18.04.2008р.

Згідно копії постанови Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 11 серпня 2009 року по справі № 3-1892 за 2009 р. (а.с. 57 т.2) директор ТОВ Нафта-Ойл ОСОБА_4 був притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 1631 ч.1 КпАП України за те, що податковий облік на керованому ним підприємстві вівся з порушенням встановленого порядку і це призвело в 2008 році. Згідно ч. 4 ст. 72 КАС України вирок в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Таким чином, на підставі наведених доказів суд вважає, що відповідач правомірно виніс оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення, а тому позов не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Нафта-Ойл»до Охтирської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання недійсним та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000492332/0 від 21.07.2009 року (№ 0000492332/1 від 19.08.2009 року та №0000492332/2 від 14.09.2009 року) про визначення суми податкового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 805293 грн., в т.ч. основний платіж 536862 грн. та штрафні санкції 268431-00 грн., а також податкових повідомлень-рішень № 0000502332/0 від 21.07.2009 року ( № 0000502332/1 від 19.08.2009 року та №0000502332/2 від 14.09.2009 року) про визначення суми податкового зобов'язання по податку на прибуток у сумі 1006619грн. в тому числі за основним платежем 671079грн. та штрафні санкції 335540грн. - відмовити. .

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Головуючий суддя С.М. Гелета

Судді О.М.Кунець

ОСОБА_5

Повний текст постанови складено та підписано 14.07.2010р.