Постанова № 47161287, 17.07.2015, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2015 року м. ПолтаваСправа № 816/2208/15

Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Іваненко С.А., розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу,-

В С Т А Н О В И В:

16 червня 2015 року позивач ОСОБА_1 ОДПІ звернулась до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до ФОП ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу в сумі 1367,40 грн..

Позивач у судове засідання не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, про дату, час та місце його проведення повідомлявся завчасно та належним чином; причин неявки представника в судове засідання відповідач не повідомив, заяв чи клопотань до суду не надав.

Як визначено частиною четвертою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

При цьому, відповідно до положень частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи достатність наданих сторонами доказів, а також, беручи до уваги відсутність потреби у допиті свідка чи експерта, суд, в судовому засіданні 17 липня 2015 року, перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_2 зареєстрована у встановленому законом порядку як фізична особа-підприємець та перебуває на податковому обліку в ОСОБА_1 ОДПІ.

16 жовтня 2013 року ФОП ОСОБА_2, реалізуючи своє право на вибір порядку оподаткування підприємницької діяльності, подав до Машівського відділення ОСОБА_1 ОДПІ заяву про застосування спрощеної системи оподаткування /а. с. 6-7/, згідно з якою обрана ставка єдиного податку при переході на спрощену систему оподаткування складає 20% від розміру мінімальної заробітної плати.

За особовим рахунком ФОП ОСОБА_2 обліковується податковий борг в розмірі 1367,40 грн., що виник у зв'язку з несплатою відповідачем єдиного податку за січень-травень 2015 року, із застосуванням контролюючим органом штрафних санкцій в розмірі 487,20 грн. на підставі податкових повідомлень-рішень від 25 грудня 2014 року № 0004271619 /а. с. 15/, від 30 січня 2015 року № 0000141619 /а. с. 18/, від 25 лютого 2015 року № 0000351619 /а. с. 24/, від 07 квітня 2015 року № 0000681619 /а. с. 27/ та нарахуванням пені в розмірі 15,34 грн.

З огляду на несплату відповідачем узгоджених сум грошового зобов'язання, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку обґрунтованості позовних вимог, суд враховує наступне.

Статтею 67 Конституції України передбачено обов'язок сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг визначено як суму узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеню, нараховану на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до пункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на такі групи платників єдиного податку: 1) перша група - фізичні особи-підприємці, які не використовують працю найманих осіб, здійснюють виключно роздрібний продаж товарів з торговельних місць на ринках та/або провадять господарську діяльність з надання побутових послуг населенню і обсяг доходу яких протягом календарного року не перевищує 150000,00 гривень; 2) друга група - фізичні особи-підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000,00 гривень.

Відповідно до пунктів 293.1 статті 293 Податкового кодексу України ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки). Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Виходячи з того, що Законами України "Про державний бюджет на 2014 рік" та "Про державний бюджет на 2015 рік" мінімальна заробітна плата у відповідних періодах визначена на рівні 1218,00 грн., розмір грошового зобов'язання з єдиного податку для фізичних осіб-підприємців становить 243,60 грн. щомісячно.

Згідно пункту 122.1 статті 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою-платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

У відповідності до пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Сторонами у справі доказів оскарження податкових повідомлень-рішень від 25 грудня 2014 року № НОМЕР_1, від 30 січня 2015 року № НОМЕР_2, від 25 лютого 2015 року № НОМЕР_3, від 07 квітня 2015 року № НОМЕР_4 у встановленому законом порядку суду не надано.

Відтак, зазначені податкові повідомлення-рішення є чинними, а визначена ними сума грошового зобов'язання - узгодженою.

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 ОДПІ сформовано та надіслано відповідачу податкову вимогу від 24 лютого 2015 року № 7-11 про сплату податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями в розмірі 505,86 грн. /а. с. 11/. Поштове відправлення повернуто позивачу із зазначенням причини невручення: "адресат вибув".

За приписами абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Оскільки вказану вище податкову вимогу контролюючим органом надіслано на адресу відповідача, внесену до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, суд, враховуючи наведене вище положення абзацу 3 пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, дійшов висновку про те, що податкова вимога ввід 24 лютого 2015 року № 7-11 вважається врученою платнику податків.

Сторонами доказів оскарження зазначеної податкової вимоги у встановленому законом порядку не надано.

Як передбачено підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України, після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

На суму податкового боргу зі сплати єдиного податку нараховано пеню в розмірі 15,34 грн.

З урахуванням наявної переплати, часткової добровільної сплати податкового боргу відповідачем заборгованість останнього складає 1367,40 грн., що підтверджено відомостями картки особового рахунка ФОП ОСОБА_2

Суд враховує, що відповідно до положень пункту 59.5 статті 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Таким чином, підстави для формування та надіслання відповідачу нових податкових вимог на збільшену суму податкового боргу відсутні.

Згідно з частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

В силу частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідач відзиву на позовну заяву та жодних заперечень по суті вимог позивача чи доказів сплати податкового боргу до суду не надав.

Разом із тим, наявність за особовим рахунком ФОП ОСОБА_2 податкового боргу за узгодженими грошовими зобов'язаннями підтверджено матеріалами справи в їх сукупності.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_1 ОДПІ, а відтак, позов належить задовольнити у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу - задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_5) кошти на погашення податкового боргу зі сплати єдиного податку в розмірі 1367 (одну тисячу триста шістдесят сім) гривень 40 (сорок) копійок на бюджетний рахунок 31417699700303, отримувач - Селещинська сільська рада, банк - ГУДКС України у Полтавській області, МФО 831019, код ЄДРПОУ 38058806.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 22 липня 2015 року.

СуддяС.А. Іваненко