Постанова № 47160538, 14.07.2015, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 липня 2015 року 810/2456/15

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скрипки І.М., секретар судового засідання Приходько Н.І., за участю:

представника позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Арма Моторс» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу та рішення про застосування штрафних санкцій,

в с т а н о в и в:

10 червня 2015 року до Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Моторс» (ТОВ «Арма Моторс», товариство) із позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (ДПІ, Інспекція) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0006851702 від 16 березня 2015 року та №0011341702 від 20 травня 2015 року, вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0006541702 від 5 березня 2015 року та рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску від 16 березня 2015 року №0006841702.

Зазначали, що висновки за наслідками перевірки позивача ґрунтуються на припущеннях і не підтверджуються доказами. Стверджували наявність у позивача усіх необхідних документів на засвідчення правомірності визначення податкових зобовязань із податку з доходів фізичних осіб та єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування.

Посилаючись на невідповідність висновків ОСОБА_1 перевірки реальним обставинам здійснення позивачем господарської діяльності, згідно з вимогами чинного законодавства, просили скасувати названі податкові повідомлення-рішення, вимогу про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, місце і час розгляду справи повідомлений належним чином і своєчасно; направив клопотання про розгляд справи без його участі.

При цьому, 9 липня 2015 року представник відповідача через канцелярію суду подав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких просив відмовити у його задоволенні. Стверджував, що виявлені у ході перевірки порушення належним чином відображені в ОСОБА_1 і є достатньою підставою для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) та рішення про застосування штрафних санкцій.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши інші докази, зокрема письмові, що містяться в матеріалах справи, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову, виходячи із такого.

Як видно з ОСОБА_1 від 5 березня 2015 року №108/10-06-22-01/34356004 (а.с.70-85), з 14 лютого 2015 року по 26 лютого 2015 року проведено документальну планову виїзну перевірку ТОВ «Арма Моторс» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року, валютного та іншого законодавства за період з 1 липня 2011 року по 31 грудня 2013 року.

За висновками цього ОСОБА_1, на переконання посадових осіб ДПІ, Товариством з обмеженою відповідальністю «Арма Моторс» порушено, зокрема, вимоги:

- пункту 162.1 статті 162, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, тому за результатами перевірки нараховано 807,0 грн. податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік;

- статей 7, 8, 9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано 2205 грн. єдиного внеску за період з 1 січня 2013 року по 31 грудня 2013 року.

На підставі ОСОБА_1 перевірки позивача 16 березня 2015 року ДПІ прийнято наступні рішення:

- №0006851702, яким збільшено грошове зобовязання із податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на 807 грн. за основним платежем та на 202 грн. за штрафними санкціями (а.с.18);

- №0006841702 про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 331 грн. (а.с.17).

Вказані рішення оскаржувалися товариством в адміністративному порядку.

Рішенням Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області від 17 квітня 2015 року №1181/10/10-36-10-01-04 скаргу залишено без задоволення, а податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2015 року №0006851702 та рішення про застосування штрафних санкцій №0006841702 без змін (а.с.25-27).

У рішенні про результати розгляду повторної скарги від 14 травня 2015 року №10169/6/99-99-10-01-03-15 Державною фіскальною службою України податкове повідомлення-рішення від 16 березня 2015 року №0006851702 залишено без змін, крім того, збільшено штрафні санкції по податку на доходи фізичних осіб у сумі 247 грн. (а.с.31-32).

На підставі ОСОБА_1 перевірки позивача та рішення про результати розгляду повторної скарги від 14 травня 2015 року №10169/6/99-99-10-01-03-15, 20 травня 2015 року ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення №0011341702, яким збільшено суму грошового зобовязання із податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати на 247 грн. за штрафними санкціями (а.с.19).

Крім того, 5 березня 2015 року ДПІ винесено вимогу про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0006541702, згідно якої позивача зобовязано сплатити суми недоїмки із єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі 2205 грн. (а.с.16).

Така вимога про сплату боргу (недоїмки) оскаржувалась позивачем до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області та Державної фіскальної служби України.

Однак, Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області у рішенні від 14 квітня 2015 року №1147/10/10-36-10-01-04 (а.с.22-23) та Державною фіскальною службою України у рішенні від 25 травня 2015 року №10952/6/99-99-10-01-07-15 (а.с.28) вказана вимога про сплату боргу (недоїмки) залишена без змін, а скарга без задоволення.

Щодо податкових повідомлень-рішень №0006851702 від 16 березня 2015 року та №0011341702 від 20 травня 2015 року, суд зазначає таке.

Як вказано на сторінках 23-24 ОСОБА_1, в результаті перевірки правильності утримання податку на доходи фізичних осіб встановлені наступні порушення:

- за рахунок прибутку підприємства по безготівковому розрахунку 22 серпня 2013 року перераховано ФОП ОСОБА_2 за автосигналізацію для використання працівнику підприємства ОСОБА_3 (витрати не пов'язані з виробничими потребами та не підтверджують належність цих витрат до виробничих) на загальну суму 2397 грн.;

- за рахунок прибутку підприємства по безготівковому розрахунку 15 січня 2013 року перераховано ФОП ОСОБА_4 за заміну підшипників для використання працівника підприємства ОСОБА_3 (витрати не пов'язані з виробничими потребами та не підтверджують належність таких витрат до виробничих) на загальну суму 880 грн.;

- за рахунок прибутку підприємства по безготівковому розрахунку 14 листопада 2013 року перераховано ФОП ОСОБА_5 за накладки на пороги для використання працівника підприємства ОСОБА_3 (витрати не пов'язані з виробничими потребами та не підтверджено їх належність до виробничих) на загальну суму 2100 грн.

Також у ОСОБА_3 перевірки стверджено, що у звязку із викладеним вище працівнику підприємства ОСОБА_3 надано матеріальне благо в сумі 5377 грн., з якого не утримувався та не сплачувався податок на доходи фізичних осіб до бюджету від імені та за рахунок платника податку, чим порушено підпункт 162.1.3 пункту 162.1 статті 162, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України, названі витрати не було віднесено до складу витрат що враховуються при визначенні обєкта оподаткування з податку на прибуток.

У звязку із цим Інспекцією констатовано, що підприємство, маючи статус податкового агента при виплаті доходу фізичній особі, не здійснювало нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку на доходи фізичних осіб до або під час виплати доходу на користь платника податку, чим порушило вимоги підпункту 162.1.3 пункту 162.1 статті 162, підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164, пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України; а в результаті перевірки у відповідності до пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України нараховано 807 грн. податку з доходів фізичних осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Арма Моторс» є юридичною особою, зареєстроване 22 травня 2006 року, тобто є субєктом господарської діяльності.

Основним видом діяльності товариства є торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами (а.с.10).

У ході розгляду справи встановлено, що 21 серпня 2013 року ТОВ «Арма Моторс» отримало від ФОП ОСОБА_2 прилад ПК охоронний для автомобіля ТМ SHERIFF ZX-940, прилад ПК охоронний для автомобіля ТМ SHERIFF ZX-1070 та прилад ПК охоронний для автомобіля ТМ SHERIFF ZX-1090 на загальну суму 2397 грн., що підтверджується видатковою накладною №082102 (а.с.39).

Як вбачається із банківської виписки по рахунку товариства «Арма Моторс», оплату вищевказаних деталей було здійснено 20 вересня 2013 року (а.с.40).

На засвідчення відображення вказаної операції позивача у бухгалтерському обліку надано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за 2013 рік та журнал-ордер і відомість по рахунку 631 за цей же період (а.с.90-91).

Крім того, судом встановлено, що 5 березня 2013 року ФОП ОСОБА_4 надано послуги товариству «Арма Моторс» по заміні підшипника компресора на загальну суму 880 грн.

З метою підтвердження виконання та оплати вказаних робіт (послуг) позивачем подано рахунок-фактуру, акт виконаних робіт та банківську виписку (а.с.41-43).

Також товариством надано копію витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців щодо ФОП ОСОБА_4 та свідоцтва платника єдиного податку стосовно вказаного контрагента (а.с.44-45).

На підтвердження відображення операцій із ФОП ОСОБА_4 у бухгалтерському обліку подано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 та журнал-ордер і відомість по рахунку 631 за період з 1 січня 2013 року по 31 січня 2015 року (а.с.86-87).

Як встановлено під час розгляду справи, 12 листопада 2013 року між товариством «Арма Моторс» (покупець) та ФОП ОСОБА_5 (постачальник) укладено договір поставки №12/11 (а.с.49), за умовами якого постачальник зобовязується поставляти автомобільні аксесуари (накладки на пороги, накладки на бампери) у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності, а покупець - прийняти товар і сплатити за нього на умовах договору.

Як видно із наданих позивачем видаткової накладної №447 від 13 листопада 2013 року та податкової накладної №447 від 13 листопада 2013 року, товариством «Арма Моторс» отримано від ФОП ОСОБА_5 наступні запасні частини: накладки на пороги Renault Scenic III RT- 0754, накладки на пороги Renault Duster RT-0783, накладки на пороги Renault Logan III RT-1181, накладки на пороги Renault Sandero II RT-1180, накладки на пороги Renault Logan III MCV RT-1185, накладки на пороги Renault Dokker RT-1182 на загальну суму 4200 грн. (а.с.46-47).

Оплату за отримані товари позивачем здійснено 13 грудня 2013 року, що підтверджується банківською випискою по рахунку ТОВ «Арма Моторс» (а.с.48).

Також, товариством надано копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 та свідоцтва про реєстрацію платником податку на додану вартість вказаного контрагента (а.с.51, 52).

У ході розгляду справи зясовано, що зазнаені вище накладки на пороги використано товариством «Арма Моторс» у власній господарській діяльності, а саме: накладки на пороги Renault Scenic III RT-0754 встановлено на автомобіль ОСОБА_6 на підставі акта виконаних робіт №АМН0028680 від 19 листопада 2013 року (а.с.53-54); накладки на пороги Renault Duster RT-0783 встановлено на автомобіль ОСОБА_7 на підставі акта виконаних робіт №АМН0035804 від 8 квітня 2014 року (а.с.55); накладки на пороги Renault Logan III RT-1181 реалізовано ОСОБА_8 на підставі накладної №АМР0023686 від 10 березня 2014 року (а.с.57); накладки на пороги Renault Dokker RT-1182 встановлено на автомобіль ОСОБА_9 на підставі акта виконаних робіт №АМН0045036 від 17 листопада 2014 року (а.с.56).

Як доказ відображення операцій із ФОП ОСОБА_5 у бухгалтерському обліку подано оборотно-сальдову відомість по рахунку 631 за 2013 рік та журнал-ордер і відомість по рахунку 631 за 2013 рік (а.с.88-89).

За нормами підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, дохід, отриманий платником податку як додаткове благо (крім випадків, передбачених статтею 165 цього Кодексу) у вигляді вартості використання житла, інших об'єктів матеріального або нематеріального майна, що належать роботодавцю, наданих платнику податку в безоплатне користування, або компенсації вартості такого використання, крім випадків, коли таке надання зумовлено виконанням платником податку трудової функції відповідно до трудового договору (контракту) чи передбачено нормами колективного договору або відповідно до закону в установлених ними межах.

За визначенням у підпункті 14.1.47 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов'язаний з виконанням обов'язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу);

За правилами пункту 162.1 статті 162 Податкового кодексу України платниками податку на доходи фізичних осіб є: фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи; фізична особа - нерезидент, яка отримує доходи з джерела їх походження в Україні; податковий агент.

Податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу (підпункт 168.1.1 пункту 168.1 статті 168 Податкового кодексу України).

Суд звертає увагу, що податковим органом не надано жодних доказів того, що товари та послуги, оплачені товариством «Арма Моторс», які придбавалися у ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_4 та ФОП ОСОБА_5 надавалися працівнику підприємства позивача ОСОБА_3 та підпадають під визначення додаткового блага, хоча такі докази витребовувалися у ДПІ судом. У той же час, позивачем надано достатньо доказів для висновку про те, що відповідні товари та послуги (роботи) у досліджуваному випадку використовувалися саме у власній господарській діяльності товариства «Арма Моторс», а не надавалися працівнику відповідного товариства як додаткове благо.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність у спірному випадку підстав для збільшення грошових зобовязань позивача із податку на доходи фізичних осіб, що сплачується податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, визначених у податкових повідомленнях-рішеннях №0006851702 від 16 березня 2015 року та №0011341702 від 20 травня 2015 року, а тому такі податкові повідомлення рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

Стосовно вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0006541702 від 5 березня 2015 року та рішення про застосування штрафних санкцій №0006841702 від 16 березня 2015 року, суд зазначає наступне.

Як відображено на сторінці 24 ОСОБА_3, відповідно до пункту 3.1. довідки (Перевірка правильності нарахування, утримання та своєчасності сплати (перерахування) до бюджету сум податку з доходів фізичних осіб, донараховано 807 грн. податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік; а підприємством не нараховано 36,8% та 3,6% від бази нарахування єдиного внеску, чим порушено вимоги статей 7 та 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», в результаті чого донараховано 2205 грн. єдиного внеску за 2013 рік.

На підставі таких висновків відповідачем винесені вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0006541702 від 5 березня 2015 року та рішення №0006841702 від 16 березня 2015 року про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску у розмірі 331 грн.

Таким чином, підставою для прийняття вказаних рішення та вимоги слугували висновки Інспекції про заниження зобовязань із податку на доходи фізичних осіб через неутримання і несплату такого податку за наслідками надання працівнику підприємства додаткового блага у сумі 5377 грн. і донарахування податку на доходи фізичних осіб за 2013 рік у сумі 807 грн.

Оскільки, як встановлено судом вище, такі висновки у ході судового розгляду спростовані, тому, відповідно, вимога про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0006541702 від 5 березня 2015 року та рішення №0006841702 від 16 березня 2015 року підлягають визнанню протиправними та скасуванню.

За приписами статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із частиною першою статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Також суд враховує закріплені у частині третій статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України загальні критерії для оцінювання рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, на дотримання яких адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

За правилами частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Це покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Суд зазначає, що у цьому випадку податковий орган не довів правомірності оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, вимоги про сплату боргу (недоїмки) і рішення про застосування штрафних санкцій; у той же час, доводи позивача у ході судового розгляду знайшли своє підтвердження.

На підставі викладеного та оцінюючи у сукупності встановлені обставини і перевівши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як встановлює частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір у сумі 182,70 грн. згідно платіжного доручення №8384 від 28 травня 2015 року, доказів понесення інших судових витрат не надано. Тому судові витрати щодо сплати судового збору у вказаній сумі підлягають присудженню на користь позивача.

Керуючись статями 11, 14, 70, 71, 72, 86, 94, 128, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області №0006851702 від 16 березня 2015 року, №0011341702 від 20 травня 2015 року.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про сплату боргу (недоїмки) №Ю-0006541702 від 5 березня 2015 року.

Визнати протиправним та скасувати рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про застосування штрафних санкцій за донарахування територіальним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску №0006841702 від 16 березня 2015 року.

Стягнути із Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Арма Моторс» судові витрати по сплаті судового збору у сумі 182 (сто вісімдесят дві) грн. 70 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Скрипка І.М.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови - 20 липня 2015 р.