Ухвала суду № 47159577, 19.04.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

11 квітня 2012 р. 2а/0470/4312/12

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кальник В.В., розглянувши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна корпорація «Січеслав»до Нікопольської обєднаної держаної податкової інспекції Дніпропетровської області про визнання протиправними дії щодо висновків акту №159/230/33576615 від 07.03.2012 року, -

ВСТАНОВИВ:

10.04.2012р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Багатопрофільна корпорація «Січеслав»до Нікопольської обєднаної державної податкової інспекції, в якому позивач просить визнати протиправними дії Марганецької обєднаної держаної податкової інспекції у Дніпропетровській області щодо висновків, викладених в Акті від 07.03.2012 року № 159/230/33576615 Про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ БК «Січеслав»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.10.2010 року по 31.12.2011 року.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори фізичних осіб чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. При цьому, окремі рішення, прийняті субєктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи. Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зокрема, зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України»вбачається, що збільшення податковим органом зобовязань особи з податку є втручанням у його майнові права. Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення субєкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

Враховуючи викладене вище, суд доходить висновку, що адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобовязань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських санкцій та інших штрафних санкцій тощо. Таким чином, звернені до суду вимоги про скасування рішення відповідача субєкта владних повноважень, безпосереднім наслідком яких є зміна складу майна позивача, є майновими.

Відповідної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України у листі від 18 січня 2012 року №165/11/13-12.

Пунктом 3 частини 1 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви зясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 цього Кодексу.

Відповідно до ч.3 ст.106 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Законом України «Про судовий збір»визначено, що судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів і включається до складу судових витрат.

Статтею 2 даного Закону передбачено, що платниками судового збору є громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду.

Розмір ставок судового збору визначається відповідно до ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», відповідно до якої судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 4 ЗУ «Про судовий збір»розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, становить 1 відсоток від майнових вимог, але не менше 0,1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 2 розмірів мінімальних заробітних плат.

Будь-якого документу щодо сплати судового збору у визначеному чинним законодавством розмірі до позовної заяви позивачем додано не було.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України, позовна заява подана без додержання вимог, встановлених ст. 106 КАС України, підлягає залишенню без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 106, 107, 108 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ "Багатопрофільна корпорація "Січеслав" до Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними дії, щодо висновків Акту №159/203/33576615 від 07.03.2012р. залишити без руху.

Встановити позивачу строк до 27 квітня 2012 р. для усунення недоліків, а саме: (надання до суду документу про сплату судового збору у розмірі, визначеному чинним законодавством України.).

Суд розяснює позивачу, що у випадку, якщо недоліки позовної заяви не будуть усунені у зазначений строк, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута. Залишення позовної заяви без руху не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Копію ухвали направити позивачу.

Ухвала набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтями 186 і 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1