Постанова № 47159031, 19.05.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 травня 2015 р. Справа № 804/4059/15 Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Борисенко П.О., одноособово розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу

за позовом Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської

області в інтересах держави в особі Західно Донбаської

обєднаної державної податкової інспекції Головного управління

Міндоходів у Дніпропетровській області

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Павлоградський міжрайонний прокурор Дніпропетровської області в порядку представництва інтересів держави звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до фізичної особи підприємця ОСОБА_1, в якій просить суд: стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету м. Павлоград через Управління Державної казначейської служби у м. Павлограді суму податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 7541 грн. 31 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг на вказану суму по зазначеному виду податку, який утворився внаслідок несплати узгодженого податкового зобовязання. В добровільному порядку відповідач податковий борг не сплачує, що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.

Ухвалою від 18.03.2015 року відкрито скорочене провадження у зазначеній адміністративній справі, відповідачеві запропоновано подати у десятиденний строк письмові заперечення проти позову з посиланням на докази, якими вони обґрунтовуються, або заяву про визнання позову.

Згідно пункту 2 частини 5 статті 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого для надання заперечень або заяви про визнання позову, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.

Відповідач заперечень на позов не надіслав, поштова кореспонденція суду повернулась 28.04.2015 р. з відміткою пошти «за закінченням строку зберігання».

Дослідивши матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 зареєстрований виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 15.08.2000 р. за № 22320170000003536 та знаходиться на обліку в Західно-Донбаській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області з 18.08.2000 р. за № 282/1233.

Підпунктом 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України, передбачено обов'язок платників податків сплачувати податки та збори у строки та в розмірах, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором.

З матеріалів справи вбачається, що 17.05.2010 р. між Павлоградською міською радою (орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки (надалі - Договір) у розмірі 0,3000 га за адресою: м. Павлоград, вул. Дніпровська (район автосервісу), строком на 5 років.

Відповідно до пунктів 8 - 10 Договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем щомісячно, у формі та розмірі 1/12 частини від 5% грошової оцінки земельної ділянки з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Підставою нарахування грошових зобов'язань відповідача, за яким рахується податковий борг по орендній платі за землю, є надана відповідачем на виконання діючого податкового законодавства до контролюючого органу 18.02.2014р. податкова декларація із плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2014 р. № НОМЕР_1, в якій самостійно визначено грошове зобов'язання зі сплати орендної плати за землю на загальну суму 30165,30 грн. (з щомісячною платою за період з січня по червень 2014р. по 2513,78 грн., за період з липня по грудень 2014р. по 2513,77 грн.).

Грошові зобовязання відповідача по орендній платі за землю станом на 12.02.2015р. по вищевказаній декларації складають 7541,31 грн. за жовтень - грудень 2014 року (2513,77 грн. х 3) та підлягали сплаті у встановлені законодавством терміни (30.11.2014р., 30.12.2014р., 30.01.2015р.).

Таким чином, у зв'язку з несплатою узгоджених грошових зобов'язань з орендної плати за землю у встановлені законом терміни, податковий борг (який відповідно до п.п.14.1.175 п.14 ст. 14 ПК України, є сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання) відповідача з орендної плати за землю станом на 12.02.2015р. складає 7541,31 грн.

Згідно ст. 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Податкова декларація - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку (ст. 46 ПК України).

Згідно п.п. 14.1.136 п.14.1 ст.14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обовязковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.

Відповідно до п.п.269.2 ст. 269 ПК України, платниками податку є землекористувачі.

Відповідно до ст.288 ПК України, підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Обєктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п.п.14.1.175 п. 14 ст. 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суму грошового Податкового кодексу України, зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На виконання вимог п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, Західно-Донбаською ОДПІ 17.04.2014 р. відповідно до ст. 59 ПК України винесено податкову вимогу № 1608 -25 про обов'язок платника податків сплатити податковий борг в розмірі 1636,74 грн., яка направлена відповідачу рекомендованим листом з повідомленням про вручення та повернута поштою в зв'язку з закінченням строків зберігання.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Не зважаючи на прийняті позивачем заходи, на час розгляду справи судом сума податкового боргу залишається не сплаченою відповідачем.

Згідно ст.ст. 67, 68 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори у порядку і у розмірах, встановлених законом, неухильно додержуватися Конституції України та законів України.

Органи державної податкової служби, відповідно до пп.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно п.95.1. ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених ст.7 КАС України, є принцип законності, який відповідно до ст.9 КАС України, полягає в наступному, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Суд, приймаючи до уваги вищевикладене, та враховуючи, що на час розгляду справи податковий борг відповідачем не сплачено в добровільному порядку, відповідних доказів суду не надано, дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 94, 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Павлоградського міжрайонного прокурора Дніпропетровської області - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (РНОК НОМЕР_2, адреса: вул. Квіткова. 21, м. Павлоград. Дніпропетровська область) на користь місцевого бюджету м. Павлоград через Управління Державної казначейської служби у м. Павлограді (р/р 33217815700032, код платежу 18010900, банк одержувача ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, м. Дніпропетровськ, МФО 805012, код одержувача 37936856) суму податкового боргу з орендної плати за землю у розмірі 7541 грн. 31 коп. ( сім тисяч пятсот сорок одна гривня тридцять одна копійка).

Постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги у порядок та у строки, встановлені ст.. 183-2, ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили у порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова, прийнята у скорочену провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 19.05.2015р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_2 ОСОБА_2 ОСОБА_3