Ухвала суду № 47158953, 18.02.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

18 лютого 2015 р.Справа №35зп-15/804/2850/15

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Борисенко П.О., розглянувши клопотання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Індендіко» про забезпечення адміністративного позову,-

ВСТАНОВИВ:

17 лютого 2015 року ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Індендіко» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції про визнати протиправною та скасувати постанову Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції про арешт коштів ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Індендіко» ВП № 45659376 від 12.12.2014 р.

Разом з позовною заявою позивачем до суду надано клопотання про забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії постанови державного виконавця Заводського відділу державної виконавчої служби Дніпродзержинського міського управління юстиції ОСОБА_2 ВП № 45659376 від 12.12.2014 року про арешт коштів боржника ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Індендіко» (код за ЄДРПОУ 38837890).

Згідно з ч. 1 ст. 117 Кодексу адміністративного судочинства України ( далі - КАС України), суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При цьому, відповідно до п. 17 а.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р. "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ", в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень.

На виконання постанови Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 р. в адміністративній справі № 804/9459/14 28.10.2014 р. було видано виконавчий лист про стягнення з позивача з рахунків у банках податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 755621,28 грн.

Позивач в адміністративному позові не заперечує щодо факту зазначеного податкового боргу з податку на додану вартість та не ставить під сумнів законність зазначеного рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 р. про стягнення податкового боргу.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зокрема, зазначає, що винесення оскаржуваної постанови від 12.12.2014 р. про накладення арешту на кошти сталося на підставі ЗУ «Про виконавче провадження», який не може бути застосований до даних правовідносин.

В клопотанні про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову позивач зазначає, що невжиття судом заходів забезпечення позову направлених на зупинення дій постанови від 12.12.2014 р. про накладення арешту на кошти, що містяться на рахунках та належать позивачу, неодмінно призведе до завдання значної майнової шкоди інтересам та правам позивача та зробить неможливим в подальшому скасування негативних наслідків.

Позивач не обґрунтовує в чому може полягати значна майнова шкода його інтересам та правам та в чому будуть полягати негативні наслідки, що позбавляє суду законних підстав задовольнити клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

В той же час, суд зазначає, що примусове стягнення з позивача з його рахунків у банках податкового боргу з податку на додану вартість в сумі 755621,28 грн. за рахунок коштів, на які накладено арешт, не є порушенням інтересів та прав позивача, оскільки наявність даного податкового боргу підтверджено відповідним судовим рішенням (постанова Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2014 р.) та виконання в примусовому порядку рішення суду не може вважатися негативним наслідком для позивача.

Враховуючи наведене, суд не знаходить достатніх та обґрунтованих підстав для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову.

Згідно ч. 1 ст. 118 КАС України, клопотання про забезпечення адміністративного позову розглядається не пізніше наступного дня після його одержання й у разі обґрунтованості та терміновості вирішується ухвалою негайно без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

За таких обставин, підстави для задоволення клопотання про забезпечення позову відсутні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 117, 118 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Індендіко» про забезпечення адміністративного позову - відмовити.

Ухвала з питань забезпечення адміністративного позову може бути оскаржена, оскарження ухвали про забезпечення адміністративного позову не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя (підпис) Ухвала не набрала законної сили 18.02.2015р. Суддя З оригіналом згідно Помічник судді ОСОБА_3 ОСОБА_3 ОСОБА_4