Вирок № 47157724, 10.06.2015, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа № 1-кп/760/27/15

760/7212/14-к

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2015 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Криворот О.О.,

при секретарях - Шатунові А.С., Голдицькій К.С., Распутньої Н.В., Мисніковій О.О.,

учасників кримінального провадження:

прокурорів - Задніпряного В.В., Пересунька С.С., Давідяна О.Н.,

потерпілої - ОСОБА_1,

представника потерпілої ОСОБА_1 - адвоката Гайдаєнка В.М.,

захисників - ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5,

обвинувачених - ОСОБА_6, ОСОБА_7,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження № 12013110000001076 , внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 24.10.2013, по обвинуваченню:

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, українця, громадянина України, одруженого, який має 2-х малолітніх дітей, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України;

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця м. Києва, громадянина України, одруженого, який має малолітню дитину, тимчасово не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.286 КК України,-

в с т а н о в и в :

ОСОБА_7, приблизно о 18 годині 20 хвилин, керуючи технічно справним автомобілем "ВАЗ-2101", д.н.з. НОМЕР_1, рухався по проїзній частині вул. Солом'янській зі сторони вул. Олексіївської в напрямку вул. Протасів Яр в м. Києві, та виїхавши на регульоване перехрестя з вул. Волгоградською, на дозволяючий сигнал світлофора, розпочав виконувати маневр повороту ліворуч. В салоні вказаного автомобіля на передньому пасажирському сидінні знаходилась ОСОБА_8

У цей же час ОСОБА_6, керуючи технічно справним автомобілем "Volvo S 80", д.н.з. НОМЕР_2, рухався по проїзній частині вул. Солом'янської зі сторони вул. Протасів Яр в напрямку вул. Олексіївської через регульоване світлофорним об'єктом перехрестя з вул. Волгоградською в м. Києві, у другій смузі руху із наявних трьох, зі швидкістю 81,8 - 112,5 км/год., яка перевищувала максимально допустиму швидкість на даній ділянці 60 км/год.

Під час руху ОСОБА_7 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункт "б", 10.1 та 16.6 Правил дорожнього руху:

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3 підпункту "б": для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;

- п.10.1: перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху;

- п.16.6: повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_7 виявились в тім, що він керуючи технічно справним автомобілем "ВАЗ-2101", д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись по проїзній частині вул. Солом'янській зі сторони вул. Олексіївської в напрямку вул. Протасів Яр в м. Києві та виїхавши на регульоване перехрестя з вул. Волгоградською, на дозволяючий сигнал світлофора, проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, перед початком зміни напрямку руху пов'язаного з виконанням маневру повороту ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу автомобілю "Volvo S 80", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6, який рухався назустріч, а продовжив рух з виїздом на перехрестя вулиць Солом'янської та Волгоградської, де скоїв зіткнення з вказаним автомобілем, внаслідок чого вказаний автомобіль в некерованому стані виїхав за межі проїзної частини на тротуар, де скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_1 та ОСОБА_9

Порушення вимог п.п 1.5, 2.3 підпункт "б", 10.1 та 16.6 Правил дорожнього руху збоку водія ОСОБА_7 знаходяться в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди і її наслідками.

Під час руху водій ОСОБА_6 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункт "б", 8.7.3 підпункт "г", 8.10, 8.11 та 12.4Правил дорожнього руху України:

- 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

- підпункт "б": бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, правильно реагувати на її зміни, стежити за правильністю розміщення і кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом в дорозі;

- 8.7.3 Сигнали світлофора мають такі значення:

ґ) жовтий забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів;

- 8.10: у разі подання світлофором (крім реверсивного) або регулювальником сигналу, що забороняє рух, водії повинні зупинитися перед дорожньою розміткою 1.12 (стоп-лінія), дорожнім знаком 5.62 "Місце зупинки", якщо їх немає - не ближче 10 м. до найближчої рейки перед залізничним переїздом, перед світлофором, пішохідним переходом, а якщо і вони відсутні та в усіх інших випадках - перед перехрещуваною проїзною частиною, не створюючи перешкод для руху пішоходів;

- 8.11: водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху;

- п. 12.4: у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 60 км/год.

Порушення вищевказаних вимог Правил дорожнього руху України з боку ОСОБА_6 виявилось в тім, що він, керуючи технічно справним автомобілем "Volvo S 80", д.н.з. НОМЕР_2, рухаючись в другій смузі проїзної частини вул. Солом'янської зі сторони вул. Протасів яр в напрямку вул. Олексіївської в м. Києві з перевищенням максимально допустимої швидкості на даній ділянці 60 км/год., під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін. При поданні світлофором, який встановлений перед виїздом на перехрестя з вул. Волгоградською жовтого сигналу, не зупинився перед дорожньою розміткою 1.12 ПДР (стоп-лінія), а продовжив рух далі та виїхав на перехрестя з вул. Волгоградською в м. Києві, де скоїв зіткнення з автомобілем "ВАЗ-2101", д.н.з. НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_7, внаслідок чого вказаний автомобіль в некерованому стані виїхав за межі проїзної частини на тротуар, де скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_1 та ОСОБА_9

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішоходам ОСОБА_1 та ОСОБА_9, а також пасажиру автомобіля "ВАЗ-2101" ОСОБА_8 спричинені тілесні ушкодження.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_6 свою вину визнав та показав, що 23.10.2013 приблизно о 18.20 год. він рухався на автомобілі "Вольво" зі швидкістю 60 км/год. в середній смузі по вул. Солом'янській в м. Києві в напрямку Солом'янської площі. Під'їжджаючи до перехрестя вул. Волгоградської та вул. Головка, він виїхав на перехрестя на зелене світло. Під час виїзду на перехрестя побачив як з лівого ряду, між рядів першої та другої смуги, виїхав автомобіль, марку якого він не запам'ятав, з малою швидкістю, і йому прийшлось під'їхати до розподільчої лінії, і після цього автомобіля на перехрестя виїхав автомобіль "Ваз", який виконував маневр повороту і відбувся удар. Екстрене гальмування він не застосовував, оскільки не встиг.

Після аварії він викликав карету швидкої допомоги і міліцію. Просив суд у зв'язку із наявністю у нього двох дітей, застосувати до нього Закон України «Про амністію у 2014 році» та звільнити від покарання.

Потерпілій ОСОБА_1 сплатив 8 000 грн., інші вимоги потерпілої щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнає частково.

Допитаний в ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_7 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні не визнав та показав, що 23.10.2013 приблизно о 18 год. 15 хв. він рухався на автомобілі "ВАЗ 21013" по вул. Солом'янській з боку Солом'янської площі в м. Києві в напрямку Протасового яру в бік вул. Волгоградської. Під'їжджаючи до перехрестя вул. Солом'янської - вул. Волгоградської, він увімкнув лівий сигнал повороту та перестроївся у крайню ліву смугу за автомобілем червоного кольору. Дане перехрестя регулюється світлофором та має три смуги в кожному напрямку. З боку Солом'янської площі м. Києва зелений сигнал світлофора горить довше ніж з боку Протасового яру, оскільки міський транспорт повертає на вул. Волгоградську та йому необхідно більше часу для здійснення маневру. Коли увімкнувся зелений сигнал світлофора, попустивши зустрічний транспорт, впевнившись, що зустрічний транспорт зупинився, червоний автомобіль, який стояв перед ним, почав здійснювати маневр на вул. Волгоградську. Він зайняв його місце та впевнившись, що зустрічний транспорт стоїть, з лівого боку нікого не має, він почав здійснювати маневр ліворуч та виїхавши на вул. Волгоградську, приблизно зі швидкістю 20 км/год., відчув удав в задній правий бік. Від даного поштовху його автомобіль розвернуло та відкинуло до узбіччя. Як з'ясувалось, удару завдав автомобіль "Вольво", який рухався зі швидкістю приблизно 80-90 км/год., і який виїхав на тротуар, збив пішоходів та зупинився врізавшись у стовп. В той час разом з ним в автомобілі знаходилась його дружина, яка є потерпілою у даному кримінальному провадженні. Свою вину ОСОБА_7 у даній ДТП не визнав та просив його виправдати.

Потерпілій ОСОБА_1 сплатив 10 000 грн., інші вимоги потерпілої щодо відшкодування матеріальної та моральної шкоди визнає частково.

Незважаючи на визнання вини обвинуваченим ОСОБА_6, невизнанням вини обвинуваченим ОСОБА_7, їх обоюдна вина у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 23.10.2013, повністю підтверджується наданими стороною обвинувачення доказами, які досліджені в судовому засіданні і визнанні судом достатніми та допустимими.

Так, свідок ОСОБА_10 в судовому засіданні показав, що 23.10.2013, приблизно о 18.00 год., він знаходився на перехресті вул. Солом'янської - вул. Волгоградської в м. Києві, і як пішохід чекав на зелений сигнал світлофора перейти перехрестя в бік вул. Головка. В цей час на пішохідному переході стояв автомобіль "Жигулі" світлого кольору з увімкненим сигналом лівого повороту в бік вул. Волгоградської. Коли увімкнувся зелений сигнал світлофора, він почав поворот. В цей час з боку вул. Протасів яр, на великій швидкості рухався автомобіль "Вольво". В цей момент на даному перехресті стояли автомобілі на поворот в бік вул. Головка та займали 3 і 4 полоси для руху. Автомобіль "Вольво" рухався в 3 смузі, виїхав на 2 смугу приблизно зі швидкість 100 км/год., та вдарив автомобіль "Жигулі", який закінчував маневр, від чого його розвернуло, а автомобіль "Вольво", рухаючись по інерції, врізався у стовп, потім збив його, його товариша та дівчину.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні показав, що 23.10.2013, приблизно о 17-18 год., він знаходився біля Солом'янського ринку в м. Києві та бачив, як автомобілі з лівого ряду повертали на вул. Волгоградську з боку Солом'янської площі. В цей час автомобілям, які рухались з боку вул. Протасів яр в напрямку Солом'янської площі, горів червоний сигнал світлофора. Раптово з першого ряду вилетів автомобіль "Вольво", який рухався на червоний сигнал світлофора, та врізався в автомобіль "Жигулі", який від удару відлетів у паркан, а автомобіль "Вольво" після цього врізався у стовп. Люди, які знаходились в цей час на тротуарі, попадали. Він разом із знайомим підбігли допомогти дівчині, якій більш всього була необхідна допомога.

Свідок ОСОБА_12, будучи допитаний в судовому засіданні, показав, що він бачив зазначену дорожньо-транспортну пригоду 23.10.2013. Автомобіль «Вольво» рухався назустріч та зіткнувся з автомобілем «Жигулі» на перехресті. Під'їхавши на місце пригоди він побачив дівчину, яка лежала з роздробленою ногою, побачив інших потерпілих, які також мали травми, та на передньому пасажирському сидінні автомобіля «Жигулі» жінку. Після побаченого він викликав співробітників ГАІ, яким повідомив про наявність в його автомобілі відео регістратору, який передав останнім.

Потерпіла ОСОБА_1 та її представник - адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні підтримали заявлений цивільний позов та просили стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 500 000 грн. моральної шкоди з кожного.

Також потерпіла просила стягнути з цивільних відповідачів ПрАТ «Інтер Експрес» та ПрАТ «УНІКА» по 38354,32 грн. матеріальної шкоди з кожної, пов'язаної з витратами на лікування та пошкодження речей, та по 1971,71 грн. моральної шкоди в порядку ст.26-1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

В обґрунтування цивільного позову в частині стягнення моральної шкоди, судом було допитано в якості свідка лікаря-травматолога лікарні №17 м. Києва ОСОБА_14, який повідомив, що 23.10.2013 ввечері карета швидкої допомоги доставила у лікарню потерпілу ОСОБА_1 у дуже важкому стані, з травмою ноги, м'язи та кістки якої знаходились зовні, яка одразу була переведена до операційної, де їй було надано необхідну медичну допомогу. На даний час лікування ще не закінчено і потерпіла потребує подальшого тривалого лікування. На його думку, після реабілітації, потерпіла повноцінно навряд чи зможе рухатися і ходити.

Потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 в судовому засіданні не допитувались згідно з їх заявами.

Крім того, вина обвинувачених ОСОБА_6 і ОСОБА_7 підтверджується письмовими доказами, дослідженими в судовому засіданні, а саме:

Даними протоколу огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 23.10.2013 та схемою даної пригоди (т.2 а.с.25-30);

Даними протоколів перегляду інформації на DVD-R диску від 25.10.2013 та 13.11.2013 з фототаблицею до нього (т.2 а.с.31-47);

Даними протоколу додаткового огляду місця події з фототаблицею до нього (т.2 а.с.54-66);

Даними протоколів огляду транспортних засобів автомобілів «ВАЗ 21013» та «Вольво» з фототаблицями до нього (т.2 а.с.67-81) тощо.

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 305/е від 13.03.2014 відносно ОСОБА_1, останній спричинено тілесні пошкодження у вигляді: відкритої травми лівої нижньої кінцівки - уламковий перелом на протязі верхнє-середньої третини великогомілкової кістки зі значним зміщенням уламків, уламковий підголовчатий перелом малогомілкової кісток зі зміщенням уламків, обширна рвано-забійна рана гомілки у середнє-нижній третині з переходом на внутрішню поверхню гомілки у верхній третині та внутрішню поверхню стегна у нижній третині з розривом та розчавленням литкового м'язу, рвано-забійні рани (дві) стегна; множинні садна обличчя, передньої поверхні грудної клітки, які в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень (т.2 а.с.102-107).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1779/е від 20.11.2013 відносно ОСОБА_9, останньому спричинено тілесні пошкодження у вигляді: закритої травми правого передпліччя; скалковий перелом епіметадіафізу правої променевої кисті (зі зміщенням уламків); закрита травма 1 пальця лівої кисті; вивих проксимальної фаланги 1 пальця лівої кисті; садна у ділянці чола, які в своїй сукупності відносять до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості (т.2 а.с.92-95).

Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 1894/е від 18.02.2014 відносно ОСОБА_8, останній спричинено тілесні пошкодження у вигляді: закритої травми хребта; компресійні переломи 3 та 4 поперекових хребців; рана (визначена клінічними лікарями як забійна) 4 пальця правої кисті; осадження обличчя, які своїй сукупності відноситься до тілесного ушкодження середнього ступеня тяжкості (т.2 а.с.96-101).

Згідно з висновком автотехнічної експертизи № 9/ат від 27.01.2014, причиною виникнення дорожньо-транспортної пригоди, з технічної точки зору, є невідповідність дій водія ОСОБА_6 вимогам пунктів: 8.7.3 ( "г"), 8.10, 8.11, 12.4 ПДР України та дій водія ОСОБА_7 вимогам пунктів 10.1, 16.6 ПДР України (т.2 а.с.139-148).

З приводу зазначеної експертизи за клопотанням сторони захисту в судовому засіданні був допитаний експерт ОСОБА_15, який проводив зазначену автотехнічну експертизу, і який підтвердив свій висновок вважаючи, що в даній дорожньо-транспортній пригоді винні обидва водія.

Таким чином, обвинувачення, пред'явлене ОСОБА_6 та ОСОБА_7, визнається судом доведеним.

Суд, розглядаючи провадження в межах пред'явленого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 286 КК України, як порушення ними правил безпеки дорожнього руху особами, які керують транспортним засобом, що спричинили потерпілим тяжкі тілесні ушкодження та тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

При призначенні покарання обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суд, відповідно до вимог ст. 65 КК України, враховує ступінь і характер суспільної небезпеки вчиненого ними кримінального правопорушення та дані про особу кожного з обвинувачених.

Так, обвинувачений ОСОБА_6 раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, одружений, має двох малолітніх дітей 2001 та 2008 року народження, батьківських прав відносно яких не позбавлявся, має постійне місце реєстрації і проживання, за останнім місцем роботи характеризується виключно позитивно.

Обвинувачений ОСОБА_7 теж до кримінальної відповідальності раніше не притягувався, на обліку у лікарів нарколога і психіатра не перебуває, одружений, має грудну дитину.

Згідно зі ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_6, є його щире каяття, часткове відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_1 Обставин, що обтяжують його покарання, відповідно до вимог ст.67 КК України, судом не встановлено.

Згідно зі ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7, суд визнає часткове відшкодування шкоди потерпілій ОСОБА_1, обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_7, судом не встановлено.

Отже, з урахуванням наведеного, суд вважає необхідним призначити обвинуваченим ОСОБА_6 та ОСОБА_7 покарання у виді позбавлення волі, оскільки саме таке покарання буде необхідним для їх виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Разом з тим, в судовому засіданні захисником обвинуваченого ОСОБА_6 заявлено клопотання, яке підтримав останній, про звільнення від покарання на підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році».

Відповідно до п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільняються від відбування покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, засуджених за умисні злочини, які не є тяжкими або особливо тяжкими відповідно до ст.12 КК України, та за злочини, вчинені з необережності, які не є особливо тяжкими, особи, не позбавлені батьківських прав, які на день набрання чинності цим Законом мають дітей, у тому числі, яким не виповнилось 18 років.

Як вбачається із матеріалів кримінального провадження, обвинувачений ОСОБА_6 має двох дітей, яким не виповнилося 18 років, а саме, сина ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_17 ІНФОРМАЦІЯ_8.

На підставі наведеного суд вважає, що ОСОБА_6 підпадає під дію норм зазначеного Закону і підлягає звільненню від відбування покарання.

Крім того, враховуючи що ОСОБА_7 не визнав своєї вини, але критично ставиться до дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 23.10.2013, частково добровільно відшкодував шкоду потерпілій ОСОБА_1 в розмірі 10 000 грн., дані про його особу, те, що під час розгляду кримінального провадження в суді його дружина ОСОБА_8, яка є потерпілою у даному кримінальному провадженні, народила дитину, суд дійшов висновку про можливість виправлення останнього без відбування покарання, а тому на підставі ст. 75 КК України звільнити його від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до ст. 76 КК України. Також суд вважає необхідним застосувати до ОСОБА_7 додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, як це передбачено санкцією ч.2 ст.286 КК України.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 суд залишає без розгляду, оскільки вказані особи в судовому засіданні не допитувались і їх не підтримали.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 суд задовольняє частково виходячи з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначені розміру відшкодування враховуються вимоги розумності та справедливості.

У відповідності до п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31.02.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» (із змінами, внесеними постановами Пленуму Верховного Суду України № 5 від 25.05.2001 та № 1 від 27.02.2009), відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я та в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушення стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У зв'язку з цим, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд виходить із засад розумності, виваженості та справедливості. З урахуванням характеру і обсягу фізичних та душевних страждань, яких зазнала потерпіла ОСОБА_1, тяжкості вимушених змін у її житті, часу і зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, суд вважає, що позов, заявлений потерпілою про стягнення з обвинувачених по 500 000 грн. моральної шкоди з кожного підлягає частковому задоволенню в розмірі стягнення з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 по 100 000 грн. з кожного.

Вирішуючи цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 в частині стягнення з ПрАТ СК «УНІКА» та ПрАТ СК «»Інтер Експрес» матеріальної шкоди, пов'язаної з витратами на лікування та пошкодження речей, а також моральної шкоди в порядку ст.26-1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд вважає, що його слід залишити без розгляду, роз'яснивши останній право звернення з відповідним цивільним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Судові витрати за проведення у кримінальному провадженні експертиз слід покласти на ОСОБА_6 та ОСОБА_7 в солідарному порядку.

Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст.368, 374 КПК України, суд,-

з а с у д и в:

ОСОБА_7 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_7 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки та покласти на нього обов'язки, передбачені п.п.2,3,4 ст.76 КК України: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально - виконавчої інспекції; повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи та періодично з'являтися для реєстрації.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_7 не обирався.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.

На підставі п. «в» ст.1 Закону України «Про амністію у 2014 році» звільнити ОСОБА_6 від покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_6 не обирався.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 на користь потерпілої ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 (сто тисяч) грн. з кожного.

Цивільний позов в частині стягнення з ПрАТ СК «УНІКА» та ПрАТ СК «»Інтер Експрес» матеріальної шкоди, пов'язаної з витратами на лікування та пошкодження речей, а також моральної шкоди в порядку ст.26-1 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» - залишити без розгляду, роз'яснивши останній право звернення з відповідним цивільним позовом до суду в порядку цивільного судочинства.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_8 залишити без розгляду.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 судові витрати за проведення авто технічних експертиз в сумі 2 814 (дві тисячі вісімсот чотирнадцять) грн. 28 коп.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О.О.Криворот