Ухвала суду № 47155654, 13.07.2015, Придніпровський районний суд м. Черкас

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/284/15-ц

У Х В А Л А

13 липня 2015 року Придніпровський районний суд м. Черкас в складі:

головуючого судді: Казидуб О.Г.

за участю секретаря: Зайцевої О.І.

розглянувши в судовому засіданні заяву ПАТ АКБ «Київ» про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного товариства «АКБ»Київ про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів-,

В С Т А Н О В И В :

ПАТ АКБ «Київ» звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного товариства «АКБ»Київ про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів,вказуючи ,що заочним рішенням Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.05.2015 р. задоволено частково позовні вимоги ОСОБА_1 (надалі - ОСОБА_1 або Позивач) до Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний банк «КИЇВ» (надалі - ПАТ «АКБ «КИЇВ» або Банк) про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів та вирішено стягнути з Банку на користь Позивача суму залишку по картковим рахункам в розмірі 27 409. 88, пеню у розмірі 223, 03 грн., 3% річних - 81 407, 34 гри. та 3 654. 00 гри. судового збору. У відповідності із ст.228 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України), заочне рішення може бути переглянуте судом, шо його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.Копію вказаного заочного рішення Банк отримав поштою 02.06.2015 року, про що свідчить відповідна відмітка на супровідному листі від 22.05.2015 р. (додаток № 1 до даної заяви).Таким чином, вказана заява подається в межах десятиденного строку, шляхом поштового направлення. Банк не забезпечив участі представника у судовому засіданні 22.05.2015 р.. оскільки не отримував судової повістки на вказане судове засідання.

Розглядаючи прийняте судом першої інстанції заочне рішення, ПАТ «АКБ «КИЇВ» вважає його прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, та при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.

Доводи заяви про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.05.2015 р. по справі № 711 /2284/15-ц ґрунтуються на наступному.Позовні вимоги були обгрунтовані тим. що між Позивачем та ПАТ «АКБ «КИЇВ» був укладений договір банківського строкового вкладу № 10-Е-12300/161621 «Барвінок» від 12.05.2014р.,договір з вищевказаними реквізитами не укладався між Банком та ОСОБА_1, що суперечить дійсним обставинам справи, і не взято до уваги судом.

Між ПАТ «АКБ «КИЇВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір № 10-Т-12300/161621 банківського строкового вкладу «Барвінок» від 12.05.2014 р. (надалі - Договір), відповідно до якого Позивач розмістив в Банку тимчасово вільні грошові кошти в сумі 25 000, 00 гри. на строк1 84 календарних дня з датою повернення депозиту - 12.11.2014 р. та сплатою процентів за користування депозитом 21,00 % річних. Проценти за користування депозитом сплачуються Вкладнику у валюті депозиту. Пунктом 4.1. Договору передбачено, що Банк нараховує проценти не пізніше останнього банківського дня кожного календарного місяця та в день закінчення строку розміщення депозиту в розмірі процентної ставки, визначеної п.1.3. Розділу 1 Договор), на сум) фактичного залишку на Депозитному рахунку в поточному календарному місяці. Банк не нараховує проценти за депозитом після закінчення строку розміщення депозиту.що встановлений в п. 1.2. Договору (п. 4.8. Договору).

Пунктом 5.1. Договору встановлено, що Банк повертає Вкладнику суму депозиту та нараховані проценти після закінчення строку, на який був залучений депозит, шляхом зарахування на поточний рахунок Вкладника, відкритий в ПАТ «АКБ «КИЇВ», в день повернення депозиту. вказаний в п. 1.2. Договору.

На виконання вимог умов Договору, Банком повернуто Вкладнику суму депозиту та нараховані проценти після закінчення строку, на який був залучений депозит, шляхом зарахування на поточний рахунок Вкладника, відкритий в Банку.Таким чином, судом, порушуючи норми процесуального та матеріального права, безпідставно та неправомірно стягнуто з Банку грошові кошти.

Постановою Пленуму Верховного суду України за №14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі» (надалі - Постанова №14) передбачено, що рішення є законним тоді, коли суд. виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 2 ЦПК України, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 8 ЦПК України, а також правильно витлумачив ці норми.

Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Однак, місцевим загальним судом, в порушення норм процесуального права, а саме с т. 60 Цивільного процесуального кодексу України, внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, було прийняте незаконне та необґрунтоване рішення, яке підлягає скасуванню.

Вимога Позивача про стягнення пені не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до ст. 547 Цивільного кодексу України, угода про неустойку повинна бути укладена в письмовій формі. Недодержання письмової форми тягне недійсність угоди про неустойку, в даному випадку пені. Між позивачем та відповідачем не було укладено письмової угоди про можливість застосування відповідальності у вигляді сплати пені, а укладений Договір банківського вкладу також не містить такої умови.

Після укладення Договору банківського вкладу, між Банком та Позивачем виникли зобов'язальні відносини, які регулюються нормами зобов'язального права та положеннями укладеного договору. Положення ч. 5 ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів, яке встановлює відповідальність виконавця робіт (послуг) за невиконання роботи в обумовлений договором строк у вигляді сплати пені, виниклих між сторонами відносин не регулюють.Така позиція підтверджується судовою практикою, зокрема рішенням Колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного суду України від 31.03.2010 р. (роздруківка рішення додається).За таких обставин, позовні вимоги про стягнення пені є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Заочним рішенням безпідставно стягнуто із Банку три проценти річних від простроченої суми.

Згідно із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Банком повернуто Вкладнику суму депозиту та нараховані проценти після закінчення строку, на який був залучений депозит, шляхом зарахування на поточний рахунок Вкладника, відкритий в Банку. Відповідно до п. 4.8. Договору, Банк не нараховує проценти за депозитом після закінчення строку розміщення депозиту. Судом не досліджені питання відносно виконання Позивачем своїх зобов'язань щодо внесення суми депозиту та виконання Банком своїх зобов'язань щодо повернення Позивачу суму депозиту та нарахованих процентів після закінчення строку, згідно із п.5.1. Договору.

Таким чином, відсутні підстави стверджувати про те, що Банком були порушені зобов'язання згідно з Договором та неправомірно стягувати з Відповідача 3% річних.

На підставі статті 41-1 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 61 встановлено, що держава, в особі Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» (далі - АБ «Укргазбанк») бере участь у виведенні ПАТ «АКБ «КИЇВ» з ринку шляхом придбання його активів та зобов'язань у разі віднесення Національним банком України ПАТ «АКБ «КИЇВ» до категорії неплатоспроможних.

Таким чином, вказана постанова Кабінету Міністрів України передбачає перехід зобов'язань, в тому числі і перед Позивачем до АБ «Укргазбанк».

Постановою Правління Національного банку України від 24.02.2015 № 128 ПЛІ «АКБ «КИЇВ» було визнано неплатоспроможним банком. Виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) прийнято рішення від 24.02.2015 року № 39 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ КИЇВ», згідно із яким з 25.02.2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «КИЇВ» строком на три місяці.

Відповідного змісту оголошення розміщено на офіційному сайті Фонду: http :// www.fg.gov.ua/payments/kivv-115.html. Дана інформація є публічною.

Згідно із ч. 4 ст. 34 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (надалі - Закон), тимчасова адміністрація запроваджується на строк, що не перевищує три місяці. За обґрунтованих підстав зазначені строки можуть бути одноразово продовжені на строк до одного місяця.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.05.2015 рок) № 102 «Про продовження строків здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «КИЇВ» було продовжено строк здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «КИЇВ» до 24.06.2015 року (включно), а також продовжено повноваження уповноваженої особи Фонду па здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «АКБ «КИЇВ» Кічука О.1. по 24.06.2015 року (включно).

Відповідного змісту оголошення розміщено на офіційному сайті Фонду: http://vvwv.fg.gov.ua/news/ogoloshennya-pro-prodovjennya-timchasovoyi-administrstsiji-v-pat-akb-kiyiv-1296/html..Процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Пунктом 16 статті 2 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом. Згідно із ч. 5 ст. 36 Закону, під час тимчасової адміністрації не здійснюється:

1) задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку;

2)примусове стягнення коштів та майна банку, звернення стягнення на майно банку, накладення арешту на кошти та майно банку;

3)нарахування неустойки (штрафів, пені), інших фінансових (економічних) санкцій за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), а також зобов'язань перед кредиторами, у тому числі не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошових зобов'язань банку, тощо.

Статтею 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Статус кредитора ОСОБА_1 у цій справі спростовує помилкові і необґрунтовані вимоги позивача щодо стягнення з Відповідача 109 040. 25 гри та 3 65 4. 00 грн. судового збору.

Під час дії у Банку тимчасової адміністрації, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення коштів, а з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року № 61, обов'язок перед Позивачем покладено на АБ «Укргазбанк».Судом першої інстанції зроблено безпідставний висновок щодо незастосування ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» до даних правовідносин, що є порушенням норм матеріального права.

Згідно із ч. 1 ст. 36 Закону, з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення

У відповідності до п.1 ч. 2 ст. 37 Закону, уповноважена особа Фонду має право вчиняти будь-які дії та приймати рішення, що належали до повноважень органів управління і органів контролю банк. Згідно із п.1. ч. З ст. 37 Закону, на виконання своїх повноважень уповноважена особа Фонду діє без довіреності від імені банку, має право підпису будь-яких договорів (правочинів). інших документів від імені банку. Уповноважена особа Фонду має право підпису будь-яких процесуальних документів у справах, де стороною чи учасником є Банк.

Також, згідно із и. 22. ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», уповноважена особа Фонду звільняється від сплати судового збору у справах, пов'язаних із здійсненням тимчасової адміністрації. Просять прийняти до розгляду заяву про перегляд заочного рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.05.2015 р. у цивільній справі № 711/2284/15-ц за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «АКБ «КИЇВ» про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів та скасувати заочне рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 22.05.2015 р. у цивільній справі №711/2284/15-ц та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Представник відповідача в судове засідання не з»явився ,хоч і був належним чином повідомлений про час ,місце ,дату слухання справи ,причини неявки невідомі,про що свідчить повідомлення про вручення(арк.спр .№114)

Позивачка надала суду заяву ,в якій просила в заяві ПАТ АКБ «Київ» про перегляд заочного рішення відмовити,слухати справу в її відсутність,вважає рішення законне та прийнято відповідно до вимог чинного законодавства.

Вивчивши матеріали зазначеної вище цивільної справи ,суд приходить до наступного.

У відповідності до ч.3ст.231 ЦПК України суд може своєю ухвалою за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення залишити заяву без задоволення або скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду в загальному порядку.

Як вбачається з матеріалів справи , справа знаходилася в провадженні суду з 15.01.2015 року,справа призначалася до судового розгляду на 11 лютого2015 року о 12год. відповідач в судове засідання не з»явився ,оскільки відповідачем було подано апеляційну скаргу на ухвалу про відкриття провадження у справі,19.03.2015 року ухвалу суду про відкриття провадження у справі від 16.01.2015 року залишено без змін, справу було призначено до судового засідання на 23.04.2015 року конверт повернувся за терміном зберігання,судове засідання було відкладено на 22 травня 2015 року на 10год.30хв. відповідач належним чином повідомлений про час,місце ,дату слухання справи,про що свідчить повідомлення про вручення повістки ( арк. справи 77)

Відповідно до ч. 3 ст.76 ЦПК України вказано ,що якщо особу ,якій адресовано судову повістку ,не виявлено в місці проживання повістку під розписку вручається будь-кому з повнолітніх членів сімї .

Суд вважає ,що відповідачі належним чином повідомлені,але не отримали повідомлення суду про судове засідання,суду невідомо з яких причин ,посилання відповідачів на те ,що суд при ухваленні рішення обмежився лише доказами позивача ,а відповідач був позбавлений можливості реалізувати свої процесуальні права та взяти участь у змагальному процесі безпідставні. Так,відповідач мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводи, правомірність при вирішенні спору про стягнення коштів на стадії судовому розгляду справи. Небажання відповідача надавати докази в обґрунтування своїх заперечень проти позову ,зокрема з причини ухилення від участі в судових засіданнях ,надало суду право при розгляді справи обмежуватися доказами наданими позивачем.

Керуючись ст.ст. 229,230,231 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ПАТ АКБ «Київ» про перегляд заочного рішення по справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного Акціонерного товариства «АКБ»Київ про захист прав споживачів та стягнення грошових коштів - залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає ,а заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Головуючий: ОСОБА_2