Ухвала суду № 47147446, 22.07.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 369/2175/13-к Головуючий у І інстанції Омельченко М.М.Провадження № 11/780/73/15 Доповідач у 2 інстанції Дрига А. М.Категорія 51 22.07.2015

УХВАЛА

Іменем України

22 липня 2015 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого судді: - Дриги А.М.,

суддів: - Габрієля В.О., ОСОБА_3,

за участю:

прокурора - Костюка О.А.,

виправданого - ОСОБА_4,

захисника - адвоката Тарасенка Т.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції Юркової Ю.В. на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 квітня 2015 року, яким

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Розкопанці Богуславського району Київської області, українця, громадянина України, який має вищу освіту, одруженого, відстороненого від посади заступника начальника ВДВС Києво-Святошинського РУЮ в Київській області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

за ч.2 ст. 368, ч.2 ст. 364, ч.1 ст. 364 КК України визнано невинуватим та виправдано у зв'язку з відсутністю в діянні складу злочинів.

Обраний постановою суду від 17.07.2014 року відносно ОСОБА_4 запобіжний захід у виді підписки по невиїзд - скасовано.

Цивільний позов ТОВ «Натурпродукт-Вега» про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Натурпродукт-Вега» 1212947,74 грн., цивільний позов ТОВ «Фармлінк» про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Фармлінк» 218716,84 грн., цивільний позов ТОВ «Укртехномед» про стягнення з ОСОБА_4 на користь ТОВ «Укртехномед» 115035, 27 грн. - залишено без розгляду.

Скасовано відсторонення ОСОБА_4 від посади заступника начальника ВДВС Києво-Святошинського РУЮ, яке було проведене на підставі постанови від 01.07.2011 року слідчого в ОВС прокуратури Київської області.

Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.

В С Т А Н О В И Л А:

Органами досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, з використанням наданої йому влади одержав хабара; вчинив зловживання наданою йому владою, що спричинило тяжкі наслідки та істотну шкоду охоронюваним законом правам юридичних осіб за наступних обставин.

Так, наказом начальника Головного управління юстиції в Київській області № 166/к від 14.04.2010 року ОСОБА_4 призначено на посаду заступника начальника відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції з 19.04.2010 року зі збереженням тринадцятого рангу державного службовця.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державними виконавцями є, в тому числі, заступник начальника районного відділу державної виконавчої служби відповідного управління юстиції. Державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом.

Згідно статті 6 вказаного Закону працівники органів державної виконавчої служби, в тому числі державні виконавці районних відділів державної виконавчої служби відповідних управлінь юстиції, є державними службовцями.

Таким чином, в силу наведених норм закону ОСОБА_4 є державним виконавцем, тобто представником влади та державним службовцем, а тому, згідно з п. 1 примітки до ст. 364 КК України, є службовою особою.

В силу займаної посади заступника керівника органу державної влади та статті 25 Закону України «Про державну службу» ОСОБА_4, згідно з п. 2 примітки до ст. 368 КК України, є службовою особою, яка займає відповідальне становище.

Крім того, згідно з посадовою інструкцією заступника начальника відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції ОСОБА_4, затвердженою начальником Києво-Святошинського районного управління юстиції Київської області 19.04.2010 року, заступник начальника відділу державної виконавчої служби ОСОБА_4 є представником влади і здійснює керівництво роботою відділу; за дорученням начальника відділу здійснює виконання судових рішень.

Розпорядженнями начальника відділу Державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції № 1 від 05.01.2011 року та № 7 від 11.01.2011 року на період вакансій державних виконавців у відділі на ОСОБА_4 покладено обов'язки по виконанню виконавчих документів щодо майнових стягнень на території обслуговування с. Петропавлівська Борщагівка, куди належить с. Чайки та с. Софіївська Борщагівка.

22.04.2011 року заступником начальника відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 1126/7 по примусовому виконанню наказу № 19/165-10/12, виданого 25.03.2011 року Господарським судом Київської області, про стягнення з ТОВ «Артур-К» на користь ТОВ «Натурпродукт-Вега» боргу на загальну суму 1212947,74 грн., про що повідомлено боржника.

У зв'язку з цим, в кінці квітня 2011 року начальник служби безпеки ТОВ «Артур-К» ОСОБА_7 прибув до відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції, де зустрівся з ОСОБА_4, якого попросив відстрочити термін виконання рішення суду з повернення боргу та не накладати арешт на майно та рахунки підприємства.

У відповідь ОСОБА_4, діючи умисно, з метою отримання від ОСОБА_7 неправомірної вигоди у вигляді грошових коштів для самого себе, в ході розмови з останнім, повідомив про те, що за не вжиття ним заходів, направлених на своєчасне і в повному обсязі вчинення виконавчих дій щодо накладення арешту на майно та кошти ТОВ «Артур-К», йому необхідно передати грошові кошти з розрахунку 5 відсотків від суми боргу за виконавчим провадженням.

У подальшому сума грошових коштів, які мали бути передані ОСОБА_4 ОСОБА_7, за попередньою домовленістю між ними, була розрахована ОСОБА_7 і становила 5 відсотків від округленої ОСОБА_7 до 1200000 грн. суми боргу за виконавчим провадженням по стягненню з ТОВ «Артур - К» на користь ТОВ «Натурпродукт-Вега» боргу у розмірі 1212947,74 грн., і склала 44000 грн.

ОСОБА_7, не бажаючи виникнення для ТОВ «Артур-К» та особисто себе, як співробітника вказаного підприємства, негативних наслідків у вигляді накладення арешту на рахунки підприємства, на вказану пропозицію ОСОБА_4 погодився.

16 червня 2011 року, у проміжку часу між 15 год. 20 хв. 00 сек. по 15 год. 20 хв. 20 сек., заступник начальника відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції ОСОБА_4, будучи службовою особою, яка займає відповідальне становище, використовуючи надану йому владу, виконуючи взяті на себе зобов'язання, зустрівшись відповідно до попередньої домовленості з ОСОБА_7 навпроти будинку № 1 по вул. Авіаторів у с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району Київської області, діючи з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення, розуміючи та усвідомлюючи сутність того, що відбувається, одержав від ОСОБА_7 попередньо обговорену та погоджену суму грошових коштів у розмірі 44000 грн. у якості хабара, сума якого була вирахувана ОСОБА_7 та попередньо погоджена із ОСОБА_4

Хабар у розмірі 44000 грн. ОСОБА_4 одержав за не вжиття ним заходів, направлених на своєчасне і в повному обсязі вчинення виконавчих дій щодо накладення арешту на майно та кошти ТОВ "Артур-К", що виявилось у тому, що винесені ОСОБА_4 і затверджені 22.04.2011 року начальником ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Лисенко О.В. постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також про арешт коштів боржника, у виконавчому провадженні № 1126/7 із супровідними листами фактично були відправлені лише 03.06.2011 року.

За вищевказаних обставин ОСОБА_4 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368 КК України, тобто в одержанні службовою особою, яка займає відповідальне становище, хабара за виконання в інтересах ТОВ «Артур-К» дій з використанням наданої йому влади.

Крім цього, органом досудового слідства ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що 20.04.2011 року до відділу ДВС Києво-Святошинського РУЮ в Київській області від ТОВ «Натурпродукт - Вега» надійшла заява № 238/7 від 12.04.2011 року, яка, серед іншого, містила вимогу про накладення арешту на кошти боржника, а також на інше майно боржника, де б воно не знаходилось та з чого б воно не складалось, при цьому у вступній частині вказаної заяви зазначено розрахунковий рахунок боржника ТОВ «Артур - К» № 26006010027836, відкритий у ВАТ «Укрексімбанк», МФО 322313.

Виконання зазначеної заяви резолюцією начальника ВДВС Києво-Святошинського РУЮ Лисенко О.В. покладено на заступника начальника ВДВС Києво-Святошинського РУЮ ОСОБА_4

22.04.2011 року ОСОБА_4 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 1126/7 по примусовому виконанню наказу № 19/165-10/12, виданого 25.03.2011 року Господарським судом Київської області, про стягнення з ТОВ "Артур-К" на користь ТОВ «Натурпродукт-Вега» боргу на загальну суму 1212947,74 грн., копії якої, з метою затримання фактичного стягнення з ТОВ «Артур - К» на користь ТОВ «Натурпродукт - Вега» вказаної суми грошових коштів та прикриття своєї незаконної діяльності, в порушення пункту 2.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 року № 2274/5 та частини п'ятої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, а копії постанов про відкриття виконавчого провадження надсилає не пізніше наступного робочого дня стягувачу та боржникові, ОСОБА_4 до канцелярії ВДВС Києво-Святошинського РУЮ надано лише на початку червня 2011 року та офіційно відправлено сторонам виконавчого провадження лише 03.06.2011 року за вихідними номерами № 9045 та № 9046.

Також, 22.04.2011 року ОСОБА_4 винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, яка, в порушення вимог частини 4 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», якою передбачено надіслання копій постанов державного виконавця про арешт коштів чи майна боржника не пізніше наступного робочого дня після її винесення боржнику та банкам чи іншим фінансовим установам або органам, зазначеним у ч. 2 ст. 57 вказаного Закону, надіслана сторонам виконавчого провадження лише 03.06.2011 року за вихідними номерами 9047 та 9048.

Крім того, в порушення частини третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої копії постанови, якою накладено арешт на майно боржника та оголошено заборону на його відчуження, державний виконавець надсилає органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, ОСОБА_4 не забезпечено надіслання копії вказаної постанови органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження, та не внесено відомості щодо накладення арешту на майно боржника в Державний реєстр обтяжень рухомого майна та/або в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, про що свідчить відсутність в матеріалах виконавчого провадження № 1126/7 відповідних підтверджуючих документів.

У подальшому, ОСОБА_4 винесено постанову про накладення арешту на кошти боржника № 1126/7, датовану 22.04.2011 року, яка затверджена начальником відділу ДВС Києво-Святошинського РУЮ Лисенко О.В. 22.04.2011 року, та у якій зазначено про накладення арешту на кошти в сумі 1334442,51 грн., що містились на рахунку ТОВ «Артур - К», відкритому у АТ «Укрексімбанк» № 26006010027836, МФО 322313. Копія постанови мала бути направлена на виконання до банку, а боржнику - до відома.

Після винесення вказаної постанови про накладення арешту на кошти боржника № 1126/7, в порушення частини четвертої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», ОСОБА_4 передав вказану постанову для відправки до канцелярії ВДВС Києво-Святошинського РУЮ лише на початку червня 2011 року і тільки 03 червня 2011 року за вихідними номерами 9049, 9050, 9051 вказана постанова відправлена установі банку для виконання та сторонам виконавчого провадження для відома.

Таким чином, у період часу з 22 квітня 2011 року по 03 червня 2011 року заступник начальника відділу ДВС Києво-Святошинського РУЮ ОСОБА_4, будучи службовою особою, умисно, з метою одержання неправомірної винагороди у вигляді грошових коштів для самої себе,а також діючи в інтересах боржника у виконавчих провадженнях № 1126/7 - ТОВ «Артур - К», використовуючи своє службове становище в супереч інтересам служби,використовуючи надані йому Законом владу та повноваження, маючи єдиний умисел на затримання здійснення виконавчих дій по стягненню з ТОВ «Артур - К» на користь ТОВ «Натурпродукт - Вега» грошових коштів у розмірі 1212947,74 грн. в рамках виконавчого провадження № 1126/7, в порушення вимог статті 11 Закону України «Про виконавче провадження», не вжив всіх заходів по примусовому виконанню наказу № 19/165-10/12, виданого 25.03.2011 року Господарським судом Київської області, про стягнення з ТОВ «Артур-К» на користь ТОВ «Натурпродукт-Вега» боргу на загальну суму 1212947,74 грн.; в порушення пункту 2.10 Порядку роботи з документами в органах державної виконавчої служби, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 25.12.2008 № 2274/5 та частини п'ятої статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» не надіслав у передбачений законом строк (не пізніше наступного робочого дня з дати винесення постанови) постанови про відкриття виконавчого провадження сторонам; в порушення вимог частини 4 статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, датовану 22.04.2011 року, передав до канцелярії ВДВС Києво-Святошинського РУЮ лише на початку червня 2011 року, внаслідок чого така постанова надіслана сторонам виконавчого провадження лише 03.06.2011 року за вихідними № 9047 та № 9048, в порушення частини третьої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження», не забезпечив надіслання копії вказаної постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження органам, що здійснюють реєстрацію майна або ведуть реєстр заборони на його відчуження та не вніс відомості щодо накладення арешту на майно боржника в Державний реєстр обтяжень рухомого майна та/або в Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна; в порушення частини четвертої статті 57 Закону України «Про виконавче провадження» постанову про накладення арешту на кошти боржника № 1126/7, датовану 22.04.2011 року, передав до канцелярії ВДВС Києво-Святошинського РУЮ на початку червня 2011 року, внаслідок чого лише 03.06.2011 року за вихідними № № 9049, 9050, 9051 надіслано установі банку для виконання та сторонам виконавчого провадження для відома.

Внаслідок вчинення ОСОБА_4 зазначеної сукупності дій та бездіяльності спрямованих на затримку виконання наказу № 19/165-10/12, виданого 25.03.2011 року Господарським судом Київської області, про стягнення з ТОВ «Артур-К» на користь ТОВ «Натурпродукт - Вега» боргу на загальну суму 1212947,74 грн., фактично вказана сума грошових коштів на рахунок ТОВ «Натурпродукт - Вега» не надійшла.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.06.2011 № Б24/051-11 порушено справу про банкрутство ТОВ «Артур-К».

01.07.2011 року старшим державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського РУЮ в Київській області Данилишиним П.Б. на підставі ухвали Господарського суду Київської області від 23.06.2011 року № Б24/051-11, якою порушено відносно боржника TOB «Артур - К» справу про банкрутство, виконавче провадження по виконанню вищезазначеного рішення суду зупинено.

Вироком Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 квітня 2015 року ОСОБА_4 визнано невинним у пред'явленому обвинуваченні та виправдано у зв'язку з відсутністю в діянні складу злочинів, передбачених ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 364 КК України.

Суд у вироку зазначив, що з аналізу досліджених доказів, ґрунтуючись на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, вичерпавши всі можливості виклику та доставки в судове засідання свідків, а також одержання додаткових доказів та перевірки доказів, здобутих під час досудового слідства, суд прийшов до висновку, що під час судового слідства не здобуто беззаперечних доказів вини ОСОБА_4 в пред'явленому обвинуваченні.

На даний вирок надійшла апеляція прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції, в якій вона просить виправдувальний вирок суду щодо ОСОБА_4 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд в іншому складі суду.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що вирок винесений з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону. Зазначає, що постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження від 22.04.2011 року, яка винесена ОСОБА_4, в порушення вимог ч. 4 ст. 57 ЗУ «Про виконавче провадження», була надіслана сторонам виконавчого провадження лише 3.06.2011 року. Крім того, ОСОБА_4 не забезпечено надіслання копії вказаної постанови органам, що здійснюють реєстрацію майна.

Вважає, що ОСОБА_4, будучи службовою особою не вжив всіх заходів по примусовому виконанню наказу № 19/165-10/12, виданого 25.03.2011 року господарським судом Київської області. Зазначає, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема суд, оцінюючи покази свідків та інші докази при наявності суперечностей, які мають істотне значення для висновків суду, належним чином не вмотивував, чому взяв до уваги одні докази і відкинув інші. Суд незаконно прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_4 не вбачається складу злочину.

Крім того, судом безпідставно залишено поза увагою той факт, що ОСОБА_4 під час досудового слідства та судового розгляду постійно змінював свої покази суду давав неправдиві та непослідовні покази, чим хотів уникнути справедливого покарання. Також судом не надано оцінку показам ОСОБА_4 наданим ним під час допиту в якості підозрюваного, в яких він визнав, що отримав від ОСОБА_7 хабар в сумі 44000 грн. за затягування процедури виконавчого провадження в інтересах ТОВ «Артур-К».

Відповідно до постанови про відмову в порушенні кримінальної справи від 21.07.2011 року встановлено, що слідчий в ОВС ОСОБА_11, старші слідчі ОСОБА_12 та ОСОБА_13 незаконних дій чи насильства до ОСОБА_4 не застосовували, його право на захист не порушували, затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 115 КПК України проведено на законних підставах, в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за ознаками злочинів передбачених ч. 1 ст. 371, ч. 1 ст. 373, ч. 1 ст. 374 КК України відмовлено за відсутністю складу злочину. Вказана постанова спростовує покази ОСОБА_4 в частині того, що під час розслідування справи з боку працівників прокуратури до нього застосовувались недозволені методи слідства.

Крім того, зазначає, що аналізуючи покази ОСОБА_4 надані ним в судовому засіданні, в частині обвинувачення по факту отримання хабара, є неправдивими, спрямованими на уникнення кримінальної відповідальності, оскільки вони спростовуються показами свідка ОСОБА_7, які є послідовними і логічними як під час досудового слідства так і під час розгляду справи в суді та узгоджуються з іншими матеріалами справи; показами самого ОСОБА_4 наданими ним під час допиту в якості підозрюваного, в яких він визнав, що отримав від ОСОБА_7 хабар в сумі 44000 грн. за затягування процедури виконавчого провадження в інтересах в інтересах ТОв «Артур-К». Саме покази ОСОБА_4 надані ним під час допиту як підозрюваного є правдивими, оскільки вони узгоджуються з показами свідка ОСОБА_7, матеріалами відтворення обстановки і обставин події від 17 червня 2011 року, проведеного за участю обвинуваченого ОСОБА_4, під час якого він добровільно відтворив обставини, за яких він отримав грошові кошти від ОСОБА_7 за затягування дій по виконавчому провадженню та іншими матеріалами справи.

В запереченнях на апеляцію, що надійшли до суду від захисника виправданого адвоката Тарасенка Т.П., останній просить виправдувальний вирок суду від 27 квітня 2015 року залишити без зміни, а апеляцію без задоволення.

Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримку поданої апеляції, думки виправданого та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляції прокурора, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню, вирок скасуванню, а справа - направленню прокурору для проведення додаткового розслідування з наступних підстав.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.367 КПК (в редакції 1960 року) підставами для скасування або зміни судових рішень, зазначених у частині першій статті 347 цього кодексу, при розгляді справи в апеляційному суді є істотне порушення кримінально-процесуального закону.

Згідно з ч. 1 ст. 370 КПК (в редакції 1960 року), істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону є такі порушення вимог КПК України, які перешкодили чи могли перешкодити суду повно та всебічно розглянути справу і постановити законний, обґрунтований і справедливий вирок чи постанову.

Відповідно до вимог ст. 323 КПК України вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Як вбачається з матеріалів кримінальної справи, судом зазначених вимог кримінально-процесуального закону не дотримано.

Судом не дотримано вимог ст. 334 КПК України, оскільки мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред'явлене підсудному і визначене судом недоведеним, а також підстави для виправдання підсудного з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає докази обвинувачення.

В конкретному випадку, постановляючи виправдувальний вирок відносно ОСОБА_4 суд зазначених вимог кримінально-процесуального закону не виконав, а тому вирок в цій частині також є немотивованим належним чином.

Так, згідно з вироком, показання свідка ОСОБА_7, викладені в його заяві про схиляння його ОСОБА_4 до передачі хабара в розмірі 44 000 грн. та подальші покази ОСОБА_7 щодо передачі такої суми грошей на виконання попередніх домовленостей, про які знали працівники ТОВ «Артур-К» ОСОБА_14 та ОСОБА_15, на думку суду є версією ОСОБА_7, яка спростована в ході судового слідства показами свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15, покази яких суд визнав правдивими.

Записи розмов між ОСОБА_7 та ОСОБА_4, зроблені ОСОБА_7 на його власний цифровий диктофон судом визнані недопустимим доказом, оскільки вказані записи здійснені без відповідного дозволу суду з порушенням діючого законодавства.

Крім того, згідно вироку судом не прийняті до уваги як доказ вини ОСОБА_4 в одержанні хабара покази свідка ОСОБА_16, які він надавав під час досудового слідства про те, що ОСОБА_7 передавав ОСОБА_4 гроші, оскільки ОСОБА_16 не прибув в судове засідання та доставлений не був.

На думку колегії суддів, без проведення допиту в судовому засіданні з метою з'ясування конкретних обставин кримінальної справи та обґрунтованості пред'явленого підсудному обвинувачення через відсутність під час розгляду справи свідків ОСОБА_7, який наполягав на своїх показах щодо передачі ОСОБА_4 грошових коштів в розмірі 44 000 грн. в якості хабара, та свідка ОСОБА_16, покази якого щодо факту передачі ОСОБА_7 пакету з грошима ОСОБА_4 є суперечливими, суду неможливо прийняти законне і обґрунтоване рішення в справі, про було зазначено в ухвалі апеляційного суду Київської області від 18.06.2014 року, і було однією з підстав скасування вироку суду.

Не зважаючи на те, що судом неодноразово виносились постанови про привід зазначених свідків в судове засідання, органами досудового слідства вони виконані не були через відсутність зазначених свідків за місцем реєстрації.

Статтею 16-1 КПК України (1960 року) визначено, що розгляд справ у судах відбувається на засадах змагальності. Прокурор, підсудний, його захисник чи законний представник, потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та їх представники беруть участь у судовому засіданні як сторони і користуються рівними правами та свободою у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, створює необхідні умови для виконання сторонами їх процесуальних обов'язків і здійснення наданих їм прав.

Однак без участі в судовому засіданні зазначених вище свідків районним судом не було забезпечено рівності прав та свободи у наданні доказів, їх дослідженні та доведенні їх переконливості перед судом.

Відповідно до вимог ст. 281 КПК України (1960 року) та п.9 постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 11.02.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства, що регулює повернення кримінальних справ на додаткове розслідування» повернення справи на додаткове розслідування з мотивів неповноти або неправильності досудового слідства може мати місце лише тоді, коли ця неповнота або неправильність не може бути усунута в судовому засіданні.

Згідно п.8 зазначеної постанови досудове слідство визнається неповним, якщо під час його провадження всупереч вимогам статей 22 і 64 КПК України не були досліджені або були поверхово чи однобічно досліджені обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення справи (не були допитані певні особи; не витребувані й не досліджені документи, речові та інші докази для підтвердження чи спростування таких обставин; не досліджені обставини тощо).

У відповідності до п.п.1, 4 ч. 1 ст. 374 КПК України (1960 року), апеляційний суд скасовує вирок (постанову) і повертає справу на додаткове розслідування у випадках коли під час дізнання чи досудового слідства були допущені такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови, а також якщо при апеляційному розгляді справи встановлено таку однобічність або неповноту дізнання чи досудового слідства, які не можуть бути усунені в судовому засіданні.

У зв'язку із тим, що при апеляційному розгляді справи встановлено такі істотні порушення кримінально-процесуального закону, які виключали можливість постановлення вироку чи постанови, а також таку однобічність і неповноту досудового слідства, яка не може бути усунута в судовому засіданні, оскільки для її усунення необхідно виконання ряд слідчих дій, які не можуть бути виконані судом із урахування специфіки судового розгляду, тому вирок районного суду не може вважатися законним та обґрунтованим, він підлягає скасуванню, а вказана справа, відповідно до п.1, 4 ч.1 ст.374 КПК України (1960 року), поверненню прокурору на додаткове розслідування.

В процесі проведення додаткового розслідування необхідно:

- відповідно до вимог кримінального процесуального закону прокурору і слідчому забезпечити всебічне, повне і об'єктивне дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдують обвинуваченого;

- встановити фактичні обставини скоєння злочинів ОСОБА_4 ;

- в залежності від встановленого, сформулювати та пред'явити обвинувачення з належною юридичною кваліфікацією;

- вжити передбачених законом заходів щодо встановлення фактичного місця знаходження свідків ОСОБА_7, ОСОБА_17, ОСОБА_16, ОСОБА_18;

Керуючись ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора, яка брала участь у розгляді справи судом першої інстанції - задовольнити частково.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 27 квітня 2015 року щодо ОСОБА_4 - скасувати.

Кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 368, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 364 КК України повернути прокурору Київської області на додаткове розслідування, в ході якого виконати вимоги, зазначені в мотивувальній частині ухвали.

Запобіжний захід ОСОБА_4 залишити попередній - підписку про невиїзд.

Головуючий:

Судді: