Рішення № 471467, 21.02.2007, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

_________________

І м е н е м У к р а ї н и

РІШЕННЯ

21 лютого 2007 р. Справа 10/169-06

за позовом:Товариства з обмеженою відповідальністю "Бокуд-1" , ЄДРПОУ 24900145,(вул. Ватутіна, 46, м. Вінниця, Вінницька область, 21011)

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Рембудмонтаж ВВС" , ЄДРПОУ 13312971, (вул. Стеценко,5, м. Вінниця, Вінницька область, 21001)

про визнання недійсним договору

Головуючий суддя Даценко М.В.

При секретарі судового засідання Деркач В.В.

Представники

позивача : Сташко А. І, за дор.;

відповідача : Ребеза О. В., за дор.

ВСТАНОВИВ :

Заявлено позов (заява №397 від 22.09.2006 р.) визнати недійсним п.2.1 договору №20 від 01.01.2004 року на технічне обслуговування, ремонт ліфтів, п.2.1 договору №90 від 01.01.2003 року на технічне обслуговування, ремонт ліфтів та п. 2.1. додаткової угоди від 01.09.2006 р. до договору №20 від 01.01.2004 року.

Ухвалою суду від 19.10.2006 року порушено провадження у справі №0/169-06, справу призначено до розгляду на 2.11.2006 року.

В зв’язку з уточненням позовних вимог та необхідністю витребування додаткових документів в судовому засіданні оголошувалась перерва та розгляд справи відкладався.

Відповідно до клопотання сторін справу розглянуто за межами строку встановленого ст. 69 ГПК України.

Станом на 22.02.2007 року позивач уточнив свої вимоги (зміна №3 до позовної заяви №397 від 22.09.2006 р вх. канцелярії суду №18914 від 25.12.2006 року) і просить суд визнати недійсним п. 2.1 договору №20 від 01.01.2004 року на технічне обслуговування, ремонт ліфтів, п.2.1 договору №90 від 01.01.2003 року на технічне обслуговування, ремонт ліфтів та п. 1 розділу 2 додаткової угоди №1 від 01.09.2006 року до договору №20 від 01.01.2004 року на технічне обслуговування та ремонт ліфтів.

Позов мотивовано тим, що у зв’язку з відсутністю кошторису неправильно визначена сума щомісячної оплати, що зазначені пункти протирічать ст. 334 ЦК УРСР (1963 року) та ст. ст. 844, 215, 203 ЦК України (2004 року), порядку визначення нормативних витрат житлово-експлуатаційних організацій, пов’язаних з утриманням будинків і при будинкових територій, тимчасовим методичним рекомендаціям щодо визначення вартості ремонту і модернізації пасажирських та вантажних ліфтів, які використовуються в будинках житлового та цивільного призначення, що в договорах підряду відсутня ціна роботи.

Відповідач у відзиві на позовну заяву ( на зміни №3 вх. канцелярії суду №770 від 18.01.2007 року) його представник в судовому засіданні проти уточнених позовних вимог заперечує посилаючись на те, що ціна визначена спірними пунктами, узгоджена і розрахована на підставі зазначеної площі будинків, що тимчасові рекомендації застосовуються при визначенні вартості ремонту та модернізації ліфтів, а не технічного обслуговування, що вартість робіт (кошторис) була визначена в ході укладення договору №90 від 01.01.2003 року, №20 від 01.01.2004 року та додаткової угоди №1 до договору 20 від 01.01.2004 року та відображена в додатках до них, що відповідно до ст. 844 ЦК України ціна в договорі підряду може бути визначена у кошторисі.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд встановив, що 01.01.2003 року сторони уклали між собою підрядний договір №90 на технічне обслуговування та ремонт ліфтів.

Відповідно до ст. 332 ЦК УРСР (який діяв на час укладення угоди) встановлено, що за договором підряду підрядник зобов’язується виконати на свій ризик певну роботу за завданням замовника з його або своїх матеріалів, а замовник зобов’язується прийняти й оплатити виконану роботу.

Відповідно до п. 1.1 договору замовник (ВКП „Бокуд 1” ) доручає, а підрядник (ТОВ „НВВП „Рембудмонтаж”) приймає на себе організацію і виконання робіт по технічному обслуговуванню та ремонту ліфті на об’єктах замовника відповідно з додатком А який є невід’ємною частиною договору.

Щомісячна оплата робіт згідно з договором визначена узгодженням сторін на момент його укладення з урахуванням ПДВ і складає 4866,35 грн. в місяць. Відомість визначеної щомісячної суми оплати робіт наведена у додатку А2 який також є невід’ємною частиною договору (п.2.1)

Наданою відомістю обсягів робіт по технічному обслуговуванню і ремонту ліфтів яка є невід’ємною частиною до договору №90 від 01.01.2003 року сторони визначили обсяг робіт та плату за виконану роботу в сумі 4866,35 грн. з урахуванням ПДВ в місяць, що відповідає вимогам ст. 334 ЦК УРСР, що діяв на той час.

Відповідно до ст. 342 ЦК УРСР замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від договору або інших недоліків заявити про них підрядникові.

Наданими актами приймання виконаних в січні –грудні 2003 р. робіт стверджується, що недоліків при виконанні договору не виявлено.

Враховуючи викладене, позов в частині визнання п. 2.1 договору №90 від 01.01.2003 р. недійсним з зазначених підстав, задоволенню не підлягає.

01.01.2004 року між сторонами було укладено договір №20 на технічне обслуговування, ремонт ліфтів.

Відповідно до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов’язується на власний ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити роботу. Ст.. 843 ЦК України встановлено, що ціна роботи або способи її визначення визначається у договорі підряду.

Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.

Відповідно до п. 1.1 договору №20 від 01.01.2004 року замовник (позивач)доручає, а підрядник (відповідач) приймає на себе організацію і виконання робіт з технічного обслуговування, ремонту ліфтів житлових будинків замовника відповідно до договору №1, який є невід’ємною частиною договору.

П.2.1 сторони визначили щомісячну оплату згідно з договором в розмірі 4854,91 грн. в тому рахунку ПДВ 809,15 грн.

Додатковою угодою №1 від 01.09.2006 року внесено зміни щодо розрахунків, а саме п. 2.1. договору №20 від 01.01.2004 року викладено в такій редакції –з 01.09.2006 року, щомісячна оплата згідно з додатковою угодою визначена в розмірі 17911,97 грн. в тому рахунку ПДВ.

Ст.. 853 ЦК України встановлено, що замовник зобов’язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Наданими актами прийому виконаних в 2004 р. –вересні 2006р. робіт стверджується, що відступів від умов договору №20 та додаткової угоди від 01.09.2006 року до договору №20 від 01.01.2004 р. не виявлено.

З урахуванням викладеного доводи позивача не можуть бути взяті судом до уваги.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.. Позивач не довів та не надав доказів в обґрунтування заявлених вимог, а тому позов з зазначених в позовній заяві та уточненнях підстав щодо визнання п.2.1. договору №20 від 01.01.2004 року та додаткової угоди №1 від 01.09.2006 року до договору №20 від 01.01.2004 року задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 4-3,32, 33, 43, 49, 82, 84, 85, 115 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

В позові відмовити.

Суддя Даценко М.В.

Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.85ГПК України 26.02.07