Постанова № 47135821, 22.07.2015, Приморський районний суд м. Маріуполя

Справа № 266/2516/15-п

Провадження № 3/266/665/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2015 року м.Маріуполь

Суддя Приморського районного суду м. Маріуполя Дзюба М.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Маріуполі матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, 02.03. ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився в с. Боянець Жовківського району Львівської області, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_2, не одруженого, місце служби: військова частина А 3420(А2847) навідник взводу охорони, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3

за вчинення правопорушення, передбаченого ст.172-20 ч.1 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, будучи військовослужбовцем військової частини А3420 (А2847), 16 липня 2015 року, о 14 год. 50 хвил., на території в/ч А3420 вживав спиртні напої і знаходився в нетверезому стані під час виконання обовязків військової служби, чим порушив Статут внутрішньої служби ЗС України.

В судовому засіданні ОСОБА_1 свою провину визнав та підтвердив фактичні обставини правопорушення, просив суд суворо не карати та призначити штраф.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-20 КУпАП.

Згідно довідки № 1387 від 16.07. 2015 року, виданої КЛМУ «Міський наркологічний диспансер м. Маріуполя» Донецька область, ОСОБА_1 військовослужбовець в/ч А 3420, о 17 год. 00 хвил. в приміщенні наркологічного диспансеру відмовився від проходження обстеження для виявлення стану алкогольного спяніння.

Згідно вимог статті 26 Статуту внутрішньої служби ЗС України військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення чи провини несуть дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.

05 березня 2015 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення відповідальності військовослужбовців, надання командирам додаткових прав та покладання обовязків у особливий період» від 05.02.2015 року № 158.

Згідно вимог статті 13 Статуту внутрішньої служби ЗС України військовослужбовець зобовязаний додержуватися вимог безпеки, вживати заходів до запобігання захворюванню, травматизму, повсякденно підвищувати фізичну загартованість і тренованість, утримуватися від шкідливих для здоровя звичок.

Згідно вимог статті 241 Статуту внутрішньої служби ЗС України кожний військовослужбовець повинен піклуватися про збереження свого здоров'я, не приховувати хвороб, суворо додержуватися правил особистої, громадської гігієни та утримуватися від шкідливих звичок (куріння і вживання алкоголю).

Частиною 1 ст. 172-20 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачена відповідальність військовослужбовців за розпивання пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв військовослужбовцями, військовозобовязаними та резервістами під час проходження зборів на території військових частин, військових об'єктів або виконання ними обов'язків військової служби в нетверезому стані.

Таким чином, ОСОБА_1 порушив вимоги статей 13, 241 Статуту внутрішньої служби ЗС України, що полягало у неутриманні від шкідливих для здоровя звичок (вживання алкоголю), а за тих обставин в його діях наявні ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 172-20 КУпАП, що полягало у виконанні обовязків військової служби в нетверезому стані.

Відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про військовий обовязок та військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обовязки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обовязків, у тому числі у випадку, якщо ці обовязки не були повязані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку.

Вирішуючи питання про накладення стягнення, суд, виходячи із мети адміністративного стягнення, характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, який вперше притягується до адміністративної відповідальності, обставин, що помякшують відповідальність, а саме щире розкаяння винного, вважає можливим накласти на правопорушника адміністративне стягнення у вигляді штрафу в мінімальних межах санкції ч.1 ст.172-20 КУпАП.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 23, 33, 34, 40-1, 283, 280, 284 КУпАП, суд

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-20 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 1190 (одна тисяча сто девяносто) гривень (розрахунковий рахунок № 31114106700055 ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, ЄДРПОУ 34686694, одержувач платежу Державний бюджет Приморський район м. Маріуполя, код платежу 21081100).

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) судовий збір на користь держави у розмірі 36,54 гривень.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області в м. Маріуполі протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя Дзюба М. В.