Рішення № 47127462, 22.07.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/1071/15 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Потапенко В. І.

РІШЕННЯ

Іменем України

22.07.2015 Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

Головуючого-судді Потапенка В.І.

суддів Кодрула М.А., Черненка В.В.

секретар Гончар В.В.

розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Кіровограді цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 та апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.03.2015 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 акціонерного товариства «Златобанк» до Приватного підприємства «Кіровоградспецстандарт», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 акціонерного товариства «Технотранссервіс» про повернення кредитних коштів та сплату процентів і зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Златобанк», Приватного підприємства «Кіровоградспецстандарт», ОСОБА_3, ОСОБА_4 акціонерного товариства «Технотранссервіс» про визнання договору поруки недійсним, -

ВСТАНОВИЛА:

11.04.2014 року Публічне акціонерне товариство «Златобанк», звернулося у суд з позовом до Приватного підприємства «Кіровоградспецстандарт», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 акціонерного товариства «Технотранссервіс» про повернення кредитних коштів та сплату процентів.

05.06.2014 року ОСОБА_2 подав зустрічну позовну заяву до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Златобанк», Приватного підприємства «Кіровоградспецстандарт», ОСОБА_3, ОСОБА_4 акціонерного товариства «Технотранссервіс» про визнання договору поруки недійсним.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.03.2015 року позовні вимоги ОСОБА_4 акціонерного товариства «Златобанк» до Приватного підприємства «Кіровоградспецстандарт», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 акціонерного товариства «Технотранссервіс» про повернення кредитних коштів та сплату процентів задоволено.

Стягнуто солідарно з приватного підприємства «Кіровоградспецстандарт», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 акціонерного товариства «Технотранссервіс» на користь ОСОБА_4 акціонерного товариства «Златобанк» заборгованість за кредитним договором № 72/13/13-КL від 22.03.2013 року в сумі 2841546 грн. 40 коп. (два мільйони вісімсот сорок одну тисячу пятсот сорок шість грн. 40 коп.).

Стягнуто з Приватного підприємства «Кіровоградспецстандарт», ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 акціонерного товариства «Технотранссервіс» на користь публічного акціонерного товариства «Златобанк» судові витрати по справі в сумі 913 грн. 50 коп. з кожного.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Златобанк», Приватного підприємства «Кіровоградспецстандарт», ОСОБА_3, Приватного акціонерного товариства «Технотранссервіс» про визнання договору поруки недійсним відмовлено у повному обсязі. Судові витрати по зустрічному позову віднесені на рахунок ОСОБА_2

У апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.03.2015 року та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 акціонерного товариства «Златобанк» до нього та задовольнити його зустрічний позов до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Златобанк» - визнати недійсним договір поруки 72/13/13-Р1 від 22.03.2013 року, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

У апеляційній скарзі Публічне акціонерне товариство «Технотранссервіс» та ОСОБА_3 просять скасувати рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.03.2015 року та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_4 акціонерному товариства «Златобанк» в частині солідарної відповідальності поручителів ОСОБА_4 акціонерного товариства «Технотранссервіс» та ОСОБА_3 про повернення кредитних коштів та сплату процентів, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Заслухавши доповідача, учасників судового розгляду, обговоривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягаютьчастковому задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно п.3 ч.1 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити рішення , з підстав передбачених ст. 309 ЦПК України. Судом першої інстанції встановлено, що між ПАТ «Златобанк» та Приватним підприємством «Кіровоградспецстандарт» було укладено кредитний договір № 72/13/13-KL 22.03.2013 року (а.с. 12-21).

Банк свої зобовязання за Кредитним договором виконав, надав грошові кошти, що підтверджується меморіальним ордером № 214639 від 22.03.2013 року на суму 2 500 000,00 грн. (а.с. 78).

Проте, позичальник систематично неналежно виконував взяті на себе зобовязання за кредитним договором, не сплачував своєчасно проценти за користування кредитними коштами та не погашає заборгованість згідно встановленого графіку визначеному п. 1.4.4, п. 2.4-п. 2.6 Кредитного договору, що підтверджується листами-попередженнями №№ 601, 602, 603, 604 від 11.11.2013 року та листами-вимогами №№ 629, 632, 634, від 18.11.2013 року (а.с. 66-72).

Станом на 03.04.2014 року заборгованість відповідача за кредитним договором становить 2 841 546,40 грн., яка складається з:

-заборгованості за основним боргом в сумі 2 500 000,00 грн.;

-заборгованості за процентами в сумі 313 418,49 грн.;

-пені в розмірі 23 127, 91 грн.;

-штрафу (п. 4.3 кредитного договору) 5 000,00 грн.

Для забезпечення виконання кредитного договору ПАТ «Златобанк» та відповідач ОСОБА_2 уклали договір поруки № 72/13/13-Р1 від 22.03.2013 року (а.с. 28-36), крім того, 28.05.2013 року укладено Договір про внесення змін до Договору поруки № 72/13/13Р1 від 22.03.2013 року, у якому п.2.1.1.(б) змінено та викладено в новій редакції, проценти встановлюється у розмірі 25% (двадцять пять) процентів річних, усі інші умови Кредитного договору залишені без змін (а.с. 37).

Крім того, для забезпечення виконання зобовязання по кредитному договору, ПАТ «Златобанк» та відповідач ОСОБА_3 уклади Договір поруки № 72/13/-Р2 від 22.03.2013 року (а.с.38-46), при укладенні Договору поруки, отримано згоду подружжя від 22.03.2013 року, крім того, 28.05.2013 року укладено Договір про внесення змін до Договору поруки № 72/13/13Р2 від 22.03.2013 року, у якому п.2.1.1.(б) змінено та викладено в новій редакції, проценти встановлюється у розмірі 25% (двадцять пять) процентів річних, усі інші умови Кредитного договору залишені без змін (а.с.47).

Також, для забезпечення виконання зобовязань по кредитному договору, ПАТ «Златобанк» та ПАТ «Технотранссервіс» уклали Договір поруки № 72/13/13-Р3 від 22.03 2013 року (а.с. 50-58), при укладенні Договору поруки, отримано згоду подружжя від 22.03.2013 року, крім того, 28.05.2013 року укладено Договір про внесення змін до Договору поруки № 72/13/13-Р3 від 22.03.2013 року, у якому п.2.1.1.(б) змінено та викладено в новій редакції, проценти встановлюється у розмірі 25% (двадцять пять) процентів річних, усі інші умови Кредитного договору залишені без змін (а.с. 59), 28.10.2013 року укладено Договір про внесення змін до Договору поруки № 72/13/13-Р3 від 22.03.2013 року, у якому внесено зміни до розділу «Визначення термінів» кредитного договору та викладено у новій редакції, решта умов кредитного договору залишені без змін. (а.с.60-61).

З врахуванням встановлених обставин справи , суд першої інстанції з посиланням на ст.ст. 202, 203, 525, 526, 527, 536, 543, 549, 554, 611, 625, 1050 ЦК України дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції стосовно наявності правових підстав для задоволення позову. Разом із тим судом при розгляді справи було порушено вимоги ст. 16, 32 ЦПК України та ст. 541, 544 ЦК України.

Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Апеляційна скарга ОСОБА_2 підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Як вбачається із матеріалів справи між Банком та кожним з поручителів укладено окремі договори поруки. Відповідно до частини третьої статті 554 ЦК України особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. Норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У випадках укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того ж зобовязання, між ними не виникає солідарної відповідальності між собою. Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає зміні та стягненню окремо з Приватного підприємства «Кіровоградспецстандарт» та поручителя ОСОБА_2 солідарно на користь ОСОБА_4 акціонерного товариства «Златобанк» боргу по кредитному договору. Доводи апеляційної скарги щодо порушення Банком «Правил про надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту», затверджених Постановою правління НБУ № 168 від 10.05.07р. при видачі кредиту є безпідставними. Як вбачається із матеріалів справи кредит в Банку отримало Приватне підприємство «Кіровоградспецстандарт» , яке є юридичною особою . Відповідно до п.22 ст.1 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника. Оскільки споживачем визнається тільки фізична особа , положення вищезазначених Правил не розповсюджується на юридичну особу - Приватне підприємство «Кіровоградспецстандарт». Є безпідставними і доводи скарги щодо відсутності протоколу загальних зборів ПАТ «ТТС» при укладенні договору поруки , оскільки ці доводи виходять за межі позовних вимог. Доводів , які б спростовували висновок суду першої інстанції щодо відсутності правових підстав для визнання недійсним договору поруки , укладеному між ПАТ «Златобанк» та відповідачем ОСОБА_2 , апеляційна скарга не містить. Під час розгляду справи, судом першої інстанції було призначено проведення експертизи підписів, Висновком експерта №1693 від 16.01.2015 року (а.с. 39-41) встановлено, що у договорі поруки № 72/13/13-Р1 від 22.03.2013 року, укладеному між ОСОБА_4 акціонерним товариством «Златобанк» та ОСОБА_2 (а.с.236-243 том 1) підписи виконані самим ОСОБА_2, який в судовому засіданні встановлений факт не заперечував, а тому суд першої інстанції вірно дійшов висновку, що відсутні правові підстави длязадоволення зустрічного позову ОСОБА_2 про визнання недійсним договору поруки.

Ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 27.05.2015 року рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.03.2015 року у частині вирішення позовних вимог до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Технотранссервіс» скасовано і провадження у справі у частині, що стосується позовних вимог до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Технотранссервіс» - закрито. Розяснено ОСОБА_4 акціонерному товариству «Златобанк» право на звернення з зазначеним позовом до ОСОБА_4 акціонерного товариства «Технотранссервіс» про повернення кредитних коштів та сплату процентів у порядку господарського судочинства.

Апеляційна скарга ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного. Як вбачається із матеріалів справи між Банком та кожним з поручителів укладено окремі договори поруки. Відповідно до частини третьої статті 554 ЦК України особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки. Норми закону, якими врегульована порука, не містять положень щодо солідарної відповідальності поручителів за різними договорами, якщо договорами поруки не передбачено іншого. У випадках укладення між поручителями кількох договорів поруки на виконання одного й того ж зобовязання, між ними не виникає солідарної відповідальності між собою. Таким чином рішення суду першої інстанції підлягає зміні та стягненню окремо з Приватного підприємства «Кіровоградспецстандарт» та поручителя ОСОБА_3 солідарно на користь ОСОБА_4 акціонерного товариства «Златобанк» боргу по кредитному договору. Є необгрунтованими і доводи скарги щодо збільшення обсягу відповідальності поручителя ОСОБА_3 та припинення поруки. Як вбачається із матеріалів справи , між Банком та Позичальником укладено договір про внесення змін № 3 від 28.10.2013 року до кредитного договору №№ 72/13/13-KL 22.03.2013 року, за умовами якого було змінено графік погашення кредиту у сторону зменшення терміну погашення та зміни суми погашення. ( т.1 а.с. 26-27).

При цьому обсяг відповідальності як Позичальника , так і поручителя ОСОБА_3О перед Банком не збільшився , але до договору поруки вносилися відповідні зміни. Доводи апеляційної скарги , що стосуються ОСОБА_4 акціонерного товариства «Технотранссервіс» апеляційним судом не перевіряються у звязку із закриттям провадження у цій частині. Виходячи з вище наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції при ухваленні рішення правильно встановив всі фактичні обставини справи, норми матеріального права , які регулюють спірні правовідносини , але неправильно застосував ст. 541, 554 ЦК України , що є підставою для його зміни. Керуючись ст.ст. 541, 554 ЦК України , ст. 88, 303, п.3 ч. 1 ст. 307, п. 4 ч.1 ст. 309, ст.ст. 313, 314, 316, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 та апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.03.2015 року змінити. Стягнути солідарно з приватного підприємства «Кіровоградспецстандарт» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_4 акціонерного товариства «Златобанк» заборгованість за кредитним договором № 72/13/13-КL від 22.03.2013 року в сумі 2841546 грн. 40 коп. (два мільйони вісімсот сорок одну тисячу пятсот сорок шість грн. 40 коп.). Стягнути солідарно з приватного підприємства «Кіровоградспецстандарт» та ОСОБА_2 ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 акціонерного товариства «Златобанк» заборгованість за кредитним договором № 72/13/13-КL від 22.03.2013 року в сумі 2841546 грн. 40 коп. (два мільйони вісімсот сорок одну тисячу пятсот сорок шість грн. 40 коп.).

Стягнути з Приватного підприємства «Кіровоградспецстандарт», ОСОБА_2, ОСОБА_3 на користь публічного акціонерного товариства «Златобанк» судові витрати по справі у розмірі по 1218,00 гривень, з кожного. Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий-суддя:

Судді: