Постанова № 47127459, 22.07.2015, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 33/781/115/15 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія - 130 Доповідач у суді ІІ-ї інстанції ОСОБА_2 Д. Л.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.07.2015 року м. Кіровоград

Суддя апеляційного суду Кіровоградської області Іванов Д.Л., за участю особи притягнутої до адміністративної відповідальності ОСОБА_3, його представника по довіреності ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіровограді в порядку апеляційного перегляду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року в справі про притягнення:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, на утриманні має неповнолітню дитину, вчителя фізичної культури СПТУ № 40, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України, -

ВСТАНОВИВ:

З представлених матеріалів адміністративної справи вбачається, що постановою судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року - ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 16 березня 2015 року приблизно 21.35 год. керував автомобілем НОМЕР_1 по вул. Кірова, що в м. Новоукраїнка Кіровоградської області, з явними ознаками алкогольного спяніння і, в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження огляду на стан алкогольного спяніння у встановленому законом порядку в присутності свідків.

При таких обставинах ОСОБА_3 призначено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 4250, 00 грн., на користь держави стягнуто судовий збір в розмірі 36,54 грн.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати постанову судді районного суду як незаконну, а провадження в справі закрити, вказуючи на необєктивність та неповноту у зясуванні судом фактичних обставин справи, які на його думку свідчать про відсутність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Зазначає про порушення працівниками ДАІ вимог ст.ст. 254,256 КУпАП під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, а також те, що на місці зупинки йому не пропонували пройти огляд на встановлення ознак алкогольного спяніння, працівники ДАІ лише перевірили та повернули йому документи, протокол про адміністративне правопорушення у його присутності не складали.

Крім того, вказує, що протокол про правопорушення та пояснення свідків не є належними доказами, оскільки останніх на місці його зупинки взагалі не було.

Вважає, що необєктивність та неповнота у зясуванні судом фактичних обставин справи, вплинуло на законність та обґрунтованість оскаржуваного ним рішення.

В судовому засіданні ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримали, просили суд її задовольнити, посилаючись на обставини викладені в скарзі.

Допитаний за клопотанням ОСОБА_3 та його представника в якості свідка ОСОБА_5 пояснив суду про те, що на місці зупинки ОСОБА_3 та під час оформлення працівниками ДАІ протоколу про адміністративне правопорушення його не було, за вказаною в протоколі адресою не проживає.

Зясувавши обставини справи в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення ОСОБА_3, його представника, показання свідка ОСОБА_5, дослідивши матеріали адміністративної справи, вважаю, що апеляційна скарга ОСОБА_3 задоволенню не підлягає за таких підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно диспозиції ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність за вказане адміністративне правопорушення настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України передбачений обовязок водія на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного спяніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Відповідно до «Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 р. № 1103 та Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 вересня 2009 р. № 400/666, встановлення у правопорушника стану алкогольного чи іншого спяніння здійснюється на підставі його огляду, який проводиться уповноваженою особою Державтоінспекції на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом або у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та його незгоди з результатами огляду, в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на проведення такого огляду відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_3 16 березня 2015 року приблизно 21.35 год. керував автомобілем НОМЕР_2 по вул. Кірова, що в м. Новоукраїнка, з явними ознаками алкогольного спяніння і, в порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху відмовився від проходження огляду на стан алкогольного спяніння у встановленому законом порядку, в присутності свідків ОСОБА_6, ОСОБА_5, пояснення яких долучені до матеріалів адміністративної справи (а.с. 2-3).

Достовірність даних, викладених в протоколі та правдивість показань свідка ОСОБА_6 перевірені в судовому засіданні, в тому числі шляхом перегляду відеозапису подій, які відбулись 16 березня 2015 року приблизно 21.35 год. під час керування ОСОБА_3 автомобілем та його зупинки працівниками ДАІ, крім того судом допитаний в якості свідка інспектор ДАІ ОСОБА_7, який будучи попереджений про кримінальну відповідальність за ст. ст. 383 та 385 КК України детально пояснив суду про обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, а доводи ОСОБА_3 та його представника про неправомірність дій працівників ДАІ та відсутність допустимих доказів його винуватості, обгрунтовано визнані судом безпідставними, про що зазначено в оскаржуваному рішенні.

В даному випадку, суддя районного суду, відповідно до вимог ст.ст. 245, 251 КУпАП, обєктивно зясував обставини даної справи і з урахуванням наявних та досліджених в судовому засіданні доказів, дійшов до правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП.

При призначенні ОСОБА_3 виду адміністративного стягнення, суддя також в повній мірі врахував суспільно небезпечний характер вчиненого ним правопорушення, його особу, ступінь вини, обставини, які помякшують та обтяжують його відповідальність, відповідно до вимог ст. ст. 33-35 КУпАП призначив ОСОБА_3 справедливе покарання у виді штрафу, в межах санкції ч.1 ст. 130 КУпАП, яке є достатнім для його виправлення, а також запобіганню вчинення ним, а так само іншими особами аналогічних правопорушень.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 про порушення працівниками ДАІ вимог ст.ст. 254, 256 КУпАП під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, є безпідставними і такими, що спростовуються оголошеними та дослідженими в судовому засіданні письмовими доказами, яким суд першої інстанції дав належну та обєктивну оцінку.

З огляду на викладене, висновки районного суду про наявність в діях ОСОБА_3 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та доведеність його вини являються правильними і такими, що підтверджуються достовірними доказами, а тому підстав для скасування постанови судді Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року стосовно ОСОБА_3, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення, а постанову Новоукраїнського районного суду Кіровоградської області від 20 травня 2015 року про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення у виді штрафу в розмірі 4250, 00 грн. - без зміни.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2