Ухвала суду № 47125086, 20.07.2015, Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 182/5046/15-ц

Провадження № 2/0182/2988/2015

У Х В А Л А

Іменем України

20.07.2015 року м. Нікополь

Суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області Рунчева О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову, -

В С Т А Н О В И В:

20 липня 2015 року ОСОБА_1 звернулася до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_2 про відшкодування не отриманого доходу від безпідставно набутого майна.

В забезпечення позову просить накласти арешт на майно та грошові кошти, що належать відповідачу. Вважає, що неприйняття заходів забезпечення позову може зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 2 ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.151 ЦПК України у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено:

1) причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов;

2) вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності;

3) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 152 ЦПК України, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

У поданій до суду заяві про забезпечення позову не зазначено на яке саме майно відповідача слід накласти арешт, чим підтверджується належність на праві власності відповідачу майна, на яке просить позивач накласти арешт, на яких рахунках перебувають грошові кошти, в кого та де знаходиться майно чи грошові кошти відповідача.

Відсутність зазначених відомостей у заяві про забезпечення позову позбавляє суд дійти висновку про наявність достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також робить неможливим виконання такої ухвали.

Згідно із ч.8 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в заяві відсутні всі необхідні дані для вирішення питання про забезпечення позову, а як наслідок - заява про забезпечення позову підлягає поверненню.

Заявник не позбавлений можливості, усунувши вказані недоліки заяви про забезпечення позову, повторно звернутися до суду.

Керуючись ст.ст. 151-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Повернути ОСОБА_1 заяву про забезпечення позову.

Копію ухвали направити ОСОБА_1.

Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню із такою заявою після усунення недоліків зазначених в ухвалі суду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг) через суд першої інстанції протягом п'яти днів з дня отримання її копії.

Суддя: ОСОБА_3