Рішення № 471178, 21.02.2007, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

21.02.07 р. Справа № 11/424

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Л.Ф.Чернота

при секретарі судового засідання Семенюшко Г.Р.

За участю представників:

від позивача: не з'явився, належним чином повідомлений

від відповідача: не з'явився, належним чином повідомлений

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:

за позовом: ВАТ “Донецькоблгаз” м.Донецьк, Мар'їнського управління по газопостачанню та газифікації м.Мар'їнка

до відповідача: Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк

про стягнення 6416,80грн.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ВАТ “Донецькоблгаз” м.Донецьк, Мар'їнського управління по газопоста-чанню та газифікації м.Мар'їнка, звернувся до господарського суду з вимогою стягнути з відповідача, Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк, 6416,80грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на копію договору оренди НОМЕР_1, копію рішення господарського суду № 12/61в від 14.06.05р., копію рішення Петровського районного суду № 2-783 від 25.04.06р., копії повідомлень НОМЕР_2, НОМЕР_3, копію акту держвиконавця та інше.

Позивач надав доповнення до позову від 08.02.2007р. та просить стягнути з відповідача суму 6416,80грн., нараховану у рахунок штрафних санкцій за несвоєчасне звільнення орендованого приміщення.

Позивачем надано заяву за № 08/178 від 08.02.07р. про доповнення позовних вимог наступним пунктом: “Зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_1 відшкодувати позивачу суму понесених збитків 3486,67грн.”.

Суд розглянув заяву позивача та приймає позовні вимоги щодо зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_1 відшкодувати позивачу суму понесених збитків 3486,67грн. та стягнення суми штрафних санкцій у розмірі 6416,80грн.

Відповідач через канцелярію суду надав відзив за № 12/1 від 12.01.2007р. та заперечує проти позовних вимог у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві, крім того, просить застосувати строки позовної давності.

Відповідач надав заяву про ознайомлення з матеріалами справи. Суд розглянув заяву та задовольнив.

Представників сторін було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

У судовому засіданні складено протокол, який долучено до матеріалів справи, відповідно до ст.811 Господарського процесуального кодексу України.

Справа слуханням була відкладена, згідно вимог ст.ст.69, 77 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.33 Господарського процесуального кодексу України зазначає - кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 27.12.2002р. між сторонами був підписаний договір оренди нежитлового приміщення за НОМЕР_1, згідно п.1.1. якого “Орендодавець” здає, а “Орендар” приймає в орендне користування нежитлове приміщення загальною площею 45м2, розташоване за адресою:АДРЕСА_1, для використання в цілях, визначених статутними задачами “Орендаря”.

Строк оренди визначається з моменту підписання договору сторонами і до закінчення календарного року (п.1.3. Договору).

Відповідно до п.5.3. Договір набирає чинності з 01.01.2003р. та діє по 31.12.2003р. Договір вважається продовженим на наступний календарний рік, якщо жодна із сторін не заявила про його розірвання, за один місяць до закінчення строку його дії.

Договір підписаний сторонами без розбіжностей.

14.06.2005р. було винесено рішення господарським судом Донецької області по справі № 12/61в за позовом Приватного підприємця ОСОБА_1 м.Донецьк до Відкритого акціонерного товариства “Донецькоблгаз” Мар'їнського управління по газопостачанню та газифікації м.Мар'їнка про усунення перешкод в користуванні орендованим приміщенням розташованим за адресою: АДРЕСА_1, шляхом проведення демонтажу встановленого замка, який перегороджує вхід та вихід покупців до орендованого приміщення та відновлення подачі електропостачання в орендоване приміщення, яким у задоволенні позовних вимог Приватного підприємця ОСОБА_1 було відмовлено. За зустрічним позовом про визнання договору оренди закінченим та зобов'язання повернути орендоване майно - вимоги задоволено частково: зобов'язати приватного підприємця ОСОБА_1, яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2, передати нежитлове приміщення площею35кв.м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1, Відкритому акціонерному товариству “Донецькоблгаз” Мар'їнському управлінню по газопостачанню та газифікації м.Мар'їнка вул.Чапаєва, 1-а, ЗКПО 20317064.

Стаття 785 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Однак, у добровільному порядку відповідач не звільнив спірне приміщення. Тому, 15.11.05р. державною виконавчою службою м.Вугледар наказ Господарського суду про примусове звільнення орендованого приміщення був виконаний.

Позивачем були нараховані штрафні санкції, відповідно до вимог ст.785 Цивільного кодексу України, розмір яких з урахуванням проплати складає 6416,80грн., але період нарахування позивачем не визначено.

29.11.2005р. позивачем на адресу відповідача було направлено лист за НОМЕР_4 з вимогою сплатити розмір орендної плати з урахуванням штрафних санкцій.

Відповідач доказів погашення розміру позовних вимог у повному обсязі до матеріалів справи не представив.

Позивач надав до суду заяву за № 08/216 від 19.02.07р. про продовження строків позовної давності з підстав, викладених у заяві.

У судовому засіданні було досліджено питання щодо застосування строку позовної давності.

Стаття 256 Цивільного кодексу України - позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до ст.п.п.1 п.2 ст.258 Цивільного кодексу України до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік.

Із матеріалів справи вбачається, що 15.11.05р. наказ Господарського суду про примусове звільнення орендованого приміщення був фактично виконаний. Тому строк для пред'явлення до відповідача позовної заяви закінчився 16.11.2006р. Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення штрафних санкцій - 30.11.2006р.

Ст.253 Цивільного кодексу України передбачає, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Тому, суд ухвалами від 04.12.2006р., від 18.01.2006р. витребував від позивача обґрунтований розрахунок розміру позовних вимог. Позивач без поважних причин не виконав вимоги ухвал суду та не скористався правом, передбаченим в ст.22, п.2 ст.83 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищевикладеного, позовні вимоги щодо стягнення суми 6416,80грн., нарахованої у рахунок штрафних санкцій за несвоєчасне звільнення орендованого приміщення, суд залишає без розгляду на підставі п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

Щодо зобов'язання приватного підприємця ОСОБА_1 відшкодувати суму понесених збитків 3486,67грн., то відповідно до роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994р. із змінами та доповненнями при вирішенні спорів, пов'язаних із зобов'язаннями, що виникають внаслідок заподіяння шкоди слід враховувати, що чинне законодавство виходить з принципу вини контрагента або особи, яка заподіяла шкоду, а також крім застосування принципу вини при вирішенні спорів про відшкодування шкоди необхідно виходити з того, що шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на порушення відповідачем договірних зобов'язань в частині своєчасного звільнення приміщення та на лист за НОМЕР_5. Тоді як рішення суду про визнання договору оренди закінченим та зобов'язання повернути орендоване майно було винесено 14.06.05р.

Згідно до вимог ст.ст.22, 623 Цивільного кодексу України, ч.1 ст.224 Господарського кодексу України відшкодуванню підлягають завдані збитки, причиною яких є порушення зобов'язання, якого припустився боржник.

Збитками зокрема є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

При цьому, причинний зв'язок має бути саме між порушенням зобов'язання та негативними наслідками (збитками), а не між бездіяльністю боржника взагалі та збитками.

Із матеріалів справи вбачається, що за протоколом про намір передачі в оренду нежитлового приміщення від 19.10.2004р. та за листуванням між сторонами відсутній обґрунтований розрахунок розміру понесених збитків 3486,67грн.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги щодо відшкодування суми понесених збитків 3486,67грн. не підлягають задоволенню за необґрунтованістю.

Господарські витрати підлягають розподілу в порядку, передбачено ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.22, 623, 785 Цивільного кодексу України та на підставі ст.ст. 42, 43, 22, 33, 35, 36, 43, 49, 69, 77, п.5 ст.81, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш ИВ:

У задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми понесених збитків 3486,67грн. - відмовити.

Позовні вимоги щодо стягнення суми 6416,80грн., нарахованої у рахунок штрафних санкцій за несвоєчасне звільнення орендованого приміщення, - залишити без розгляду  на підставі п.5 ст.81 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня прийняття рішення.

Суддя Чернота Л.Ф.