Рішення № 47115605, 13.05.2010, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.05.10 Справа№ 6/54

За позовом: Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 плюс, м.Львів

про: стягнення 1014грн. 90коп.

Суддя Гоменюк З.П.

Секретар судового засідання Гривняк Г.Т.

Представники:

від позивача: ОСОБА_1

від відповідача: не зявився

Представнику позивача, розяснено зміст ст.22 ГПК України, а саме його процесуальні права та обовязки, зокрема, право заявляти відводи.

Суть спору: Позов заявлено Львівським обласним територіальним відділенням Антимонопольного комітету України до Товариства з обмеженою відповідальністю ОСОБА_1 плюс про стягнення 510грн. 00коп. штрафу та 504грн. 90коп. пені.

Ухвалою суду від 24.03.2010р. за даним позовом порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 20.04.2010р. За клопотанням відповідача, ухвалою суду від 20.04.2010р. розгляд справи відкладено на 13.05.2010р.

В судовому засіданні 13.05.2010р. представник позивача позов підтримав, подав заяву від 12.05.2010р. про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути 510грн. 00коп. штрафу та 504грн. 90коп. пені в доход державного бюджету.

Відповідач в судове засідання 13.05.2010р. не зявився, письмового пояснення на позов не подав, причин невиконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі та неявки в судове засідання не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути позов при відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин справи і вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд встановив наступне.

29.10.2009р. адміністративною колегією Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення №57, яким визнано, що відповідач вчинив порушення, передбачене пунктом 13 статті 50 Закону України Про захист економічної конкуренції, у вигляді неподання інформації Львівському обласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України у встановлені головою територіального відділення Антимонопольному комітету України строки.

На підставі частини другої статті 52 Закону України Про захист економічної конкуренції, за вчинене порушення на відповідача вказаним рішенням накладено штраф у розмірі 510грн. 00коп.

У рішенні №57 від 29.10.2009р. вказано, що воно підлягає виконанню у двомісячний строк з дня його одержання.

Копія згаданого рішення отримана відповідачем 30.10.2009р., що підтверджується відміткою на повідомленні за вих. №13/10-1680 від 29.10.2009р.

Як вбачається з матеріалів справи та пояснень представника позивача, відповідач у строк, встановлений Законом України Про захист економічної конкуренції, рішення №57 від 29.10.2009р. не оскаржив, штраф в розмірі 510грн. 00коп. не сплатив.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про Антимонопольний комітет України, Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель.

Відповідно до п. 13 ст. 50 Закону України Про захист економічної конкуренції порушеннями законодавства про захист економічної конкуренції є, серед інших, неподання інформації Антимонопольному комітету України, його територіальному відділенню у встановлені органами Антимонопольного комітету України, головою його територіального відділення чи нормативно-правовими актами строки.

Частиною 1 ст. 48 Закону України Про захист економічної конкуренції встановлено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, в тому числі про визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, накладення штрафу.

Згідно з ч. 2 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції, рішення та розпорядження органів Антимонопольного комітету України, голів його територіальних відділень є обовязковими до виконання.

Відповідно до ч. 3 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції особа, на яку накладено штраф за рішенням органу Антимонопольного комітету України, сплачує його у двомісячний строк з дня одержання рішення про накладення штрафу.

У разі незгоди з вказаним рішенням відповідач відповідно до ч.1 ст. 60 Закону України Про захист економічної конкуренції мав право оскаржити рішення органу Антимонопольного комітету України повністю або частково до господарського суду у двомісячний строк з дня одержання рішення. Цей строк не може бути відновлено. Рішення оскаржено не було.

Згідно з абз. 1 ч. 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції за кожен день прострочення сплати штрафу стягується пеня у розмірі півтора відсотка від суми штрафу. Розмір пені не може перевищувати розміру штрафу, накладеного відповідним рішенням органу Антимонопольного комітету України.

Відповідно до абз. 2 ч. 5 статті 56 Закону України Про захист економічної конкуренції нарахування пені припиняється з дня прийняття господарським судом рішення про стягнення відповідного штрафу.

У звязку з тим, що відповідач не сплатив штраф у визначений законом строк та з врахуванням положень ч. 5 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції, позивачем правомірно нараховано пеню за період з 01.01.2010р. по 07.03.2010р. в розмірі 504грн. 90коп.

Частиною 7 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції передбачено, що у разі несплати штрафу у строки, передбачені рішенням, та пені органи Антимонопольного комітету України стягують штраф та пеню в судовому порядку.

Згідно ч. 9 ст. 56 Закону України Про захист економічної конкуренції, суми стягнутих штрафів та пені зараховуються до державного бюджету.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до ст. 43 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Враховуючи, що позивачем представлено достатньо обєктивних та переконливих доказів в підтвердження своїх позовних вимог, а відповідачем при наданому йому праві та можливостях не подано заперечення стосовно заявлених вимог та доказів сплати штрафу та пені, суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з врахуванням поданих позивачем уточнень.

Судові витрати покладаються на відповідача повністю.

Керуючись ст.56 Закону України Про захист економічної конкуренції, ст.ст.33,34,44,49,75,82,84 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Стелла Плюс, м.Львів, вул.Тургенєва, 73 (ідентифікаційний код 34903943) в доход державного бюджету 510грн. 00коп. штрафу та 504грн. 90коп. пені.

Стягувач Львівське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів, вул.І.Франка, 61 ( ідентифікаційний код 20812013).

3. Товариства з обмеженою відповідальністю Стелла Плюс, м.Львів, вул.Тургенєва, 73 (ідентифікаційний код 34903943) в доход державного бюджету 102 грн. 00 коп. державного мита та 236грн. 00коп. вартості інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

4. Накази видати відповідно до вимог ст.116 ГПК України.

Суддя Гоменюк З.П.