Ухвала суду № 47114928, 07.07.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №469/1262/14-ц 07.07.2015 07.07.2015 07.07.2015

Провадження №22-ц/784/1679/15

Єдиний унікальний номер 469/1262/14-ц

Номер провадження 22-ц/784/1679/15

Головуючий у 1 інстанції Старчеус О.П.

Категорія 24 Доповідач Прокопчук Л.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 липня 2015 року місто ОСОБА_1

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

Головуючого судді Прокопчук Л.М.

Суддів Шолох З.Л., Коломієць В.В.

При секретарі Богуславській О.М.

За участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2

відповідачки ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Миколаєві апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_3 на рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 27 травня 2015 року у справі за позовом Комунального підприємства «Березань» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, -

В С Т А Н О В И В :

06 жовтня 2014 року позивач звернувся із вказаним позовом до відповідачки, розмір вимог за яким згодом уточнив, та посилався на те, що КП «Березань», яке створено у 2011 році Березанською селищною радою, надає відповідачці послуги з водопостачання, водовідведення та вивозу побутових відходів. Відповідачка як споживач зазначених послуг, користується ними, але не погоджується укладати договір на отримання послуг та не сплачувала за отримані послуги з квітня 2013 року по липень 2014 року включно. У серпні та вересні 2014 року відповідачка частково сплатила за надані послуги, але в цілому заборгованість станом на 1.10.2014 року складає 979 грн. Позивач посилався на те, що в своїй діяльності користується тарифами, затвердженими рішенням Березанської селищної ради № 4 від 20.07.2012 року, яке є діючим. З урахуванням уточнення позовних вимог просив стягнути заборгованість за період з квітня 2013 року по травень 2015 року в сумі 1975,13 грн., в тому числі 3% річних 43,35 грн., інфляційні нарахування 811,52 грн. (а.с. 1-3, 114-117).

Рішенням Березанського районного суду Миколаївської області від 27 травня 2015 року позов задоволений. З ОСОБА_3 на користь КП «Березань» стягнуто борг з урахуванням встановленого індексу інфляції в сумі 1931,78 грн. та 3% річних в сумі 43,35 грн., а всього 1975,13 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір на користь держави 243,60 грн. (а.с. 131-132).

Відповідачка в апеляційній скарзі ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позову. Зокрема, зазначає, що позивач не довів позовних вимог, оскільки не надав докази, що підтверджують обєм наданих послуг як по водопостачанню так і по водовідведенню, а також на вивіз побутових відходів. В апеляційній скарзі апелянт критикує рішення Березанської селищної ради від 20.07.2012 року № 4, вважає його незаконним, оскільки воно практично не має різниці по встановленим тарифам щодо водовідведення та вивіз побутових відходів з рішенням тієї ж ради від 11.01.2012 року №9, яке скасовано постановою Одеського апеляційного адміністративного суду 02.04.2013 року як протиправне. Вважає, що вказане судове рішення в частині необгрутованості тарифів на водовідведення та вивезення побутових відходів має преюдиційне значення та повинно було враховуватись судом під час ухвалення рішення. Звертає також увагу на те, що позов до неї було подано у 2014 році, тобто в той час як прокурором Березанського району було подано до суду адміністративний позов про скасування рішення Березанської селищної ради від 20.07.2012 року № 4, таким чином зазначене рішення відповідно до ст. 144 Конституції є зупиненим, а тому на цей час повинні діяти раніше визначені тарифи (а.с. 135-139).

В судовому засіданні апеляційного суду відповідачка підтримали доводи апеляційної скарги, просила її задовольнити.

Представники позивача просили відхилити апеляційну скаргу.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідачки, представників позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідачка користується комунальними послугами КП «Березань», які надаються їй позивачем за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується її особовим рахунком за 2013-2014 роки. При нарахування за надані послуги позивач виходить з тарифів, встановлених рішенням Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області № 4 28 сесії 6 скликання від 20 липня 2012 року. Зазначене рішення є діючим, не скасоване та не визнано незаконним.

Задовольняючи позов, суд виходив з його доведеності.

Висновки суду відповідають вимогам норм матеріального та процесуального права, обставинам справи.

За змістом підпункту 2 пункту "а" частини першої статті 28 Закону України від 21.05.1997 року N 280/97-ВР "Про місцеве самоврядування в Україні" (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення в порядку та межах, визначених законодавством, тарифів на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване водопостачання та водовідведення, які встановлюються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг), транспортні та інші послуги.

Наведене кореспондується із положеннями пункту 2 частини першої статті 7 Закону України від 24 червня 2004 року N 1875-IV "Про житлово-комунальні послуги", частиною 1 статті 13 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» від 10.01.2002 року № 2918-111 щодо засад формування органами місцевого самоврядування цін/тарифів на житлово-комунальні послуги.

Відповідно до частини 2 статті 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» споживачі питної води зобов'язані, зокрема, своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що позивач при нарахуванні за надані послуги виходить з тарифів, встановлених рішенням Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області № 4 28 сесії 6 скликання від 20 липня 2012 року (а.с. 97). Зазначене рішення є діючим, не скасоване та не визнано незаконним. Отже, воно є обовязковим для територіальної громади смт. Березань, повинно виконуватись, в тому числі і відповідачкою. Оскільки відповідачка його не виконує, сплачує за надані послуги за тарифами, які діяли раніше, виникла заборгованість, яка судом обґрунтована стягнута.

Щодо доводів апеляційної скарги щодо недоведеності позову в частині ненадання позивачем доказів фактично наданих послуг, то вони не заслуговують на увагу, оскільки за поясненнями відповідачки в судовому засіданні апеляційного суду, в квартирі, до якої надається водопостачання та водовідведення, встановлено лічильник. Дані про щомісячне споживання надаються відповідачкою позивачу, який проводить відповідне нарахування. Акти на вивезення твердих побутових відходів в справі дійсно відсутні, але відповідачкою не заперечується, що вказана послуга позивачем надається та сплачується нею за меншим тарифом.

З посиланням в апеляційній скарзі на те, що відповідачка повинна сплачувати за тарифами, зазначеними в договорі, укладеному між сторонами 01.08.2011 року, погодитись не можна, оскільки в п. 4 укладеного між сторонами договору на подачу води з комунального водопроводу та приймання стічних вод до комунальної каналізації та вивіз побутових відходів від 01.08.2011 року зазначено, що у разі змін тарифів, діючих на час укладання договору, оплата абонентом наданих йому послуг здійснюється за новими цінами без зміни інших умов договору (а.с. 140).

Довід апеляційної скарги про те, що рішення Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області № 4 28 сесії 6 скликання від 20 липня 2012 року, є скасованим, не відповідає доказам, що маються у справі.

Про отримання позивачем ліцензії на централізоване водопостачання та водовідведення від 04.05.2012 року терміном дії з 28.04.2012 року по 28.04.2017 року свідчить довідка від 30.04.2014 року, складена заступником начальника Миколаївської обєднаної державної фінансової інспекції (а.с. 62-69), тому доводи скарги щодо проведення діяльності позивачем без ліцензії, є необґрунтованими.

Твердження відповідачки про те, що постанова Одеського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2013 року, якою скасовано рішення Березанської селищної ради від 11.01.2012 року №9, в частині необґрунтованості тарифів, зокрема на водовідведення 8,50 грн. та вивезення твердих побутових відходів 5,20 грн., має преюдиційне значення при вирішенні спору про стягнення заборгованості, є помилковим, оскільки предметом спору не є законність рішення Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області № 4 28 сесії 6 скликання від 20 липня 2012 року.

Крім того, як вірно зазначив суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні, з Рішення Адміністративної колегії Миколаївського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.04.2012 року №48-ріш, справа №2-26,217/47-2012 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції» вбачається, що економічно необґрунтованим є тариф за водопостачання в сумі 6,91, а не 6,70 грн. В частині необгрунтованості встановленого тарифу на водовідведення 8,50 грн. та вивезення твердих побутових відходів 5,20 грн., висновки відсутні (а.с. 101-103).

Щодо посилання відповідачки на вимоги ст. 144 Конституції України.

Ї

Відповідно до статті 144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Як свідчать матеріали справи позивач просив стягнути заборгованість з квітня 2013 року. 02 квітня 2013 року була винесена постанова Одеського апеляційного адміністративного суду, якою скасовано рішення Березанської селищної ради від 11.01.2012 року №9. Таким чином немає підстав стверджувати, що у звязку з оскарженням органами прокуратури зазначеного рішення було зупинена дія рішення від 20.07.2012 № 4.

Прокурором Березанського району Миколаївської області 02.10.2014 року було подано адміністративний позов до Березанської селищної ради Березанського району Миколаївської області про визнання незаконним та скасування рішення Березанської селищної ради № 4 від 20.07.2012 року. Зазначений позов ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 19 листопада 2014 року було залишено без розгляду. Апеляційна скарга прокурора на вказану ухвалу Одеським апеляційним адміністративним судом 19.02.2015 року була залишена без задоволення (а.с. 32-34).

Закон України «Про прокуратуру», в редакції, яка діяла станом на жовтень 2014 року, не передбачав такого наслідку звернення прокурора з позовом до суду як зупинення дії оскаржуваного правового акту.

Тому позивачем за весь період, зазначений в позовній заяві, обґрунтовано нараховувалось для сплати за надані послуги відповідно до тарифів, встановлених рішенням Березанської селищної ради № 4 від 20.07.2012 року. Порушення вимог ст. 144 Конституції відсутні.

Зустрічний позов про перерахунок платежів за водопостачання, водовідведення та вивіз твердих побутових відходів відповідачкою не заявлявся, тому у суду відповідно до приписів ст. 11 ЦПК України не було підстав їх розглядати, а отже доводи апеляційної скарги і в цій частині є необґрунтованими.

Таким чином, суд першої інстанції повно, всебічно і обєктивно розглянув спір, доводи апеляційної скарги не містять підстав для зміни чи скасування рішення суду.

З урахуванням наведеного, колегія суддів апеляційного суду визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому відповідно до положень ст.308 ЦПК України апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст. 303, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу відповідачки ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Березанського районного суду Миколаївської області від 27 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення. Касаційна скарга на неї може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий, суддя Судді