Постанова № 47110590, 10.02.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 лютого 2011 р. Справа № 2а-1870/77/11

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Прилипчука О.А.,

за участю секретаря судового засідання - Дишковець Ю.М.,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу №2а-1870/77/11

за позовом Статутного територіально-галузевого обєднання "Південна залізниця" в особі вокзал станції Суми Південної залізниці

до Державної податкової інспекції в місті Суми

про скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Статутне територіально-галузеве обєднання "Південна залізниця" в особі вокзал станції Суми Південної залізниці (далі позивач, СТГО "Південна залізниця" в особі вокзал ст. Суми) звернулось до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Суми (далі відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в місті Суми №0000242301/0/98412 від 24 грудня 2010 року.

В обґрунтування доводів позовної заяви зазначив, що з 30.09.2010 р. по 08.12.2010 р. ДПІ в м. Суми проведено планову виїзну перевірку вокзалу станції Суми Південної залізниці з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р.

За результатами перевірки було складено акт № 10283/2301/24017643/90/к від 13.12.2010 р., на підставі якого 13.12.2010 року винесено податкове повідомлення - рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0000242301/0/98412 від 24.12.2010 р., згідно з яким до позивача застосовано суму (штрафних) фінансових санкцій у розмірі 49643,00 грн.

Позивач з прийнятим податковим повідомленням - рішенням не погоджується та вважає, що воно підлягає скасуванню з наступних підстав.

При перевірці дотримання вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" було встановлено заниження податку на прибуток від підсобно-допоміжної діяльності в сумі 114316,81 грн. З даним твердженням не згодні, оскільки вокзал станції Суми Південної залізниці є структурним підрозділом Статутного територіально-галузевого об'єднання „Південна залізниця" та не є юридичною особою. Структурний підрозділ не може бути самостійним платником податку на прибуток та не зобов'язаний надавати декларації з податку на прибуток з наступних підстав.

Згідно додатку 1 до Облікової політики СТГО «Південна залізниця», затвердженої наказом Південної залізниці від 31.01.2007р. за № 38/Н вокзал входить до переліку відокремлених підрозділів основної діяльності залізничного транспорту. Відповідно до п.2.2 ст.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.1998 р. №173 „Про перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядок розподілу дохідних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту" до основної діяльності залізничного транспорту відносяться роботи (послуги), які виконуються (надаються) підрозділами основної діяльності залізничного транспорту.

Крім цього у п. 1-4 приміток до даної Постанови визначено, що основна діяльність - це діяльність усіх взаємопов'язаних відокремлених підрозділів, що входять до складу залізниць, спрямовану на виконання та обслуговування єдиного перевізного процесу, тобто експлуатаційну (перевізну) та підсобно-допоміжну діяльність, пов'язану з обслуговуванням експлуатаційної діяльності. Підсобно-допоміжна діяльність - діяльність відокремлених підрозділів, пов'язана з виконанням ряду допоміжних операцій та організацією виробництва, продукція (послуги) яких використовується переважно для потреб експлуатаційної діяльності залізничного транспорту.

Згідно Підпунктом 2.2.2. ст.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Відповідно до ст. ст. 1,4 Закону України „Про залізничний транспорт" залізничний транспорт - це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Згідно ч. 5 ст. 4 Закону України "Про залізничний транспорт" передбачено, що крім залізниць складовою ланкою залізничного транспорту є також підприємства залізничного транспорту, що разом із залізницями належать до загальнодержавної власності і управління яких здійснюється органом управління залізничним транспортом - Державною адміністрацією залізничного транспорту України (Укрзалізницею), підпорядкованим Міністерству транспорту та зв'язку України.

Отже, поняття „підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи" і „структурні підрозділи залізниці" не можна ототожнювати, оскільки вони є різними.

Пунктом 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996 р. № 262, визначено, що до сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту (далі - підприємства) за переліком, визначеним Мінтрансом.

Згідно з п. 1 ст.62 Господарського кодексу України, підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до пп. 3, 4 цієї ж статті підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту та є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

Вокзал станції Суми не відповідає ознакам встановленим законодавством для підприємства, оскільки не являється юридичною особою, діє на підставі Положення, а не Статуту.

Статутне територіально-галузеве об'єднання „Південна залізниця" у відповідності до вищевказаних вимог Господарського кодексу України діє на підставі Статуту, затвердженому наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 29.12.1997р. №457 та зареєстрованому державним реєстратором 25.02.1998 за №14801200000000651.

На підставі вищевикладеного та відповідно до вимог чинного законодавства, відокремлений структурний підрозділ Південної залізниці - вокзал станції Суми не відноситься до категорії підприємств залізничного транспорту або їх структурних підрозділів, а відповідно і не може бути самостійним платником податку на прибуток.

Крім того, при перевірці дотримання вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" було встановлено заниження об'єкта оподаткування за рахунок витрат на оплату додаткової відпустки працівникам вокзалу на суму 5332,25 грн. З даним твердженням позивач не згоден з наступних підстав.

При нарахуванні відпусток вокзал керується статтею 4 Закону України „Про відпустки", в якій визначено, що до складу щорічної відпустки входять: основна відпустка; додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці; додаткова відпустка за особливий характер праці; інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Відповідно до ПСБО 16 „Витрати" у бухгалтерському обліку витрати, пов'язані з оплатою відпусток, включаються до складу елемента „Витрати на оплату праці" з відображенням у складі витрат операційної діяльності в залежності від фонду оплати праці якої групи працівників нараховуються, а саме до витрат з капітальних інвестицій, витрат на виробництво, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, витрат на збут, до інших операційних витрат підприємства (15, 23, 91, 92, 93, 94 балансові рахунки), про що було роз'яснено листом Міністерства фінансів від;24.05.2007 №31-34000-10-10/10654.

Надання працівникам додаткової оплачуваної відпустки за стаж роботи на залізничному транспорті передбачено Галузевою угодою (розділ 3.2 „Оплата, нормування праці та матеріальне стимулювання" та розділ 3.6 „Пільги та соціальні гарантії") і колективним договором вокзалу.

Так, пунктом 3.19 Колективного договору Вокзалу станції Суми на 2007-2010 роки передбачено, що працівникам надаються додаткові щорічні оплачувані відпустки при безперервному стажі роботи понад три роки - по одному дню за кожний наступний рік, але не більше 3-х календарних днів.

Відповідно до п.п.5.6.1. п. 5.6 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін. Тобто, додаткова відпустка, яка передбачена Галузевою угодою Укрзалізниці та колективним договором вокзалу, що надається працівнику, є цілком законною, та відноситься до складу валових витрат.

Пунктом 2.2.12 статті 2 Інструкції із статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої Міністерством юстиції України 27.01.2004р. під №114/8713, визначено, що оплата за невідпрацьований час, в тому числі оплата додаткових відпусток (понад тривалість, передбаченою законодавством) наданих у відповідності з колективним договором відноситься до фонду додаткової заробітної плати.

Таким чином, вважає, що у вищевказаних випадках порушень вимог Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" з боку вокзалу станції Суми Південної залізниці не вбачається.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з вищезазначених підстав.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечував проти позовних вимог.

Суд, заслухавши доводи представників сторін, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено, що з 30.09.2010 р. по 08.12.2010 р. ДПІ в м. Суми проведено планову виїзну перевірку вокзалу станції Суми Південної залізниці з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 30.06.2010р., за результатами якої складено акт перевірки №10283/2301/24017643/90/к від 13.12.2010 р. (а.с.10-62).

24.12.2010 року на підставі зазначеного акту перевірки ДПІ в м. Суми прийнято податкове повідомлення - рішення №0000242301/0/98412 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким визначено суму податкового зобовязання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 163960,00 грн., з яких: 114317,00 грн. за основним платежем, 49643,00 грн. за штрафними санкціями (а.с. 9).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.1, 4 Закону України «Про залізничний транспорт» залізничний транспорт це виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Основною організаційною ланкою на залізничному транспорті є залізниця - статутне територіально-галузеве об'єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі. Повноваження, права та обов'язки залізниць визначаються цим Законом, їх статутами. Затвердження статутів залізниць здійснюється центральним органом виконавчої влади в галузі транспорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з питань економічної політики та Антимонопольним комітетом України.

Отже поняття «підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи» і «структурні підрозділи залізниці» не можна ототожнювати, оскільки вони є різними.

Згідно статті 5 цього ж Закону визначено, що майно, закріплене за залізницями, підприємствами, установами та організаціями залізничного транспорту загального користування, є загальнодержавною власністю і управління ним здійснюється Укрзалізницею в межах повноважень, визначених чинним законодавством України. Рішення про закріплення транспортних засобів та їх безоплатну передачу однією залізницею або підприємством залізничного транспорту загального користування іншим залізницям та підприємствам без зміни форми власності приймаються Укрзалізницею.

Крім того, передача в оренду, обмін та надання в тимчасове користування, а також виведення з експлуатації рухомого складу і контейнерів, що перебувають у загальнодержавній власності, здійснюються залізницями та підприємствами залізничного транспорту загального користування за погодженням з Укрзалізницею.

Відповідно до п. 1 Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.02.1996р. № 262, визначено, що до сфери управління Укрзалізниці входять Донецька, Львівська, Одеська, Південна, Південно-Західна та Придніпровська залізниці, а також інші об'єднання, підприємства, установи і організації залізничного транспорту (далі - підприємства) за переліком, визначеним Мінтрансом.

Згідно з п. 1 ст.62 Господарського кодексу України, підприємство - це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб'єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торговельної, іншої господарської діяльності в порядку, передбаченому цим Кодексом та іншими законами. Відповідно до пп..3, 4 цієї ж статті підприємство, якщо законом не встановлено інше, діє на основі статуту та є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку із своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.

З матеріалів справи вбачається, що вокзал станції Суми не відповідає ознакам встановленим законодавством для підприємства, оскільки не являється юридичною особою, діє на підставі Положення, а не Статуту (а.с.122).

Відповідно до п.2.2 ст.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці. Перелік робіт та послуг, що належать до господарської діяльності залізничного транспорту, затверджується Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пп.2.2.2 п.2.2. ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.

Відповідно до пп.1.32 п.1 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Із змісту Положення про «Вокзал станції Суми Південної залізниці» слідує, що такий є виробничим відокремленим підрозділом Залізниці без права юридичної особи (а.с.122-129).

Отже, суд прийшов до висновку, що «Вокзал станції Суми Південної залізниці» не підпадає під ознаки підприємства залізничного транспорту в розумінні пп.2.2.2 п.2.2. ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - під ознаки структурного підрозділу підприємства залізничного транспорту та є відокремленим підрозділом без права юридичної особи управління залізниці.

Оскільки в пп.2.2.2 п.2.2. ст.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» йдеться про підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи, а не про підрозділи управління залізниці, тому застосування вказаних норм до Вокзал станції Суми Південної залізниці є неправомірним.

Таким чином, зазначений підрозділ не зобовязаний подавати декларації по податку на прибуток та сплачувати його, оскільки на час перевірки він не був платником такого податку, який фактично сплачується до бюджету в централізованому порядку через СТГО «Південна залізниця».

При перевірці дотримання вимог Закону України „ Про оподаткування прибутку підприємств" було встановлено заниження об'єкта оподаткування за рахунок витрат на оплату додаткової відпустки працівникам вокзалу на суму 5332,25 грн.

Проте, суд не погоджується із такими твердженнями податкового органу, з наступних підстав:

Відповідно до ст. 4 Закону України „ Про відпустки", в якій визначено, що до складу щорічної відпустки входять:

-основна відпустка;

-додаткова відпустка за роботу із шкідливими та важкими умовами праці;

-додаткова відпустка за особливий характер праці;

-інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

Надання працівникам додаткової оплачуваної відпустки за стаж роботи на залізничному транспорті передбачено Галузевою угодою (розділ 3.2 „Оплата, нормування праці та матеріальне стимулювання" та розділ 3.6 „Пільги та соціальні гарантії") і колективним договором вокзалу (а.с. 98-100, 110-117).

Відповідно до п. 3.19 Колективного договору Вокзалу станції Суми на 2007-2010 роки передбачено, що працівникам надаються додаткові щорічні оплачувані відпустки при безперервному стажі роботи понад три роки - по одному дню за кожний наступний рік, але не більше 3-х календарних днів.

За змістом п.п.5.6.1. п. 5.6 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" встановлено, що до складу валових витрат платника податку відносяться витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі - працівники), які включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших видів заохочень і виплат, виходячи з тарифних ставок, у вигляді премій, заохочень, відшкодувань вартості товарів (робіт, послуг), витрати на виплату авторських винагород та виплат за виконання робіт (послуг), згідно з договорами цивільно-правового характеру, будь-які інші виплати в грошовій або натуральній формі, встановлені за домовленістю сторін.

Отже, додаткова відпустка, яка передбачена Галузевою угодою Укрзалізниці та колективним договором вокзалу, що надається працівнику, є цілком законною, та відноситься до складу валових витрат.

Відповідно до ПСБО 16 „Витрати" у бухгалтерському обліку витрати, пов'язані з оплатою відпусток, включаються до складу елемента „Витрати на оплату праці" з відображенням у складі витрат операційної діяльності в залежності від фонду оплати праці якої групи працівників нараховуються, а саме до витрат з капітальних інвестицій, витрат на виробництво, загальновиробничих витрат, адміністративних витрат, витрат на збут, до інших операційних витрат підприємства (15, 23, 91, 92, 93, 94 балансові рахунки), про що було роз'яснено листом Міністерства фінансів від;24.05.2007 №31-34000-10-10/10654.

Згідно до п. 2.2.12 статті 2 Інструкції із статистики заробітної плати, затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 № 5, зареєстрованої Міністерством юстиції України 27.01.2004р. під №114/8713, визначено, що оплата за невідпрацьований час, в тому числі оплата додаткових відпусток (понад тривалість, передбаченою законодавством) наданих у відповідності з колективним договором відноситься до фонду додаткової заробітної плати.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що податкове повідомлення - рішення №0000242301/0/98412 від 24 грудня 2010 року, винесено з порушенням вимог ч.2 ст. 19 Конституції України, а тому зазначене податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Статутного територіально-галузевого обєднання "Південна залізниця" в особі вокзал станції Суми Південної залізниці до Державної податкової інспекції в місті Суми про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в місті Суми №0000242301/0/98412 від 24 грудня 2010 року.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) О.А. Прилипчук

З оригіналом згідно

Суддя О.А. Прилипчук

Повний текст постанови складено 15.02.2011 року.