ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
____________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"16" липня 2015 р.
Справа № 916/1931/15
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА АГРАРНА КОМПАНІЯ"
до відповідача Державного підприємства "Дослідне господарство "Мирнопільське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України"
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Національної академії аграрних наук України
про стягнення 346111,64грн.
Суддя Гут С.Ф.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: не з’явився.
Від відповідача : не з’явився.
Від третьої особи: не з’явився.
СУТЬ СПОРУ: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА АГРАРНА КОМПАНІЯ", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до відповідача Державного підприємства "Дослідне господарство "Мирнопільське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Національної академії аграрних наук України про стягнення заборгованості у розмірі 346111,64грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.05.2015р. порушено провадження у справі №916/1931/15, та залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача – Національну академію аграрних наук України.
У судовому засіданні 28.05.2015р. представник відповідача надав клопотання (вх.ГСОО№13782/15 від 28.05.2015р.), відповідно до якого просить відкласти розгляд справи, оскільки відповідач отримав ухвалу від 12.05.2015р. за тиждень до дати, на яку призначено розгляд справи.
Надане клопотання судом розглянуто, та задоволено ухвалою господарського суду Одеської області від 28.05.2015р.
За клопотанням відповідача ухвалою господарського суду Одеської області від 07.07.2015р. було продовжено строк вирішення спору по справі до 23.07.2015р., в порядку ст.69 ГПК України.
Відповідач усно проти позову заперечує та просить суд у позові відмовити у повному обсязі, поряд з цим письмового відзиву не надав.
Третя особа в судові засідання не з’являвся, хоча був належним чином повідомлений про час та місце судових засідань, а саме, за його юридичною адресою, письмові пояснення по справі не надав.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив.
01.03.2012р. між Товариством з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА АГРАРНА КОМПАНІЯ" (Продавець) та Державним підприємством "Дослідне господарство "Мирнопільське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України", яке в подальшому було перейменовано на Державне підприємство «Дослідне господарство «Кутузівка» Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України» (Покупець) було укладено договір купівлі-продажу №ПТМЦ-01/03/12-20, відповідно до умов якого Продавець зобов'язався поставити та передати у власність Покупця, а Покупець зобов'язався прийняти і сплатити за товарно-матеріальні цінності (надалі - «Товар»), згідно Специфікацій на кожну окрему партію на умовах даного Договору (Додатків).
Відповідно до п. 3.1. договору, Продавець здійснює поставку Товару на підставі замовлення на умовах, які вказуються у Специфікаціях на кожну окрему партію Товару.
Право власності на Товар переходить до Покупця з моменту поставки Товару Продавцем на умовах: поставки передбачених Специфікаціях до даного Договору та підписання представниками Сторін видаткової накладної на відповідну партію Товару. ( п. 3.2 Договору).
Сторонами укладено специфікацію №1-ЗЗР від 05.04.2012р. та Специфікацію №2-ПММ від 30.07.2012р. до Договору.
Згідно п. 2.4. Договору, Покупець бере на себе зобов'язання провести оплату за поставлений Товар в національній валюті України шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Оплату за Товар Покупець проводить на протязі 3-х банківських днів з моменту виставлення рахунку-фактури згідно замовлення Продавця.
Відповідно до п. 2.5. Договору для проведення оплати Продавець надає Покупцю:
- рахунок-фактуру, виписаний на Покупця;
- видаткову та податкову накладні.
Так на виконання умов договору, Продавець передав у власність Покупцю Товар, що підтверджуються наступними документами: видатковою накладною №925 від 03.05.2012р. на суму 52559,50грн.; видатковою накладною №907 від 08.05.2012р. на суму 92500,00грн.; видатковою накладною №1138 від 15.05.2012р. на суму 15076,80грн.; видатковою накладною №979 від 18.05.2012р. на суму 14901,60грн.; видатковою накладною №1084 від 31.05.2012р. на суму 17188,75грн.; видатковою накладною №1139 від 31.05.2012р. на суму 65253,60грн.; видатковою накладною №1202 від 25.06.2012р. на суму 47220,00грн.; видатковою накладною №1213 від 27.06.2012р. на суму 20986,56грн.; видатковою накладною №1354 від 31.07.2012р. на суму 24600,00грн.; довіреністю №36 від 19.07.2012р.; довіреністю №43 від 20.07.2012р.; довіреністю №49 від 30.07.2012р.; видатковою накладною №1494 від 31.08.2012р. на суму 22335,30грн.; видатковою накладною №2274 від 30.09.2012р. на суму 10557,00грн.; видатковою накладною №2577 від 29.11.2012р. на суму 59248,80грн.
Однак в порушення умов договору, відповідач не сплатив вартість отриманого Товару, а також Покупцем було повернуто частину Товару на загальну суму 96316,27грн., у зв’язку з чим загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 346111,64грн.
24.04.2015р. Позивачем було направлено на адресу Відповідача вимогу про оплату отриманого Товару протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання даної вимоги та повторно було надіслано рахунки на оплату, однак відповіді від Відповідача про результати розгляду вимоги Позивачем не отримано та оплату отриманого Товару Відповідачем не здійснено.
Крім того між сторонами було підписано акт звіряння взаємних розрахунків станом на 01.04.2015р.
Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов’язку щодо оплати заборгованості за отриманий товар, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою, згідно якої просить суд стягнути з відповідача 346111,64грн.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов наступних висновків.
Згідно ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
У відповідності з п.2 ч.1 абз.1 ст.664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України, Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно ч.1 ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.
Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.
Згідно ст.509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, а саме: цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.
Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Він може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків (ст.ст.202, 205 Цивільного кодексу України).
Ст. 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193).
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), що визначено в ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.
Так, судом встановлено наявність поставки позивачем на адресу відповідача товару, часткове повернення частини Товару на загальну суму 96316,27грн., невиконання відповідачем умов договору щодо оплати, та існування заборгованості Державного підприємства "Дослідне господарство "Мирнопільське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" у розмірі 346111,64грн., у зв’язку з чим позовна вимога позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 346111,64грн. є обґрунтованою та підлягає судом задоволенню.
Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ст. 43 ГПК України).
Враховуючи вищезазначені обставини справи, позовна вимога Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА АГРАРНА КОМПАНІЯ" до відповідача Державного підприємства "Дослідне господарство "Мирнопільське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" про стягнення заборгованості у розмірі 346111,64грн., є обґрунтованою, підтвердженою наявними у справі матеріалами та підлягає задоволенню.
Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору на суму 6922,24грн.
Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Державного підприємства "Дослідне господарство "Мирнопільське" Інституту сільського господарства Причорномор'я Національної академії аграрних наук України" (68413, Одеська область, Арцизький район, с.Мирнопілля, вул. Леніна, 35, код ЄДРПОУ: 00494597, п/р 26002301000286 в Арцизькому відділенні Ощадбанку №6779, МФО 388142) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ТОРГОВА АГРАРНА КОМПАНІЯ" (04050, м. Київ, вул.Мельникова, 12, код 37469662) заборгованість у розмірі 346111(триста сорок шість тисяч сто одинадцять)грн.64коп., витрати по сплаті судового збору на суму 6922(шість тисяч дев’ятсот двадцять дві)грн.24коп.
Рішення господарського суду Одеської області набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.
Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.
Повний текст рішення складено 21.07.2015р.
Суддя С.Ф. Гут
Судове рішення № 47107179, Господарський суд Одеської області було прийнято 16.07.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 916/1931/15. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: