Ухвала суду № 47106966, 20.07.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

20.07.2015 р. Справа№ 914/2199/15

за позовом Прокурора Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі

позивача: Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Львівського відділення Українського держфонду підтримки фермерських господарств, м.Львів

до відповідача: Фермерського господарства „Серміш Агро", с.Ожидів Буського району Львівської області

про розірвання договору та стягнення 137383,55грн.

Суддя Щигельська О.І.

при секретарі Зарицькій О.Р.

Представники:

від прокуратури: Шевчук В.В.

від позивача: Стадник З.Д. - представник за довіреністю

від відповідача: не з'явився

Прокурором Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Львівського відділення Українського держфонду підтримки фермерських господарств, м.Львів заявлено позов до Фермерського господарства „Серміш Агро", с.Ожидів Буського району Львівської області про розірвання договору про надання фінансової підтримки фермерському господарству №40/2010 від 24.12.2010р., укладеного між Львівським відділенням Українського державного фонду підтримки фермерських господарств та фермерським господарством „Серміш Агро" та стягнення 137383,55грн.

Ухвалою суду від 08.07.2015р. порушено провадження у справі та призначено до розгляду в судовому засіданні на 20.07.2015р.

У позовній заяві прокурор Галицького району м.Львова в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств в особі Львівського відділення Українського держфонду підтримки фермерських господарств просить вжити заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на заставне майно та банківські рахунки Фермерського господарства „Серміш Агро". Вказану заяву підтримано прокурором та представником позивача в судовому засіданні.

Розглянувши вказану заяву, суд вважає за необхідне в її задоволенні відмовити виходячи із наступного.

Відповідно до статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Пленумом Вищого господарського суду України у п.1 Постанови №16 від 26.12.2011р. роз'яснено, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

У п.3 даної Постанови передбачено, що достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

В той же час прокурором не обґрунтовано підстав звернення до суду із заявою про вжиття заходів до забезпечення позову, не долучено до матеріалів справи належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, що можуть утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що жодних доказів, які могли б свідчити про наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову прокурором не подано.

На підставі викладеного, керуючись, ст.ст. 66, 67, 86, 87 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

в задоволенні заяви прокурора про вжиття заходів до забезпечення позову - відмовити.

Суддя Щигельська О.І.