ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16.07.2015Справа №910/10960/15
За позовомПублічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк»доФізичної особи-підприємця Сенюкова Костянтина Юрійовичапростягнення 88 389,99 грн.Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
від позивача: Горбан А.В. - представник за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
Обставини справи:
Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Сенюкова Костянтина Юрійовича про стягнення 88 389,99 грн. - заборгованості, з яких: 57 856,82 грн. - заборгованості за кредитом; 23 545,11 грн. - заборгованості по процентами за користування кредитом; 6 988,06 грн. - пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.
Ухвалою суду від 27.04.2015 року було порушено провадження у справі № 910/10960/15 та призначено її до розгляду на 22.05.2015 року.
У судовому засіданні 22.05.2015 року представник позивача заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача в дане судове засідання не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки суд не повідомив, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою суду від 22.05.2015 року розгляд справи відкладено на 15.06.2015 року.
Предстанвик позивача 10.06.2015 року через канцелярію суду подав письмові пояснення по справі.
У судовому засіданні 15.06.2015 року представник відповідача надав усні пояснення, відповідно до яких підтримав подане ним 15.06.2015 року через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.
Представник відповідача у даному судовому засіданні надав усні пояснення, відповідно до яких проти задоволення клопотання пор відкладення розгляду справи не заперечував.
Клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи судом розглянуто та задоволено частково.
Крім того, представником відповідача у судовому засіданні 15.06.2015 року подано письмове клопотання про продовження строку вирішення спору, яке судом розглянуто та задоволено.
В судовому засідання на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 06.07.2015 року.
Представник відповідача в судовому засіданні 06.07.2015 року заявив клопотання про оголошення перерви.
Представник позивача проти оголошення перерви не заперечував.
В судовому засіданні 06.07.2015 року на підставі ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 16.07.2015 року.
Представник позивача в судовому засіданні 16.07.2015 року надав усні пояснення, відповідно до яких позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, проте, 15.07.2015 року через канцелярію суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю представника відповідача з'явитись в судове засідання.
Представник позивача вирішення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи залишив на розсуд суду.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Такими обставинами, зокрема, є нез'явлення в засідання представників сторін, інших учасників судового процесу.
Згідно з п. 3.9.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.). При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.
З огляду на викладене, враховуючи те, що про день, час та місце проведення судового засідання відповідач був повідомлений належним чином та не був позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника, господарський суд дійшов висновку, що клопотання представника відповідача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає.
Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України від 25.01.2006 року № 1-5/45, у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.
Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.
Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.
Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, враховуючи предмет спору, а також доказове наповнення матеріалів справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.
В судовому засіданні 16.07.2015 року на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
06.01.2014 року на підставі заяви Фізичної особи-підприємця Сенюкова Костянтина Юрійовича (відповідач, клієнт) про відкриття поточного рахунку у Комерційний банк «Приватбанк» (позивач, банк) було відкрито поточний рахунок № 26001052712737.
Згідно зазначеної заяви відповідач приєднався до «Умов та правил надання банківських послуг» (умови), Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті http://privatbank.ua, які разом із заявою складають договір банківського обслуговування (договір) та взяв на себе зобов'язання виконувати умови договору.
Відповідно до договору відповідачу було встановлено кредитний ліміт на поточний рахунок №26001052712737 в електронному вигляді через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms - повідомлення або інших), що визначено і врегульовано «Умовами та правилами надання банківських послуг».
Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У відповідності з ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що між позивачем та відповідачем склалися кредитні відносини, які регулюються нормами параграфу 2 Розділу ІІІ Книги п'ять Цивільного кодексу України.
Так, відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно ст. 1048 Цивільного кодексу України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 1049 Цивільного кодексу України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.
Відповідно до п. 3.2.2.1. умов, банк при наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту кредит у вигляді відновлювальної кредитної лінії, з лімітом та на цілі, зазначені в заявці на договірне списання (гарантований платіж чи заявка), в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплаті відсотків, винагороди в обумовлені договором строки.
Відповідно до п. 3.2.2.2 умов клієнт погашає заборгованість по кредиту в розмірі, зазначеному в заявці клієнта, в строк до 30 днів з дати виконання заявки. За користування кредитом у період з дати ініціювання клієнтом заявки до дати виконання заявки клієнт сплачує винагороду за надання фінансового інструменту у розмірі 4% річних (але не менше ніж 5 гривень) від розміру кредиту, зазначеного в черговій заявці клієнта. Винагорода за надання фінансового інструменту сплачується клієнтом в дату подання в банк чергової заявки. У період з дати виконання заявки за рахунок кредитних коштів до 30.06.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує банку відсотки в розмірі 28% річних, а починаючи з 01.07.2014 року клієнт за користування кредитом сплачує відповідачу відсотки в розмірі 36% річних від суми заборгованості. У разі непогашення заборгованості клієнтом за кредитом до 30 днів, включно, 31-й день - заборгованість по кредиту стає простроченою. При цьому за користування кредитом клієнт платить відсотки в розмір 56% річних від суми заборгованості.
Відповідно до п.3.2.2.7.5 умов, банк має право при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбаченого умовами змінити умови кредитування - вимагати від клієнта дострокового повернення кредиту, сплати відсотків за його користування, виконання інших зобов'язань за кредитом в повному обсязі.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем, в порушення умов та правил надання банківських послуг, тарифів банку, до яких позивач приєднався шляхом подання відповідної заяви від 06.01.2014 року (які разом складають договір банківського обслуговування від 06.01.2014 року), а також ст. 526, 530, 553, 554, 1049, 1054 Цивільного кодексу України, не було здійснено у повному обсязі та у визначений строк погашення наданого кредиту, а саме не здійснено повернення 57 856,82 грн. наданих кредитних коштів, а також не сплачено у встановлений строк проценти за користування кредитом та комісію за користування кредитом.
30.01.2015 року позивач надіслав на адресу відповідача претензію з вимогою про погашення простроченої заборгованості за кредитом, простроченої заборгованості за відсотками, заборгованості з комісії за користування кредитом, заборгованості з пені.
Проте, як зазначав позивач, надіслана ним претензія, залишена відповідачем без задоволення.
В зв'язку з чим позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з відповідача: 57 856,82 грн. наданих кредитних коштів та 23 545,11 грн. процентів за користування кредитом.
Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 57 856,82 грн. наданих кредитних коштів та 23 545,11 грн. процентів за користування кредитом нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю.
Крім того, в зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором, та простроченням здійснення платежів за цим договором, позивач нарахував та просить стягнути з відповідача 6 988,06 грн. пені.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов'язань.
Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до частин 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Відповідно до 3.2.2.10.1 умов, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань по сплаті відсотків за користування кредитом, передбачених п. п. 3.2.2.6.2, 3.2.2.9.1-3.2.2.9.3 умов, термінів повернення кредиту, передбачених п.п. 3.2.2.2, 3.2.2.6.3, 3.2.2.6.16, 3.2.2.9.6 умов, винагороди, передбаченої п. п. 3.2.2.6.5, 3.2.2.9.4 - 3.2.2.9.6 умов клієнт сплачує банку за кожний випадок порушення пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу. А в разі реалізації банком права, передбаченого п. 3.2.2.2 договору, клієнт сплачує банку пеню у розмірі, зазначеному в заявці, від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.
Відповідно до п. 3.2.2.10.4 умов, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених п.п. 3.2.2.10.1-3.2.10.3 здійснюється протягом 15 років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано клієнтом.
Здійснивши перерахунок пені, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню повністю у розмірі 6 988,06 грн.
Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.
Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва,
В И Р І Ш И В:
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Сенюкова Костянтина Юрійовича (місцезнаходження: 02091, м. Київ, вул. Вербицького, буд. 4-а, кв. 122, ІПН 20106743009) на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» (місцезнаходження: 49094, м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, буд. 50, код ЄДРПОУ 14360570) 57 856 (п'ятдесят сім тисяч вісімсот п'ятдесят шість) грн. 82 коп. - заборгованості за кредитом, 23 545 (двадцять три тисячі п'ятсот сорок п'ять) грн. 11 коп. - заборгованості по процентам за користування кредитом, 6 988 (шість тисяч дев'ятсот вісімдесят вісім) грн. 06 коп. - пені та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. - судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Спичак О.М.
Повне рішення складено
20.07.2015 року
Судове рішення № 47106766, Господарський суд м. Києва було прийнято 16.07.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 910/10960/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: