Рішення № 4710676, 09.04.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

09.04.09 р. Справа № 37/36пн

Господарський суд Донецької області у складі судді Попкова Д.О.,

присекретарі Паліводі Ю.В., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю „Текстильник-2005”, м. Донецьк, ідентифікаційний код 33966871

до Відповідача: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1

про: звільнення нежитлового приміщення по АДРЕСА_1

за участю уповноважених представників:

від Позивача - Ременець Н.В.(за довіреністю №02/1-10 від 21.01.2009р.);

від Відповідача - ОСОБА_1(свідоцтво від 29.04.1998р.).

Відповідно до вимог ст.ст.4-4, 81-1 ГПК України судовий розгляд здійснювався з фіксацією у протоколі судових засідань.

Згідно із ст.77 ГПК України розгляд справи відкладався з 19.03.2009р. на 26.03.2009р., з 26.03.2009р. на 09.04.2009р.

СУТЬ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Текстильник-2005”, м. Донецьк (далі - Позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (далі - Відповідач) про звільнення нежитлового приміщення по АДРЕСА_1

В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на закінчення строку дії договору оренди нежитлового приміщення №39 від 01.04.2002р.; завчасне повідомлення орендаря про те, що після такого закінчення договір на новий строк продовжуватися не буде та ухилення від повернення орендованого майна.

На підтвердження вказаних обставин Позивач надає договір оренди нежитлового приміщення №104/12а від 01.04.2002р. з додатком №1, заяви № 03/1-62 від 28.11.2008р., №02/1-12 від 22.01.2009р. про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №39 від 01.04.2002р., розпорядження Донецького міського голови №22 від 16.01.2007р., наказ №25-ос від 02.02.2006р., Рішення Донецької міської ради №2/21 від 26.05.2006р., договір передачі в управління, експлуатацію та обслуговування житлового фонду та при будинкової території від 01.03.2007р., Додаткові угоди до договору.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує ст.ст. 17, 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, ст. 185 Господарського кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданнях підтримав свою позицію, викладену письмово та разом із супровідним листом від 17.03.2009р. надав до матеріалів справи витребувані ухвалою суду від 03.03.2009р. документи (а.с.а.с. 22-33).

Відповідач у судове засідання з'явився, проти позову не заперечив, письмового відзиву не надав, зазначивши про вчинення ним дій, спрямованих на виникнення орендних правовідносин відносно справного майна та надав документи для залучення до матеріалів справи (а.с.а.с.45-49).

Суд вважає за можливе розглянути спір в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в справі матеріалами, оскільки їх цілком достатньо для правильної юридичної кваліфікації спірних правовідносин, а ненадання Відповідачем відзиву у світлі приписів ст.ст. 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України істотним чином не впливає на таку кваліфікацію.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши надані суду сторонами докази в порядку ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВСТАНОВИВ:

01.04.2002р. між Комунальним підприємством „ЖЕК №10 Кіровського району м. Донецька” (Орендодавець) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1, м. Донецьк (Орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення №104/12а (а.с.а.с. 8-9), згідно п.п.1.1-1.2 якого, Орендодавець здає, а Орендар приймає в орендне користування нежитлові приміщення - склад, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Відповідно до п. 5.1. зазначеного договору строк його дії встановлений з дати підписання і до 31.12.2002р. При цьому у п. 5.2. договору встановлено, що договір вважається продовженим, якщо за місяць до кінцевого строку дії договору не буде направлена заява однієї із сторін про відмову від цього договору.

Рішенням Донецької міської ради від 26.05.2006р. № 2/21 (а.с.18) Позивач був визначений одним із виконавців послуг з управління житловим фондом територіальної громади м. Донецька у Кіровському районі.

Згідно із розпорядженням Донецького міського голови (а.с.16) на виконання вказаного рішення Донецької міської ради в управління Позивача передано житловий фонд кількості 146 будинків з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості згідно дислокації за додатком № 1. Як вбачається із переліку будинків (а.с.29-32), до складу прийнятого Позивачем житлового фонду входить також і будинок, в якому знаходиться орендоване Відповідачем приміщення.

01.03.2007р. між Управлінням житлового господарства Донецької міської ради (Замовник) та Позивачем (Виконавець) був укладений договір передачі в управління, експлуатацію та обслуговування житлового фонду та при будинкової території (а.с.а.с. 24-26), згідно п.1 якого, предметом договору є передача Замовником всіх функцій з управління, ведення балансового обліку, утриманню, експлуатації та ремонту житлового фонду та при будинкової території у складі 146 будинків, загальною площею 825637,75 т. м. кв.

01.02.2007р. між Позивачем та Відповідачем підписана угода про зміну та доповнення договору №104/12а. У зв'язку з передачею в оперативне управління Позивача житлового фонду з урахуванням дебіторської та кредиторської заборгованості, сторони дійшли згоди про зміну та доповнення договору, а саме:

- з моменту підписання цієї угоди всі розрахунки за договором №104/12а від 01.04.2002р. здійснювати за реквізитами Позивача;

- з моменту підписання цієї угоди змінити номер договору №104/12а від 01.04.2002р. на №39 від 01.04.2002р.;

- п.5.2 Договору викласти у наступній редакції: „після закінчення строку дії договору його дію може бути продовжено тільки на підставі розпорядження Донецького міського голови”.

28.11.2008р. Позивач заявою повідомив (а.с.13) Відповідача про закінчення строку дії договору 31.12.2008р. та що у разі не надання Відповідачем до 01.01.2009р. розпорядження Донецького міського голови про продовження строку дії договору оренди, договір оренди №39 від 01.04.20002р. буде вважатися розірваним.

Заявою від 22.01.2009р. Позивач повідомив (а.с.15) Відповідача про закінчення строку дії договору та необхідність звільнити орендоване нежитлове приміщення.

Як вбачається із матеріалів справи орендоване приміщення Відповідачем повернуто не було, будь-які інші правоустановчі документи на підтвердження правомірності перебування Відповідача у спірному приміщенні відсутні.

За таких обставин Позивач звернувся до суду з розглядуваним позовом.

Відповідач відзиву не надав, у судовому засідання 09.04.2009р. проти позову не заперечив.

Виходячи з принципу повного, всебічного та об'єктивного розгляду всіх обставин справи, суд вважає вимоги Позивача до Відповідача такими, що підлягають задоволенню у повному обсягу, враховуючи наступне:

Як вбачається із позовної заяви та матеріалів справи сутність розглядуваного спору полягає у спонуканні до примусового повернення Орендаря займаного приміщення у зв'язку із припиненням орендних правовідносин через закінчення строку дії договору та відмовою Орендодавця у його продовженні.

З огляду на статус сторін та об'єкту оренди (комунальна власність), характер правовідносин між сторонами, останні регулюються, насамперед, положеннями Господарського кодексу України, Закону України „Про оренду державного та комунального майна”, а також - статтями Цивільного кодексу України.

При цьому, висновок щодо можливості застосування до правовідносин положень Господарського та Цивільного кодексів України, яких не було прийнято на дату укладання договору, зумовлено триваючим характером таких правовідносин та приписами ст. 5 і п. 4 прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, п. 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України.

Згідно ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України підставою виникнення правовідносин (прав та обов'язків) є, зокрема, договір. Аналогічні положення закріплені і ст.ст. 144, 173, 174 Господарського кодексу України та відтворюють приписи ст.ст. 4, 151 Цивільного кодексу УРСР, діючого на момент укладання договору оренди.

В контексті положень ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України та ч. 7 ст. 180 Господарського кодексу України строк договору визначає проміжок часу, протягом якого сторони мають можливість здійснювати відповідні права учасника договору - в розглядуваному випадку здійснювати Відповідачем користування приміщення на умовах оренди.

Згідно приписів ч. 2 ст. 26 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ч. 2 ст. 291 Господарського кодексу України закінчення строку дії договору є підставою для його припинення.

За висновками суду, листи Позивача № 03/1-62 від 28.11.2008р., №02/1-12 від 22.01.2009р. та їх отримання Відповідачем унеможливлюють автоматичне продовження орендних правовідносин після закінчення строку дії договору внаслідок продовження фактичного користування майном у розумінні положень ч.4 ст.284 Господарського кодексу України, ч. 2 ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” та ст. 764 Цивільного кодексу України.

Виходячи із встановлених судом обставин, строк орендних правовідносин, відповідно до яких Відповідач міг правомірно займати та користуватися приміщенням, визначався періодом з 01.04.2002р. по 31.12.2008р.

Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” наслідком припинення договору оренди у зв'язку із закінченням строку є обов'язок орендаря повернути об'єкт оренди на умовах, визначених у договорі. Аналогічні положення щодо обов'язку повернення із вказівкою на негайність його здійснення закріплені і в ч. 1 ст. 785 Цивільного кодексу України.

Згідно п.4.3 договору оренди №39 від 01.04.20002р. повернення майна опосередковується актом приймання-передачі.

Обов'язковість дотримання зазначених умов договору встановлена приписами ст. 629 Цивільного кодексу України. У світлі наведених висновків суду подальше (після 31.12.2008р.) перебування Відповідача у орендованому приміщенні не має належних правових підстав та зумовлює необхідність примусового звільнення зазначеного приміщення.

Належних у розумінні ст. 34 Господарського процесуального кодексу України доказів правомірності перебування Відповідача у спірному приміщенні з інших підстав до матеріалів справи не надано.

Отже, за висновками суду, порушені права Позивача підлягають захисту способами, передбаченими ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України, а саме - у спосіб спонукання до примусового виконання обов'язку з повернення орендованого майна шляхом зобов'язання звільненими відповідне нежиле приміщення.

Вказаний спосіб судового захисту є співмірними та адекватними наявному порушенню прав Позивача, а отже - відповідає вимогам ефективного захисту, встановленим ст. 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини 04.11.1950р., ратифікованої Законом України від 17.07.1997р.

У відповідності до вимог ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати стягуються з Відповідача на користь Позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 4-2 - 4-6, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Текстильник-2005”, м. Донецьк (ідентифікаційний код 339668710) до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, м. Донецьк (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) про звільнення нежитлового приміщення площею 118,5 кв.м. по АДРЕСА_1 - задовольнити повністю.

2. Зобов'язати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2ідентифікаційний номер НОМЕР_1) негайно звільнити нежитлове приміщення площею 118,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариством з обмеженою відповідальністю „Текстильник-2005” (83117, м. Донецьк, вул. Жарикова, 3а, ідентифікаційний код 33966871) витрати по сплаті державного мита в сумі 85 грн. 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн. 00 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення набирає законної сили після закінчення 10-ти денного строку з дня його підписання, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання протягом зазначеного строку - після розгляду справи апеляційною інстанцією, якщо рішення не буде скасовано.

За згодою сторін у судовому засіданні 09.04.2009р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення.

Повний текст судового рішення підписано 09.04.2009р.

5.Рішення може бути оскаржене через Господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його підписання або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання ним законної сили.

Суддя