ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08.07.2015Справа №910/10266/15Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "ХДІ страхування" до Комунального підприємства "Київпастранс" про відшкодування шкоди в порядку регресу 7 449,57 грн., за участю представників позивача - Супрун Т.В., довіреність №2-ЮР від 13.01.2015 року, відповідача - Шандрука Д.В. б/н від 07.07.2015 р.
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2015 року, позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 7 449,57 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 31.10.2012 року у м. Києві, на мосту "Патона" сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Фольксваген" д.н. АА 3187 ІО (застрахований транспортний засіб) та автобусу "МАЗ" д.н. АА 1908 АА, яким керував Марченко В.М.
Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 7 449,57 грн.
Цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Фольксваген" д.н. АА 3187 ІО, була застрахована в Приватному акціонерного товаристві ""ХДІ страхування"".
Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.05.2015 року, порушено провадження та призначено до розгляду на 08.07.2015 року.
08.07.2015 року відповідачем через канцелярію суду надано відзив на позовну заяву, в якому він визнав позовні вимоги.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з довідки відділу ВДАЇ Дніпровського РУ ГУ, МВС України в м. Києві та постанови Дніпровського районного суду м. Києва від 10.12.2013 року у справі №755/29184/13-п, у м. Києві на мосту "Патона", Марченко В.М., керуючи автобусу "МАЗ" д.н. АА 1908 АА, під час випередження не дотримався небезпечного бокового інтервалу, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Фольксваген" д.н. АА 3187 ІО.
Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, від 10.12.2013 року, у справі №755/29184/13-п, Марченка Віктора Михайловича, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль "Фольксваген" д.н. АА 3187 ІО.
Пошкоджений автомобіль був застрахований позивачем на підставі договору страхування транспортного засобу №0602-000970-82.
Згідно рахунку-фактури № 1712 від 04.11.2013 року, вартість ремонту пошкодженого автомобіля "Фольксваген" д.н. АА 3187 ІО, склала 8 681, 16 грн.
Як вбачається з страхового акту № 885-06/13-82 від 28.11.2013 р., позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування на загальну суму 7 449, 57 грн.
Зазначені кошти в розмірі 7 449, 57 грн., позивачем були виплачені, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №10584 від 28.11.2013 р.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автобусом "МАЗ" д.н. АА 1908 АА, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю "Фольксваген" д.н. АА 3187 ІО, керував Марченко В.М.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи, яка керувала автобусом "МАЗ" д.н. АА 1908 АА, Марченко В.М., встановлена у судовому порядку.
Тому, Марченко В.М. є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю "Фольксваген" д.н. АА 3187 ІО, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автобусу "МАЗ" д.н. АА 1908 АА, належить Комунальному підприємству «Київпастранс» та знаходився під керуванням водія Марченка В.М., який станом на момент ДТП перебував у трудових відносинах з відповідачем у справі.
Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
Вина особи, яка керувала автобусу "МАЗ" д.н. АА 1908 АА, Марченка Віктора Михайловича, встановлена у судовому порядку.
Тому, Марченко Віктор Михайлович є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю "Фольксваген" д.н. АА 3187 ІО, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.
Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Отже, відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому транспортному засобу "Фольксваген" д.н. АА 3187 ІО, має нести відповідач як юридична особа, з винних неправомірних дій водія (працівника відповідача) якої сталася ДТП, внаслідок якої автомобіль "Фольксваген" д.н. АА 3187 ІО зазнав технічних ушкоджень.
11.12.2014 р. позивач з метою досудового врегулювання спору, звернувся до відповідача із заявою № 1026-юр, про виплату в порядку регресу шкоди, заподіяної в результаті ДТП у розмірі 7449,57 грн., яку останній отримав 15.12.2014 року.
Проте, відповідач відповіді на вимогу не надав, виплату страхового відшкодування не здійснив.
Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно з статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.
Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю "Фольксваген" д.н. АА 3187 ІО, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню, а саме у розмірі 7449,57 грн.
Відповідач у відзиві визнав позовні вимоги на суму 7449,57 грн.
Відповідно до ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову за умови, що дії відповідача не суперечать законодавству або не порушують прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб.
Визнання відповідачем позову не порушує прав третіх осіб і не суперечить законодавству.
Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 78, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити.
Стягнути з Комунального підприємства "Київпастранс" (0470, м. Київ, вул. Набережне шосе, буд. 2; код 31725604) на користь Приватного акціонерного товариства "ХДІ страхування" (03150, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 102; код 22868348) 7 449 (сім тисяч чотириста сорок дев'ять) грн. 57 коп. страхового відшкодування та 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Повне рішення складено 13.07.2015р.
Суддя С.О. Чебикіна
Судове рішення № 47106748, Господарський суд м. Києва було прийнято 08.07.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 910/10266/15. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: