Рішення № 47106717, 08.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08.07.2015Справа №910/13147/15Господарський суд міста Києва у складі судді Чебикіної С.О., розглянувши справу за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" до Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" про відшкодування шкоди в порядку регресу 5 459, 91 грн., за участю представників позивача - Андрієнко Ю.А., довіреність №358 від 19.12.2014 року, відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У травні 2015 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з вимогою до відповідача про відшкодування шкоди в порядку регресу у розмірі 5 459, 91 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 09.12.2013 року у м. Дніпропетровськ в районі електроопори №6, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу "Джилі" д.н. АЕ 0143 НК (застрахований транспортний засіб) та автомобіля "Деу" д.н. АЕ 6783 НК, яким керував Міщенко С.М.

Позивачем було виплачено страхове відшкодування в розмірі 5 459, 91 грн., згідно платіжного доручення №387 від 21.02.2014 р.

Цивільну відповідальність винної особи у ДТП - гр. Міщенка С.М., було застраховано у Приватному акціонерному товаристві "Українська охоронно-страхова компанія".

Ухвалою господарського суду м. Києва від 25.05.2015 року, порушено провадження та призначено до розгляду на 08.07.2015 року.

Представник відповідача 08.07.2015 року не з'явився, відповідач відзив на позов не надав, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 64 ГПК України.

Враховуючи те, що нез'явлення представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за відсутності представника відповідача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Як вбачається з довідки відділу ВДАЇ Кіровського РВ, УМВС України у Дніпропетровській області та постанови Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2013 року у справі №203/8759/13-п, у м. Дніпропетровську в районі електроопори №6, Міщенко С.М., керуючи автомобілем "Деу" д.н. АЕ 6783 НК, при зміні напрямку руху ліворуч, не надав дорогу та не переконався, що це буде безпечним, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем "Джилі" д.н. АЕ 0143 НК.

Постановою Кіровського районного суду м. Дніпропетровська, від 26.12.2013 року, у справі №203/8759/13-п, Міщенка Станіслава Миколайовича, визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль Джилі" д.н. АЕ 0143 НК.

Пошкоджений автомобіль був застрахований позивачем на підставі договору страхування транспортного засобу №0114-0402-0269 від 27.11.2013 року.

Згідно рахунку-фактури № 2227, від 10.12.2013 року, вартість ремонту пошкодженого автомобіля "Джилі" д.н. АЕ 0143 НК склала 6 538, 91 грн.

Як вбачається з страхового акту № 1995 від 03.02.2014 р., позивачем встановлено факт настання страхового випадку та вирішено виплатити страхове відшкодування на загальну суму 5 459, 91 грн.

Зазначені кошти в розмірі 5 459, 91 грн., позивачем були виплачені, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №387 від 21.02.2014 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортним засобом - автомобілем "Деу" д.н. АЕ 6783 НК, який спричинив ДТП та заподіяв збитки автомобілю "Джилі" д.н. АЕ 0143 НК, керував Міщенко С.М.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем "Деу" д.н. АЕ 6783 НК, Міщенка С.М., встановлена у судовому порядку.

Тому, Міщенко Станіслав Миколайович є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю "Джилі" д.н. АЕ 0143 НК, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з статтею 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність за шкоду заподіяну внаслідок експлуатації автомобіля "Деу" д.н. АЕ 6783 НК, була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Українська охоронно-страхова компанія", про що було укладено договір (поліс) № АЕ/2331270, обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, відповідно до якого відповідач взяв на себе зобов'язання відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третім особам під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля "Деу" д.н. АЕ 6783 НК, і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність заподіювача шкоди.

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Розглядаючи спір по суті суд також зазначає, що частиною п'ятою статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Оскільки, відповідач не довів факт того, що шкоду автомобілю "Джилі" д.н. АЕ 0143 НК, було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та беручи до уваги те, що розмір збитків розраховується, виходячи із вартості матеріального збитку (реальних збитків) з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу та ліміту відповідальності, за вирахуванням суми франшизи 1000,00 грн. передбаченої договором (полісом) № АЕ/2331270, позов підлягає частковому задоволенню у розмірі 4 459, 91 грн.

Таким чином, суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 4 459, 91 грн., (5 459, 91 грн., мінус франшиза - 1000, 00 грн).

Тобто вимоги позивача є обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню у розмірі 4 459, 91 грн. В іншій частині позовних вимог слід відмовити.

Судові витрати відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Українська охоронно-страхова компанія" (03056, м. Київ, вул. Борщагівська, буд. 145; код 23734213) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Український страховий стандарт" (04073, м. Київ, пров. Балтійський, буд. 20; код 22229921) 4 459 грн. (чотири тисячі чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 91 коп. страхового відшкодування та 1 498 (одна тисяча чотириста дев'яносто вісім) грн. 14 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 20.07.2015р.

Суддя С.О. Чебикіна