Рішення № 47106650, 13.07.2015, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

"13" липня 2015 р. Справа № 911/2543/15

за позовом Управління Державної охорони при ГУ МВС України у Київській області, м. Київ

до Макарівської центральної районної лікарні, смт. Макарів

про стягнення 2289,23 грн.

Суддя Щоткін О.В.

за участю представників сторін:

позивач –– не з’явився;

відповідач – не з’явився.

СУТЬ СПОРУ:

До господарського суду Київської області надійшла позовна заява Управління Державної охорони при ГУ МВС України у Київській області (позивач) до Макарівської центральної районної лікарні (відповідач) про стягнення 2289,23 грн. за договором про обслуговування засобів сигналізації, встановлених на об’єкті №51/14 від 13.03.2014, з яких: 1690,70 грн. основного боргу та 598,53 грн. інфляційних.

Ухвалою господарського суду Київської області від 19.06.2015 у справі №911/2543/15 було порушено провадження та призначено до розгляду на 13.07.2015 року.

Позивач та відповідач у судове засідання 13.07.2015 року не забезпечили явку своїх повноважних представників, хоча про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином та завчасно, що підтверджується повідомленнями про вручення поштового відправлення № 0103316183003 та № 0800002049585, про причини неявки суд не повідомили, обґрунтоване клопотання про відкладення до суду не надсилали.

У випадку нез’явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Аналогічна правова позиція викладена в п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 року №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції».

Враховуючи, що неявка позивача та відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами, відповідно до статті 75 ГПК України, за відсутності представників позивача та відповідача.

Відповідач не скористався правом, наданим ст. 59 Господарського процесуального кодексу України, та відзив на позовну заяву не надав.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, 13.07.2015 у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності, суд,

встановив:

Між Управлінням Державної служби охорони при ГУМВС України в Київській області (Охорона) та Макарівською центральною районною лікарнею (Замовник) був укладений договір на обслуговування засобів сигналізації, встановлених на об’єкті від 17.03.2014 №51/14, відповідно до умов якого, Замовник доручає, а Охорона зобов’язується здійснювати обслуговування сигналізації на об’єктах Замовника за адресою смт. Макарів, вул. Б. Хмельницького, 56.

Відповідно до п. 3.1. Договору, ціна охоронних послуг за цим Договором є договірною і визначається сторонами в Розрахунку та Протоколі узгодження договірної ціни (додатки № 1,2 до Договору), які є невід’ємною частиною Договору. Загальна сума договору на 2014 рік складає 6792,80 грн.

Пункт 3.2. Договору встановлює, що оплата послуг Охорони здійснюється до 10 числа кожного поточного місяця за поточний місяць.

Як стверджує позивач, він свої зобов’язання за договором виконав належним чином, що підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін актами прийому-здачі виконаних робіт/послуг за жовтень, листопад та грудень 2014 року.

Відповідач у свою чергу, за словами позивача, свої зобов’язання за договором в частині своєчасної оплати наданих послуг виконував неналежним чином, у зв’язку з чим за ним утворилась заборгованість у розмірі 1690,70 грн., яку і просить стягнути позивач.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься у статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 901 Цивільного кодексу України визначено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною 1 ст. 903 ЦК України встановлено, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 530 ЦК України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, як це передбачено ст. 33 ГПК України.

Зважаючи на те, що надані позивачем послуги, які були прийняті відповідачем, не оплачені ним у повному обсязі в строки встановлені в п. 3.2. Договору, доказів оплати суду відповідачем не надано, вимога позивача про стягнення з відповідача 1690,70 грн. заборгованості підлягає задоволенню.

Позивачем також заявлено позовну вимогу щодо стягнення з відповідача 598,53 грн. інфляційних втрат за період січень-травень 2015 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок інфляційних, суд встановив, що він є вірним, відповідає вимогам законодавства та обставинам справи, а тому вимога про стягнення інфляційних втрат в розмірі 598,53 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1690,70 грн. боргу, 598,53 грн. інфляційних.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 44, 49, ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд, -

вирішив:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Макарівської центральної районної лікарні (08000, Київська обл., Макарівський р-н., смт. Макарів, вул. Богдана Хмельницького, 56, код ЄДРПОУ 01994698) на користь Управління Державної охорони при ГУ МВС України у Київській області (01033, м. Київ, вул. Гайдара, 8, код ЄДРПОУ 08596914) – 1690 (одну тисячу шістсот дев’яносто) грн. 70 коп. основного боргу, 598 (п’ятсот дев’яносто вісім) грн. 53 коп. інфляційних та 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Дата підписання повного тексту рішення 21.07.2015р.

Суддя О.В. Щоткін