Рішення № 47106614, 22.06.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.06.2015Справа №910/8723/15-г

За позовомПриватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп»доПриватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 31 228,72 грн.Суддя Яковенко А.В.

Представники сторін:

від позивача -не з'явився від відповідача -Риков О.О. дов. №52 від 18.05.2015р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 31 228,72 грн., крім того просив судові витрати у розмірі 1 827,00 грн. також покласти на відповідача.

Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди заподіяно пошкодження транспортному засобу, який є предметом Договору добровільного страхування транспортного засобу №06/02-40К-0005520 від 10.09.2013, укладеного між позивачем і страхувальником. Позивачем на підставі вказаного Договору було виплачено страхове відшкодування в сумі 31 228,72 грн., проте відповідач свого обов'язку щодо відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.04.2015 порушено провадження у справі №910/8723/15-г та призначено розгляд вказаної справи на 20.05.2015.

07.05.2015 на адресу Господарського суду міста Києва від дирекції Моторного (транспортного) бюро України надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №910/8723/15-г від 10.04.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.05.2015 розгляд справи №910/8723/15-г відкладено на 08.06.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2015 продовжено строк вирішення спору на п'ятнадцять днів та відкладено судове засідання на 22.06.2015 відповідно до вимог ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Представники позивача у судове засідання 22.06.2015 не з'явилися, про поважні причини неявки суд не повідомили, вимог ухвали суду не виконали.

Представник відповідача у судове засідання 22.06.2015 з'явився, надав пояснення по суті справи, відповідно до яких просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві.

Відповідно до абзацу 3 п. 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином.

Оскільки про час та місце судового засідання позивач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За результатами дослідження доказів, наявних у матеріалах справи, суд у нарадчій кімнаті, відповідно до ст.ст. 82-85 ГПК України, ухвалив рішення у справі №910/8723/15-г.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України в судовому засіданні 22.06.2015 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

10.09.2013 між Приватним акціонерним товариством «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (далі - Страховик, Позивач) та п. Кущенко Русланом Володимировичем (далі - Страхувальник) укладено Договір добровільного страхування транспортного засобу №06/02-40К-0005520 (далі - Договір), відповідно до якого Страховик застрахував майнові інтереси вигодонабувача - Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк», пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу «Kia Rio» (далі - застрахований ТЗ), державний реєстраційний номер АA7251PB.

06.09.2014 на перехресті вул. Перова - пр-ту Ватутіна у м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП) за участю застрахованого ТЗ, під керуванням п. Мантрови Інни Юріївни та транспортного засобу «Chevrolet Cruze», державний реєстраційний номер АА2801КТ, під керуванням п. Заплотинського Івана Станіславовича.

Факт ДТП підтверджується розширеною довідкою про ДТП №9433538, наданою ВДАІ Деснянського РВ ГУ МВС України у м. Києві (засвідчена копія наявна в матеріалах справи).

Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 24.10.2014 у справі №754/16656/14-п встановлено, що ДТП трапилося внаслідок порушень Правил дорожнього руху України водієм п. Заплотинським Іваном Станіславовичем у зв'язку з чим, вказану фізичну особу притягнуто до адміністративної відповідальності, на підставі ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом накладення штрафу в сумі 340,00 грн.

Внаслідок зазначеного вище ДТП застрахований ТЗ отримав механічні пошкодження.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про страхування» страхування - це вид цивільно-правових відносин щодо захисту майнових інтересів громадян та юридичних осіб у разі настання певних подій (страхових випадків), визначених договором страхування або чинним законодавством, за рахунок грошових фондів, що формуються шляхом сплати громадянами та юридичними особами страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) та доходів від розміщення коштів цих фондів.

У відповідності до звіту №1746 від 20.10.2014, наданого СПД Половинчаком Олегом Анатолійовичем матеріальний збиток, завданий власникові застрахованого ТЗ в результаті його пошкодження при ДТП, становить 33 689,10 грн.

Згідно з рахунком-фактурою №0000162966 від 11.09.2014, виставленого Публічним акціонерним товариством «Українська автомобільна корпорація»/ Філія «Автоцентр на столичному» вартість відновлювального ремонту застрахованого ТЗ в результаті його пошкодження при ДТП з урахуванням ПДВ становить 31 843,72 грн.

Виходячи з приписів ст. 20 Закону України «Про страхування» Страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк, а Страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору (ст. 979 Цивільного кодексу України).

Позивач на підставі Договору добровільного страхування транспортного засобу №06/02-40К-0005520 від 10.09.2013, заяви про настання події від 08.09.2014, страхового акту №140000016310 від 16.10.2014, розрахунку страхового відшкодування від 16.10.2014 здійснив користь Публічного акціонерного товариства «Українська автомобільна корпорація»/ Філія «Автоцентр на столичному» перерахування коштів за проведений ремонт на суму 31 228,72 грн., що підтверджується платіжним дорученням №ЗР052856 від 17.10.2014 (засвідчена копія наявна в матеріалах справи).

За правилами, встановленими ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, Позивач є саме тією особою, до якої перейшло право вимоги від Страхувальника, якому було виплачено страхове відшкодування на підставі Договору добровільного страхування.

Згідно витягу з бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, Згідно витягу з бази даних Моторного (транспортного) страхового бюро України, станом на момент виникнення ДТП, цивільно-правова відповідальність за заподіяння шкоди транспортним засобом «Chevrolet Cruze», державний реєстраційний номер АА2801КТ, застрахована Приватним акціонерним товариством «Українська транспортна страхова компанія» за заявою п. Заплотинського Івана Станіславовича, що підтверджується Полісом серії АС №8550333 (ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, - 50000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.).

У відповідності до ст. 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Матеріалами справи підтверджено, що на момент скоєння ДТП транспортним засобом «Chevrolet Cruze», державний реєстраційний номер АА2801КТ, керував п. Заплотинський Іван Станіславович.

Відповідно до ч.1 та ч.2 статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Звідси, матеріально-правова підстава для цивільно-правової відповідальності настала.

Судом встановлено, що до Позивача перейшли всі права потерпілого згідно ст. 512 Цивільного кодексу України, а тому, оскільки правовідносини між потерпілим та Страховиком за полісом АС №8550333 (Відповідач) регулюються Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", заміна кредитора в зобов'язанні не змінює їх суті та норми, якою вони регулюються.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Позивач, з метою реалізації свого права, забезпеченого ст. 27 ЗУ «Про страхування» та ст. 993 ЦК України, 30.10.2014 звернувся до Відповідача із заявою (вих. №140000016310 від 30.10.2014) про страхове відшкодування.

Однак, як указує Позивач, станом на дату звернення до суду Відповідач суму страхового відшкодування на розрахунковий рахунок Позивача не провів.

Відповідач у власному відзиві звертав увагу суду на те, що звіт №1746 від 20.10.2014, наданий СПД Половинчаком Олегом Анатолійовичем, особою не суб'єктом оціночної діяльності, п. 9. розділу 9 Договору страхування передбачено вартість застрахованого ТЗ у розмірі 123 000,00 грн., а відповідно до звіту №1746 від 20.10.2014 ринкова вартість застрахованого ТЗ становить 204 844,58 грн., відсутній лист вигодонабувача про перерахування коштів та умовами полісу АС №8550333 передбачено франшизу у розмірі 1 000,00 грн., яка не була врахована Позивачем.

Доводи Відповідача складання звіту №1746 від 20.10.2014 неуповноваженою на те особою спростовуються матеріалами справи, відповідно до звіту вбачається, що останній складений СПД Половинчак Олег Анатолійович - Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності №15924/14 виданого ФДМУ 20.01.2014 р. Свідоцтво про державну реєстрацію у Державному реєстрі оцінювачів №1246 від 02.07.2002.

Таким чином, доводи Відповідача про складання звіту №1746 від 20.10.2014 неуповноваженою на те особою є необґрунтованими, недоведеними, а тому відхиляються судом.

З приводу тверджень, що п. 9. розділу 9 Договору страхування передбачено вартість застрахованого ТЗ у розмірі 123 000,00 грн., то згідно в вищевказаним пунктом Договору встановлено не вартість застрахованого ТЗ, а страхову суму у розмірі 123 000,00 грн., тобто передбачено не вартість автомобіля, а максимальну суму страхового відшкодування, у межах якої Позивач зобов'язаний здійснити виплату страхового відшкодування.

Звідси, судом відхиляються заперечення Відповідача стосовно вартості застрахованого ТЗ у розмірі 123 000,00 грн., встановленої п. 9 розділу 9 Договору страхування.

Стосовно доводів Відповідача, що Позивач не надав останньому лист вигодонабувача про погодження виплати суми страхового відшкодування на рахунок СТО, у результаті чого, Відповідач не зобов'язаний здійснювати страхове відшкодування, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 35.2. ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено чіткий перелік документів, які є необхідними для здійснення страхового відшкодування, а саме до заяви додаються:

а) паспорт громадянина, а в разі його відсутності інший документ, яким відповідно до законодавства України може посвідчуватися особа заявника, якщо заявником є фізична особа;

б) документ, що посвідчує право заявника на отримання страхового відшкодування (довіреність, договір оренди, свідоцтво про право на спадщину), у разі якщо заявник не є потерпілим або його законним представником;

в) довідка про присвоєння одержувачу коштів ідентифікаційного номера платника податку (за умови його присвоєння), якщо заявником є фізична особа;

г) документ, що підтверджує право власності на пошкоджене майно на день скоєння дорожньо-транспортної пригоди, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, заподіяної майну;

ґ) свідоцтво про смерть потерпілого - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого;

д) документи, що підтверджують витрати на поховання потерпілого, - у разі вимоги заявника про відшкодування витрат на поховання потерпілого;

е) документи, що підтверджують перебування на утриманні потерпілого, його доходи за попередній (до настання дорожньо-транспортної пригоди) календарний рік, розміри пенсій, надані утриманцям внаслідок втрати годувальника, - у разі вимоги заявника про відшкодування шкоди у зв'язку із смертю годувальника;

є) відомості про банківські реквізити заявника(за наявності).

Враховуючи викладене, чинне законодавство не передбачає обов'язку Позивача надання будь-яких інших додаткових документів, які, на думку Відповідача, є необхідними для здійснення страхового відшкодування, а тому вказані твердження Відповідача відхиляються судом, як необґрунтовані та недоведені належними доказами.

У відповідності до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Судом враховано умови Полісу добровільного страхування серії АС №8550333, відповідно до якого встановлено франшизу у розмірі 1 000,00 грн. У відповідності до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Таким чином, Позивач набув право на відшкодування суми страхового відшкодування у розмірі 30 228,72 грн. (31 228,72 грн. - 1 000,00 грн.).

У відповідності до п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

За змістом ст. 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» строк виконання грошового зобов'язання страховика за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів по виплаті особі страхового відшкодування, яка має право на отримання такого відшкодування, становить 90 днів з моменту отримання відповідної заяви.

Відповідачем не надано доказів на спростування тверджень Позивача, а відтак строк виконання Відповідачем зобов'язання по страховому відшкодуванню шкоди, завданої транспортному засобу «Kia Rio», державний реєстраційний номер АA7251PB, станом на день звернення Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» до суду за захистом своїх прав настав.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги Позивача про відшкодування шкоди в порядку зворотної вимоги, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, є законними та обґрунтованими стосовно стягнення 30 228,72 грн., вказана сума заборгованості була доведена Позивачем належними та допустимими доказами, а тому підлягає стягненню з Відповідача.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №6 від 23.03.2012 «Про судове рішення» рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з'ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

З огляду на те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, на підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 77; код ЄДРПОУ 22945712) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду, на користь Приватного акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа Вієнна Іншуранс Груп» (04050, м. Київ, вул. Глибочицька, буд 44; код ЄДРПОУ 24175269) суму страхового відшкодування в порядку зворотної вимоги, виплаченої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 30 228,72 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 768,50 грн.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

5. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

6. Дата складання повного тексту рішення 15.07.2015.

Суддя А.В.Яковенко