Ухвала суду № 47106554, 20.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про вжиття заходів до забезпечення позову

20.07.2015

Справа № 910/18087/15

За позовом

Компанії з обмеженою відповідальністю «Роналор Інтертейнмент Лтд» в особі представництва «Роналор Інтертейнмент Лтд»

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Трейдінг»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Істейт»

про

стягнення штрафних санкцій та збитків

Суддя Босий В.П.

Представники сторін:

не викликалися

ВСТАНОВИВ:

Компанія з обмеженою відповідальністю «Роналор Інтертейнмент Лтд» в особі представництва «Роналор Інтертейнмент Лтд» звернулася до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Трейдінг» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Терра Істейт» про стягнення штрафних санкцій та збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 зобов’язань за договором генерального підряду №3-РС/2011 від 04.04.2011 р. в частині виконання робіт, у зв’язку з чим позивач вказує на існування підстав для стягнення з нього штрафу у розмірі 20 567 514,31 грн. та відшкодування завданих збитків (упущеної вигоди) у розмірі 1 931 245,20 доларів США, що станом на 13.07.2015 р. становить 42 326 102,59 грн.

Вимоги до відповідача 2 обґрунтовані тим, що відповідно до договору про надання послуг №01/03/13 від 01.03.2013 р. відповідачем 2 належним чином зобов’язання з надання консультаційних послуг не виконано, у зв’язку з чим позивачем заявлено вимогу про стягнення з нього штрафу у розмірі 1 000 000,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 17.07.2015 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 29.07.2015 р.

17.07.2015 р. від представника позивача до канцелярії суду надійшла заява про вжиття заходів до забезпечення позову, в якій позивач просив суд з метою вжиття заходів до забезпечення позову накласти арешт на грошові кошти та майно відповідача 1 в межах суми позову, а саме: 20 567 514,31 грн. та 1 931 245,20 дол. США.

Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких вона ґрунтується, суд прийшов до висновку про необхідність її часткового задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно із ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується:

- накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві;

- забороною відповідачеві вчиняти певні дії;

- забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

- зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку;

- зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

За змістом п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» заходи до забезпечення позову застосовуються господарським судом як засіб запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів особи та гарантія реального виконання рішення суду. Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Як вбачається із матеріалів справи, предметом позову є, в тому числі, стягнення з відповідача 1 штрафу у розмірі 20 567 514,31 грн. та збитків у розмірі 1 931 245,20 дол. США за неналежне виконання ним зобов’язань за договором генерального підряду №3-РС/2011 від 04.04.2011 р.

При цьому позивач обґрунтовує заяву про вжиття заходів до забезпечення позову тим, що сума заявлених до стягнення з відповідача 1 коштів є досить значною, а в Єдиному державному реєстрі судових рішень України наявна інформація про перебування Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Трейдінг» у період з 25.06.2014 р. по 27.05.2015 р. в процедурі банкрутства, що може свідчити про скрутне фінансове становище такої особи.

Викладені обставини можуть вказувати на те, що станом на момент звернення позивача до суду із даним позовом відповідач 1 має кредиторську заборгованість перед іншими контрагентами, в той час як предметом даного позову є стягнення з нього значної суми.

Більш того, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, який міститься на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України, підтверджується, що статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Трейдінг» становить 54 000,00 грн., тобто заявлені позовні вимоги у даній справі більш ніж у 1 000 разів перевищують його статутний капітал.

До того ж позивач вказує, що в мережі «Інтернет» наявна інформація про недобросовісність відповідача 1 по відношенню до своїх контрагентів, в тому числі в частині виконання зобов’язань за договорами, а також про відчуження його майна.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що майно (кошти) відповідача 1 може зникнути або зменшитись на момент виконання рішення суду у випадку задоволення позовних вимог.

Наведене свідчить про наявність зв'язку між визначеними заходами до забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти і предметом спору, співмірність та адекватність таких заходів із заявленими вимогами. Вжиття наведених заходів забезпечення позову сприятиме запобіганню порушення прав позивача на час вирішення спору в суді, в разі задоволення позову - забезпечить можливість виконання рішення суду. Навпаки, невжиття зазначених заходів забезпечення позову утруднить чи зробить неможливим виконання рішення господарського суду.

Згідно з п. 7.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №16 «Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» у позовному провадженні піддані арешту кошти слід обмежувати розміром суми позову та можливих судових витрат. Накладення господарським судом арешту на рахунки боржника чинним законодавством не передбачене, але господарський суд вправі накласти арешт на кошти, які обліковуються на рахунках у банківських або в інших кредитно-фінансових установах, у межах розміру сум позовних вимог та можливих судових витрат. Відомості про наявність рахунків, їх номери та назви відповідних установ, в яких вони відкриті, надаються суду заявником.

Таким чином, суд знаходить заяву позивача про забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача 1 в межах суми позову обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в цій частині.

В той же час, оскільки в пункті 1 ч. 1 ст. 67 Господарського процесуального кодексу України передбачено альтернативні способи забезпечення, тобто накладення арешту на грошові суми виключає одночасне застосування такого способу забезпечення як накладення арешту на майно, то суд не знаходить законних процесуальних підстав для задоволення заяви позивача в частині накладення арешту на майно відповідача 1.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 66, 67, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд –

УХВАЛИВ:

1. Заяву Компанії з обмеженою відповідальністю «Роналор Інтертейнмент Лтд» в особі представництва «Роналор Інтертейнмент Лтд» про вжиття заходів до забезпечення позову задовольнити частково.

2. Накласти арешт на грошові кошти Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Трейдінг» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 19/21, приміщення 2; ідентифікаційний код: 20273272) в межах суми 20 567 514,31 грн. та 1 931 245,20 дол. США.

3. В іншій частині в задоволенні заяви відмовити.

4. Ухвала про забезпечення позову набирає законної сили з 20.07.2015 р., підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому чинним законодавством України для виконання судових рішень, та може бути пред'явлена до виконання в передбаченому чинним законодавством порядку до 20.07.2016 р.

4. Стягувачем за даною ухвалою є Компанія з обмеженою відповідальністю «Роналор Інтертейнмент Лтд» в особі представництва «Роналор Інтертейнмент Лтд» (Еріктеіу, 10А, п/с 3075, Лімассол, Кіпр; реєстраційний номер: 172423).

5. Боржником за даною ухвалою є Товариства з обмеженою відповідальністю «Рубікон-Трейдінг» (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського, 19/21, приміщення 2; ідентифікаційний код: 20273272).

Суддя В.П. Босий