Рішення № 47106548, 14.07.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.07.2015Справа №910/11332/15За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Унітехнології ЮЕЙ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконтейнер"

про стягнення 60 000,00 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники сторін:

Від позивача: Горда В.В. за довіреністю

від відповідача: не з'явились

Обставини справи :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Унітехнології ЮЕЙ" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконтейнер" про стягнення 56 000,00 грн. попередньої оплати, відповідно до рахунку-фактури від 30.01.2015р. № 92 та 4 000,00 грн. витрат на послуги адвоката.

В процесі провадження від відповідача надійшли письмові заперечення на позов. В обґрунтування своїх заперечень відповідач вказує на відсутність правових взаємовідносин з позивачем та зазначає, що позивач пропонує повернути, безпідставно, перераховані кошти. Для цього Відповідач запропонував, у письмовій формі Позивачу направити лист на повернення коштів. Позивач направив лист до Відповідача, в якому зазначив, що просить повернути кошти, у зв'язку з не поставкою товару. У відповідь на такий лист Відповідач у письмовій формі (копія листа додається) двічі звертався до Позивача, з проханням направити лист про повернена коштів з коректним формулюванням, а саме:... Враховуючи той факт, що гроші були перераховані помилково та безпідставно, за відсутності правових взаємовідносин з ТОВ "УКРКОНТЕЙНЕР", просимо: змінити формулювання підстави повернення коштів на "... які були помилково перераховані"... Відповідач не отримав жодної відповіді від Позивача. Таким чином. Відповідач готовий повернути перераховані кошти Позивачу, після отримання листа з коректним формулюванням.

За клопотанням Позивача, з метою забезпечення повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, спір у даній справі вирішено у строк у відповідності п. 3 ст. 69 ГПК України.

На призначене судове засідання 14.07.2015р. представник відповідача не з'явився, будь-яких обґрунтованих заяв чи клопотань про відкладення судового засідання з зазначенням підстав щодо своєї неявки не направив, хоча про дату та час його проведення повідомлений належним чином, про що зокрема свідчить протокол судового засідання, з якого слідує, що представники сторін повідомлені про оголошення в судовому засіданні перерви до 14.07.2015р.

Отже, за встановлених судом обставин справи відповідач належним чином був повідомлений про місце, дату та час судового засідання.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до виставленого рахунку-фактури №92 від 30.01.15р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрконтейнер" отримало від Приватного підприємства " Унітехнології ЮЕЙ" 56 000,00грн. в якості попередньої оплати вартості товару за наступний товар: "госпблок 40 ф", про що свідчить: платіжне доручення №412 від 30.01.15 р. на суму 56 000 грн. згіднго рахунку-фактури від 30.01.2015р. №92

Проте, відповідачем товар поставлено не було.

16.02.2015р. позивач направив претензію №16/02/01 на адресу відповідача з вимогою повернути кошти в сумі 56 000 грн., у зв'язку з не поставкою товару, яку Відповідач отримав 26.02.2015р.

Відповідач не виконав вимоги претензії від 16.02.2015р., а саме не повернув позивачу кошти в сумі 56 000 грн , про що свідчить відсутність доказів проплати.

Заборгованість відповідача перед позивачем, становить 56 000 грн. Вказана сума станом на момент розгляду справи відповідачем не погашена, іншого матеріли справи не містять.

Судом встановлено, що 26 березня 2015 року позивач повторно, в порядку ст. 530 ЦК України направив відповідачу лист з проханням повернути кошти попередньої оплати в сумі 56 000,00рн., про що свідчить фіскальний чек та опис вкладення від 27.03.2015р., копії яких містяться в матеріалах справи. Лист- претензія підписана директором Товариства з обмеженою відповідальністю "Унітехнології ЮЕЙ" Кураленко О.П.

Вимога позивача від 26.03.15р. залишилась незадоволеною. Зворотного відповідачем не доведено.

За таких обставин позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 1 Господарського кодексу України цей Кодекс визначає основні засади господарювання в Україні і регулює господарські відносини, що виникають у процесі організації та здійснення господарської діяльності між суб'єктами господарювання, а також між цими суб'єктами та іншими учасниками відносин у сфері господарювання.

Статтею 4 ГК України передбачено, що не є предметом регулювання цього Кодексу, зокрема, майнові та особисті немайнові відносини, що регулюються Цивільним кодексом України (частина 1). Проте, частиною 2 цієї статті передбачено, що особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Вказані положення кореспондуються з частиною 1 статті 175 ГК України, згідно з якою майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до частини 1 статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частинами 1, 6 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться і у статті 712 ЦК України, згідно з якою за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно з частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Враховуючи зазначене, судом встановлено, що між сторонами укладено договір від 30.01.2015р., відповідно до якого передбачено передоплату, що не суперечить вимогам чинного законодавства України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Відповідно до частини 2 статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Як встановлено судом, у зв'язку з не поставкою товару позивач 16.02.2015р., 26.03.2015р. направив відповідачу, за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців: 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, б. 11 вимоги про повернення суми коштів попередньої оплати у розмірі 56 000,0грн. по рахунку фактурі.

Статтею 17 вказаного Закону передбачено, що відомості про юридичну особу або фізичну особу - підприємця включаються до Єдиного державного реєстру шляхом внесення записів на підставі відомостей з відповідних реєстраційних карток та відомостей, що надаються юридичними особами державному реєстратору за місцезнаходженням реєстраційної справи згідно із законодавством України. В Єдиному державному реєстрі містяться, зокрема, відомості щодо місцезнаходження юридичної особи.

Одночасно, згідно із ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

За таких обставин, відомості, внесені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, щодо найменування та місцезнаходження відповідача - 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, б. 11, суд вважає достовірними.

Вказана адреса також, визначена у рахунку-фактура №92 від 30.01.15р.

Вищезазначені претензії-вимоги позивача залишились невиконаними. При цьому, направлена відповідачу претензія, була вручена позивачу, про що свідчить відмітка в рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення 26.02.2015 р.

На переконання суду дана обставина підтверджує належне повідомлення відповідача про вимогу виконати свої обов'язки. Будь-якої іншої адреси відповідача, окрім тої, що зазначена у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та у рахунку-фактура, матеріали справи не містять.

Враховуючи вищевикладене, відповідач повинен повернути позивачу 56 000,00грн. суми попередньої оплати, в строк встановлений приписами ч.2 ст. 693 ЦК України.

Відповідно до ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Таким чином, позивач отримав право на застосування вимог, передбачених ч. 2 ст. 693 ЦК України, тобто право на повернення проведеної ним попередньої оплати в сумі 56 000,00грн.

Позивач скористався своїм правом на повернення попередньої оплати, передбаченим ч. 2 ст. 693 ЦК України, про що свідчить зміст претензії (вимоги) від 26.03.15p., а факт залишення її без задоволення свідчить про наявність спору.

Окрім того, зі змісту ч. 2 ст. 693 ЦК України вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання зі своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.

Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника є виключно правом покупця, а не продавця.

Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.

Проте, відповідач, як у встановлений приписами частини 2 статті 530 ЦК України строк, так і на дату судового розгляду, свого зобов'язання щодо повернення суми попередньої оплати в сумі 56 000,00грн. не виконав.

Отже, позовні вимоги в частині стягнення суми попередньої оплати в сумі 56 000,00грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України до складу судових витрат входить, зокрема, оплата послуг адвоката. В контексті цієї норми, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.

Відповідно до ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, витрати, що підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у порядку, встановленому Законом України «Про адвокатуру».

Згідно зі ст.26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3)ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

Враховуючи положення п.6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013р., витрати позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених частиною п'ятою статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.

За змістом ч.3 ст.48 та ч.5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України у їх сукупності можливе покладення на сторони у справі як судових витрат тільки тих сум, які були сплачені стороною за отримання послуг саме адвоката (у розумінні п. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»), а не будь-якої особи, яка надавала правову допомогу стороні у справі.

Суду надано Свідоцтво №254 про право на заняття адвокатською діяльністю, відповідно до якого гр.-н ОСОБА_1 має право на заняття адвокатською діяльністю.

Як встановлено судом, 18.08.2014р. між Адвокатським бюро «Горда і Партнери» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Унітехнології ЮЕЙ" (Клієнт) укладено договір про надання правової допомоги №23, відповідно до п.1.1 якого Адвокатське об'єднання взяло на себе зобов'язання надати правову допомогу в об'ємі та на умовах, передбачених цим договором.

20.04.2015р. між сторонами укладено Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги №23, відповідно до п.2 розділу «ІІ Зобов'язання Виконавця» п. «ж», який виклали в наступній редакції:

«Ж») при необхідності, за Довіреністю Замовника, Виконавець представляє та захищає інтереси Замовника, на всіх стадіях досудового та судового процесу, в судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій.

Виконавець приступає до роботи в день отримання передоплати, яка визначається за домовленістю сторін, згідно рахунку фактурі яку надсилає замовнику»

19.04.2015. між Адвокатське бюро ««Горда і Партнери»» виставило Позивачу рахунок-фактуру №42 на суму 2 000 грн. за надання правової допомоги підготовка та подача позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконтейнер", який відповідно до наявної в матеріалах справи виписки по рахунку №26006114675 був оплачений 28.04.2015р.

24.04.2015. між Адвокатське бюро ««Горда і Партнери»» виставило Позивачу рахунок-фактуру №44 на суму 2 000 грн., за надання правової допомоги представництво інтересів в Господарському суді міста Києва по позову до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконтейнер", який відповідно до наявної в матеріалах справи виписки по рахунку №26006114675 був оплачений 28.04.2015р.

Як вже зазначалось, відповідно до п. 6.5 постанови Пленуму Вищого господарського «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» №7 від 21.02.2013 року розподіл сум інших, крім судового збору, судових витрат здійснюється за загальними правилами ч. 5 ст. 49 ГПК України, тобто при задоволенні позову вони покладаються відповідача, при відмові в позові - на позивача, а при частковому задоволенню позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи викладене, а також те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судовий збір за розгляд справи та витрати на оплату послуг адвоката покладаються на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України , господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрконтейнер" (01103, м. Київ, Кіквідзе, буд. 11, код ЄДРПОУ 34880413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Унітехнології ЮЕЙ" (03022, м. Київ, вул. Васильківська, 30, код ЄДРПОУ 36285936) грошові кошти у розмірі 56 000 (п'ятдесят шість тисяч) грн. 00 коп., 4000 (чотири тисячі) грн.. 00 коп. витрат на послуги адвоката та судовий збір у розмірі 1827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп.

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку та в строки, встановлені ст. 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.07.2015р.

Суддя Борисенко І.І.