Рішення № 4710646, 25.03.2009, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ

від "25" березня 2009 р. по справі № 01/43-38

Суддя господарського суду Волинської області Якушева І.О., розглянувши заяву

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “ОЙЛ КАРТ ЦЕНТР”, м. Луцьк

до підприємця ОСОБА_1, м. Рожище

про стягнення 29 849,33 грн.

Суддя Якушева І.О.

за участю представників:

від позивача: Олексюк В.В. (доручення № 2676 від 23.02.2009р.)

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача 33 329,62 грн., з них: 24 532,68 грн. заборгованості за переданий на підставі договору купівлі-продажу №3064 від 25.10.2007р. товар, 6 753,75 грн. пені за період з 28.04.2008р. по 8.12.2008р., 1 674,13 грн. збитків, завданих інфляцією, за період травень -грудень 2008р., 369,06 грн. процентів річних за період з 28.04.2008р. по 8.12.2008р.

24.03.2009р. позивачем до господарського суду подана заява про уточнення позовних вимог, в якій він просить стягнути з відповідача: 29 849,33 грн., з них: 24 532,68 грн. заборгованості за переданий товар, 2 949,92 грн. пені за період з 28.04.2008р. по 8.12.2008р., 1 756,09 грн. збитків, завданих інфляцією за період травень 2008р. -лютий 2009р. та 610,20 грн. процентів річних за період з 28.04.2008р. по 23.03.2009р.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав.

Відповідач в судове засідання не з'явився, відзиву на позов не подав, суми позову не оспорив.

Відповідно до ст.75 ГПК України у разі неподачі відзиву на позовну заяву справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Проаналізувавши подані позивачем на обґрунтування позовних вимог докази, беручи до уваги те, що відповідач був належним чином повідомлений про дату розгляду справи, проте не з'явився в судове засідання, не подав заперечень на позов, господарський суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача, за наявними в ній матеріалами. Представник позивача проти розгляду справи за відсутності представника відповідача не заперечує.

Згідно із Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця, витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, підприємець ОСОБА_1 проживає за адресою: м. Рожище,АДРЕСА_1. Ухвалу господарського суду про порушення провадження у справі від 2.03.2009р. і призначення справи до розгляду на 25.03.2009р. було надіслано відповідачу рекомендованою кореспонденцією за адресою, вказаною у Свідоцтві про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця: м. Рожище,АДРЕСА_1. Крім цього ухвала надсилалась за адресою: м. Луцьк, АДРЕСА_2, вказаною позивачем в позовній заяві, та адресою: м. Луцьк, АДРЕСА_3, вказаною відповідачем в договорі № 3064 від 25.10.2007р.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

в с т а н о в и в:

25.10.2007р. між сторонами у справі було укладено договір купівлі-продажу №3064, згідно з п.п.2.1. якого продавець зобов'язується передавати у власність покупця через АС з використанням пластикових смарт-карт паливно-мастильні матеріали, а покупець зобов'язується приймати і оплачувати їх вартість.

Пунктом 3.4. договору № 3064 від 25.10.2007р. передбачено, що накладна на відпуск товарно-матеріальних цінностей виписується продавцем подекадно (три рази в місяць). При цьому відпуск ПММ здійснюється на підставі акту приймання -передачі, який складається один раз на місяць.

Відповідно до п. 5.1.3. даного договору при вибірці ПММ сторони підписують акт приймання -передачі, яким підтверджується факт передачі ПММ у власність покупця.

Згідно п. п. 4.2., 4.4. розрахунок за товар здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця. Виконанням покупцем умов оплати товару вважається момент зарахування грошових коштів на рахунок продавця. Оплата товару здійснюється протягом 7 календарних днів.

На виконання умов договору №3064 від 25.10.2007р. позивач передав відповідачу товару на загальну суму 29853,50 грн., що підтверджується видатковими накладними №33865 від 11.04.2008р., №37035 від 21.04.2008р., № 40879 від 01.05.2008р., № 43142 від 11.05.2008р., № 46400 від 21.05.2008р.; актами приймання -передачі нафтопродуктів за період з 11 по 20 квітня 2008р., за період з 21 по 30 квітня 2008р., за період з 1 по 10 травня 2008р., за період з 11 по 20 травня 2008р., за період з 21 по 31 травня 2008р., підписаними сторонами.

Відповідач оплату товару провів частково - на суму 5320,82 грн.. Залишок заборгованості на момент розгляду справи становить 24 532,68 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

В гарантійному листі від 8.08.2008р. відповідач визнав заборгованість на суму 24 532,68 грн., просив її відстрочити.

У відповідності із ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно до ст.ст.526, 599 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

З огляду на те, що відповідач не виконав зобов'язання по оплаті, взятого за договором №3064 від 25.10.2007р., не оплатив вартості товару у повному обсязі, позовна вимога про стягнення з нього 24 532,68 грн. заборгованості обґрунтована і підлягає до задоволення.

Згідно із ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Як визначено п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 8.3. договору №3064 від 25.10.2007р. покупець в разі несвоєчасної оплати за товар сплачує продавцю пеню в розмірі 0,15 % від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно із ст. 625 Цивільного Кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Враховуючи наведене, з відповідача за прострочку платежу згідно з уточненим розрахунком позивача, відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України слід стягнути 2 949,92 грн. пені, відповідно до ст. ст. 625 Цивільного кодексу України - 1 756,09 грн. збитків, завданих інфляцією за період травень 2008р. -лютий 2009р. та 610,20 грн. процентів річних за період з 28.04.2008р. по 23.03.2009р. (розгорнуті розрахунки знаходяться в матеріалах справи).

Розрахунок пені виконано позивачем окремо за кожною поставкою з врахуванням вимог Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань », п. 6 ст 232 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст.ст.44, 49 ГПК України позивачу за рахунок відповідача слід відшкодувати судові витрати по справі.

Керуючись ст.ст. 526, 546, 549, 599, 655 Цивільного кодексу України, ст.193, п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 ( Волинська область, м. Рожище, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “ОЙЛ КАРТ ЦЕНТР” (м. Луцьк, вул. Кременецька,38, р/р 260050005201 в ТОВ «Банк інвестицій та заощаджень», м. Київ, МФО 380281, ідентифікаційний код 33170464) 24 532 грн. 68 коп. заборгованості, 2949 грн. 92 коп. пені, 1756 грн. 53 коп. збитків, завданих інфляцією, 610 грн. 20 коп. процентів річних; 333 грн. 30 коп. витрат, пов'язаних з оплатою держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя І.О.Якушева