ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
61022, м.Харків, пр.Леніна, 5
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
14.07.2015 р. Справа №908/2903/15
Господарський суд Донецької області у складі судді Шилової О.М.
при секретарі судового засідання Цакадзе М.А.
розглянув матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», Донецька область, м.Горлівка
до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», Донецька область, м.Маріуполь
про: стягнення 1070112,14грн. боргу за активну електроенергію, 30696,31грн. боргу за реактивну електроенергію, 12473,23грн. – 3% річних, 171509,77грн. інфляційних нарахувань, 116460,73грн. пені
за участю представників сторін:
від позивача: не з’явився,
від відповідача: не з’явився.
Суд перебував у нарадчій кімнаті
14.07.2015р. з 11-05год. до 11-10год.
СУТЬ СПОРУ:
Публічне акціонерне товариство "ДТЕК Донецькобленерго", м.Горлівка звернулось з позовом до Комунального підприємства "Компанія "Вода Донбасу", м. Маріуполь про стягнення 1070112,14грн. боргу за активну електроенергію, 30696,31грн. боргу за реактивну електроенергію, 12473,23грн. – 3% річних, 171509,77грн. інфляційних нарахувань, 116460,73грн. пені.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на: Договір про постачання електричної енергії №60 від 28.05.2009р. з додатками; акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за березень – грудень 2014 року, а також на рахунки за ті самі періоди, тощо.
До позову додає розрахунок сум основної заборгованості, пені, 3% річних та інфляційних (а.с.12-15).
Позивач витребувані судом документи своєчасно не надав, хоча про час і місце розгляду справи, а також про вимоги ухвали суду від 24.06.2015р. був повідомлений завчасно та належним чином, оскільки представник позивача був присутній у судовому засіданні, а ухвалу від 24.06.2015р. отримав нарочно 25.06.2015р. (а.с.9).
Відповідач будь-яких пояснень по суті спору або відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання 03.06.2015р., 24.06.2015р. та 14.07.2015р не з’явився, хоча про час і місце розгляду справи, а також про вимоги ухвал суду був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчать наявні у матеріалах справи рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.83, 91, 95).
Враховуючи правові позиції Вищого господарського суду України, викладені в п.3.9.2, п.3.12 Постанови Пленуму №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та приймаючи до уваги, що відповідач не скористався правом надати відзив на позов та не надав доказів на підтвердження поважності причин неявки свого повноважного представника в судові засідання, справа розглядається відповідно до ст.75 ГПК України без явки відповідача за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши документи, наявні у матеріалах справи, з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням докази, які мають значення для вирішення спору, керуючись законом суд
ВСТАНОВИВ:
28.05.2009р. між Відкритим акціонерним товариством «Донецькобленерго» (позивач, Постачальник) та Комунальним підприємством «Компанія «Вода Донбасу» (Споживач, відповідач) було укладено Договір про постачання електричної енергії №60 (далі – Договір, а.с.16-21).
З Загальних положень статуту ПАТ «ДТЕК Донецькобленерго» (а.с.77) вбачається, що Відкрите акціонерне товариство „Донецькобленерго” змінило назву на Публічне акціонерне товариство „Донецькобленерго”, а надалі – на Публічне акціонерне товариство „ДТЕК Донецькобленерго”.
Таким чином, відбулась зміна найменувань позивача без зміни його організаційно-правової форми, що не свідчить про реорганізацію товариства, а Постачальником за Договором є позивач у даній справі.
Відповідно до розділу 1 Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб його електроустановок із загальною (за всіма об’єктами) приєднаною потужністю 2017,6кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами Договору.
Згідно з підп.2.3.4., 2.3.5. Договору Споживач зобов’язався оплачувати Постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатків №3 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії» та №5 «Порядок розрахунків» до Договору, а також здійснювати оплату за перетікання реактивної електричної енергії між електромережею Постачальника та електроустановками Споживача згідно з додатком №6 «Порядок розрахунків за перетікання реактивної електроенергії» до Договору.
Згідно з підп.4.2.1. Договору за внесення платежів, передбачених підп.2.3.4.-2.3.5. Договору, з порушенням термінів, визначених Додатком №5 «Порядок розрахунків», Споживач сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати; 3% річних з простроченої суми. При цьому сума грошового зобов’язання за Договором повинна бути оплачена Споживачем з урахуванням встановленого індексу інфляції.
Договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2009р. Договір вважається щорічно продовженим на наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов (п.9.5. Договору).
Розрахунковим вважається період з 00-00год. 25 числа місяця, попереднього розрахунковому, до 24-00год. 24 числа поточного місяця (п.1 Додатку №5 до Договору, а.с.22-23).
Пунктом 9 Додатку №5 визначено, що остаточний розрахунок Споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, а також інші платежі, передбачені Договором, здійснюється на підставі виставленого Постачальником електричної енергії рахунка грошовими коштами на рахунки Постачальника, які вказані у розділі 10 Договору, у терміни, що не перевищують 10 операційних днів від дня отримання рахунку.
Для проведення остаточного розрахунку Споживач не пізніше наступного дня з дня закінчення розрахункового періоду повинен отримати в розрахунковому відділі за місцем надання звіту про обсяги спожитої електроенергії рахунок на оплату електричної енергії та інших платежів, що передбачені Договором. У разі неявки Споживача для отримання рахунку Постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом на адресу, що вказана в договорі. У такому разі рахунок вважається отриманим Споживачем з дня його відправлення (а.с.22, зворотній бік).
За дату оплати приймається дата, на яку були зараховані кошти на відповідний рахунок Постачальника або дата внесення Споживачем готівкових коштів в касу Постачальника (а.с.23).
Пунктом 17 Додатку №6 до Договору визначено, що за підсумками розрахункового періоду Постачальник видає споживачу розрахункові документи на оплату за перетікання реактивної електроенергії. Кошти оплати за перетікання реактивної електроенергії перераховуються Споживачем на поточний рахунок Постачальника протягом 5 днів від дня отримання розрахункових документів (а.с.25, зворотній бік).
Договір та Додатки до нього підписані обома сторонами та скріплені їхніми печатками.
Відомості про наявність заяв будь-якої зі сторін про припинення дії Договору або про перегляд його умов у матеріалах справи відсутні.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач належним чином виконав свої зобов’язання за Договором: у березні – грудні 2014 року постачав відповідачу електричну енергію, на підтвердження чого надав суду Акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії), підписані сторонами та скріплені їхніми печатками (а.с.26-27, 29-30, 32-33, 35-36, 39-40, 43-44, 47-48, 51-52, 55-56, 59-60, 63), а також рахунки на оплату за спожиту активну та реактивну електроенергію (а.с.28, 31, 34, 37, 38, 41, 42, 45, 46, 49, 50, 53, 54, 57, 58, 61, 62).
Виставлені рахунки були отримані відповідачем, про що свідчать відповідні відмітки на них, зроблені уповноваженим представником Споживача за довіреністю №03-26 від 16.12.2013р. (а.с.63).
Відповідач свого обов’язку з повної та своєчасної оплати електроенергії у встановлені строки не виконав, чим порушив умови Договору, вимоги ст.ст.525, 526, 530 Цивільного кодексу (далі – ЦК) України та ст.193 Господарського кодексу (далі – ГК) України.
Заявлені до стягнення суми основної заборгованості суд визнає такими, що відповідають умовам Договору, а також первинним документам, що містяться у справі.
З урахуванням викладеного суд визнає вимоги позивача про стягнення 1070112,14грн. заборгованості за спожиту активну електричну енергію за період вересень – грудень 2014 року та 30696,31грн. заборгованості за спожиту у серпні – грудні 2014 року реактивну електричну енергію – обґрунтованими, документально доведеними та такими, що не спростовані відповідачем і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім того, відповідач виконав свій обов’язок з оплати спожитої у березні – серпні 2014 року активної та реактивної електричної енергії з порушенням строків, визначених Додатками №5 та №6 до Договору.
На підставі викладеного суд приходить до висновку, що у відповідача в періодах, за які здійснене нарахування пені та 3% річних, була наявна заборгованість перед позивачем, і іншого відповідачем не доведено.
Водночас нарахування пені, річних та інфляційних за період 07.02. – 28.02.2015р. здійснене позивачем всупереч вимогам ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», якою до 31.12.2015р. встановлено мораторій на нарахування та стягнення пені та інших штрафних санкцій енергопостачальними компаніями у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси підприємствами – виконавцями/виробниками житлово-комунальних послуг, що надають такі послуги у районі проведення антитерористичної операції. Закон набрав чинності 07.02.2015р.
Так, з преамбули Договору, а також змісту Актів прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) вбачається, що енергопостачання за Договором здійснювалось на об’єкти відповідача, розташовані на території м.Сніжне та Сніжнянського району. З Витягу№19823399 від 23.12.2014р. з ЄДР юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.70-71) вбачається, що Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» є виконавцем житлово-комунальних послуг. Пунктом 24 Переліку населених пунктів Донецької області, на території яких здійснювалась антитерористична операція (затв.Розпорядженням Кабінету Міністрів України №1053-р від 30.10.2014р.) м.Сніжне та прилеглі території віднесені до населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція – тобто на правовідносини, що виникли між сторонами у даній справі, розповсюджується дія зазначеного вище мораторію.
З огляду на викладене суд відмовляє позивачу у стягненні пені та річних, нарахованих за період 07.02. – 28.02.2015р., а також у стягненні інфляційних, нарахованих за період лютий 2015 року.
Позивач з посиланням на підп.4.2.1. Договору і п.9 Додатку №5 до нього просить суд стягнути з відповідача пеню в загальній сумі 116460,73грн.
Суд зазначає, що вимоги про стягнення пені за період 15.04.2014р. – 22.04.2014р. заявлені позивачем за межами встановленого п.1 ч.2 ст.258 ЦК України строку спеціальної позовної давності (а.с.12, 81), проте про застосування позовної давності відповідачем до винесення судом рішення у даній справі заявлено не було. Отже, суд розглядає вимоги про стягнення пені у заявленому обсязі на підставі приписів ч.ч.2, 3 ст.267 ЦК України.
Перевіривши наданий розрахунок пені (а.с.12-13), суд встановив, що її нарахування здійснене позивачем відповідно до умов Договору, приписів ч.6 ст.232 ГК України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань», але суперечить приписам ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси».
Під час встановлення кінцевих дат періодів існування заборгованості суд виходив з відомостей про дати погашення заборгованості, вказаних позивачем у розрахунку позовних вимог (а.с.12-13), оскільки іншого відповідачем не доведено.
З огляду на викладене та приписи ст.6, ч.ч.1, 3 ст.549, ст.627 ЦК України, ст.ст.216-218 ГК України стягненню на користь позивача підлягає пеня у сумі 90252,42грн., нарахована на заборгованість згідно з рахунками №39/60:
за активну електроенергію:
- за березень 2014 року – у сумі 1067,78грн. за період 15.04.2014р. – 23.04.2014р.;
- за квітень 2014 року – у сумі 765,93грн. за період 15.05.2014р. – 20.05.2014р.;
- за травень 2014 року – у сумі 2994,46грн. за період 11.06.2014р. – 03.07.2014р.;
- за червень 2014 року – у сумі 15292,09грн. за період 11.07.2014р. – 30.09.2014р.;
- за липень 2014 року – у сумі 7476,20грн. за період 09.08.2014р. – 19.09.2014р.;
- за серпень 2014 року – у сумі 3903,80грн. за період 11.09.2014р. – 29.09.2014р.;
- за вересень 2014 року – у сумі 19748,43грн. за період 10.10.2014р. – 06.02.2015р.;
- за жовтень 2014 року – у сумі 18516,02грн. за період 11.11.2014р. – 06.02.2015р.;
- за листопад 2014 року – у сумі 12529,53грн. за період 10.12.2014р. – 06.02.2015р.;
- за грудень 2014 року – у сумі 5697,44грн. за період 13.01.2015р. – 06.02.2015р.;
за реактивну електроенергію:
- за червень 2014 року – у сумі 110,22грн. за період 11.07.2014р. – 04.08.2014р.;
- за серпень 2014 року – у сумі 940,52грн. за період 11.09.2014р. – 06.02.2015р.;
- за вересень 2014 року – у сумі 441,18грн. за період 10.10.2014р. – 06.02.2015р.;
- за жовтень 2014 року – у сумі 402,95грн. за період 11.11.2014р. – 06.02.2015р.;
- за листопад 2014 року – у сумі 263,78грн. за період 10.12.2014р. – 06.02.2015р.;
- за грудень 2014 року – у сумі 102,09грн. за період 13.01.2015р. – 06.02.2015р.
Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
На підставі вказаної норми, підп.4.2.1. Договору та п.9 Додатку №5 до нього позивач просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 12473,23грн. та інфляційні у розмірі 171509,77грн.
Судом перевірено розрахунок 3% річних (а.с.12-13) та встановлено, що він не відповідає приписам ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», про що вже зазначалось у даному рішенні.
З огляду на викладене стягненню на користь позивача підлягає сума 3% річних у розмірі 10482,76грн., нарахована на заборгованість згідно з рахунками №39/60:
за активну електроенергію:
- за березень 2014 року – у сумі 281грн. за період 09.04.2014р. – 23.04.2014р.;
- за квітень 2014 року – у сумі 120,94грн. за період 15.05.2014р. – 20.05.2014р.;
- за травень 2014 року – у сумі 472,81грн. за період 11.06.2014р. – 03.07.2014р.;
- за червень 2014 року – у сумі 1867,85грн. за період 11.07.2014р. – 30.09.2014р.;
- за липень 2014 року – у сумі 897,14грн. за період 09.08.2014р. – 19.09.2014р.;
- за серпень 2014 року – у сумі 468,46грн. за період 11.09.2014р. – 29.09.2014р.;
- за вересень 2014 року – у сумі 2182,15грн. за період 10.10.2014р. – 06.02.2015р.;
- за жовтень 2014 року – у сумі 1988,70грн. за період 11.11.2014р. – 06.02.2015р.;
- за листопад 2014 року – у сумі 1342,45грн. за період 10.12.2014р. – 06.02.2015р.;
- за грудень 2014 року – у сумі 610,44грн. за період 13.01.2015р. – 06.02.2015р.;
за реактивну електроенергію:
- за червень 2014 року – у сумі 14,04грн. за період 11.07.2014р. – 04.08.2014р.;
- за серпень 2014 року – у сумі 105,55грн. за період 11.09.2014р. – 06.02.2015р.;
- за вересень 2014 року – у сумі 48,75грн. за період 10.10.2014р. – 06.02.2015р.;
- за жовтень 2014 року – у сумі 43,28грн. за період 11.11.2014р. – 06.02.2015р.;
- за листопад 2014 року – у сумі 28,26грн. за період 10.12.2014р. – 06.02.2015р.;
- за грудень 2014 року – у сумі 10,94грн. за період 13.01.2015р. – 06.02.2015р.
Судом перевірено розрахунок суми інфляційних (а.с.14-15) та встановлено, що він суперечить приписам ч.2 ст.2 Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси», про що вже зазначалось у даному рішенні.
Крім того, з наданого позивачем розрахунку пені та річних (а.с.12-13) вбачається, що термінами настання прострочки виконання зобов’язань з оплати як активної, так і реактивної електричної енергії, спожитої в один і той самий місяць, позивач вважає одні й ті самі дати, з огляду на що судом встановлено, що інфляційні:
- на заборгованість березня, прострочену лише 09– 23 квітня – за період квітень 2014 року,
- на заборгованість квітня, прострочену лише 15– 20 травня – за період травень 2014р.,
- на заборгованість травня (в тому числі за реактивну електричну енергію), прострочену лише з 11 червня – за період червень 2014 року,
- на заборгованість червня (в тому числі за реактивну електричну енергію), прострочену лише з 11 липня – за період липень 2014 року,
- на заборгованість липня, прострочену лише з 09 серпня – за період серпень 2014р.,
- на заборгованість серпня (в тому числі за реактивну електричну енергію), прострочену лише з 11 вересня – за період вересень 2014 року,
- на заборгованість вересня (в тому числі за реактивну електричну енергію), прострочену лише з 10 жовтня – за період жовтень 2014 року,
- на заборгованість жовтня (в тому числі за реактивну електричну енергію), прострочену лише з 11 листопада – за період листопад 2014 року,
- на заборгованість листопада (в тому числі за реактивну електричну енергію), прострочену лише з 10 грудня – за період грудень 2014 року,
- на заборгованість грудня (в тому числі за реактивну електричну енергію), прострочену лише з 13 січня – за період січень 2015 року
нараховані неправомірно і у стягненні інфляційних за перелічені періоди суд відмовляє з огляду на таке.
Позивачем здійснене нарахування інфляційних за періоди прострочення виконання, які не дорівнюють повному календарному місяцю, в той час як індекс інфляції є помісячною величиною та не може бути застосований до періодів існування заборгованості, які є меншими за місяць.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які мала місце дефляція (абз.3 п.3.2. Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» №14 від 17.12.2013р.).
Таким чином, стягненню на користь позивача підлягає сума інфляційних у загальному розмірі 47868,12грн., нарахована на заборгованість згідно з рахунками №39/60:
за активну електроенергію:
- за червень 2014 року – у сумі 2217,12грн. за період серпень 2014 року,
- за вересень 2014 року – у сумі 18165,73грн. за період листопад 2014р. – січень 2015р.,
- за жовтень 2014 року – у сумі 17027,84грн. за період грудень 2014р. – січень 2015р.,
- за листопад 2014 року – у сумі 8581,82грн. за період січень 2015 року,
за реактивну електроенергію:
- за травень 2014 року – у сумі 22,19грн. за період липень 2014 року,
- за серпень 2014 року – у сумі 896,36грн. за період жовтень 2014р. – січень 2015р.,
- за вересень 2014 року – у сумі 405,82грн. за період листопад 2014р. – січень 2015р.,
- за жовтень 2014 року – у сумі 370,57грн. за період грудень 2014р. – січень 2015р.,
- за листопад 2014 року – у сумі 180,67грн. за період січень 2015 року.
Судовий збір відповідно до приписів абз.3 ч.1 ст.49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст.ст.6, 258, 267 525, 526, 530, 549, 625, 627 Цивільного кодексу України; ст.ст.193, 216-218, 232 Господарського кодексу України; Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” від 22.11.1996р. №543-96ВР; Закону України «Про встановлення додаткових гарантій щодо захисту прав громадян, які проживають на територіях проведення антитерористичної операції, та обмеження відповідальності підприємств-виконавців/виробників житлово-комунальних послуг у разі несвоєчасного здійснення платежів за спожиті енергетичні ресурси» від 13.01.2015р. №85-VІІІ; підп.2.1. п.2 ч.2 ст.4, п.1 ч.1, ч.2 ст.7 Закону України „Про судовий збір”; керуючись ст.ст.4-2, 4-3, 22, 33, 34, 43, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
В И Р І Ш И В :
Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго», Донецька область, м.Горлівка до Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу», Донецька область, м.Маріуполь про стягнення 1070112,14грн. боргу за активну електроенергію, 30696,31грн. боргу за реактивну електроенергію, 12473,23грн. – 3% річних, 171509,77грн. інфляційних нарахувань, 116460,73грн. пені – задовольнити частково.
Стягнути з Комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» (87547, Донецька область, м.Маріуполь, вул.К.Лібкнехта, буд.177а; код ЄДРПОУ 00191678) на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Донецькобленерго» (84601, Донецька область, м.Горлівка, проспект Леніна, 11; код ЄДРПОУ 00131268) 1070112,14грн. боргу за активну електроенергію, 30696,31грн. боргу за реактивну електроенергію, 10482,76грн. – 3% річних, 47868,12грн. інфляційних нарахувань, 90252,42грн. пені; 24987,13грн. судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Винести ухвалу про повернення Публічному акціонерному товариству „ДТЕК Донецькобленерго” судового збору в сумі 0,96грн. у зв’язку з внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому розділом ХІІ Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні 14.07.2015р. оголошено і підписано вступну та резолютивну частини рішення.
Повне рішення складене та підписане 20.07.2015р.
Суддя О.М. Шилова
надруковано 3 прим.:
1 – до справи, 2 – сторонам
Судове рішення № 47105939, Господарський суд Донецької області було прийнято 14.07.2015. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 908/2903/15. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: