Рішення № 47105881, 07.07.2015, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 13/14/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.07.2015 Справа № 908/4602/14

За позовом: Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, смт. Якимівка Запорізької області

до відповідача: Державного підприємства «Дослідне господарство "Якимівське" Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства», смт. Якимівка Запорізької області

про відшкодування збитків в сумі 21 000,00 грн.

Суддя Серкіз В.Г.

Представники:

від позивача: ОСОБА_2, довіреність № 777 від 02.12.2014р.

від відповідача: Луньов С.М., довіреність № б/н від 04.11.2013р.

Розглядається позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство "Якимівське" Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» про відшкодування збитків в сумі 21 000,00 грн. за договором купівлі-продажу № 4 від 15.09.2011р.

15.01.2015р. ухвалою суду прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 908/4602/14 та призначено до розгляду на 05.02.2015р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 05.02.2015р. зупинено провадження у справі № 908/4602/14 до набрання законної сили судового рішення Запорізького окружного адміністративного суду у справі № 808/2055/14.

Ухвалою від 31.03.2015р. поновлено провадження у справі та призначено розгляд справи на 19.05.2015р.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 19.05.2015р. розгляд справи відкладено на 28.05.2015р.

Ухвалою суду від 28.05.2015р. строк розгляду справи продовжено до 10.07.2015р. та відкладено розгляд справи на 11.06.2015р.

В судових засіданнях 11.06.2015р. та 18.06.2015р. судом оголошено перерви відповідно до 18.06.2015р. та до 07.07.2015р.

До початку розгляду справи представники сторін заявили клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

07.07.2015р. справу розглянуто, спір вирішено, прийнято рішення у справі, вступну та резолютивну частини якого оголошено в судовому засіданні згідно із приписами ст. 85 ГПК України.

Представник позивача в судових засіданнях підтримав позовні вимоги, викладені у позовній заяві від 31.10.2014р. та просить суд стягнути з відповідача збитки в сумі 21 000,00 грн. за договором купівлі-продажу № 4 від 15.09.2011р. Позовні вимоги засновані ст.ст. 526, 625, 629 ЦК України, ст.ст. 173-175, 193 ГК України та ст..ст. 12, 13, 15 ГПК України.

Відповідач в судових засіданнях проти позову заперечив з підстав визначених у відзиві на позовну заяву від 28.05.2015р. та просить суд відмовити позивачу в задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Договору купівлі-продажу № 4 від 15.09.20112р. (Договір) укладеним між Південним науково-дослідним центром Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» (Покупець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник), Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язувався прийняти зазначений Товар і сплатити його вартість відповідно до умов даного договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом даного договору є поставка добрив (Нитроаммофоска) в кількості 5 (п'ять) тон за ціною 4 200,00 грн. за 1 тону н загальну суму 21 000,00 грн.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 поставлено на адресу підприємства добрива (Нитроаммофоска) в кількості 5 тонн на загальну суму 21 000,00 грн., що підтверджується накладною від 15.09.2011р.

Згідно із п. 3.2 Договору, оплата за товар здійснюється після збору врожаю масляних культур в строк не пізніше 01.11.2011р.

Однак, Південним науково-дослідним центром Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» не проведена оплата за поставлений товар позивачем, на загальну суму 21 000,00 грн.

Відповідно до наказу № 329 від 24.11.2011р. Національної академії аграрних наук України «Про реорганізацію Південного науково-дослідного центру ННЦ «ІМЕСГ» та на виконання постанови Президії Національної академії аграрних наук від 18.05.2011р. (протокол № 10) «Про оптимізацію мережі наукових установ НААН» вирішено, реорганізувати Південний науково-дослідний центр Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» шляхом йлгл перетворення в Державне підприємств «Дослідне господарство «Якимівське» Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства».

Постановою Президії Національної академії аграрних наук України від 30.01.2013р. (протокол № 1), затверджено Акт приймання-передачі майна, землі, основних засобів, майнових прав та зобов'язань Південного науково-дослідного центру Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» на баланс Державного підприємства «Дослідне господарство «Якимівське» Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства».

Повідомленням № 23 від 05.11.2013р. Державне підприємств «Дослідне господарство «Якимівське» Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» повідомило Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 про припинення юридичної особи - Південного науково-дослідного центру Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» та та відсутність боргових зобов'язань перед позивачем.

В повідомленні зазначено, що згідно наказу Національної академії аграрних наук України від 02.02.2011р. № 34 прийнято рішення про припинення юридичної особи Південного науково-дослідний центр Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» Української академії аграрних наук. 23 березня 2012 року було опубліковано об'яву про внесення запису до Єдиного державного реєстру про початок процедури припинення юридичної особи. Одночасно із цим, державним реєстратором були здійснені повідомлення усіх уповноважених органів та установ, в яких було визначено 60-ти денний термін подання кредиторських вимог. Водночас впродовж установленого строку дії приймання кредиторських вимог (з 23,03,2012 по 23.05.2012) будь-які претензії, вимоги або акти звірок про наявність кредиторської заборгованості перед позивачем до комісії з припинення юридичної особи (Південного науково-дослідний центр національного центру) не надходили. Тому, комісією з реорганізації було складемо Акт приймання-передавання з балансу Південного науково-дослідний центр Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» Української академії аграрних наук на баланс Органу управління (визначеному ним органу тощо) лише щодо заявлених впродовж визначеного терміну вимог кредиторів. Зокрема, згідно Статуту Державного підприємства «Дослідне господарство "Якимівське" Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» затвердженого Національною академією аграрних наук України 16.06.2011р. та зареєстрованого державним реєстратором Якимівської райдержадміністрації (номер реєстраційного запису № 10981450000000878) дослідне господарство не є правонаступником прав та зобов'язань Південного науково-дослідний центр Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» Української академії аграрних наук. Наприкінці зазначеного повідомлення зроблений висновок, що у зв'язку з внесенням на теперішній час до Єдиного державного реєстру запису про припинення юридичної особи (Південного науково-дослідний центр Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» Української академії аграрних наук), отже з припиненням юридичної особи припиняються її права і обов'язки, що є наслідком закриття цивільно-правових та господарських відносин і проваджень у справах.

Таким чином, не отримавши сплати за поставлений товар за договором купівлі-продажу № 4 від 15.09.2011р. та не погодившись з надісланим повідомленням відповідача, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Оцінивши представлені докази, вислухавши представників сторін, суд знаходить підстави для задоволення позову у повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України та приписів ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України, встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як встановлено ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків, у відповідності до ст. 612 ЦК України.

Одним із способів захисту порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів згідно ст. 20 Господарського кодексу України, ст. 16 Цивільного кодексу України може бути відшкодування збитків.

За приписами ст. 224 Господарського кодексу України: учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Відшкодування збитків, завданих порушенням правил здійснення господарської діяльності, є мірою господарсько-правової відповідальності. Підставою господарсько-правової відповідальності є правопорушення. Склад правопорушення включає: 1) протиправна поведінка суб'єкта господарювання; 2) наявність негативних наслідків-збитків; 3) причинний зв'язок між ними; 4) вина правопорушника. Відсутність хоча б однієї з перелічених складових звільняє особу від відповідальності у формі збитків.

Протиправною поведінкою в розумінні ч. 1 ст. 224 Господарського кодексу України є поведінка особи, яка суперечить правовим нормам та встановленим вимогам щодо здійснення господарської діяльності.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачений склад та розмір відшкодування збитків. До складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом. При визначенні розміру збитків, якщо інше не передбачено законом або договором, враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків. Сторони господарського зобов'язання мають право за взаємною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу невиконання зобов'язання чи строків порушення зобов'язання сторонами.

При відшкодуванні збитків застосовуються загальні умови відшкодування шкоди визначені статтею 1166 Цивільного кодексу України, які передбачають, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді відшкодування збитків настає за наявності таких умов:

- протиправної дії чи бездіяльності особи;

- заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;

- причинного зв'язку між протиправною дією чи бездіяльністю особи та заподіяними збитками;

- вини боржника.

Так, судом встановлено, що Договором купівлі-продажу № 4 від 15.09.20112р. (Договір) укладеним між Південним науково-дослідним центром Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» (Покупець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (Постачальник), Постачальник зобов'язувався передати у власність Покупцю товар, а Покупець зобов'язувався прийняти зазначений Товар і сплатити його вартість відповідно до умов даного договору (п. 1.2 Договору).

Відповідно до п. 1.1 Договору, предметом даного договору є поставка добрив (Нитроаммофоска) в кількості 5 (п'ять) тон за ціною 4 200,00 грн. за 1 тону н загальну суму 21 000,00 грн.

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 поставлено на адресу підприємства добрива (Нитроаммофоска) в кількості 5 тонн на загальну суму 21 000,00 грн., що підтверджується накладною від 15.09.2011р.

Згідно із п. 3.2 Договору, оплата за товар здійснюється після збору врожаю масляних культур в строк не пізніше 01.11.2011р.

Однак, Південним науково-дослідним центром Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» не проведена оплата за поставлений товар позивачем, на загальну суму 21 000,00 грн.

Відповідно до наказу № 329 від 24.11.2011р. Національної академії аграрних наук України «Про реорганізацію Південного науково-дослідного центру ННЦ «ІМЕСГ» та на виконання постанови Президії Національної академії аграрних наук від 18.05.2011р. (протокол № 10) «Про оптимізацію мережі наукових установ НААН» вирішено, реорганізувати Південний науково-дослідний центр Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» шляхом йлгл перетворення в Державне підприємств «Дослідне господарство «Якимівське» Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства».

Постановою Президії Національної академії аграрних наук України від 30.01.2013р. (протокол № 1), затверджено Акт приймання-передачі майна, землі, основних засобів, майнових прав та зобов'язань Південного науково-дослідного центру Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» на баланс Державного підприємства «Дослідне господарство «Якимівське» Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства».

Отже, вищезазначене свідчить про неналежне виконання Покупцем зобов'язань за Договором купівлі-продажу № 4 від 15.09.2011р., а саме щодо оплати поставленого товару.

Відповідно до частини 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 ГПК України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Частинами 1, 2 статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до вимог ст. 623 Цивільного кодексу України, розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні упущеної вигоди враховуються вжиті заходи для їх одержання. При обчисленні розміру упущеної вигоди мають враховуватись тільки ті точні дані, які безспірно підтверджують реальну можливість отримання грошових коштів або інших матеріальних цінностей, якби зобов'язання було виконано боржником належним чином у встановлений договором строк, а також заходи і зроблені дії з метою їх виготовлення, вжиті кредитором для її отримання. Нічим не підтверджені розрахунки кредитора про можливі доходи до уваги братися не повинні.

Неналежне виконання зобов'язань за Договором, позивачу спричинені збитки в розмірі вартості поставленого товару згідно накладної від 15.09.2011р. на загальну суму 21 000,00 грн.

Щодо висновку відповідача про припинення прав і обов'язків юридичної особи, яка припинила свою діяльність шляхом його перетворення в іншу юридичну особу суд погодитись не може, у зв'язку з нижченаведеним.

Згідно із ч. 1 ст. 104 ЦК України, юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов'язки переходять до правонаступників.

Відповідно до ст.. 108 ЦК України, перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Так, згідно із Постановою Президії Національної академії аграрних наук України від 30.01.2013р. (протокол № 1), затверджено Акт приймання-передачі майна, землі, основних засобів, майнових прав та зобов'язань Південного науково-дослідного центру Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» на баланс Державного підприємства «Дослідне господарство «Якимівське» Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства».

Таким чином, до новоутвореного Державного підприємства «Дослідне господарство «Якимівське» Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» перейшли усі права та обов'язки Південного науково-дослідного центру Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства».

Отже, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги позивача суд вважає документально підтвердженими, обґрунтованими, заснованими на законі та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Якимівське» Національного наукового центру «Інститут механізації та електрифікації сільського господарства» (72502, Запорізька область, Якимівський район, смт. Якимівка, вул. 40 років Перемоги, буд. 4, код ЄДРПОУ 00496739) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) збитки в сумі 21 000 (двадцять одна тисяча) грн. 00 коп. та судовий збір в сумі 1 827 (одна тисяча вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя В.Г. Серкіз

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Рішення оформлено і підписано згідно з вимогами ст. 84 ГПК України 16.07.2015р.