Рішення № 47105709, 15.07.2015, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м.Харків, пр.Леніна, 5

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

15.07.2015 Справа № 908/3119/15

Господарський суд Донецької області у складі судді Сич Ю.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДіПі Форвардінг», м.Київ (ідентифікаційний код 36858306)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «Донецкэнергоремонт», м.Донецьк (ідентифікаційний код 30341775)

про стягнення боргу у розмірі 17280,00грн., пені у розмірі 2662,07грн., 3% річних у розмірі 309,62грн., інфляції у розмірі 229,82грн.

за участю представників сторін:

від позивача: не з'явився

від відповідача: не з'явився

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ДіПі Форвардінг», м.Київ звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом до відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю «Донецкэнергоремонт», м.Донецьк про стягнення боргу у розмірі 17280,00грн., пені у розмірі 2662,07грн., 3% річних у розмірі 309,62грн., інфляції у розмірі 229,82грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 18.05.2015р. зазначена позовна заява направлена для розгляду за територіальною підсудністю до господарського суду Донецької області.

28.05.2015р. справа надійшла до господарського суду Донецької області та системою автоматичного розподілу справ матеріали справи №908/3119/15 передано на розгляд судді Сич Ю.В.

Ухвалою від 28.05.2015р. господарський суд Донецької області порушив провадження у справі №908/3119/15, сторони зобов’язані надати документи та виконати певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору №10/02-14 (СЗМ) про надання послуг автомобільною і будівельною технікою від 10.02.2014р. в частині оплати виконаних робіт, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 17280,00грн. та підстави для нарахування 3% річних у розмірі 309,62грн., інфляційних втрат в сумі 229,82грн., пені у розмірі 2662,07грн.

На підтвердження вказаних обставин позивач надав копії договору №10/02-14 (СЗМ) про надання послуг автомобільною і будівельною технікою від 10.02.2014р., розрахунки, акту звірки, акту виконаних робіт.

Нормативно свої вимоги позивач обґрунтовує ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 12, 49, 54, 64 Господарського процесуального кодексу України,

Від позивача 17.06.2015р. через канцелярію господарського суду Донецької області надійшли письмові пояснення, в яких зазначає, що рахунок передавався разом з актом, а подорожні листи до акту здачі-прийняття не виписувалися. Також зазначає, що поштова кореспонденція відповідачем не отримується.

02.07.2015р. на адресу господарського суду Донецької від позивача надійшло електронне повідомлення, в якому просить відкласти розгляд справи у зв’язку із можливим мирним врегулюванням спору.

Через канцелярію господарського суду Донецької області 13.07.2015р. від позивача надійшли заява про збільшення позовних вимог, в якій просить стягнути з відповідача штрафні санкції станом на 26.06.2015р, а саме: 3% річних в сумі 409,04грн., інфляційних в сумі 9502,27, пені в сумі 2567,85грн. та клопотання, в якому просить судове засідання, призначене на 15.07.2015р. проводити за відсутності представника

В подальшому позивачем надані письмові пояснення, які підписані директором підприємства, з яких вбачається, що сума основного боргу за договором погашена відповідачем в повному обсязі, на підтвердження зазначеного, в матеріалах справи наявна копія банківської виписки на суму 17280,00грн. У зв’язку із цим позивач просить суд припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу в розмірі 17280,00 грн. та стягнути з відповідача пеню в сумі 2567,85 грн., 3% річних в сумі 409,04 грн., інфляції в сумі 9502,27 грн.

Судом зазначені вимоги позивача приймаються та розглядаються як остаточні.

Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до ст.4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Розгляд справи відкладався на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Під час судового розгляду справи представника позивача було ознайомлено з правами та обов'язками у відповідності із ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Листом вих. № 7-14-197 від 06.05.2015р. Харківська дирекція „Укрпошта" повідомила про припинення приймання поштових відправлень на/з територію (ї) Донецької та Луганської областей, у т.ч. м. Донецьк.

Актами №250 від 29.05.2015р., №641 від 22.06.2015р. та від 03.07.2015р. господарського суду Донецької області визначено неможливість направлення поштової кореспонденції за вказаною адресою відповідача.

За вказаних обставин, 08.06.2015р., 30.06.2015р. та 10.07.2015р. на офіційному веб-порталі “Судова влада України” (dn.arbitr.gov.ua), у розділі “Новини та події суду” було розміщено оголошення про дату та час судового засіданя у справі №908/3119/15, призначених на 18.06.2015р., 02.07.2015р. та на 15.07.2015р. про що свідчать відповідні копії витягу з сайту, однак, відповідач до суду жодного разу не з’явився, вимоги ухвал суду не виконав, заперечень не надав.

Враховуючи наведене, господарським судом було вжито всіх можливих та належних від суду заходів для повідомлення відповідача про наявність в провадженні суду даної справи, про день, місце та час судового засідання.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням та заслухавши представників сторін, суд встановив:

10.02.2014р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ДіПі Форвардінг» (виконавець) та товариством з обмеженою відповідальністю «Донецкэнергоремонт» (замовник) укладено договір про надання послуг автомобільною та будівельною технікою №10/02-14 (далі - Договір), за умовами якого виконавець зобов’язується за завданням замовника надати йому технічні послуги за допомогою автомобільної техніки, будівельної техніки й інших технічних засобів, а замовник в порядку й на умовах встановлених цим договором, зобов’язується оплатити послуги виконавця (п.п. 1.1.-1.2. Договору).

За п. 6.1. Договору цей договір набуває чинності з дня його підписання представниками сторін і діє до 31.12.2014 року, або до дати його призупинення (у випадку розірвання за згодою сторін) або в іншому випадку, передбаченому чинним законодавством України, але до повного виконання сторонами взятих на себе зобов’язань.

Відповідно до п.3.1. Договору вартість послуг договірна і узгоджується сторонами в замовленні, до початку виконання робіт.

Так, сторонами підписано акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №ГОФР0002334 від 06.09.2014р. за Договором, за яким загальна вартість робіт складає 17280,00грн.

За п. 3.4. Договору оплату послуг замовник здійснює протягом 5 календарних днів з моменту отримання рахунку, акту виконаних робіт (наданих послуг), далі акт, та подорожніх листів.

Замовник зобов’язаний оплатити виконавцеві кошти в сумі, зазначеній в замовленні на підставі виставленого рахунку в термін, передбачений пунктом 3.4. Договору (п.3.9. договору).

Із акту здачі-прийняття вбачається, що виконавцем надано послугу на загальну суму 17280,00грн. Даний акт підписано 06.09.2014р. сторонами.

Отже, суд робить висновок, що виконані роботи прийняті замовником без заперечень.

За умовами п.3.4.Договору замовник здійснює оплату послуг протягом 5 календарних днів з моменту отримання рахунку, акту виконаних робіт (наданих послуг), далі акт, та подорожніх листів.

В письмових поясненнях, наданих позивачем 17.06.2015р. зазначено, що рахунок передавався разом з актом, а подорожні листи до акту здачі-прийняття робіт не виписувалися, та для приєднання до матеріалів справи надав копію рахунку. Із опису вкладення та фіскального чеку №9674 вбачається, що вищезазначений рахунок було направлено на адресу відповідача 15.06.2015р. Відповідно до матеріалів справи ухвала про порушення провадження по справі була винесена 28.05.2015р.

Відтак, враховуючи те, що фактично позивачем рахунок був направлений після порушення провадження по справі, господарський суд не приймає його до уваги.

Рахунок-фактура є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати грошові кошти, та, що ненадання позивачем відповідачу рахунку-фактури не є відкладальною умовою у розумінні статті 212 Цивільного кодексу України та не є простроченням кредитора в розумінні ст. 613 Цивільного кодексу України, тому наявність або відсутність рахунка-фактури не звільняє відповідача від обов'язку сплатити вартість виконаних робіт.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний суд України у Постанові №37/405 від 29.09.2009р., а також Вищий господарський суд України у Постановах №910/11613/13 від 22.04.2014р., №914/1559/14 від 19.11.2014р.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаємних розрахунків за період 01.02.2014р. - 13.02.2015р., який не приймається судом до уваги, оскільки підписаний лише представником ТОВ «ДІПІ Форвардінг». Також, в матеріалах справи відсутні будь-які належні та допустимі докази направлення акту звірки на адресу відповідача.

Відтак, кінцевий термін оплати виконаних робіт на суму 17280,00грн. становить 11.09.2014р.

У відповідності з ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Проте, у встановлені терміни замовник не здійснив розрахунків з виконавцем, у зв'язку із чим виникла заборгованість у розмірі 17280,00грн.

Проаналізувавши вищезазначений договір, судом встановлено, що останній за своєю правовою природою є договором про надання послуг та підпадає під регулювання статей 901-907 Цивільного кодексу України

Відповідно до ст.901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

За приписами ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно зі статтею 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутністю конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України закріплено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші тощо), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами цивільного законодавства, але за аналогією породжують цивільні права і обов'язки.

Частиною 2 ст.11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як зазначено вище, позивач просить припинити провадження по справі в частині стягнення основного боргу за Договором, у зв’язку із сплатою відповідачем суми 17280,00грн, що підтверджується копією банківської виписки від 14.07.2015р., яка міститься в матеріалах справи.

Відтак, суд дійшов висновку, що відповідачем оплачено спірну заборгованість за Договором у повному обсязі.

Заперечень сторін щодо помилкового зарахування грошових коштів чи надходження цих коштів в погашення іншого боргу, ніж той, що виник в рамках даної позовної заяви суду не представлено.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем повністю перераховано суму заборгованості у розмірі 17280,00грн.

За приписами п.1-1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи вищевикладене, провадження у справі в частині стягнення 17280,00 грн. самостійного боргу підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України.

Також, відповідно до позовної заяви з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 409,04грн., нараховані за період з 12.09.2014р. по 26.06.2015р.; інфляційні втрати у розмірі 9502,27 грн., нараховані за період з 12.09.2014р. по 26.06.2015р.; пеню у розмірі 2567,85грн., нараховану за період з 12.09.2014р. по 11.03.2015р. на суму 17280,00грн.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунок 3% річних за визначені позивачем періоди, які не суперечать приписам чинного законодавства, господарський суд дійшов висновку, що визначена позивачем сума нарахування є вірною.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення 3% річних у розмірі 409,04 грн. підлягають задоволенню.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат з урахуванням вимог листа Верховного суду України №62-97р від 03.04.1997р. «Рекомендації відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», суд дійшов висновку, що обрахована позивачем сума є невірною.

Відтак, здійснивши розрахунок інфляційних втрат за період з вересня 2014 по червень 2015р., судом встановлено, що розмір інфляційних втрат становить 9609,75 грн.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 83 господарського процесуального кодексу господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат в розмірі 9502,27 грн. підлягають задоволенню.

Щодо стягнення пені у розмірі 2567,85 грн., господарський суд зазначає наступне.

Згідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до п.5.9. Договору за порушення строків оплати заначених у пунктах 3.4 Договору, замовник виплачує виконавцеві неустойку в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, встановленої Нацбанком України на дату нарахування санкцій, від суми прострочення платежу, за кожний день невиконання зобов’язань.

Отже, порушення боржником прийнятих на себе зобов'язань тягне за собою відповідні правові наслідки, які полягають у можливості застосування кредитором до боржника встановленої законом або договором відповідальності.

Відтак, здійснивши розрахунок пені, нарахованої за період з 12.09.2014р. по 11.03.2015р. на суму 17280,00грн., судом встановлено, що сума пені становить 2567,86 грн.

Враховуючи те, що відповідно до ст. 83 господарського процесуального кодексу господарський суд не може виходити за межі позовних вимог, позовні вимоги щодо стягнення пені в розмірі 2567,85 грн. підлягають задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню з відповідача у відповідності до ст.49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 11, 509, 526, ч.1 ст. 530, ст.ст. 610, 612, 625, 837 Цивільного кодексу України; ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Провадження у справі №908/3119/15 в частині стягнення основного боргу 17280,00 грн. за договором 10/02-14 (СЗМ) припинити.

Позов товариства з обмеженою відповідальністю «ДіПі Форвардінг», м.Київ до товариства з обмеженою відповідальністю «Донецкэнергоремонт», м.Донецьк про стягнення пені у розмірі 2567,85грн., 3% річних у розмірі 409,04грн., інфляційних нарахувань у розмірі 9502,27грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ДіПі Форвардінг» (83008, Донецька область, м.Донецьк, вул.Умова, буд.1ц, ідентифікаційний код 30341775) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Донецкэнергоремонт» (01021, м.Київ, Кловський Узвіз, буд.7А, офіс 8-5) пеню у розмірі 2567,85грн., 3% річні у розмірі 409,04грн., інфляційні нарахуваня у розмірі 9502,27грн., судовий збір у розмірі 1827,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 15.07.2015р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційного скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано 20.07.2015р.

Суддя Ю.В. Сич