Ухвала суду № 47105402, 20.07.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

20 липня 2015 року Справа № 910/12968/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Головуючого судді:Губенко Н.М.,суддів:Барицької Т.Л., Картере В.І.перевіривши касаційну скаргуДепартаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції Українина постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015та на ухвалугосподарського суду міста Києва від 16.02.2015за скаргою Публічного акціонерного товариства "Банк "Таврика"на діїстаршого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України проскасування постанови державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження від 24.03.2014 ВП №41374711 у справі№910/12968/13 господарського суду міста Києваза позовомПублічного акціонерного товариства "Банк "Таврика"доТовариства з обмеженою відповідальністю "Агро С.П."третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "СТН Ессет Менеджмент"прозвернення стягнення на майно

ВСТАНОВИВ:

Подана 02.06.2015 (відповідно до штампу канцелярії Київського апеляційного господарського суду на титульному аркуші касаційної скарги) Департаментом Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (надалі скаржник) касаційна скарга на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 та на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.02.2015 у справі №910/12968/13 не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.

Законом України "Про судовий збір" визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

У підпункті 8 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору з апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, а саме 0,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої станом на 1 січня календарного року, в якому скарга подається до суду.

Зазначене положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, які підлягають оскарженню, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких виносяться відповідні ухвали (п. 2.16 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України").

Статтею 8 Закону України "Про державний бюджет України на 2015 рік" від 28.12.2014 N 80-VIII мінімальна заробітна плата на 1 січня 2015 року встановлена у місячному розмірі 1218,00 грн.

Таким чином, за подачу у 2015 році касаційної скарги на вказані судові акти у справі №910/12968/13 судовий збір становить 609,00 грн.

Разом з тим, звертаючись із касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 та на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.02.2015 у справі №910/12968/13, Департамент Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України доказів сплати судового збору не надав, а заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення по даній справі.

Вказане клопотання обґрунтоване тим, що скаржник є бюджетною установою, фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, розрахунково-касове обслуговування якої відповідно до вимог Бюджетного кодексу України здійснюється Державною казначейською службою України та лише в межах відкритих асигнувань, відтак станом на подачу касаційної скарги у останнього відсутні кошти призначені для сплати судового збору.

Згідно з приписами ч.1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Відповідно до абзацу 2 п. 3.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін. Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, отже, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Згідно зі ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин та подання доказів, котрі свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на зацікавлену сторону.

Відповідно ст. 1118 ГПК України касаційна скарга у випадках, передбачених пунктом другим частини першої статті 107 ГПК України, розглядається протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про прийняття касаційної скарги до провадження Вищим господарським судом України.

Водночас, звертаючись до суду касаційної інстанції із клопотанням про відстрочення сплати судового збору, скаржник не навів обґрунтованих підстав та не надав відповідних доказів на підтвердження неможливості сплати ним судового збору та вчинення останнім всіх необхідних заходів для своєчасної сплати судового збору та які б підтверджували можливість сплати судового збору протягом визначеного процесуальним законом строку розгляду касаційної скарги до прийняття постанови у справі.

Оскільки відстрочення сплати судового збору є правом господарського суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку скаржником не доведено, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору, передбачених статтею 8 Закону України "Про судовий збір".

Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст.1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч. 3 ст. 1113 ГПК України, скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ-1 ГПК України.

Враховуючи наведене та керуючись ст. 86, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 та на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.02.2015 у справі №910/12968/13.

2. Касаційну скаргу Департаменту Державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.05.2015 та на ухвалу господарського суду міста Києва від 16.02.2015 у справі №910/12968/13 повернути скаржнику.

3. Справу №910/12968/13 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддя Н.М. Губенко

Судді: Т.Л. Барицька

В.І. Картере