Рішення № 47103687, 14.07.2015, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/5682/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2015 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі:

головуючого - судді Чех Н.А.

при секретарі - Кузьменко А.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" про визнання права власності на частку квартири,

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з вказаною позовною заявою, посилаючись на те, що між нею та відповідачем 28.10.2005 року був укладений шлюб. В період перебування в шлюбі - 16.10.2006 року між відповідачем та ТОВ "ФК "Уко-Капітал" був укладений договір №110/1-Е про участь у Фонді фінансування будівництва. Відповідно до умов даного договору відповідач зобов'язувався передати ТОВ "ФК "Уко-Капітал" в управління грошові кошти з метою отримання у власність об'єкта інвестування, а ТОВ "ФК "Уко-Капітал" зобов'язується прийняти кошти на рахунок ФФБ у довірчу власність та здійснювати від свого імені за плату управління цими коштами в порядку та на умовах, передбачених Правилами ФФБ. Відповідно до вказаного договору, додатків, вартість квартири, яка є об'єктом інвестування, становить 265 753,80 грн., що станом на 16.10.2006 року еквівалентно 52 624,51 доларів США. Нею (позивачем) та відповідачем було спільно внесено перший внесок у розмірі 79 661,30 грн. Зокрема, нею (позивачем) була надана грошова сума у розмірі 39 830,65 грн., яка нею була накопичена та зберігалася після вивезення суми грошових коштів із-за кордону (Англії) у 2004 році. На залишок вартості квартири 01.11.2006 року у розмірі 186 092,50 грн., що еквівалентно 36 850,00 доларів США, між відповідачем та ВАТ "Міжнародний комерційний банк" було укладено кредитний договір строком до 01.11.2021 року та договір іпотеки. 11.04.2011 року в судовому порядку було розірвано їх шлюб. За час перебування в шлюбі ними було погашено тіло кредиту в сумі 10 992,21 долари США. Після розірвання шлюбу 27.06.2014 року на спірну квартиру було видано свідоцтво про право власності, виготовлено технічний паспорт, згідно якого площа квартири є більшою на 1,43 кв.м., ніж була зазначена в договорі про фінансування будівництва. За цю площу відповідачем було здійснено доплату в сумі 7 922,20 грн. 15.04.2014 року. Враховуючи те, що оплати за квартиру були здійснені частково в період шлюбу, звернулася до суду з даним позовом та просила визнати за нею право власності на 1/5 частину квартири. Вказану частку визначила наступним чином: перший внесок - 79 726,14 грн., сплачені банку кошти по кредиту в період шлюбу - 10 992,21 долари США (в перерахунку за курсом НБУ станом на 16.03.2015 року), поділені на два, що становить 159 515,48 грн. Від даної суми вирахувано суму - 7 922,20 грн. (доплата здійснена відповідачем за 1,43 кв.м. в 2014 році) і в загальному належна їй сума складає 151 593,28 грн. Враховуючи висновок Звіту про оцінку, вартість спірної квартири станом на 16.03.2015 року становить 630 000,00 грн. З цих розрахунків встановила, що при вартості квартири - 630 000,00 грн. і належній їй частині сплачених за квартиру коштів - 151 593,28 грн., її частка в квартирі становить 20 відсотків, або 1/5 частина.

В судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги, просив їх задовольнити та визнати за позивачем право власності на 1/5 частину спірної квартири, просив врахувати надані ними обґрунтування, пояснення. Щодо заперечень сторони відповідача зазначив, що вони є необґрунтовані, шлюбний договір не містить умов, які б були б підставою не враховувати період оплат по кредиту на час дії шлюбного договору. Внесення першого внеску за рахунок особистих коштів відповідача не доведено жодним доказом. Не врахування 1 місяця в період перебування в шлюбі, який був до дати розірвання шлюбу, є безпідставне.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила відмовити в задоволенні позовних вимог та врахувати надані ними письмові заперечення. Зазначила, що перший внесок був зроблений відповідачем за кошти, отримані ним від продажу автомобіля за генеральним дорученням та за кошти, отримані ним від його батька. Документів на підтвердження цього не мають. З сумою 10 992,21 долари США, яка була вказана банком і яка є сумою, внесеною сторонами на погашення кредиту в період шлюбу, згодні. Вважають, що загальна вартість спірної квартири має бути визначена не на час подачі позову до суду, а на час введення її в експлуатацію - 27.06.2014 року, і становить суму 273 676 грн. (складається з суми визначеної договором фінансування будівництва - 265 753,80 грн. та суми доплати - 7 922,89 грн., яку здійснив відповідач після розірвання шлюбу. З даної суми мають бути вирахувані кошти, які витратив відповідач після розірвання шлюбу з позивачем на закупівлю матеріалів та проведення ремонтних робіт, на загальну суму 68 914,85 грн., на підтвердження чого надали до справи документи. Крім цього, відповідачем після розірвання шлюбу було понесено витрати на утримання будинку, в якому розташована спірна квартира) та прибудинкової території в розмірі 3 934,13 грн. Розрахунок позивача, пов'язаний з курсом долару на час розгляду справи в суді, на їх думку є незаконним. Також зазначила, що в розрахунок не має бути включено суму 515 доларів США, яка була оплачена банку в рахунок погашення кредиту відповідачем в березні 2011 року, оскільки в квітні 2011 року між сторонами шлюб був розірваний, а до цього сторони місяць не мали спільного бюджету, не вели спільне господарство. Просила врахувати і те, що в період шлюбу між сторонами був укладений шлюбний договір, враховуючи умови якого (п.9), слідує, що в період з 11.07.2008 року по 09.11.2009 року доходи, отримані позивачем і відповідачем є власністю кожного окремо, тобто - кошти, внесені відповідачем в цей період банку на погашення кредиту, є його особистими, вони не можуть входити в розрахунки при визначенні частки позивача. Враховуючи всі зазначені ними обставини, розрахунки, слідує, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог позивача, тому вони не визнають позов. За їх розрахунками позивачу може належати 3/50 частки спірної квартири.

Вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

В суді встановлено, що між позивачем та відповідачем 28.10.2005 року був укладений шлюб. Відповідно до рішення Тетіївського районного суду Київської області від 11.04.2011 року шлюб між сторонами був розірваний.

Встановлено, що в період перебування сторін в зареєстрованому шлюбі, між сторонами 11.07.2008 року укладався шлюбний договір, який був розірваний 20.11.2009 року, що підтверджено наданими до справи копіями нотаріально посвідчених шлюбного договору та договору про розірвання шлюбного договору.

В період перебування в шлюбі - 16.10.2006 року між відповідачем та ТОВ "ФК "Уко-Капітал" був укладений договір №110/1-Е про участь у Фонді фінансування будівництва, відповідно до умов якого відповідач зобов'язався передати ТОВ "ФК "Уко-Капітал" в управління грошові кошти з метою отримання у власність об'єкта інвестування, яким є квартира №93, попередньо визначеною площею 47,97 кв.м. по вулиці Лохвицька у Дніпровському районі міста Києва (будівельна адреса). З наданих до справи додаткових договорів, угод до вказаного вище договору слідує, що поточна ціна вимірної одиниці об'єкта інвестування на час укладення договору становить 5 540,00 грн.; вартість зобов'язань щодо внесення коштів - 265 753,80 грн. Згідно до Свідоцтва, виданого 01.11.2006 року ТОВ "ФК "Уко-Капітал" за відповідачем закріплений вказаний об'єкт інвестування. Відповідно до договору відступлення майнових прав від 01.11.2006 року відповідач набув майнові права на вказаний об'єкт інвестування і в цей же день був укладений договір уступки майнових прав на об'єкт інвестування відповідачем на користь ВАТ "Міжнародний комерційний банк" згідно договору іпотеки. Дані дії були пов'язані з тим, що цього ж 01.11.2006 року вказаний банк надав відповідачу кредит в сумі 36 850 доларів США, цільове призначення - фінансування будівництва житлової нерухомості, та уклав договір іпотеки.

Встановлено, що в подальшому після введення будинку в експлуатацію, надання поштової адреси об'єкту будівництва, адреса спірної квартири стала - квартира АДРЕСА_1.

27.06.2014 року на ім'я відповідача було видане Свідоцтво про право власності на спірну квартиру.

В суді встановлено та не оспорено сторонами, що останніми в період шлюбу на виконання умов Договору про участь у Фонді фінансування будівництва було спільно внесено перший внесок в розмірі 79 661,30 грн. та суму 186 092,50 грн., яка є різницею від визначеної договором суми (265 753,80 грн.), тобто було оплачено всі 100 відсотків необхідної вартості спірної квартири.

Стосовно суми першого внеску - 79 661,30 грн. суд приходить до того, що дана сума грошових коштів є спільним майном сторін, оскільки ні одна із сторін не надала належних та допустимих доказів на підтвердження своїх пояснень щодо належності даних коштів, їх частини комусь із подружжя на праві особистої власності. Таким чином, кожним із сторін належить ? частина вказаної суми першого внеску.

Стосовно решти грошових коштів, які були внесені на будівництво спірної квартири, суд приходить до наступного. Як зазначалося вище, окрім першого внеску сторонами було внесено решту необхідних за договором грошових коштів, отриманих в банку (кредит). З наданого до справи листа банку слідує, що в період з часу видачі кредиту (01.11.2006 року) до розірвання шлюбу між сторонами (11.04.2011 року) було погашено тіло кредиту в розмірі 10 992,21 долар США. Вказану суму і сторона позивача, і сторона відповідача в судовому засіданні визнали, як таку, що була внесена сторонами за час перебування в шлюбі, і яка є їх спільним майном.

Виходячи з того, що спірна квартира була оплачена сторонами в 2006 році (період перебування в шлюбі) в гривнях, без зазначення еквіваленту до долару США, та враховуючи суму першого внеску та суми сплаченого банку кредиту за період шлюбу, суд вважає, що розрахунок має здійснюватися і щодо розрахунків по кредиту в гривневому еквіваленті станом на 2006 рік (5,05 грн. - 1 долар США). При такому розрахунку загальна сума сплачених сторонами в період шлюбу коштів становить суму 135 171,96 грн., з яких по ? частині (по 67 585,98 грн.) належить кожному з подружжя.

Враховуючи загальну вартість спірної квартири - 273 676 грн. (265 753,80 грн. - за договором, реальною оплатою в 2006 році та 7 922,20 грн. - доплата відповідачем в 2014 році), та метраж спірної квартири - 49,4 кв.м. і належну позивачці суму - 67 585,98 грн., слідує, що позивачка має право власності в спірній квартирі на 1/5 частину

Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності. Статтями 69, 70 СК України передбачено, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна чоловіка та дружини є рівними, якщо інше не визначене домовленістю між ними або шлюбним договором.

Суд не приймає до уваги розрахунки та обґрунтування сторони відповідача щодо заперечень проти позовних вимог, оскільки вони є безпідставні, не відповідають вимогам законодавства. Зі змісту шлюбного договору не вбачається жодного пункту, який би свідчив про те, що на час дії шлюбного договору зобов'язання по раніше укладеному кредитному договору покладаються на одного з подружжя. Оплата одним з подружжя за утримання будинку, в якому розташована спірна квартира, та прибудинкової території - для вирішення спору про визначення за другим з подружжя права власності на частину майна (квартири) ніяким чином не може впливати. Безпідставним є і посилання на необхідність вирахування з загальної суми оплати по кредиту в період шлюбу, здійсненої відповідачем за й місяць до постановлення судового рішення про розлучення (такого факту в рішенні суду про розірвання шлюбу не встановлено). Врахування оплат, здійснених відповідачем на придбані ним будівельні матеріали; роботи, проведені в спірній квартирі, також є неможливим, оскільки при визначенні належної позивачу частки в спірній квартирі суд не враховував ринкову вартість квартири, її стан на час розгляду справи в суді. Крім цього, спір стосується визначення саме частки, що належить позивачу, враховуючи часткову оплату за спірну квартиру, а не щодо компенсації за належну частку.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 60, 61, 65, 69, 70 СК України, ст.ст. 60, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд

В и р і ш и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: Публічне акціонерне товариство "Піреус Банк МКБ" про визнання права власності на частку квартири - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду міста Києва через Дніпровський районний суд міста Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: