Рішення № 47098839, 15.07.2015, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 667/10480/14-ц

Номер провадження 22-ц/791/1524/2015 Головуючий в І інстанції Іванцова Н.К.

Категорія 27 Доповідач: Колісниченко А.Г.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

Головуючого:ОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2 ОСОБА_3, при секретарі:ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 16.04.2015 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2014 року до суду із зазначеним позовом звернулося публічне акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк (далі ПАТ КБ «Приватбанк»), обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 07.06.2007 року між банком та ОСОБА_5 укладено кредитний договір № HETOGA00001911, відповідно до якого відповідачка отримала кредит у розмірі 22250,00 доларів США на термін до 07.06.2017 року та зобовязалася повернути його та сплатити відсотки за користування кредитними коштами, комісію, а також інші витрати в строки та в порядку, встановленому кредитним договором. Позивач свої зобовязання перед позичальником виконав належним чином, надавши останній грошові кошти. Однак позичальник взяті на себе зобовязання не виконує, внаслідок чого станом на 16.10.2014 року виникла заборгованість в розмірі 78389,31 доларів США, яка складається із: 19604,26 доларів США заборгованості за кредитом; 21492,59 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом; 2690,82 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 34601,64 доларів США пені за несвоєчасне виконання зобовязання за договором. На підставі чого, ПАТ КБ «Приватбанк» просило суд стягнути з відповідачки на користь банка заборгованість у розмірі 78389,31 доларів США, що за курсом відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.10.2014 року складає 1015141,56 грн. за кредитним договором № HETOGA00001911 від 07.06.2007 року; стягнути з відповідачки судові витрати.

Під час розгляду справи представник позивача остаточною заявою від 01.04.2015 року уточнив позовні вимоги, зменшивши їх розмір, просив стягнути з відповідачки на користь ПАТ КБ «Приватбанк» заборгованість у розмірі 58006,32 доларів США, що за курсом 12,95 відповідно до службового розпорядження НБУ від 16.10.2014 року складає 751181,84 грн. за кредитним договором № HETOGA00001911 від 07.06.2007 року; стягнути з відповідачки судові витрати.

Рішенням Комсомольського районного суду м. Херсона від 16.04.2015 року позов ПАТ КБ «Приватбанк» задоволено. Стягнуто зі ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» 19510,23 доларів США заборгованість за кредитом; 19502,97 доларів США заборгованості по процентам за користування кредитом; 2633,44 доларів США заборгованість по комісії за користування кредитом; 16359,68 доларів США пені за несвоєчасне виконання зобовязання за договором, а всього 580006,32 доларів США, що в гривневому еквіваленті становить 751181,84 грн. в рахунок відшкодування заборгованості за кредитним договором № HETOGA00001911 від 07.06.2007 року., яка виникла станом на 16.10.2014 року. Стягнуто зі ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» судові витрати в сумі 3654,00 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій зазначає, що в суді першої інстанції нею неодноразового заявлялося клопотання про застосування строку позовної давності. Причиною застосування позовної давності полягає в тому, що з часу коли банк може звернутися із вимогою про стягнення заборгованості після дострокового стягнення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних банку (ч.2 ст.1050 ЦК України) є загальний строк позовної давності визначений ст. 257 ЦК України. Тому як сума заборгованості стягнута судом достроково, зобовязання за кредитним договором припиняються і виникають зобовязання з рішення суду (ч. 5 ст. 11 ЦК України). Крім того, суд проігнорував і прохання зменшити на підставі ч.2 ст.616 ЦК України розмір збитків і неустойки, а саме подвійно нарахованих процентів та пені, як таких, що виникли внаслідок умисного або з необережності сприяння кредитора збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобовязання, або не вжиття ним заходів щодо їх зменшення. У звязку з чим, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» відмовити за необґрунтованістю.

ОСОБА_5 та її представниця ОСОБА_6, у судовому засіданні на задоволенні апеляції наполягали, з підстав зазначених у скарзі.

Представниця ПАТ КБ «Приватбанк» - ОСОБА_7, у судовому засіданні проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, які зявилися до суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у визначених цивільно-процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до умов кредитного договору № HETOGA00001911, укладеного 07.06.2007 року банк надав ОСОБА_5 кредит у сумі 22250,00 доларів США, на наступні цілі: ремонт житла 20000,00 доларів США, а також у розмірі 2250,00 доларів США на оплату страхових платежів, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 0,92 % на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення 07.06.2017 року, на умовах, визначених п.п.2.2.2, 7.1 вищевказаного договору.

В забезпечення зобовязань за вищевказаним кредитним договором, 08.06.2007 року між ЗАТ КБ «Приватбанк» та ОСОБА_8 було укладено договір іпотеки, за умовами якого, останній передав банку в іпотеку нерухоме майно, а саме: житловий будинок, який розташований в м. Херсоні, с. Куйбишеве, вул. Лугова, буд. 60.

Відповідачка взяті на себе зобовязання за договором № HETOGA00001911 від 07.06.2007 року належним чином не виконувала, внаслідок чого станом на 16.10.2014 року утворилась заборгованість в сумі 58006,32 доларів США, що в еквіваленті складає 751181,84 грн., яка включає в себе: заборгованість за кредитом в сумі 19510,23 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом в сумі 19502,97 доларів США, заборгованість по комісії за користування кредитом в сумі 2633,44 доларів США, а також пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором в розмірі 16359,68 доларів США.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Зважаючи на наведене колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» та їх задоволення.

Також з матеріалів справи вбачається, що договором встановлено, що в разі невиконання позичальником своїх зобовязань за кредитним договором з нього підлягає стягненню крім заборгованості за кредитом і процентам за користування ним, штрафні санкції та неустойка (пеня).

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та наявності інших обставин, які мають значення для справи.

Як роз'яснив Пленум ВССУ № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року, істотними обставинами в розумінні частини третьоїстатті 551 ЦКможна вважати, зокрема, ступінь виконання зобов'язання боржником: майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу (наприклад, відсутність негативних наслідків для позивача через прострочення виконання зобов'язання).

Враховуючи те, що сума нарахованої банком кредитної заборгованості та неустойки (пені та штрафів) є суттєвою порівняно із розміром заборгованості за кредитом, стягнення пені в такому розмірі суттєво порушить інтереси відповідачки, в той же час зменшення неустойки суттєво не вплине на майнове становище банку. Отже , дотримуючи принципів виваженості та справедливості колегія суддів вважає за можливе зменшити розмір неустойки (пені) , стягнутої з відповідачки. Тому рішення суду, в частині розміру пені стягнутої з відповідачки підлягає зміні на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК україни.

Доводи апелянтки щодо невідповідності розміру заборгованості, вказаному банком у розрахунку колегія суддів відхиляє, оскільки правильність цього розрахунку достатніми та допустимими доказами відповідачка не спростувала. А при перевірці цих доводів судом такі посилання відповідачки свого підтвердження не знайшли.

Доводи щодо недійсності кредитного договору, внаслідок недотримання законодавства щодо валютного кредитування також відхиляються, оскільки законодавство України на час укладення сторонами кредитного договору не забороняло укладання таких договорів, а також колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що банком були дотримані вимоги щодо укладення такого виду договорів.

Доводи щодо неврахування судом наявності рішення суду у спорі між тими ж сторонами з того ж предмету та підстав, колегія також відхиляє, оскільки як вбачається з матеріалів справи 05.08.2009 року Комсомольським районним судом м. Херсона було ухвалено рішення за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_5 про звернення стягнення на предмет іпотеки, а не про стягнення заборгованості за кредитним договором, а отже тотожність предмету позову відсутня. Окрім того, наявність рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, яке не було реалізовано, не позбавляє банк права на звернення до суду із позовом про захист свого права в інший спосіб.

Інші доводи колегією також перевірені та до уваги не приймаються, як такі, що висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 309,316 ЦПК України, колегія суддів, -

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити частково.

Рішення Комсомольського районного суду м. Херсона від 16.04.2015 року, в частині розміру стягнення пені змінити, зменшивши стягнуту суму з 16359,68 доларів США до 8000 доларів США, а відповідно загальну суму з 751181,84 грн. до 671181,84 грн.

В іншій частині вказане рішення залишити без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції набирає чинності з дня його проголошення і може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги.

Головуючий:

Судді: