Рішення № 47088766, 21.07.2015, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1074/15-ц

Провадження № 2/515/1459/15

Татарбунарський районний суд Одеської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 липня 2015 року м.Татарбунари

Татарбунарський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Шевиріна А.О.,

за участю секретаря Чумаченко Д.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

18 червня 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (далі - ПАТ КБ "Приватбанк") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, в якому просило стягнути з нього заборгованість за кредитним договором на загальну суму 32518,80 доларів США, що за курсом станом на 21.05.2015року складає 676716грн.13коп. В обґрунтування вимог ПАТ КБ "Приватбанк" зазначило, що 11.02.2008року між банком та відповідачем укладено кредитний договір, за яким ОСОБА_1 отримав кредит у розмірі 20000доларів США на термін до 10.02.2018 року та зобовязався повернути кредит і сплатити відсотки за його користування в строки та порядку, встановленими кредитним договором. У порушення договірних умов відповідач свої зобов'язання не виконав, що призвело до виникнення заборгованості у згаданому розмірі. Посилаючись на те, що відповідач продовжує ухилятися від виконання зобов'язань, позивач вважав, що є підстави для стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Позивач, належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з'явився. Представник позивача надала письмову заяву про розгляд справи без її участі, в якій позовні вимоги підтримала та проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

В судове засідання відповідач, належним чином сповіщений про дату, час та місце розгляду справи, повторно не з'явився. Про причини неявки суд не повідомив.

Суд, у звязку з повторною неявкою відповідача та неповідомленням про причини неявки в судове засідання, зі згоди позивача ухвалює заочне рішення у справі в порядку, визначеному главою 8 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України).

Перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні письмові докази, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 11 лютого 2008року між банком та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (далі Договір) № CSP0GA00000034 (а.с.а.с.8-10). За умовами Договору позивач зобовязався надати відповідачу кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з 11 лютого 2008 року по 10 лютого 2018 року включно у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 22429доларів США, з яких 20000доларів США на споживчі потреби та 2429доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагород за надання фінансового інструменту у розмірі 2% від суми виданого кредиту в момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,48% річних від суми зарезервованих ресурсів та винагороди за проведення додаткового моніторингу у випадках, передбачених положеннями кредитного договору (п.8.1 Договору). Сторони домовилися про те, що погашення заборгованості за Договором здійснюється щомісячно у період сплати з 25го по 30е число кожного місяця згідно з графіком погашення кредиту, що міститься у додатку №2 до Договору.

Пунктом 8.2 Договору передбачено, що кредит надається банком в обмін на зобовязання позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, винагороди в зазначені у Договорі строки.

Відповідно до п.п.5.1, 8.4 Договору у випадку несвоєчасного погашення заборгованості по кредиту, відповідач сплачує ПАТ КБ «Приватбанк» пеню у розмірі 0,15% від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожний день прос рочки, але не менше 1 гривні

Крім того, згідно з п.п.5.3, 6.4 кредитного договору при порушенні позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобовязань, передбачених Договором, більш ніж на 30 днів, позичальник зобовязаний сплатити ПАТ КБ «Приватбанк» штраф у розмірі 250грн. + 5% від суми позову.

В судовому засіданні встановлено, що відповідача 11.02.2008року ознайомлено із загальною вартістю кредиту та графіком його погашення (а.с.а.с.11,12).

З матеріалів справи також вбачається, що 20 вересня 2013 року сторонами укладено додаткову угоду про внесення змін до кредитного договору (а.с.13). Зокрема, внесено зміни до пункту 8.1 Договору, за яким, у новій редакції, банк зобовязався надати позичальникові кредитні кошти на строк з 11.02.2008 року по 11.02.2018року включно у вигляді не поновлюваної кредитної лінії у розмірі 25397,31доларів США, з яких 20000доларів США на споживчі цілі та 5397,31доларів США на сплату страхових платежів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 1,26% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагород за надання фінансового інструменту у розмірі 2% від суми виданого кредиту в момент надання кредиту, винагороди за резервування ресурсів у розмірі 0,48% річних від суми зарезервованих ресурсів та винагороди за проведення додаткового моніторингу у випадках, передбачених положеннями кредитного договору (п.3 угоди).

Крім того, сторони домовилися, що починаючи з 20.09.2013року позичальник повинен надавати банку кошти щомісячними платежами у сумі 464,32дол.США для погашення заборгованості за кредитним договором, що складається із заборгованості по кредиту, відсоткам, винагороді та комісії. Погашення заборгованості здійснюється відповідно до графіка погашення кредиту, який викладено у новій редакції та включено до додаткової угоди як її невідємну частину (п.4 угоди).

Відповідно до п.п.5,6 додаткової угоди у разі неналежного виконання позичальником зобовязань, він зобовязаний сплатити банку неустойку у розмірі 100% від розміру неналежно сплачених відсотків за користування кредитом та у розмірі 100% від розміру неналежно сплачених винагород, передбачених Договором.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 отримав особисто один з оригіналів додаткової угоди та ознайомився з викладеним у новій редакції графіком погашення заборгованості за кредитом (а.с.а.с.13зв.,14).

З наданого позивачем розрахунку заборгованості за кредитним договором слідує, що станом на 21.05.2015року загальна заборгованість складає 32518,79доларів США, з яких заборгованість за кредитом - 16621,15доларів США, за відсотками 2996,10доларів США, комісії 90,61 доларів США, пеня 11250,98 доларів США, штрафи - 1559,95доларів США, що згідно з офіційним курсом гривні до долару США станом на 21.05.2015 року (за 100 доларів США 2081,2662 гривень), встановленим службовим розпорядженням Національного банку України, складає 676716грн.13коп. (а.с.а.с.3-7).

Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами з зобов'язальних правовідносин, суд виходить з такого.

Відповідно до ч.1 ст. 16 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 2 ст.16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав та інтересів, до яких відноситься примусове виконання обовязку в натурі (п.5 ч.2 ст.16 ЦК).

Визначення поняття зобовязання міститься у ч.1 ст.509 ЦК України. Так, зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Згідно з нормами ст.ст.526, 530 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у визначений у зобовязанні строк.

Договором, відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

За ст.610 ЦК України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання). При цьому у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ч.1 ст.611 ЦК ).

Відповідно до ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобовязується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Статтею 1048 ЦК України передбачено право позикодавця на одержання від позичальника процентів від суми позики, розмір і порядок одержання яких встановлюється договором.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначені у ст.1050 ЦК України. Зокрема, якщо договором встановлений обовязок позичальника повернути позику частинами (розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст.1048 цього Кодексу.

З огляду на викладене, враховуючи, що ОСОБА_1 допустив виникнення заборгованості, та, відповідно, порушив договірні зобовязання, у банка виникло право вимагати повернення наданих кредитних коштів та сплати процентів із застосуванням передбачених договором штрафних санкцій. Відтак, суд вважає, що позовні вимоги банку про стягнення заборгованості за кредитним договором є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи.

Частиною 1 ст. 88 ЦПК України встановлено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Судом встановлено, що при подачі позову, позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3654грн.(а.с.20). Докази на підтвердження понесення позивачем інших витрат в матеріалах справи відсутні.

За таких обставин, сплачений ПАТ КБ "Приватбанк" судовий збір у розмірі 3654грн., підлягає стягненню з відповідача на користь банку.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст.3,10,11,14, 57-60, 64, 88, 158, 209, 212-215, 218, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, вул.Набережна Перемоги, буд.50, м.Дніпропетровськ, 49094) заборгованість за кредитним договором № CSP0GA00000034 від 11 лютого 2008 року у загальному розмірі 32518,80 доларів США, що згідно зі службовим розпорядженням Національного банку України про встановлення офіційного курсу валют станом на 21 травня 2015 року складає 676716 (шістсот сімдесят шість тисяч сімсот шістнадцять) гривень 13коп.,

з яких 16621,15доларів США заборгованість за кредитом, 2996,10доларів США заборгованість за процентами за користування кредитом, 90,61доларів США комісії, 11250,98 доларів США пеня, 1559,95доларів США штрафи.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" судові витрати у розмірі 3654 (трьох тисяч шістсот пятдесяти чотирьох) гривень.

Рішення є заочним та може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання ним копії цього рішення. Форма та змісти заяви про перегляд заочного рішення повинна відповідати ст.229 Цивільного процесуального кодексу України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, воно може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Згідно з загальним порядком рішення може бути оскаржене позивачем до апеляційного суду Одеської області через Татарбунарський районний суд Одеської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: