Рішення № 47086946, 17.07.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №477/457/15-ц 17.07.2015 17.07.2015 17.07.2015

Провадження №22-ц/784/1376/15

Провадження № 22ц-784/1376/15 Головуючий у 1-й інстанції Семенова Л.М.

Категорія 32 Доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

Рішення

Іменем України

17 липня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області у складі:

головуючого Кушнірової Т.Б.,

суддів: Базовкіної Т.М., Яворської Ж.М.,

при секретарі Романенко Ю.О.,

за участю:

- позивачки ОСОБА_2,

- відповідачки ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу

за апеляційною скаргою

представника ОСОБА_3 ОСОБА_4

на рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 17 квітня 2015 року

за позовом

ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_3

про

відшкодування майнової та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 в інтересах своєї неповнолітньої доньки ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди.

Позивачка зазначала, що 11 листопада 2014 року біля 8 год.40 хв. її донька йшла до школи по вул.. Інгульській в с. М-Погорілове, в цей час з двору будинку

№ 1, де проживає відповідачка вибігла собака та покусала дитину за ногу, спричинивши рани в області голені. Після того, як донька почала кричати й кликати на допомогу, на вулицю вийшов сусід, який відігнав собаку, а потім вийшла відповідачка, яка завела собаку у двір.

У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями позивачкою були понесені витрати на придбання ліків на лікування доньки в розмірі 1000 грн., а також 300 грн. витрат на проїзд до спеціалізованої аптеки та лікарні для здійснення донці інєкцій, які ОСОБА_2 просила стягнути. Також зазначала, що внаслідок нападу собаки її донька злякалася, отримала стрес, наслідки якого потерпає дотепер.

Посилаючись на наведене, просила стягнути 1300 грн. майнової шкоди, 2000 грн. моральної шкоди та судові витрати.

Рішенням Жовтневого районного суду Миколаївської області від 17 квітня 2015 року позов ОСОБА_2 задоволено частково.

Постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 736 грн.84 коп. майнової шкоди та 1500 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_3 ОСОБА_4 просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким в позові ОСОБА_2 відмовити, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом норм матеріального, процесуального права, неповне зясування фактичних обставин справи.

Перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що вона підлягає задоволенню із наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 11 листопада 2014 року близько 8 год.30 хв. ОСОБА_5 йдучи до школи повз будинку №1 по вул.. Інгульській в м. Миколаєві зазнала нападусобаки сірого кольору, внаслідок чого їй були заподіяні ушкодження здоров'яу вигляді прокусів правої голені.

Наведене підтверджується записами в амбулаторній карті ОСОБА_5 з якої видно, що 11 листопада 2014 року остання звернулась до травматолога із укушеною раною правої голені, пояснила, що у цей день була покусана собакою сірого кольору (а.с.9).

Довідкою поліклінічного відділення Жовтневої ЦРЛ від 13 січня 2015 року з яка свідчить про те, що ОСОБА_6 зверталася до лікаря травматолога 11 листопада 2014 року де їй встановлено діагноз укушена рана правої голені, у зв'язку з чим їй призначено лікування.

Також, фіскальними чеками аптек щодо вартості отриманогоОСОБА_5 лікування за призначенням лікаря.

На а.с.41 є відомості про те, що ОСОБА_3 є володільцем собаки «Вовчиця» сірого кольору, на якого видано паспорт.

Виходячи з цього, суд першої інстанції вважав доведеним, що шкода ОСОБА_5 завдана з вини відповідачки, яка не забезпечила належне утримання собаки, тому на неї слід покласти обовязок по відшкодуваннюмайнових збитків і моральної шкоди, при цьому не взяв до уваги наступне.

Так, в матеріалах справи міститься постанова Жовтневого районного суду Миколаївської області від 20 січня 2015 року, відповідно до якої провадження в адміністративній справі про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 154 КУпАП закрито за відсутністю в її діях складу правопорушення, передбаченого цією статтею.

Вказаною постановою встановлено, що «будь яких доказів щодо ідентифікації собаки, належної ОСОБА_3 та саме здійснення цією твариною нападу на дитину суду не було надано. Також, не надано суду доказів нападу собаки на ОСОБА_7 та завдання шкоди її здоровю».

Відповідно до ч. 3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Вказана постанова суду набрала законної сили.

З огляду на те, що обставини щодо відсутності вини ОСОБА_3 упорушенні правил утримання собак, що спричинили заподіяння шкоди здоровю потерпілій , встановлені судовим рішенням у адміністративній справі яка має для суду преюдиційне значення, суд помилково вважав, що є підстави для покладення на відповідачку обов'язку з відшкодування матеріальної та моральної шкоди.

З урахуванням викладеного рішення суду необхідно скасувати в силу ч. 1 ст.309 ЦПК України та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись статтями 303, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 ОСОБА_4 задовольнити.

Рішення Жовтневого районного суду Миколаївської області від 17 квітня 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову ОСОБА_2 яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, але протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий :

Судді: