Ухвала суду № 47086936, 14.07.2015, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №487/11966/14-ц 14.07.2015 14.07.2015 14.07.2015

Провадження №22-ц/784/1641/15

Головуючий першої інстанції: Біцюк А.В.

Суддя-доповідач апеляційного суду: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 липня 2015 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі

головуючого Коломієць В.В.,

суддів Довжук Т.С., Шолох З.Л.,

при секретарі Богуславській О.М.,

за участю представника заявника ОСОБА_2,боржника ОСОБА_3, його представника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2014 року, постановлену у справі за поданням державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі Ленінський ВДВС ММУЮ) про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И Л А :

У грудні 2014 року державний виконавець Ленінського ВДВС ММУЮ звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3

Заявник зазначав, що 01 липня 2014 року державним виконавцем Ленінського ВДВС ММУЮ винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа № 2/489/444/14 від 20 червня 2014 року, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Спарта-Трейд» 23263 грн. 21 коп. заборгованості за договором позики.

Посилаючись на те, що боржник ухиляється від виконання рішення суду, майна, на яке можна звернути стягнення, не має, окрім частки у квартирі, яка є предметом іпотеки, державний виконавець просив задовольнити подання.

Ухвалою Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2015 року подання державного виконавеця Ленінського ВДВС задоволено. Тимчасово обмежено ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України без вилучення паспорту.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на порушення норм процесуального права, просив скасувати ухвалу та постановити нову ухвалу - про відмову у задоволення подання Ленінського ВДВС ММУЮ.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що приймали участь в судовому засіданні, дослідивши матеріали справи та матеріали виконавчого провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи подання державного виконавця Ленінського ВДВС ММУЮ про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_3 ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням.

Між тим, з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна, виходячи з наступного.

Так, положеннями п. 5 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України та вїзду в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань.

За змістом п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Вирішення судом питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України врегульовано ст. 377-1 ЦПК України.

На момент звернення до суду державним виконавцем з таким поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.

Відповідно до положення ч. 2 ст. 10 ЦПК України наявність умислу та обставини, які є предметом посилання суб'єкта подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України як на підставу його вимог, підлягають доведенню. Зокрема, задоволення такого подання можливе лише за умови доведення факту ухилення боржника від виконання зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що 1 липня 2014 року старшим державним виконавцем Ленінського ВДВС ММУЮ ОСОБА_2 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа, виданого Ленінським районним судом м. Миколаєва на підставі рішення від 03 червня 2014 року у цивільній справі про стягнення з ОСОБА_3 на користь ТОВ «Спарта-Трейд» 23263грн. 21коп. заборгованості за договором позики, а також судових витрати в сумі 348грн.69коп.

Разом з тим, відомостей про отримання боржником зазначеної постанови матеріали справи не містять, також відсутні відомості про отримання боржником на час постановлення судом оскаржуваної ухвали повідомлень-викликів державного виконавця, постанови про звернення стягнення стягнення на доходи боржника, підтверджуючих документів про вручення вищезазначених викликів та постанови державним виконавцем не надано.

Таким чином, доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_3 свідомо вчиняє дії або бездіяльність, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, заявником суду не було надано.

Більш того, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що 27 березня 2015 року, тобто, після постановлення судом оскаржуваної ухвали, ОСОБА_3, особисто отримавши постанову державного виконавця про звернення стягнення на доходи боржника від 29.08.2014 року та дізнавшись про відкрите виконавче провадження (а.с. 86-87), почав самостійно виплачувати заборгованість, про що свідчать копії квитанцій від 17 квітня 2015 року, 12 травня 2015 року, 8 червня 2015 року, 26 червня 2015 року, та 10 липня 2015 року про сплату коштів на депозитний рахунок Ленінського ВДВС на загальну суму 11700 грн., що були надані суду апеляційної інстанції (а.с. 138)..

За таких обставин, державним виконавцем не доведено ухилення ОСОБА_3 від виконання судового рішення, а тому колегія суддів вважає недоцільним застосування тимчасового обмеження ОСОБА_3 у праві виїзду за межі України.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що згідно ч.2 ст.312 ЦПК України ухвала суду підлягає скасуванню з постановленням нової ухвали - про відмову в задоволенні подання державного виконавця.

Керуючись статтями 303, 312, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити

Ухвалу Заводського районного суду м. Миколаєва від 10 грудня 2014 року скасувати та постановити нову ухвалу.

У задоволенні подання головного державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і в касаційному порядку оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді