Ухвала суду № 47085497, 16.07.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 372/563/15 Головуючий у І інстанції Проць Т. В. Провадження № 22-ц/780/3917/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 1 16.07.2015

УХВАЛА

Іменем України

16 липня 2014 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого судді: Поліщука М.А.,

суддів: Кашперської Т.Ц., Кулішенка Ю.М.

при секретарі: Лопатюк В.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Громадської організації «Комплекс-5» про усунення перешкод у користуванні майном та стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2015 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, який згодом уточнив та просив зобовязати керівництво та охорону ГО «Комплекс-5» усунути перешкоди у володінні, користуванні, розпорядженні належною ОСОБА_2 на праві приватної власності земельною ділянкою по вул. Старокиївській в смт. Козин Обухівського району Київської області та спорудами на ній шляхом забезпечення вільного доступу до неї власника земельної ділянки та інших фізичних та юридичних осіб за його згодою (дозволом) і стягнути з ГО «Комплекс-5» моральну шкоду у розмірі 30000 грн.

Позов обґрунтовував тим, що він є власником земельної ділянки площею 0,15 га, що розташована по вул. Старокиївській в смт.Козин Обухівського району Київської області з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку.

На вказаній земельній ділянці збудовано житловий будинок, який введено в експлуатацію та на даний час потребує внутрішньо-облаштовувальних робіт.

Проте вказував, що він не може вільно реалізовувати своє право власності на вказану земельну ділянку, зокрема, не може здійснювати будь які будівельні чи монтажні роботи на своїй ділянці в звязку з тим, що охороною ГО «Комплекс-5» вчиняються дії щодо не допуску будівельників на належну йому земельну ділянку.

Свої дії з не допуску позивача та інших осіб на територію вказаної земельної ділянки представники відповідача пояснюють постановою державного виконавця від 01 листопада 2010 року про закінчення виконавчого провадження щодо виконання ухвали Обухівського районного суду від 18 травня 2010 року про заборону ОСОБА_2, а також іншим фізичним та юридичним особам вчиняти будь які будівельні та монтажні роботи на вищевказаній земельній ділянці.

Проте, позивачем зазначено, що ухвалою Обухівського районного суду від 16 серпня 2013 року скасовано заходи забезпечення позову щодо заборони ОСОБА_2, а також іншим фізичним та юридичним особам вчиняти будь які будівельні та монтажні роботи на вищевказаній земельній ділянці і вказана інформація була доведена до відома ГО «Комплекс-5».

Незважаючи на це відповідач продовжує чинити перешкоди позивачу у допуску до його власної земельної ділянки чим порушує його право на вільне користування на розпорядження майном.

Крім того позивач вважає, що діями відповідача йому спричинено моральну шкоду, яка полягає у приниженні його гідності, емоційному неспокої, збентеженості, відчутті страху за подальшу можливість володіння та користування земельною ділянкою.

Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги в повному обсязі, посилаючись на незаконність і необґрунтованість рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права.

Апеляційна скарга підлягає відхиленню із наступних підстав.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних та допустимих доказів порушення, невизнання чи оспорювання відповідачем його прав, як землекористувача, наявність будь яких перешкод з боку відповідача у володінні, користуванні та розпорядженні належним ОСОБА_2 майном.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, так як вони відповідають обставинам справи і вимогам закону.

Статтею 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, передбачених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК України власникові належить права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Згідно із ч.1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,15 га, що розташована по вул. Старокиївській в смт.Козин Обухівського району Київської області з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯЖ №406098 від 07 квітня 2008 року (а.с.78).

Із сертифікату відповідності, виданому 24 лютого 2010 року, вбачається що на земельній ділянці по вул..Старокиївська, 69/6 в с.м.т.Козин Левітан Є.М. збудовано триповерховий житловий будинок. (а.с.7).

ГО «Комплекс-5» є власником суміжної земельної ділянки площею 0,1160 га, що розташована по вул. Старокиївській в смт.Козин Обухівського району Київської області з цільовим призначенням для ведення особистого господарства, що підтверджується Державним актом на право приватної власності на земельну ділянку серії ЯГ №156219 від 16 березня 2006 року (а.с.108).

В державному акті на право власності на земельну ділянку, виданому на ім.»я ОСОБА_2, зазначено, що згідно плану меж від точки Г до точки А земельна ділянка межує із земельною ділянкою площею 0,1160 га, яка належить ГО «Комплекс-5». (а.с.78).

В рішенні суду зазначено, що сторонами визнано, а тому не підлягає доказуванню та обставина, що земельні ділянки відповідача та позивача повністю або частково не накладаються, відповідач не захоплював земельну ділянку позивача чи її частину і вона останнім не зайнята.

Доказів того, що громадська організація «Комплекс-5» створює перешкоди ОСОБА_2 у користуванні належною тому земельною ділянкою, а саме: вчиняє дії щодо не допуску будівельників на належну позивачу земельну ділянку позивачем суду не надано.

Згідно статуту ГО «Комплекс-5» остання є неприбутковою громадською організацією, яка створена внаслідок вільного волевиявлення громадян - власників житлових будинків, що об'єдналися на підставі спільних інтересів та здійснюють свою діяльність відповідно до Конституції та Законів України. Метою створення організації є забезпечення захисту прав його членів, відповідно до вказаного вище та дотримання ними обов'язків щодо належного утримання та використання неподільного і загального майна житлового комплексу, забезпечення своєчасного надходження коштів для сплати всіх платежів, передбачених законодавством та статутними документами (а.с. 44-55).

Встановивши вказані обставини справи, суд з врахуванням предмету і правових підстав позову, доказів сторін на підтвердження заперечення позову, обставин справи, вимог матеріального права прийшов до законного і обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Позивач не довів свого позову, що є його обовязком відповідно до ст.ст.10,60 ЦПК України.

Рішення суду ухвалене з додержанням норм матеріального і процесуального права і передбачених законом підстав для його скасування при апеляційному розгляді не встановлено.

Доводи апеляційної скарги на те, що суд не взяв до уваги матеріали перевірки по заяві ОСОБА_3 від 25.09.2014 року Обухівського РУ ГУ МВС України в Київській області підлягають відхиленню, так як суд першої інстанції дав оцінку вказаним матеріалам перевірки, зазначивши в рішенні суду, що вони не містять доказів порушення прав позивача.

Доводи апелянта на те, що дорога (проїзд), якою позивач може дістатись до своєї земельної ділянки і будинку, побудованому на ній, є земельною ділянкою, яка належить ГО «Комплекс-5», працівники якої не пропускають позивача з тих підстав, що він не є членом ГО «Комплекс-5», висновків суду не спростовують.

Рішення суду ухвалене відповідно до предмету заявленого позову.

В мотивувальній частині рішення суду зазначено, що позивачем не доведено, що громадська організація «Комплекс-5» створює перешкоди ОСОБА_2 у користуванні належною тому земельною ділянкою, а саме: не допускає на земельну ділянку позивача - власника земельної ділянки та інших фізичних та юридичних осіб за його згодою.

ОСОБА_2 не позбавлений можливості обрати інший спосіб захисту свого цивільного права відповідно до ст..16 ЦК України.

Інші доводи апеляційної скарги на незаконність і необґрунтованість рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права не заслуговують на увагу і не спростовують висновків суду про відсутність правових підстав задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 308 ,315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Обухівського районного суду Київської області від 14 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: