Рішення № 47080864, 20.07.2015, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/1608/14-ц Головуючий у 1-й інст. Заполовська Т. Г.

Категорія 59 Доповідач Микитюк О. Ю.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 липня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Микитюк О.Ю.

суддів Товянської О.В., Гансецької І.А. при секретарі Кравчук Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини польова пошта В 2731 (треті особи відділ Державної виконавчої служби Новоград-Волинського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, Новоград-Волинське управління державної казначейської служби України Житомирської області), за участю військового прокурора Житомирського гарнізону центрального регіону Українипро стягнення трьох відсотків річних та інфляційних витрат за прострочення виплати грошового зобовязання за рішенням суду, відшкодування моральної шкоди

за апеляційними скаргами Новоград-Волинського управління державної казначейської служби України Житомирської області, військового прокурора Житомирського гарнізону центрального регіону України, військової частини польова пошта В 2731

на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 травня 2015 року,

встановила:

28.04.2014 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом. Просив стягнути з в/ч А 0409 на його користь три відсотки річних та інфляційні втрати в звязку з невиконанням рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду від 27 листопада 2001 року про стягнення на його користь компенсації за речове майно в розмірі 2124 грн.44коп. Під час розгляду справи неодноразово збільшував позовні вимоги і остаточно просив стягнути з відповідача на його користь інфляційні втрати в розмірі 7790грн.32 коп. за період з січня 2002 року по 01 травня 2015 року та три відсотки річних за цей же період в розмірі 828грн.53 коп., а також моральну шкоду в розмірі 60000грн. (а.с.139-141).

Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 травня 2015 року позов задоволено частково. Стягнуто з військової частини польова пошта В 2731 на користь ОСОБА_1 5735грн.99коп інфляційних втрат, три відсотки річних в розмірі 828грн.49коп., моральну шкоду в розмірі 10000грн.

В апеляційних скаргах Новоград-Волинського управління державної казначейської служби України Житомирської області, військовий прокурор Житомирського гарнізону центрального регіону України, військова частина польова пошта В 2731 просять скасувати рішення і ухвалити нове рішення про відмову у позову. Апелянти посилаються на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права. Зокрема, зазначають про пропуск строку позовної давності, відсутність вини військової частини в невиконанні судового рішення, недоведеність факту заподіяння та розміру моральної шкоди.

Апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду від 27 листопада 2001 року з військової частини А 0409 на користь ОСОБА_1 стягнута компенсація за речове майно в розмірі 2124 грн.44коп. Рішення не виконане. Згідно витягу з наказу № 419 від 30.04.2014 року військовій частині А0409 на особливий період надано умовне найменування «Військова частина - польова пошта В2731». Відповідач в письмовому вигляді заявив про застосування позовної давності (а.с.113).

У справі Хорнсбі проти Греції Європейський суд з прав людини зазначив, що ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод гарантує не тільки право ініціювати судовий розгляд, але й право на виконання рішення, винесеного на користь особи. Виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватись як складова частина судового розгляду. Здійснення права на звернення до суду з позовом стосовно його прав та обовязків цивільного характеру було б ілюзорним, якби внутрішня правова система допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обовязкову силу, не виконувалося б на шкоду однієї зі сторін. Крім того, невиконання рішення є втручанням у право на мирне володіння майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу до Конвенції. У справі Півень проти України Суд констатував порушення ст. 6 Конвенції та зазначив, що невиконання судового рішення не може бути виправданим внаслідок недоліків законодавства, які унеможливлюють його виконання. Суд дійшов висновку щодо відсутності в законодавстві України нормативної бази щодо завдань, покладених на органи виконавчої влади. У справі Шмалько проти України Суд констатував, що орган державної влади не має права посилатися на брак коштів на виправдання неспроможності виконати судове рішення про виплату боргу. Отже, невиконання рішення не може бути виправданим внаслідок відсутності бюджетних видатків.

Обовязок відповідача виплатити позивачу інфляційні кошти та три відсотки річних випливає з статей 11, 509, 625 ЦК України. Суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність такого обовязку, проте не взяв до уваги положення ст.ст.257, 267 ЦК України.

Із урахуванням позовної давності вимоги про стягнення інфляційних коштів та трьох відсотків річних підлягають задоволенню в межах періоду з 28.04.2011 року по 01 травня 2015 року. Інфляційні втрати за цей період, обчислені за індексами інфляції, становлять 1244грн.99коп., а три відсотки річних 223грн.09коп.

Відповідно дост. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній чи юридичній особі, зокрема, неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідач не довів того, що його вина у невиконанні рішення суду відсутня. Порушення права позивача на виконання судового рішення і на мирне володіння своїм майном, гарантоване ст.1 Протоколу 1 Конвенції, триває більше 13 років. За таких обставин суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив частково вимогу про відшкодування моральної шкоди. Разом з тим, виходячи із розяснень, які містяться в п. у п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, колегія суддів вважає доцільним зменшити розмір моральної шкоди до 3000грн.

Отже, рішення суду першої інстанції належить скасувати і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 314, 316, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів

вирішила:

Апеляційні скарги Новоград-Волинського управління державної казначейської служби України Житомирської області, військового прокурора Житомирського гарнізону центрального регіону України, військової частини польова пошта В 2731 задовольнити частково.

Скасувати рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 22 травня 2015 року і ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Стягнути з військової частини польова пошта В 2731 на користь ОСОБА_1 за період з 28.04.2011 року по 01.05.2015 року інфляційні втрати в розмірі 1244грн.99коп. та три відсотки річних в розмірі 223грн.09коп., а також моральну шкоду в розмірі 3000грн.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з військової частини польова пошта В 2731 на користь держави судовий збір в розмірі 487грн.20коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча: Судді: